Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.04.10 Справа № 24/7/10
Суддя
За позовом заступника прокурора Хортицького району м. Запоріжжя (69105, м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, 30) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах –Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206) в особі Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Продінвест” (69076, м. Запоріжжя, вул. Лахтинська, 8)
про стягнення суми 9191,85 грн.
Суддя Азізбекян Т.А.
Представники:
Від прокуратури - не з’явився;
Від позивача - Ковальська Я.М. (дов. № 13 від 04.01.2010р.);
Від відповідача - Волкова О.А. (дов. № 03/09 від 05.01.2009р.)
СУТНІСТЬ СПОРУ:
Розглядаються позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Продінвест” на користь Концерну “Міські теплові мережі” заборгованості за поставлену з жовтня 2008р. по лютий 2009р. теплову енергію в сумі 9191,85 грн., за договором № 402180 від 01.02.2007р.
Ухвалою господарського суду від 16.12.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 24/7/10, судове засідання призначено на 27.01.2010р. Ухвалою суду від 27.01.2010р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 16.02.2010р. Ухвалою суду від 16.02.2010р. на підставі ст. 69 ГПК України строк вирішення спору у справі № 24/7/10 продовжено на один місяць –до 16.03.2010р., цією ж ухвалою розгляд справи відкладено на 16.03.2010р. Ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області Немченко О.І. від 16.03.2010р. в порядку ст. 69 ГПК України строк вирішення спору у справі № 24/7/10 продовжено на один місяць. Ухвалою суду від 16.03.2010р. розгляд справи відкладено на 14.04.2010р.
14.04.2010р. справу розглянуто, за згодою представників позивача та відповідача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримує позовні вимоги, викладені у позові, просить позов задовольнити на підставі ч. 2 ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру України”, ст.ст. 96, 509, 525, 526 ЦК України, ст. ст. 193, 276 ГК України.
Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, зокрема, про наступне. По-перше, вважає, що рахунки та акти, які не підписані відповідачем, за період з жовтня 2008р. по лютий 2009р. містять лише нарахування оплати за одиницю приєднаного теплового навантаження опалення та плату за одиницю приєднаного теплового навантаження підігрів. Вважає, що рахунки та акти не підтверджують, що позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді, оскільки не містять нарахування оплати за фактично поставлену (спожиту) теплову енергію. Крім того, із закінченням опалювального періоду 2006-2007р. позивач не відпускав відповідачу теплової енергії в гарячій воді, тому фактично з цього часу теплове навантаження взагалі відсутнє. По-друге, ТОВ “Продінвест” не опалювало приміщення по вул. Лахтинській, 8 в опалювальний сезон 2008-2009р., тому акти готовності до опалювального сезону 2008-2009р. не складались. Останній акт готовності до опалювального періоду складався представниками позивача та відповідача 16.11.2006р. форми Е-8 про готовність опалювального сезону 2006-2007р.р. Відповідно до п. 3.2.20 договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 402180 від 01.02.2007р. акт про готовність до опалювального періоду надається Теплопостачальній організації не пізніше 01 жовтня, таким чином, оскільки відповідач не надав такий акт до 01.10.2008р., то позивачу з 02.10.2009р. стало відомо, що відповідач не готов для споживання теплової енергії в опалювальному періоді 2008-2009 р.р. і постачання теплової енергії не відбудеться. Ст. 275 ГК України та п. 1.1 договору обумовлюють оплату вартості теплової енергії за діючими тарифами фактом передачі теплової енергії. Таким чином, оскільки позивач не відпускав відповідачу теплової енергії, то відповідач не зобов’язаний оплачувати тариф за неотриману теплову енергію, складовою частиною якого є плата за одиницю приєднаного теплового навантаження. По-третє, згідно з п. 5.4 договору технічною документацією розташування мереж теплопостачання на об’єкті є додатки до договору № 2 та № 4 –схема поділу теплової мережі, в яких визначені межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін. Проте, оригінальний примірник договору не має саме цих додатків № 2 та № 4. ТОВ “Продінвест” має лише копію схеми обслуговування теплотраси між попереднім власником будівлі по вул. Лахтинська, 8 та Теплопостачальною організацією. Зі схеми видно, що тепловий колодязь знаходиться за межами будівлі –об’єкту теплопостачання, оснащений засувами, теплотраса теплопостачальної організації по об’єкту теплопостачання –будівлі по вул. Латинська, 8 не проходить, з теплового колодязя від теплотраси теплопостачальної організації до об’єкту теплопостачання проходить теплотраса власника будівлі по вул. Лахтинська, 8. По-четверте, п. 6.6.2 договору не може бути застосований до відносин приймання-передачі, як визначає позивач в актах вид послуги –“плата за одиницю приєднаного теплового навантаження”, оскільки договір взагалі не передбачає оформлення такого виду акту. До того ж, акти приймання-передачі за жовтень 2008р., листопад 2008р., грудень 2008р., січень 2009р., лютий 20098р. за одиницю приєднаного теплового навантаження, на які посилається позивач в позові, не є погодженими відповідачем. Просить у позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
01.02.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Продінвест” (споживач, відповідач) та Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Хортицького району (теплопостачальна організація, позивач у справі) був укладений договір № 402180 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі-договір), відповідно до умов якого позивач зобов`язався відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а останній –прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами (п.1.1).
