Рішення № 9568570, 20.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/10920.04.10 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Екко» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»

про стягнення 1415737,03 грн. Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Смоленко Л.М. (довіреність від 28.04.2009р.);

          від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні 20 квітня 2010 року за згоди представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Екко»(надалі - позивач) звернулося до суду з позовом про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (надалі –відповідач, Банк) виконати умови договору та здійснити переказ коштів в сумі 1304679,45 грн. та стягнення пеня в розмірі 111 057,58 грн. 19.04.2010р. позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в яких просив суд стягнути з відповідача суму в розмірі 1415737,03 грн., з них основного боргу з 1 200 000,00 грн., процентів за користування коштами в розмірі 104 679,45 грн. та пені на вклад і на відсотки в розмірі 111 057,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконане зобов’язання щодо повернення коштів з депозитного рахунку та сплати відсотків за користування ним згідно з умовами договору банківського вкладу.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Ухвалою від 15.03.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 15.04.2010р. за наслідками розгляду справи 15.04.2010р. по справі було оголошено перерву до 20.04.2010р.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02 жовтня 2008 року між позивачем (Вкладник) і відповідачем (Банк) (разом - сторони), було укладено Договір банківського вкладу в національній валюті №223/Ю-08 («Бізнес») (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі - Договір), за умовами п. 1.1 якого Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок №2651302302939 (далі –рахунок).

Пунктом 1.2. Договору визначено, що Вкладник перераховує грошові кошти у безготівковій формі на рахунок, а Банк приймає грошові кошти Вкладника в сумі 1200 000,00 грн. (далі - вклад).

Банк зобов’язується повернути суму вкладу до 02.02.2009р. (п. 1.3 Договору).

Пунктом 1.4 Договору визначений розмір процентної ставки за користування вкладом в розмірі 19 % річних.

Між сторонами 02.02.2009р. було укладено Додатковий договір №1 до Договору (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тесту - Додатковий договір №1), з якого вбачалось зобов'язання відповідача повернути суму вкладу 05 серпня 2009р., а за користування коштами сплачувати проценти з розрахунку 14,0% річних.

Пунктом 2.4 Додаткового договору №1 встановлено, що сплата процентів здійснюється в день повернення вкладу.

Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що позивач виконав належним чином взяті на себе зобов’язання за Договором та перерахував на рахунок 1 200 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №617 від 03.10.2008р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

З матеріалів справи вбачається, що протягом періоду з 25.02.2009р. по 11.08.2009р. позивач отримав довідки від відповідача про нарахування відсотків згідно Додатковому договору №1 загальною сумою 102 838,35 грн., а саме:

25 лютого 2009р. (вих. №10478 від 19.02.2009р.) за період з 01.01.2009р. по 31.01.2009р. -19 364,38 (Дев'ятнадцять тисяч триста шістдесят чотири гривні 38 копійок) - копія в справі.;

12 березня 2009р. (вих. №13161 від 05.03.2009р.) за період з 01.02.2009р. по 28.02.2009 р. - 13 052,06 (Тринадцять тисяч п'ятдесят дві гривні 06 копійок) - копія в справі;

06 квітня 2009р. (вих. №21907 від 03.04.2009р.) за період з 01.03.2009р. по 31.03.2009р. - 14 268,49 (Чотирнадцять тисяч двісті шістдесят вісім гривень 49 копійок) - копія в справі;

12 травня 2009р. (вих. №24472 від 08.05.2009р.) за період з 01.04.2009р. по 30.04.2009р. - 13 808,22 (Тринадцять тисяч вісімсот вісім гривень 22 копійки) - копія в справі;

10 червня 2009р. (вих. №26452 від 05.06.2009р.) за період з 01.05.2009р. по 31.05.2009р. - 14 268,49 (Чотирнадцять тисяч двісті шістдесят вісім гривень 49 копійок) - копія в справі;

08 липня 2009р. (вих. №28369 від 08.07.2009р.) за період з 01.06.2009р. по 30.06.2009р. - 13 808,22 грн. (Тринадцять тисяч вісімсот вісім гривень 22 копійки) - копія в справі;

07 серпня 2009р. (вих. №30378 від 07.08.2009р.) за період з 01.07.2009р. по 31.07.2009р. - 14 268,49 грн. (Чотирнадцять тисяч двісті шістдесят вісім гривень 49 копійок) - копія в справі;

21 серпня 2009р. (вих. №31439 від 21.08.2009р.) за період з 01.08.2009р. по 04.08.2009р. - 1 841,10 грн. (Одна тисяча вісімсот сорок одна грн. 10 копійок) - копія в справі;

Таким чином станом на 05.08.2009р. загальна сума не сплачених відповідачем відсотків за користування вкладом згідно Додатковому договору №1 становить 104 679,45 (Сто чотири тисячі шістсот сімдесят дев'ять гривень 45 копійок).

