Рішення № 9567425, 12.05.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.05.10 р.                     Справа № 15/118                               

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів:

головуючого судді Богатиря К.В.

судді Левшиної Г.В.,

судді Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом малого приватного підприємства “Норма” м. Луганськ (код ЄДРПОУ 20163218)

до відповідача відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ (код ЄДРПОУ 00210602)

про стягнення боргу в сумі 22455,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Наумов І.Г. – директор згідно наказу № 1–к від 06.05.1993 р.

від відповідача: не з’явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява малого приватного підприємства “Норма” м. Луганськ до відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ про стягнення боргу в сумі 22455,00 грн.

Ухвалою суду від 24.04.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/118, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 20.05.2009 р. строк вирішення спору продовжений до 22.07.2009 р.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 02.07.2009 р. до 20.07.2009 р.

Ухвалою від 20.07.2009 р. провадження по справі № 15/118 зупинено у зв’язку з неможливістю розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею справи № 44/210пд, що розглядається господарським судом Донецької області в іншому складі суддів.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 26.03.2010 року призначена колегія суддів для розгляду справи № 15/118 у складі: головуючий суддя Богатир К.В., суддя Левшина Г.В., суддя Лейба М.О.

Ухвалою від 29.03.2010 р. провадження у справі № 15/118 було поновлено, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

16.04.2007 р. сторони уклали договір поставки № 15/535, згідно якого постачальник (позивач) зобов’язався передати в установлений строк продукцію (товар) у власність покупця, а покупець (відповідач) зобов’язався у відповідності з умовами даного договору прийняти вказану продукцію та оплатити її вартість.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що найменування, номенклатура (асортимент), кількість, якісні та інші характеристики продукції (товару), її ціна, строки та умови поставки вказуються в специфікаціях, які є невід’ємною частиною даного договору.

Згідно п. 9.3 договору порядок розрахунків вказується в специфікаціях.

До спірного договору сторони підписали специфікацію № 2 від 29.05.2008 р., якою передбачили найменування товару, його кількість, одиницю вимірювання, ціну за одиницю та загальну вартість товару, а також здійснення поставки на умовах СРТ склад ВАТ „ЕМСС” (ІНКОТЕРМС–2000). Строк поставки складає 45 днів з моменту отримання 25% передоплати. Умови оплати становлять: 25% – передоплата, 25% – після отримання повідомлення про готовність до відвантаження, 50% – протягом 15 банківських днів після факту поставки. Після отримання передоплати ціна не змінюється.

Пунктом 13.2 договору (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 24.12.2007 р. до нього) передбачено, що він вступив в силу з моменту підписання його сторонами та діяв до 31.12.2008 р.

Спірний договір, специфікація та додаткова угода до нього підписані представниками обох сторін та скріплені печатками, завірені копії додані до позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору № 15/535 від 16.04.2007 р. ним було поставлено відповідачу товар за видатковою накладною № 106 від 01.08.2008 р. на суму 44910,00 грн. Факт отримання відповідачем вказаного товару за цією видатковою накладною підтверджується підписами уповноважених осіб, які фактично передали та отримали товар, на видатковій накладній в графі „Відпустив” та „Отримав”, а також довіреністю на отримання товарно–матеріальних цінностей серії НБЙ № 909787/747 від 01.08.2008 р., податковою накладною № 104 від 01.08.2008 р. Завірені копії вказаних документів містяться в матеріалах справи.

Відповідач отриманий товар оплатив частково у формі передоплати на загальну суму 22455,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 01.07.2008 р. на суму 11227,50 грн., від 28.07.2008 р. на суму 11227,50 грн. з відмітками банку про проведення платежу. Призначенням платежу вказана передоплата за електропривод згідно рахунку № 81 від 29.04.2008 р. відповідно до договору № 15/535 від 16.04.2007 р. Остаточну оплату отриманого товару в розмірі 50% його вартості відповідач не здійснив, в результаті чого станом на день подачі позову до суду заборгованість склала 22455,00 грн.

