Рішення № 9567838, 12.05.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.10 Справа № 15/93/10

Суддя

за позовом Приватного підприємства “Агрофірма “Борисфен”, Дніпропетровська область, Томаківського району, с. Вищетарасівка, вул. Леніна, 1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Оріон Ко”, м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 15

про стягнення 50 625,00 грн. заборгованості за договором від 16.06.2008

                                                                                           Суддя І.С. Горохов

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Кіляров А.В., дов. від 06.04.2010р.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Приватного підприємства “Агрофірма “Борисфен” до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Оріон Ко” про стягнення 50 625,00 грн. заборгованості за договором постачання продуктів харчування від 16.06.2008.

Ухвалою господарського суду від 12.03.2010 порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 29.03.2010. Розгляд справи відкладався.

За згодою представника відповідача в судовому засіданні 12.05.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги з наступних підстав: 16 червня 2008 року ПП «Агрофірма «Борисфен»та ТОВ «Оріон Ко» «Укладено договір про постачання продуктів харчування. Відповідно до умов договору позивач зобов’язався поставити на адресу відповідача товар, а відповідач в свою чергу зобов’язався прийняти товар та оплатити його вартість. Позвиач зазначає, що взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, а відповідач в порушення умов договору зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару не виконав, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 50625,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідач позовні вимоги не визнав, в обґрунтування заперечень зазначив, що відповідно до пункту 3.2. договору «оплата за поставленньш товар производится следующим образом: отсрочка 5 (пять) банковских дней». Отже з договору не вбачається який саме встановлено термін розрахунків, з якого моменту треба відліковувати ці 5 банківських дні, відстрочка з якого терміну встановлена у терміном у 5 банківських днів. Отже термін сплати коштів на користь позивача договором не визначений. Відтак не можливо визначитися, зокрема, із тим, чи виникло зобов'язання у відповідача взагалі.

Щодо видаткових накладних та рахунків, які згадуються в позовній заяві, то зазначені документи не містять посилання на договір постачання від 16 червня 2008 року. Відтак не зрозуміло яким чином ці первинні документи та договір постачання пов'язані між собою. Ця обставина не дозволяє стверджувати, що постачання згідно видаткових накладних проводилося саме на виконання вимог договору від 16 червня 2008 року, а отже обґрунтування факту виникнення у відповідача обов'язку сплатити грошову суму позивачу цими документами є помилковим. Те ж саме стосується і рахунків. В них не міститься посилання ні на договір ні на видаткові накладні. Яким чином всі ці документи пов'язані між собою та з чого саме це вбачається в позовній заяві не вказано. Так само як не вказано і дати виникнення боргу за кожною сумою, що, як вважає позивач, відповідач йому заборгував.

Крім того, позивачем не враховано, що відповідач сплатив на його користь не тільки ті суми, які були вказані в позовній заяві. Так 08.05.2009 року відповідачем було сплачено на користь позивача 1000 тис. грн. згідно рахунку №174 від 08.08.2008 року.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 16 червня 2008 року ПП «Агрофірма «Борисфен»та ТОВ «Оріон Ко» «Укладено договір про постачання продуктів харчування.

Відповідно до умов договору позивач зобов’язався поставити на адресу відповідача товар, а відповідач в свою чергу зобов’язався прийняти товар та оплатити його вартість.

Відповідно до п. 2.1 договору товар який постачається має відповідати ДСТУ 46.004-99, ДСТУ 14176-69 та ДСТУ 875-92.

Відповідно до п. 2.2 договору товар відпускається покупцю партіями. Конкретна величина партії обумовлюється попередньо між сторонами.

Відповідно до п. 2.3 договору постачальник зобов’язаний поставити товар покупцеві на протязі 5 днів з моменту отримання заявки покупця.

Відповідно до п. 3.1 договору ціна товару обумовлюється для кожної партії та зазначається у видатковій накладній.

Відповідно до п. 3.2 договору оплата за товар здійснюється наступним шляхом: відстрочка 5 банківських днів.

На адресу відповідача поставлено товар на загальну суму 90775,00 грн., в порушення умов договору відповідачем здійснено часткову оплату вартості отриманого товару, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 50625,00 грн.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреностями на отримання ТМЦ ЯНФ №179004 від 03.07.2008р.; ЯНФ № 179005 від 15.07.2008р., які видані уповноваженій особі відповідача, а також рахунки №158 від 15.07.2008р., № 174 від 08.08.2008р., № 153 від 09.07.2008р., накладними № 38 від 15.07.2008р., № 22 від 08.08.2008р., податковими накладними № 38 від 15.07.2008р., № 22 від 08.08.2008р..

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

В судовому засіданні судом встановлено, що відповідачем до пред’явлення позовної заяви здійснено часткову оплату заборгованості, а саме в сумі 1000,00 грн., про що свідчить банківська виписка від 08.05.2009р..

Оскільки відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості в розмірі 49625,00грн., суд вважає вимоги про стягнення з відповідача 49625,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 49625,00 грн..

В задоволенні вимог в розмірі 1000,00 грн. судом відмовляється оскільки до подачі позивачем даної позовної заяви відповідачем здійснено часткове погашення, а саме в розмірі 1000,00 грн..

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Оріон Ко”, (м.Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 15, ЄДРПОУ 22157794) на користь Приватного підприємства “Агрофірма “Борисфен”, Дніпропетровська область, Томаківського району, с. Вищетарасівка, вул. Леніна, 1, ЄДРПОУ 30791681) 49625,00 грн. основного боргу та 757,20 грн. судових витрат. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 18.05.2010р..