ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 32/48724.02.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ТО-НАР Плюс»
про розірвання договору, повернення майна, стягнення заборгованості та штрафних санкцій
Суддя Хрипун О.О.
Представники сторін:
Від Позивача Коптєва А.Є. –предст.,
Від Відповідача не з’явилися
Обставини справи :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авант-А»та просить, враховуючи заяву про збільшення позовних вимог від 12.01.2010 вих. № 18, розірвати Договір фінансового лізингу № 003/07-У від 21.08.2007, укладений між сторонами, зобов’язати Відповідача повернути Позивачу предмети лізингу: Предмет лізингу № 1 - «BETON MASTER PLUS pump»404С-22 та Предмет лізингу № 2 - Додаткове обладнання: замок підсилений болтовий у кількості 14 шт., гумове ущільнення у кількості 14 шт., стальний бетонопровід у кількості 9 шт., поворот 90 градусів, марганцевий у кількості 4 шт., та стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість по лізинговим платежам, що відшкодовує вартість майна, у сумі 33327,50 грн., винагороду (комісію) 1-го порядку у розмірі 10688,73 грн., нараховане коригування на зміну курсу гривні до дол. США за період з 20.04.2009 по 20.07.2009 в сумі 18627,32 грн., без урахування ПДВ, штраф у розмірі 5% від вартості майна у сумі 22853,06 грн., 794,58 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги мотивовано тим, що між Позивачем та Відповідачем укладено Договір фінансового лізингу № 003/07-У від 21.08.2007, на виконання якого Позивачем передано Відповідачу за його замовленням відповідне майно (Предмет лізингу № 1 та Предмет лізингу № 2). В порушення взятих на себе зобов’язань Відповідачем сплата лізингових платежів у повному обсязі не здійснена, строки сплати лізингових платежів погоджені сторонами відповідно до підписаного графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 від 21.08.2007 до Договору фінансового лізингу № 003/07-У від 21.08.2007) Відповідачем порушені.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2010 було змінено назву Відповідача з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авант-А»на Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «ТО-НАР Плюс».
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
21.08.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг» (далі –Позивач, Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Авант-А»(далі – Відповідач, Лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу № 003/07-У (далі - Договір).
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір фінансового лізингу № 003/07-У від 21.08.2007 є договором лізингу.
Відповідно до п. 1.1 Договору предметом останнього є надання Лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу Лізингоодержувачу майна, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого наведена в Специфікації (Додаток № 2 до Договору) (далі – Майно або Предмет лізингу), для підприємницьких цілей Лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.
Пунктом 1.6 Договору передбачено, що вартість Предмета лізингу на момент його передачі Лізингоодержувачу становить 457061,22 грн., у тому числі ПДВ 20% 76176,87 грн. Вартість Предмета лізингу включає витрати Лізингодавця на придбання Предмета лізингу, в т. ч. витрати пов’язані з виконанням Договору купівлі-продажу (поставки) Предмета лізингу та інші витрати.
Згідно з п. 1.8 Договору строк користування Предметом лізингу становить 36 місяців та починає свій перебіг з моменту прийняття Майна Лізингоодержувачем, що оформлюється відповідним Актом приймання-передачі Майна.
На виконання зобов’язань за Договором фінансового лізингу № 003/07-У від 21.08.2007 Позивачем було придбано та передано за Актом прийому-передачі Майна (предмета лізингу) від 21.08.2007 у лізинг Відповідачу наступне майно: Предмет лізингу № 1 - «BETON MASTER PLUS pump»404С-22 (виробнича потужність –30 м3/год, висота подачі по вертикалі - 100-120 м, довжина подачі по горизонталі - 150-200 м, максимальна фракція –35 мм, серійний номер - 400303/2007, персональний ідентифікаційний номер 1725, рік випуску 2007 рік, обсяг двигуна - 2216 куб.см, колір - помаранчевий, номер двигуна –НР81544U979738Р, та Предмет лізингу № 2 - замок підсилений болтовий у кількості 14 шт., гумове ущільнення у кількості 14 шт., стальний бетонопровід у кількості 9 шт., поворот 90 градусів, марганцевий у кількості 4 шт.