Відповідно до п.п. 10.1, 10.4 договір набуває чинності з 01 січня 2007р. і діє до 31 грудня 2008р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.
Згідно з п. 3.2.6 договору відповідач зобов'язався виконувати умови і порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.
Відповідно до п.п. 6.2, 6.3, 6.4 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків споживча з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі. Відповідач зобов’язався до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму заборгованості за спожиту теплову енергію.
Із матеріалів справи слідує, що теплова енергія постачалася з жовтня 2008 року по лютий 2009 року, всього відповідачу було відпущено теплової енергії на загальну суму 9191,85 грн. Позивачем були направлені відповідачу акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки для оплати спожитої теплової енергії на загальну суму 9191,85 грн.
Слід зазначити, що у встановлений договором строк акти з запереченнями на адресу теплопостачальної організації не повертались.
Відповідно до п.п. 6.6.2 договору, у разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.
Тобто на підставі п.п. 6.6.2 договору, акти за вказаний період вважаються погодженими.
Проте, відповідач оплату спожитої у жовтні 2008р. –лютому 2009р. теплової енергії не здійснив, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 9191,85 грн.
17.08.2009р. за вих. № 835/06-474 Концерн “Міські теплові мережі” в особі філії Хортицького району звернувся до відповідача з вимогою погасити існуючу заборгованість за поставлену теплову енергію в сумі 9191,85 грн. Вимога була залишена відповідачем без розгляду, відповіді на неї позивач не отримав.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦКУкраїни зобов’язаннямає виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач не надав доказів погашення суми 9191,85 грн. основного боргу. Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 9191,85 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача, викладенні у відзиві на позовну заяву та поясненні від 16.03.2010р. судом спростовуються, виходячи з наступного.
З серпня 2008р. рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 327 від 28.07.2008р. “Про встановлення базових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, на послуги з централізованого опалення і підігрів питної води для населення, затвердження загальних вказівок до базових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, на послуги з централізованого опалення і підігрів питної води для населення” введено двоставковий тариф на теплопостачання. Додатком № 1 вказаного рішення закріплено, що тариф –плата за одиницю приєднаного теплового навантаження за місяць застосовується протягом року. В період з серпня 2008р. по лютий 2009р. Концерном “МТМ” здійснювались нарахування відповідачу виключно за приєднане теплове навантаження. Причому за серпень та вересень 2008р. відповідачем була здійснена оплата виставлених рахунків за приєднане теплове навантаження (відомість від 15.03.2010р. банківських виписок за період з 01.08.2008р. по 31.03.2010р. про сплату 3855,68 грн.). Тобто відповідач своїми діями визнав діючі тарифи, а також свій обов’язок сплачувати відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів, діючих на час розрахунків (п. 6.1 договору).
Нарахування за приєднане теплове навантаження припинилось з моменту звернення відповідача до позивача з пропозицією розірвати договір.
Так, 20.02.2009р. на адресу теплопостачальної організації надійшов лист (вих. № 13/01-09 від 13.01.2009р.) з двома примірниками угоди про розірвання договору № 402180 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.02.2007р. У зв’язку з чим, представниками теплопостачальної організації наступного дня було здійснено повне відключення системи опалення шляхом встановлення видимого розриву в камері ТК-2, тобто між мережами позивача та відповідача (акт від 21.02.2009р.).
Додаткова угода про розірвання договору № 402180 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.02.2007р. була скріплена підписом та печаткою позивача 22.02.2009р., саме з цієї дати щодо відповідача повністю припинились будь-які нарахування з боку позивача.
Що стосується твердження відповідача, що акти готовності до опалювального сезону 2008-2009р. не складались, то слід зазначити, що невиконання п. 3.2.20 договору, яким і передбачений обов’язок відповідача не пізніше 01 жовтня надавати позивачу для підписання вказаний акт, не звільняє відповідача від обов’язку здійснювати оплату заборгованості за спожиту теплову енергію відповідно до п.п. 6.2, 6.3, 6.4 договору.
Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються повністю на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
Керуючись ст.ст. 49, ст.ст.82–85, п.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Продінвест” (69076, м. Запоріжжя, вул. Лахтинська, 8; р/р 26002018528001 в КБ “Муніципальний”, МФО 313537, код ЄДРПОУ 31527655) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; п/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) суму 9191 грн. 85 коп. основного боргу за поставлену теплову енергію.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Продінвест” (69076, м. Запоріжжя, вул. Лахтинська, 8; р/р 26002018528001 в КБ “Муніципальний”, МФО 313537, код ЄДРПОУ 31527655) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р № 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) суму 102 грн. державного мита.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Продінвест” (69076, м. Запоріжжя, вул. Лахтинська, 8; р/р 26002018528001 в КБ “Муніципальний”, МФО 313537, код ЄДРПОУ 31527655) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р № 31212259700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259) суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 19.04.2010р.
суддя Т.А. Азізбекян
Суддя Т.А. Азізбекян
Судове рішення № 9567705, Господарський суд Запорізької області було прийнято 14.04.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 24/7/10. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: