Рішення № 9567762, 22.04.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.10 Справа № 24/100/10

Суддя

За позовом Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137) в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, б.2-А)

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

про стягнення суми 5870,73 грн.

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники:

Від позивача Давиденко Т.Є. (дов. № 23 від 04.01.2010р.);

Від відповідача не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Концерну “Міські теплові мережі” суми 5103,66 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію в гарячій воді за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 718 від 01.10.2002р., суми 400,28 грн. пені, суми 97,66 грн. - 3% річних, суми 269,13 грн. інфляційних витрат.

Ухвалою господарського суду від 25.02.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 24/100/10, судове засідання призначено на 01.04.2010р. Ухвалою суду від 01.04.2010р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 22.04.2010р.

22.04.2010р. справу розглянуто, за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримує позовні вимоги викладені у позові і вказує на те, що заборгованість у відповідача виникла внаслідок неналежного виконання грошових зобовязань за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 718 від 01.10.2002р., просить позов задовольнити на підставі ст.ст. 11, 15, 16, 96, 509, 526, 530 ЦК України, ст. ст. 1, 2, 193, 276 ГК України, ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Відповідач у судові засідання 01.04.2010р., 22.04.2010р. не зявлявся, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Ухвала суду направлена на адресу відповідача, вказану в позовній заяві. Відповідно до п. 3.6 Роз'яснень Президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2002р. між Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Ленінського району (енергопостачальна організація, позивач у справі) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (споживач, відповідач у справі) був укладений договір № 718 про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого, позивач зобов`язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач оплатити одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі відповідача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п.1.2).

Відповідно до п. 10.1 договір набуває чинності після підписання його обома сторонами та діє з 01.10.2002р. до 30.09.2003р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання.

Згідно з п. 3.2.2. договору відповідач зобов'язався виконувати умови і порядок оплати теплової енергії в обсягах згідно рахунків за теплову енергію і в терміни, які передбачені розділом VI договору.

Відповідно до п.п. 6.2, 6.6 договору, якими обумовлено порядок розрахунків, споживач зобовязаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію і передоплату.

Із матеріалів справи слідує, що позивач у період з січня 2009р. по грудень 2009р. включно постачав теплову енергію на загальну суму 5793,12 грн.

Як зазначив позивач, за вказаний період відповідачем частково була здійснена оплата заборгованості за поставлену теплову енергію в сумі 689,46 грн.

Таким чином, на час звернення з позовом до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену теплову енергію складає 5103,66 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦКУкраїни зобовязаннямає виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, заявлені позовні вимоги в частині стягнення суми 5103 грн. 66 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі .

Позивач також просить стягнути з відповідача суму 97,66 грн. 3 % річних від простроченої суми оплати за загальний період з 21 лютого 2009р. по 20 лютого 2010р., суму 269,13 грн. інфляційних витрат за загальний період з лютого 2009р. по лютий 2010р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобовязань, вимоги про стягнення 3 % річних та витрат від інфляції є обґрунтованими, з відповідача підлягає стягненню сума 97,66 грн. 3 % річних та сума 269,13 грн. інфляційних витрат.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за загальний період з 21.03.2009р. по 20.02.2010р. в розмірі 400,28 грн.

Згідно зі ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошових сум (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських правовідносин зобовязується сплатити в разі невиконання або неналежного виконання господарських зобовязань.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Враховуючи встановлений факт неналежного виконання зобовязань за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 718 від 01.10.2002р., вимоги про стягнення пені є обґрунтованими.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) суму 5103 грн. 66 коп. основного боргу, суму 269 грн. 13 коп. витрат від інфляції, суму 97 грн. 66 грн. - 3%, суму 400 грн. 28 коп. пені, суму 102 грн. витрат на державне мито та суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України “11”.05.2010р.

суддя Т.А. Азізбекян

Суддя Т.А. Азізбекян