Невід’ємною частиною Договору є Графік сплати лізингових платежів (Додаток № 1 від 21.08.2007 до Договору фінансового лізингу № 003/07-У від 21.08.2007), складений та підписаний сторонами на дату передачі майна Лізингоодержувачу, і в якому вказані строки сплати (кінець розрахункового періоду), призначення платежів, платіж, який відшкодовує (компенсує) частину вартості майна, винагорода (комісія 1-го порядку та комісія 2-го порядку) Лізингодавця за отримане у лізинг майно та загальна сума лізингових платежів.
Порядок розрахунків за визначеними у договорі платежами сторони погодили у розділі 3 Договору, згідно з п. 3.1 якого Лізингоодержувач сплачує лізингові платежі за кожний період користування Майном (розрахунковий період), який зазначений в Додатку № 1 до даного Договору. Перший розрахунковий період визначається рівним періоду від дати підписання Акту приймання-передачі Майна в лізинг до останнього дня першого розрахункового періоду, зазначеного в Додатку № 1 до даного Договору. Лізингові платежі включають: винагороду (комісію) Лізингодавцю за отримане у лізинг Майно, з врахуванням коригування, вказаного в п. 3.4 Договору, яка складається з комісії 1-го порядку та комісії 2-го порядку, та платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна.
Лізингодавець не пізніше ніж за 2 робочі дні до закінчення кожного поточного розрахункового періоду виставляє лізингоодержувачу рахунок на оплату лізингового платежу за наступний розрахунковий період з урахуванням положень п. 3.4 та п. 3.9 Договору. Неотримання Лізингоодержувачем рахунку на оплату лізингового платежу не позбавляє Лізингоодержувача обов’язку зі сплати чергового лізингового платежу, розрахованого відповідно до положень Договору (п. 3.12 Договору).
Позивачем виставлялись Відповідачу рахунки на оплату лізингових платежів, а саме: № СФ-00908 від 16.02.209, № СФ-00971 від 13.03.2009, № СФ-01056 від 15.04.2009, № СФ-01127 від 13.05.2009, № СФ-01224 від 18.06.2009, № СФ-01299 від 09.07.2009, які залишені Відповідачем повністю або частково неоплаченими.
Лізингоодержувач не має права затримувати платежі за Договором, строк сплати яких настав (п. 3.13 Договору).
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингоодержувач зобов’язаний, зокрема, своєчасно сплачувати лізингові платежі.
З матеріалів справи вбачається, що Відповідач прострочив виплату лізингових платежів та заборгував перед Позивачем 33327,50 грн. за період з 20.02.2009 по 20.07.2009, що є компенсацією частини вартості Майна, крім того, Відповідачем не сплачено винагороду 1-го порядку в розмірі 10688,73 грн. за період з 20.04.2009 по 20.07.2009, а також коригування на зміну курсу гривні до долару США за аналогічний період в сумі 18627,32 грн.
Пунктом 4.4.3 Договору Відповідач зобов’язаний вчасно й у повному обсязі виплачувати Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку лізингових платежів та умов Договору.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Стаття 806 ЦК України визначає, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Заборгованість за користування предметом лізингу по Договору фінансового лізингу № 003/07-У від 21.08.2007 Відповідачем не погашена, доказів протилежного суду не надано. Розрахунок суми боргу наданий до матеріалів справи та містить посилання на положення Договору, що були підставою для здійснення нарахувань.
Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Строки виконання зобов’язань по оплаті лізингових платежів встановлені в Додатку № 1 від 21.08.2007 до Договору (Графік сплати лізингових платежів) та за сумами, які складають заборгованість, заявлену до стягнення, є такими, що настали.
Враховуючи відсутність доказів, що спростовують доводи Позивача, зазначені у позовній заяві (докази внесення лізингових платежів відповідно до погодженого графіку), суд визнає обґрунтованими заявлені вимоги про стягнення заборгованість по лізинговим платежам, що відшкодовує вартість майна, у сумі 33327,50 грн., винагороду (комісію) 1-го порядку у розмірі 10688,73 грн. та нараховане коригування на зміну курсу гривні до дол. США за період з 20.04.2009 по 20.07.2009 в сумі 18627,32 грн.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком суду сума інфляційних втрат Позивача з урахуванням рекомендацій, викладених у Листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», складає 572,29 грн.
Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають такі правові наслідки, що встановлені договором або законом, як сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Пунктом 5.4 Договору сторонами обумовлено, що Лізингоодержувач несе відповідальність за порушення своїх обов’язків та сплачує Лізингодавцю штрафні санкції.