Позивач зазначає, що не спростовано відповідачем, що 28 липня 2009р. він звернувся з заявою №685 до відповідача з проханням повернути суму вкладу. В зазначений Додатковим договором №1 термін - 05.08.2009р. - сума вкладу в розмірі 1 200 000,00 (Один мільйон двісті тисяч гривень 00 копійок) і відсотки в сумі 104 679,45 (Сто чотири тисячі шістсот сімдесят дев'ять гривень 45 копійок) на розрахунковий рахунок позивача відповідачем не проведена.

21 серпня 2009р. позивач надіслав відповідачу претензію №713 (копія в справі) щодо негайного повернення банківського вкладу, строк якого збіг 05.08.2009р. Факт отримання відповідачем претензії 21.08.2009р. підтверджується вхідним №19930 про отримання ним кореспонденції.

31 серпня 2009 р. позивач отримав від відповідача відповідь на претензію, з якої вбачалося, що Банком було підготовлено розрахунковий документ на перерахування суми вкладу та процентів на поточний рахунок, але у зв'язку з недостатністю коштів на кореспондентському рахунку Банку, цей розрахунковий документ обліковується на позабалансовому рахунку та зазначив, що станом на серпень 2009 року діє мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений постановою НБУ №447 від 05.08.2009р.

На час розгляду справи сума коштів відповідачем не перерахована.

Згідно із ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

У відповідності до ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Згідно з п. 2.4 глави 2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Згідно з п. 3.3 глави 3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№516 від 03.12.2003 року банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

У відповідності до ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(надалі –Закон про банки) у разі істотної загрози платоспроможності банку Національний банк України призначає тимчасову адміністрацію.

Згідно із ст. 85 цього закону з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Постановою Правління НБУ №19/БТ від 20.01.2009р. в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» введено тимчасову адміністрацію та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 21.01.2009 року до 21.07.2009 року.,

Згідно з постановою НБУ №447 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»діє мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 05.08.2009 року до 21.01.2010 року.

У відповідності до ст. 2 Закону про банки мораторій –це зупинення виконання банком майнових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно з ч. 2 статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Так, згідно із частиною третьою ст. 85 Закону України про банки протягом дії мораторію: 1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 111 057,58 грн. за період дії в Банку мораторію не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч. 7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності до частини третьої ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Крім того, статтею 1074 ЦК України встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене та беручи до уваги те, що термін дії Договору закінчився 05.08.2009р., тобто строк повернення вкладу настав, а Банком сума депозитного вкладу не повернута, нараховані проценти на суму вкладу не сплачені, чим порушено вимоги договору та чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми вкладу в розмірі 1 200 000,00 грн. та суми процентів за користування вкладом в розмірі 104 679,45 грн. є обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення суми вкладу в розмірі 1 200 000,00 грн. та суми процентів за користування вкладом в розмірі 104 679,45 грн.

Судові витрати позивача у сумі 13 264,26 грн. (1 346,79 грн. державного мита та 217,47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(ідентифікаційний код: 19357325, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 к/р 32000175001 в ГУ НБУ по Києву та Київській області, код банку 321024) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Екко»(ідентифікаційний код: 30307718, адреса: 01034, м. Київ, Шевченківський район, вул. Прорізна, 4, офіс 23, розрахунковий рахунок №26503002300081 в ЗАТ «ОТП Банк»м. Києва, МФО 300528) грошові кошти в розмірі 1304679,45 грн. (один мільйон триста чотири тисячі шістсот сімдесят дев’ять гривень 45 копійок) та судові витрати в розмірі 13 264,26 грн. (тринадцять тисяч двісті шістдесят чотири гривні 26 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяС.М. Морозов

                                                             Дата підписання повного тексту рішення 27.04.2010р.