Рішення № 9568567, 21.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/14521.04.10

За позовом Жмеринського транспортного прокурора в інтересах держави в особі:

1)          Міністерства охорони здоров’я України; 2) державного закладу

"Жмеринська лінійна санепідстанція на Південно-Західній залізниці"

до Державного територіально- галузевого об’єднання "Південно-Західна залізниця" ( вагонної дільниці № 2 ст. Жмеринка)

про стягнення 36 496,27 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від прокуратури не з’явився

Від позивача-1 не з’явився

Від позивача-2 Пінчук В. К. (дов. від 15.03.2010)

Від відповідача Кукурудзяк М.Б. (дов. від 22.02.2010)

В судовому засіданні 21.04.2010 на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Жмеринського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров"я України та державного закладу "Жмеринська лінійна санепідстанція на Південно-Західній залізниці" до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" про стягнення 36496,27 грн. заборгованості за договором на камерну дизенфекцію м’якого інвентарю № 18 від 14.09.2009.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.02.2010 порушено провадження у справі № 50/145 та призначено її до розгляду на 17.03.2010.

Представники прокуратури та позивача-1 в судове засідання 17.03.2010 не з’явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. В судове засідання прибули представники позивача-2 та відповідача і дали пояснення по справі.

В зв’язку з неявкою представників прокуратури та позивача-1 розгляд справи було відкладено на 21.04.2010.

В судове засідання 21.04.2010 прибули представники позивача-2 та відповідача, Представник позивача-2 подав додаткові докази та надав пояснення по суті справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача усні надав пояснення по справі і вказав, що послуги позивачем дійсно були надані, але недостатнє фінансування державою залізниці перешкоджає вчасному погашенню заборгованості.

Представники прокуратури та позивача-1 в судове засідання 21.04.2010, повторно не з’явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача-1 та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладені функції захисту інтересів держави, які реалізуються шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Відповідно до резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року, прокурори вправі звертатись до господарського суду з позовами в інтересах держави в особі органів державної влади.

Згідно з переліком органів центральної виконавчої влади, затвердженим Указом Президента України «Про зміни системи органів виконавчої влади»№250/90 від 13.03.1999 року, Міністерство охорони здоров'я України є центральним органом виконавчої влади України, тобто органом, уповноваженим виконувати функції держави у спірних правовідносинах, до її структури входить Державний заклад «Жмеринська лінійна санепідстанція на Південно-Західній залізниці».

Оскільки, Державний заклад «Жмеринська лінійна санепідстанція на Південно-Західній залізниці»має подвійну підпорядкованість, а Державне територіально - галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця»- створене згідно з статтями 1 та 4 Закону України «Про залізничний транспорт», статутне територіально-галузеве об'єднання, засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України і включене до складу Державної адміністрації залізничного транспорту України - Укрзалізниці. Залізничний транспорт є однією з базових галузей економіки України, що забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв'язки і потреби населення у перевезеннях.

Згідно п.4 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999 року, інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Оскільки, Державний заклад «Жмеринська лінійна санепідстанція Південно-Західної залізниці в особі Міністерства охорони здоров'я України, яке є центральним органом виконавчої владу, а тому несплата відповідачем заборгованості порушує інтереси держави.

Судом встановлено, що 14.09.2009 між Державним територіально-галузевим об’єднанням «Південно-Західна залізниця»в особі вагонної дільниці № 2 ст. Жмеринка (далі - відповідач, замовник за договором) та державним закладом "Жмеринська лінійна санепідстанція на Південно-Західній залізниці" (далі-позивач, виконавець за договором) було укладено договір на камерну дезинфекцію м’якого інвентарю № 18 (далі-договір).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов’язань за укладеним договором щодо оплати наданих послуг, чим порушив норми чинного законодавства України та укладеного договору.

Відповідно до п. 1.1 договору, позивач зобов’язався провести одноразову камерну дезинфекцію м’якого інвентарю (матраців, подушок, зимових ковдр), що використовуються в пасажирських вагонах відповідача та вказані у специфікації, що додається до договору і є його невід’ємною частиною, та передати його відповідачу, а відповідач зобов’язався приймати м’який інвентар після здійснення дезинфекції та своєчасно провести оплату проведених робіт відповідно до умов даного договору.

Згідно умов п. 5.1. договору, замовник оплачує виконавцю за дезинфекцію м’якого інвентарю та транспортні послуги за ціною, вказаною у специфікації. Загальна сума виконаних робіт по дезинфекції м'якого інвентарю складає 36496,27 грн. (п. 5.4. договору).

Порядок оплати робіт сторони закріпили в положеннях розділу 6 договору, відповідно до якого розрахунки за дезинфекцію здійснюються у безготівковій формі. Замовник оплачує виконавцю за дезинфекцію не пізніше 10 банківських днів після отримання продезинфікованого м'якого інвентарю. Днем отримання з дезинфекції м'якого інвентарю вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками акта прийому-передачі.

Як встановлено судом, на виконання умов договору, позивач, відповідно до рахунку № 383 від 08.12.2009 надав відповідачеві послуги згідно умов договору на загальну суму 36496,27 грн. Проте, відповідач, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства України, не виконав взяті на себе зобов’язання по оплаті наданих послуг і станом на день розгляду справи його заборгованість перед позивачем становить 36496,27грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Таким чином судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов’язань.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. А також в силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов’язаний оплатити надану йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором на камерну дизенфекцію м’якого інвентарю № 18 від 14.08.2009 в сумі 36496,27 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, від сплати яких позивач звільнений у встановленому законом порядку, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги прокурора задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» (01601, м. Київ, вул.. Лисенка., б. 6, код ЄДРПОУ 04713033) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Державного закладу "Жмеринська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Південно-Західній залізниці" Міністерства охорони здоров’я України (23100, Вінницька обл., м. Жмеринка, вул. Бабаджаняна, 17; код ЄДРПОУ 01110721) основний борг в сумі 39 496 (тридцять дев’ять тисяч чотириста дев’яносто шість)грн. 27 коп.

3. Стягнути з. Стягнути з Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» (01601, м. Київ, вул. Лисенка., б. 6, код ЄДРПОУ 04713033) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) в дохід Державного бюджету України витрати по сплаті державного мита в сумі 394 (триста дев’яносто чотири) грн. 96 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення розіслати прокурору та сторонам.

Суддя                                                                       Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 28.04.2010