Рішення № 9568805, 22.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/13122.04.10 За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ніка» до           Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»

про стягнення 30511,76 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Сергієнко Н.А. (довіреність від 28.09.2009р.);

від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні 22 квітня 2010 року за згоди представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.          

Обставини справи:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ніка»(надалі –позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»(надалі –відповідач) про стягнення частини страхового відшкодування за договором про співробітництво в галузі факультативного перестрахування та ретроцессії у розмірі 30 511,76 грн. з них основного боргу 20 000,00 грн., пені в розмірі 7 240,00 грн., інфляційних втрат 2 560,00 грн. та 3% річних за користування чужими грошовими коштами в розмірі 711,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої обов’язки за договором не виконав, не сплатив позивачу частку у страховому відшкодуванні.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судове засідання не забезпечив.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою від 08.04.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 22.04.2010р.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2007 року між відповідачем (Перестраховик) та позивачем (Перестрахувальник) (разом - сторони), був укладений договір №91/01-017/086 про співробітництво в галузі факультативного перестрахування та ретроцессії (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі –Договір факультативного перестрахування), предметом якого є основоположні та загальні умови перестрахування та ретроцесії ризиків, що взаємно передаються та приймаються сторонами на факультативній основі, а також основні взаємні права і обов’язки сторін, пов’язані з передачею та прийняттям ризиків в перестрахування або ретроцесію (п.1.1 Договору факультативного перестрахування).

Пунктом 1.2 Договору факультативного перестрахування визначено, що кожна із сторін на добровільній основі передає іншій стороні в перестрахування та приймає від іншої сторони в перестрахування страховий ризик на умовах чинного законодавства України, Договору факультативного перестрахування та договору перестрахування (Ковер-ноту), який укладається сторонами на умовах, викладених Договором факультативного перестрахування.

Відповідно до п. 1.7. Договору факультативного перестрахування сторони укладають Договори перестрахування (у формі - Ковер-нот) по кожному ризику окремо.

Відповідно до п. 13.1. Договору факультативного перестрахування договори перестрахування (Ковер-ноти), які укладені між сторонами, стають невід'ємною частиною Договору.

04.03.2008р. між позивачем та Богатирьова Мариною Миколаївною (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО) №ТР-08-28 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі –Договір страхування). Відповідно до умовякого, було застраховано транспортний засіб «Honda Accord», державний номерний знак АА 0220 ЕТ.

Транспортний засіб «Honda Accord», державний номерний знак АА 0220 ЕТ належить Богатирьова Марині Миколаївні на праві власності, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу №ААС 305419 (копія в справі).

04.03.2008р. року між позивачем та відповідачем було укладено Ковер-нот №ПТР/08-106 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі –Ковер-нот) відповідно до якого, позивач передав у перестрахування частини –60 000,00 грн. від суми страхування у розмірі –225 000,00 грн. (тобто 26,67% від страхової суми) ризику, прийнятого на страхування відповідно до Договору страхування №ТР-08-28.

24.10.2008р. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ - «Honda Accord», державний номерний знак АА 0220 ЕТ в результаті якої автомобіль отримав механічні ушкодження.

На підставі Страхового акту №А-252-ТР-08-28 від 19.12.2008р. (копія в справі) позивач лише частково виплатив страхувальнику страхове відшкодування на загальну суму 124 965,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (належним чином засвідчені копії документів містяться в матеріалах справи). Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що позивачем були понесені додаткові витрати по оплаті автотоварознавчого дослідження та склали - 600,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4516 від 02.12.2008р. (копія в справі).

З матеріалів справи вбачається, що 09.01.2009р. позивач у відповідності з умовами Договору факультативного перестрахування направив на адресу відповідача лист з повним пакетом документів №05/01-09 для виплати останнім своєї частки у страховому відшкодуванні в розмірі 49 758,22 грн., тобто 185 970,00 грн. + 600,00 грн. *26,67% = 49 758,22 грн. Факт отримання листа 09.01.2009р. підтверджується його вхідним №12/75 про отримання кореспонденції.

Позивач стверджує, що Перестраховик суму своєї частки сплатив не в повному обсязі, зокрема, відповідач сплатив лише 29 758,22 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (належним чином засвідчені копії документів містяться в матеріалах справи).

Позивач зазначає, а з умов п. 7.6 Договору факультативного перестрахування вбачається, що в разі коли Договором факультативного перестрахування передбачено застереження про «касовий збиток», то Перестраховик сплачує частину страхового відшкодування відповідно до своєї долі відповідальності та умов Договору факультативного перестрахування протягом семи робочих днів після надання Перестрахувальником всіх документів, що підтверджують настання страхового збитку.

Відповідно до п. 7.7 Договору факультативного перестрахування розмір «касового збитку»визначається Ковер-нотою.

Відповідно до п. 10.4 Ковер-ноту № ПТР/08-106 розмір «касового збитку»становить –45 000,00 грн.

Таким чином, з відповідних умов договорів випливає, що Перестраховик сплачує свою частку в сумі страхового відшкодування раніше, ніж Перестрахувальник здійснить виплату страхового відшкодування страхувальнику.

З врахуванням положень п. 7.6 Договору факультативного перестрахування Перестраховик мав сплатити свою частку відповідальності до 20.01.2009р., що останнім в повному обсязі не було зроблено, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 20 000,00 грн.

На час розгляду справи в суді частка відповідальності Перестраховика у розмірі 20 000,00 грн. на рахунок позивача не проведена.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 12 Закону України «Про страхування»передбачено, що перестрахування –це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Частиною 1 ст. 987 ЦК України визначено, що за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищевикладене, внаслідок порушення відповідачем взятих на себе зобов’язань за Договором факультативного перестрахування щодо своєчасної сплати частки страхового відшкодування по Ковер-ноту №ПТР/08-106, у останнього утворилась заборгованість перед позивачем на суму 20 000,00 грн.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 11.1 Договору факультативного перестрахування у випадку, якщо сторонами не були дотримані терміни проведення платежів та інше не було передбачено умовами Договору факультативного перестрахування, сторона, що допустила порушення термінів розрахунків, сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,2 % від простроченої суми за кожний день прострочення, але розмір пені не може перевищувати 50% від суми несплаченого або невчасно сплаченого платежу.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов’язання за Договором факультативного перестрахування стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за період з 20.01.09р. по 20.07.09р. (за шість місяців прострочення) в розмірі 2 352,88 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, з стягненню з відповідача на користь позивача підлягають за період з лютого 2009 по лютий 2010 року 2 560,00 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги про стягнення 711,76 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами не підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Цивільним кодексом передбачені випадки стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, виходячи із аналізу вказаних норм, позивач має право на стягнення процентів за користування чужими коштами у розмірі, передбаченому договором або законом. В разі, якщо такий розмір договором не передбачений, кредитор має право стягнути проценти у розмірі, визначеному ст. 625 ЦК України, а саме 3% від простроченої суми.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем і відповідачем не існує договірних правовідносин, сторонами в жодному договорі не передбачений розмір процентів за користування чужими грошовими коштами в разі несвоєчасної сплати страхового відшкодування. Крім того, ні Закон України «Про страхування», ні Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», або інше законодавство в сфері страхування, не визначають розміру таких процентів.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню про стягнення 24 705,76 грн. з них основного боргу –20 000,00 грн., пені в розмірі 2 352,88 грн. та інфляційних втрат 2 560,00 грн.

Судові витрати позивача у сумі 438,15 грн. (247,06 грн. державного мита та 191,09 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (ідентифікаційний код: 32382598, адреса: 01133, м. Київ, Печерський район, бульвар Лесі Українки, будинок, 26, р/р 2650704300976 в TOB «Укрпромбанк»м. Києва, МФО 321228) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ніка»(ідентифікаційний код: 30415998, адреса: 01001, м. Київ, вул. Заньковецької/Станіславського, 3/1, р/р 26500000000127 в TOB УКБ «Камбіо»в м. Києві, МФО 380399) грошові кошти в розмірі 24 705,76 грн. (двадцять чотири тисячі сімсот п’ять гривень 76 копійок) та судові витрати у сумі 438,15 грн. (чотириста тридцять вісім гривень 15 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяС.М. Морозов

                                        Дата підписання повного тексту рішення 27.04.2010р.