Так, відповідно до п. 5.5 Договору за кожен випадок неналежного (несвоєчасного, повного чи неякісного) виконання своїх зобов’язань за Договором протягом строку його дії, а також за односторонню необґрунтовану відмову від їхнього виконання, винна сторона відшкодовує збитки, понесені при цьому іншою стороною у повному обсязі, і, крім відшкодування збитків, сплачує постраждалій Стороні (в даному випадку Позивачу) штраф у розмірі 5 відсотків від вартості Майна, вказаної в пункті 1.6 даного Договору.
З урахуванням викладеного суд погоджується з розміром штрафу у сумі 22853,06 грн., заявленим Позивачем до стягнення з Відповідача за неналежне виконання останнім зобов’язань за Договором щодо перерахування лізингових платежів.
Серед іншого, п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Пункт 8.1.3 Договору передбачає, що останній може бути розірваний за вимогою Лізингодавця відповідно до п. 8.2 даного Договору.
Так, згідно з п. 8.2.3 Договору Лізингодавець має право вимагати дострокового розірвання даного Договору без відшкодування Лізингоодержувачу будь-яких збитків, викликаним даним розірванням, якщо Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 60 (шістдесяти) календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до цього Договору), а також у випадку систематичного прострочення сплати лізингових і інших платежів, передбачених Договором (п. 8.2.2 Договору).
Наведені положення Договору відповідають ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», якою передбачено право лізингодавця відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.
Оскільки Відповідач припинив сплачувати лізингові платежі, заборгованість по оплаті лізингових платежів становить більше шістдесяти календарних днів, що є істотним порушенням Договору Відповідачем, суд визнає обґрунтованими вимоги про розірвання Договору фінансового лізингу № 003/07-У від 21.08.2007.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Статтею 653 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов’язання змінюються або припиняються з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»Лізингоодержувач зобов’язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги щодо повернення Предмету лізингу № 1 та Предмету лізингу № 2 за Договором фінансового лізингу № 003/07-У від 21.08.2007, підлягають задоволенню.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню частково.
Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.
Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Розірвати Договір фінансового лізингу № 003/07-У від 21.08.2007, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авант-А», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «ТО-НАР Плюс»(83086, м. Донецьк, просп. Полеглих Комунарів, б. 7, код 31356991),та Товариством з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг»(04176, м. Київ, вул. Електриків, 26, корпус 87, код 32960732).
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «ТО-НАР Плюс»(83086, м. Донецьк, просп. Полеглих Комунарів, б. 7, код 31356991) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг»»(04176, м. Київ, вул. Електриків, 26, корпус 87, код 32960732) предмети лізингу: Предмет лізингу № 1 «BETON MASTER PLUS pump»404С-22 (виробнича потужність –30 м3/год, висота подачі по вертикалі - 100-120 м, довжина подачі по горизонталі 150-200 м, максимальна фракція –35 мм, серійний номер –400303/2007, персональний ідентифікаційний номер - 1725, рік випуску 2007, обсяг двигуна: 2216 куб.см, колір - помаранчевий, номер двигуна –НР81544U979738Р), та Предмет лізингу № 2 - Додаткове обладнання: замок підсилений болтовий у кількості 14 шт., гумове ущільнення у кількості 14 шт., стальний бетонопровід у кількості 9 шт., поворот 90 градусів, марганцевий у кількості 4 шт.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ТО-НАР Плюс»(83086, м. Донецьк, просп. Полеглих Комунарів, б. 7, код 31356991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг» (04176, м. Київ, вул. Електриків, 26, корпус 87, код 32960732) заборгованість по лізинговим платежам, що відшкодовують вартість майна, у сумі 33327,50 грн., в тому числі ПДВ - 5554,58 грн.; винагороду (комісію) 1-го порядку у розмірі 10688,73 грн.; нараховане коригування на зміну курсу гривні до дол. США за період з 20.04.2009 по 20.07.2009 в сумі 18627,32 грн., без урахування ПДВ; штрафу у розмірі 5% від вартості Майна у сумі 22853,06 грн.; 572,29 грн. інфляційних втрат; 1030,69 грн. державного мита та 235,39 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя О.О.Хрипун
Дата підписання рішення: 26.04.2010
Судове рішення № 9568373, Господарський суд м. Києва було прийнято 24.02.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 32/487. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: