Рішення № 9567864, 13.05.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.10 Справа № 26/94/10

Суддя

за позовом – Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Ленінського району (юрид.адреса: б-р Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69091; факт.адреса: вул. Щаслива, 2а, м. Запоріжжя, 69065)

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний лікувально-діагностичний центр «Ельф»ЛТД (вул. Перемоги, 75А/16, м. Запоріжжя, 69000)

про стягнення 1732,71грн.

                     Суддя Юлдашев О.О.

Представники:

Позивача –Лисенко Н.В., довір. №25 від 04.01.10.

Відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 1732,71 грн., з них: 1527,39грн. основного боргу, 101,50грн. –пені, 20,45грн. –3% річних, 83,37грн. –сума інфляції за договором №100287 від 01.04.2007. купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

Ухвалою суду від 22.03.2010. порушено провадження у справі № 26/94/10, судове засідання призначено на 15.04.2010.

У зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача 15.04.2010. розгляд справи було відкладено до 13.05.2010.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з’явився, відзив на позовну заяву або заперечень суду не надав. Неявка представника до судового засідання, не звільняє відповідача від виконання законних вимог суду та надання витребуваних судом матеріалів.

Згідно зі ст.28 ГПК України, сторони зобов’язані забезпечити явку компетентного представника для участі в судовому засідання або особисто прийняти участь при розгляді справи.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті та прийняття рішення.

За письмовим клопотанням представника позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Судовий процес завершено оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Концерном „Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Медичний лікувально-діагностичний центр «Ельф»ЛТД (відповідач) було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №100287 від 01.04.2007.

Відповідно до розділу 1.1. договору позивач зобов'язався відпустити теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни, встановленими умовами договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №100287 від 01.04.2007. та додатками до договору.

Концерн „МТМ" в період з грудня 2008., з травня по грудень 2009., поставив відповідачу теплову енергію згідно актів приймання - передачі теплової енергії на загальну суму 1759,61грн. Станом на 01.03.2010. відповідачем було сплачено за грудень 2008. - 230,82грн., за травень 2009. –1,37грн. Всього за 2009 рік відповідач сплатив 232,22грн.

Згідно п. 6.2. договору розрахунковим періодом - є календарний місяць.

На підставі п. 6.4. договору, споживач зобов’язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію і передоплати.

Відповідач частково виконав свої зобов'язання по оплаті отриманої теплової енергії.

Станом на 01.03.2010. відповідачем було частково сплачено за грудень 2008. - 230,82грн. та за травень 2009. –1,37грн. Всього за 2009 рік відповідач сплатив 232,22грн.

Станом на 01.03.2010. у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1527,39 грн., що підтверджується рахунками та актами приймання-передачі теплової енергії (копії залучено до матеріалів справи).

Заборгованість за відпущену теплову енергію відповідно до зазначеного договору виникла за період за грудень 2008., з травня. по грудень 2009. включно (розрахунок суми боргу додано до позовної заяви). Згідно п.6.3. договору підставою для розрахунків відповідача з позивачем є акт приймання-передачі теплової енергії, підписаний обома сторонами (копії актів додаються до матеріалів справи).

Відповідач протягом тривалого періоду не виконує свої зобов’язання по оплаті триманої теплової енергії. Заборгованість за поставлену теплову енергію складає 1527,39грн.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, пояснення представника позивача в судовому засіданні, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на таких підставах.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином згідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності зі ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін згідно з умовами договору.

Згідно зі ст.276 ГК України відповідач зобов'язаний був оплатити поставлену теплову енергію у встановлений термін за встановленими цінами.

Невиконанням своїх грошових зобов'язань відповідач порушив вищевказані вимоги законодавства й умови договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №7 від 01.07.2004.

Відповідач свої обов’язки по оплаті, згідно умов договору, не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за поставлену теплову енергію в сумі 1527,39грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору…           

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Таким чином, вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 1527,39 грн. за поставлену теплову енергію обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму пені у розмірі 101,50 грн., 20,45грн. – 3% річних, 83,37 грн. інфляційних збитків.

Відповідно до п. 7.2.8. договору несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня в розмірі 0,5% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством.

Відповідно до вимог п.7.2.8.. договору позивачем нараховано пеню в розмірі 101,50грн., яка підлягає задоволенню.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, стягненню підлягає сума 20,45грн. –3% річних та 83,37грн. –інфляційних збитків.

За приписами ст. 33 ГПК України обов’язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем надано всі докази на підтвердження своїх вимог.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:          

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний лікувально-діагностичний центр «Ельф»ЛТД (вул. Перемоги, 75А/16, м. Запоріжжя, 69000; код ЄДРПОУ 20472404, р/р 26007251512 в АБ «Металург», МФО 313538) на користь Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2а; р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, ЄДРПОУ 32121458) 1 527 (одна тисяча п’ятсот двадцять сім) грн. 39 коп. основного боргу, 101 (сто одна) грн. 50коп. - пені, 20 (двадцять)грн. 45коп. - 3% річних, 83 (вісімдесят три)грн. 37коп. –інфляційних збитків, 102 ( сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.О. Юлдашев