Рішення № 95675740, 22.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 року Справа № 160/17552/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення позачергової другої сесії восьмого скликання Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 17.11.2020 «Про відмову у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 » кадастровий номер 1223581300:07:002:0290;

- зобов`язати Богданівську сільську раду Павлоградського району Дніпропетровської області надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 гектара для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1223581300:07:002:0290;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області судові витрати на користь ОСОБА_1 у складі судового збору та витрат на правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, в якому було зазначене цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До вказаного клопотання було додано пакет документів, який передбачений ч.6 ст.118 ЗК України, в тому числі графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та копія паспорту. За результатами розгляду заяви, відповідачем прийнято рішення №32-2/VII від 17.11.2020 «Про відмову у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 », яким останній відмовив позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з тих підстав, що за складом експлікації земельних угідь дана земельна ділянка значиться як «пасовище». Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.01.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Копію ухвали суду від 04.01.2021 відповідачем отримано 30.01.2021, що підтверджується роздруківкою із сайту «Укрпошта», проте, правом на подання відзиву останній не скористався.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 26.10.2020 звернулась до Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області із заявою про надання дозвілу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 гектара для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться у комунальній власності на території Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1223581300:07:002:0290.

До заяви додано графічні матеріали на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та копію паспорта.

Як вбачається з матеріалів справи Рішенням від 17.11.2020 №32-2/VII позачергової другої сесії восьмого скликання Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області позивачу відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства (01.03), із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності кадастровий номер 1223581300:07:002:0290, у зв`язку і тим, що за складом експлікації земельних угідь дана земельна ділянка значиться як «пасовище».

Вважаючи таке Рішення протиправним, позивач звернулась за захистом порушеного права до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується.

Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.18 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Категорії земель визначені у частині 1 ст. 19 ЗК України, до яких, зокрема, належать землі сільськогосподарського призначення.

Згідно з ч.1 ст.22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Як визначено п. "а" ч.3 ст.22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються громадянам у власність та надаються у користування для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до п. «б» ч.1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч.4 ст.122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

За змістом ч. 1 - 3 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Так, згідно з частиною 1 ст.118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно абз. 1 ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, визначає вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Відтак, перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є вичерпним, та розширеному тлумаченню не підлягає.

Суд зазначає, що заявлений позивачем розмір земельної ділянки відповідає нормам ст.121 ЗК України, подані документи за змістом та кількістю відповідають переліку, наведеному ст.118 ЗК України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 06.12.2019 у справі №813/4498/16 та від 04.05.2020 у справі №813/2061/17.

З огляду на викладене, позовна вимога про визнання протиправним та скасування Рішення від 17.11.2020 «Про відмову у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 » є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно п.2 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта.

Частиною 3 ст.245 КАС України визначено, що у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність та скасування рішення відповідача про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою та враховуючи те, що оскаржуване рішення не містить інших підстав відмови ніж ті, що зазначались вище, то належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача прийняти відповідне рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 у справі №1640/2594/18.

За змістом ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Представництво інтересів позивача здійснювалось адвокатом Постольник Оксаною Сергіївною на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги від 22.12.2020 №3/12-2020, пунктом 3.1 якого передбачено, що за правову допомогу замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеному Додатком №1 до даного договору.

З матеріалів справи вбачається, що додатком №1 до договору №3/12-2020 є Протокол узгодження вартості та обсягу правової (правничої) допомоги, яким визначено, що адвокатом надається правова (правнича) допомога у справі про оскарження рішення Богданівської сільської ради від 17.11.2020 «Про відмову у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 ». Розмір гонорару у визначеній справі є фіксованим та становить 3000 грн. за складання позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про скасування рішення від 17.11.2020 «Про відмову у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 » та зобов`язав вчинити певні дії. Сплата узгодженої сторонами суми гонорару, що вказана у п.2 даного Протоколу здійснюється на підставі Акту приймання-передачі наданих послуг у такому порядку: 1500 грн. - до 31.12.2020; 1500 грн. - до 01.03.2021 у готівковому, або безготівковому порядку (в т.ч. шляхом поповнення карткового рахунку НОМЕР_1 ).

Також в матеріалах справи міститься детальний опис робіт від 23.02.2021 (наданих послуг) виконаних адвокатом за договором №3/12-2020 від 22.12.2020.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу, позивачем до матеріалів справи додано:

- дублікати квитанцій від 24.12.2020 №Р24А837783127С13249 на суму 1507,54 грн. з призначенням платежу: оплата за надання правової допомоги згідно договору №3/12-2020 від 22.12.2020;

- дублікати квитанцій від 21.02.2021 №Р24А982562149С21952 на суму 1507,54 грн. з призначенням платежу: оплата за надання правової допомоги згідно договору №3/12-2020 від 22.12.2020.

Враховуючи, що відповідачем до суду не надано жодних заперечень щодо понесених позивачем витрат на правову допомогу, у суду відсутні підстави для зменшення їх розміру.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд вважає витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн. є співмірними зі складністю справи та об`ємом виконаних робіт, а тому підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Також, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 840,80 грн. (квитанція від 28.12.2020 №0.0.1959388153.1), який також підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Оскільки в період з 09.03.2021 по 19.03.2021 включно суддя Маковська О.В. перебувала на лікарняному, то рішення у справі приймається в перший робочий день - 22.03.2021.

На підставі викладеного, керуючись статтями 77, 139, 241-246, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення позачергової другої сесії восьмого скликання Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 17.11.2020 «Про відмову у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 » кадастровий номер 1223581300:07:002:0290.

Зобов`язати Богданівську сільську раду Павлоградського району Дніпропетровської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 гектара для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1223581300:07:002:0290.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська