Рішення № 9568244, 09.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 43/6209.04.10 За позовом приватного підприємства “Електрокомплект”

до товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство

“Будкомплект”

про стягнення 29 073, 35 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від позивача Есауленко М.В. –предст. за дов.,

від відповідача Михальський В.М. - дир.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство “Електрокомплект” звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Будкомплект” про стягнення 29073, 35 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неоплати поставленої продукції.

Господарський суд міста Києва ухвалою № 43/62 від 21.01.10 порушив провадження у справі та призначив її до розгляду на 12.02.10.

В судовому засіданні представник Позивача підтримав викладені в позовній заяві обставини та наполягав на задоволенні позову.

Представник Відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву борг визнав та клопотав про відкладення розгляду справи, з метою здійснення взаєморозрахунків та визначення остаточної суми заборгованості перед Позивачем.

У зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи було відкладено на 04.03.10.

В судовому засіданні Відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання можливості погашення залишкової суми заборгованості.

У зв’язку з клопотанням Відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи було відкладено на 18.03.10.

В судовому засіданні Відповідач надав доповнення до відзиву на позовну заяву та платіжне доручення про сплату на рахунок Позивача 4000, 00 грн. боргу.

У зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи було відкладено на 09.04.10.

Представник Позивача в судовому засіданні надав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з Відповідача 9206, 70 грн. основного боргу та судові витрати.

Позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, шляхом накладання арешту на розрахункові рахунки та майно відповідача в межах заявлених позовних вимог.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що грошові суми, які є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.

Статтями 66 та 67 ГПК України передбачені підстави та заходи забезпечення позову, а саме: господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду; позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд вивчивши матеріали справи, вважає, що подана заява не підлягає задоволенню, оскільки, Позивачем не додано жодних доказів, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі видаткових накладних, копії яких додані до матеріалів справи, приватне підприємство “Електрокомплект” (далі –Позивач) здійснило поставку товару товариству з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Будкомплект” (далі – Відповідач).

Відповідач свої зобов’язання належним чином не виконав, отриманий товар оплатив частково.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимог, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семеденний строк від дня пред'явлення вимоги.

На виконання вимог ст. 530 ЦК України, Позивач 08.12.09 звернувся до Відповідача з вимогою оплатити отриманий товар.

Відповіді на вимоги не надійшло, товар Відповідач оплатив частково.

Між сторонами було укладено акт звірки взаєморозрахунків, з якого вбачається, що заборгованість Відповідача на момент розгляду справи складає –9206, 70 грн. основного боргу.

Відповідно до розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за отриманий товар на момент звернення до суду складала: 29073, 35 грн. основного боргу.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Позивач в судовому засіданні надав докази того, що після подачі позову та порушення провадження у справі Відповідач добровільно погасив суму основного боргу, що підтверджується відповідними банківськими виписками.

Враховуючи, вищевикладене, провадження у справі в частині стягнення 19866, 65 грн. основного боргу підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України) позовні вимоги в частині стягнення 9206, 70 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Відповідач звернувся до господарського суду міста Києва з клопотанням про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва на три місяці.

Подана заява обґрунтована скрутним матеріальним становищем Відповідача, викликаним тимчасовим зниженням ділової активності (сезонні наслідки).

Відповідно до ст. 121 ГПК України відстрочка або розстрочка виконання рішення можлива лише у виняткових випадках при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідачем не надано достатньо доказів винятковості обставин, що ускладнюють чи роблять виконання рішення неможливим, у зв’язку з чим, суд відмовляє в задоволенні клопотання Відповідача про розстрочення виконання рішення.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Будкомплект” (03186, м. Київ, вул. Антонова, 5, оф. 605, код ЄДРПОУ 22891595, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь приватного підприємства “Електрокомплект” (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2 (бізнес –центр «Алкон», 9-й поверх), код ЄДРПОУ 30783141) 9206 (дев’ять тисяч двісті шість) гривень 70 коп. основного боргу, 290 (двісті дев’яносто) гривень 73 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Провадження у справі в частині стягнення 19866, 65 грн. основного боргу припинити на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя           М.В.Пасько

Дата підписання рішення ____