Висновок стосовно того, що товар за видатковою накладною № 106 від 01.08.2008 р. був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 15/535 від 16.04.2007 р. суд робить виходячи з того, що характеристики товару, вказані в спірній накладній, повністю відповідають істотним умовам договору щодо найменування, кількості та ціни товару, вказаним в специфікації до договору. Також, у видатковій та податковій накладних, довіреності умовою поставки, а в банківських виписках підставою здійснення оплати вказаний саме договір № 15/535 від 16.04.2007 р. Відповідач ствердження позивача в цій частині не спростував. Тобто, з цього питання спір між сторонами відсутній.

Позивач направляв відповідачу претензію № 37 від 13.02.2009 р. з вимогою сплатити заборгованість за товар, отриманий за видатковою накладною № 106 від 01.08.2008 р. на суму 22455,00 грн. Факт направлення позивачем вказаної претензії підтверджується описом вкладення до цінного листа від 13.02.2009 р. Завірені копії вказаних документів містяться в матеріалах справи.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла згідно договору № 15/535 від 16.04.2007 р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов’язків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Згідно ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідач надав до суду відзив № 17/583–2033 від 19.05.2009 р. на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог тим, що позивач не надав йому разом із товаром сертифікат якості, передбачений пунктом 6.2 договору, у зв’язку з чим для відповідача не настав строк виконання зобов’язання по оплаті продукції, а прострочення виконання грошового зобов’язання згідно ч. 2 ст. 613 ЦК України сталося з вини кредитора.

Позивач надав до суду письмові пояснення № 180 від 02.07.2009 р., № 248 від 11.05.2010 р., в яких вказує на той факт, що передав відповідачу разом із продукцією всі передбачені пунктом 6.2 договору поставки документи. Відповідач жодних претензій щодо не передання вищевказаних документів позивачу не пред’являв, виклик представників позивача з цього приводу не здійснювався, жодний акт відповідно до вимог Інструкцій П–6, П–7, пункту 8.2 договору поставки не складався. До пояснень № 248 від 11.05.2010 р. додані завірені копії рахунку № 81 від 29.04.2008 р. на суму 44910,00 грн. та сертифікату відповідності.

Проаналізувавши надані докази та пояснення сторін, суд не приймає до уваги заперечення відповідача, тому що вони не відповідають вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи.

Згідно п. 5.2 договору датою фактичної поставки продукції вважається дата її вручення покупцю або отримувачу з додатком пакету документів, передбачених в п. 6.2 даного договору. Факт передачі продукції та документів оформляється актом прийому–передачі.

В даному конкретному випадку функцію акту прийому–передачі продукції виконує видаткова накладна. При її складанні сторони не зазначили про передачу разом із товаром пакету документів, окремого акту прийому–передачі з цього питання також не оформлялося, що є порушенням умов п. 5.2 договору поставки. Але допущене сторонами порушення не свідчить про факт не передачі пакету документів разом з товаром, оскільки договір передбачає спеціальний порядок засвідчення такого факту, а саме:

Відповідно до п. 5.3 договору у випадку поставки продукції з порушенням вимог даного договору про кількість, якість, комплектність, що підтверджується відповідним актом, датою фактичної поставки продукції вважається дата складання (підписання) акту прийому продукції по кількості, якості та комплектності.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що постачальник зобов’язаний надати покупцю одночасно з продукцією наступні документи: рахунок; сертифікат якості (паспорт, технічний паспорт, сертифікат відповідності); накладну (в накладній обов’язкове посилання на отримувача продукції); податкову накладну.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що сторони дають згоду на застосування в процесі прийому продукції правил, передбачених Інструкціями Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР про порядок прийому продукції виробничо–технічного призначення та товарів народного споживання по кількості (П–6) та про порядок прийому продукції виробничо–технічного призначення та товарів народного споживання по якості (П–7). У випадку невідповідності товару, що поставляється, вимогам нормативних документів або умовам договору складається двосторонній акт.

Специфікацією передбачено було здійснення поставки на умовах СРТ склад ВАТ „ЕМСС” (ІНКОТЕРМС–2000).

Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) обов’язками продавця щодо поставки товару при застосуванні терміну CPT – CARRIAGE PAID TO (... named place of destination) ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення) є наступне:

Продавець зобов'язаний надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, у відповідності з умовами договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором.

Приймання продукції відповідачем повинно було здійснюватися на підставі „Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю” № П–6, затвердженої Держарбітражем 15.06.1965 р. зі змінами, „Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю” № П-7, затвердженої Держарбітражем 25.04.1966 р. зі змінами.

Пунктом 12 Інструкції П–6 передбачено, що прийом продукції по кількості здійснюється по транспортним та супровідним документам (рахунку–фактурі, специфікації, опису, пакувальним ярликам тощо) відправника (виробника). Відсутність вказаних документів або деяких з них не призупиняє прийом продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції та в акті вказує, які документи відсутні.

Згідно п. 14 Інструкції П–7 про порядок прийняття продукції виробничо–технічного призначення і товарів народного споживання по якості прийняття продукції по якості та комплектності здійснюється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами поставки, іншими обов’язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, які посвідчують якість та комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок–фактура, специфікація тощо). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких з них не призупиняє прийом продукції. У разі відсутності необхідних документів покупець складає акт про фактичну якість та комплектність продукції і зазначає, які документи відсутні.

Відповідачем при прийманні продукції акт про відсутність документів не складався. Будь-яких доказів направлення письмових повідомлень іншій стороні про відсутність сертифікату якості на поставлений товар, рахунку, податкової накладної при прийомі продукції відповідач до суду не надав. У видатковій накладній будь-які зауваження з цього приводу відсутні. Даний факт свідчить про те, що відповідач на момент прийняття продукції не мав претензій як по якості продукції, так і по комплектності супровідних документів до неї.

Згідно п. 6.3 договору якщо на момент передачі продукції будь–які з документів відсутні, вони повинні бути надані протягом 2 календарних днів після передачі продукції.

Відповідно до п. 6.4 договору у випадку ненадання документів протягом строку, вказаного в п. 6.3 договору, покупець вправі відмовитися від прийому такої продукції з віднесенням на постачальника всіх пов’язаних з цим збитків.

Доказів вчинення дій, направлених на повернення отриманого товару, сертифікату якості на нього, повернення рахунку на оплату та податкової накладної, повідомлення продавця про повернення помилково перерахованих часткових оплат отриманого товару, відповідач до суду не надав.

За вказаних обставин, враховуючи відсутність відповідного згідно Інструкцій П–6 та П–7, пункту 8.2 договору акту та жодних повідомлень відповідача позивачу до моменту звернення останнього до суду стосовно того, що будь–якого з передбачених п. 6.2 договору документу не вистачає, на думку суду, свідчить про те, що всі необхідні документи відповідачем були отримані вчасно та в повному обсязі.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За вказаних обставин роль акту приймання в даному випадку виконує видаткова накладна, яка засвідчує факт передачі постачальником (позивачем) та прийняття покупцем (відповідачем) спірного товару разом з документами. Тобто відстрочення здійснення остаточної оплати 50% вартості товару на 15 банківських днів відраховується від дати підписання видаткової накладної.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Виходячи з того, що спірна видаткова накладна № 106 була підписана 01.08.2008 р., строк оплати для відповідача за товар, отриманий за цією накладною, наступив у період з 04.08.2008 р. (з урахуванням вихідних днів) по 22.08.2008 р. включно, а вже з 23.08.2008 р. почалося прострочення виконання грошового зобов’язання за цією партією товару.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов’язання оплатити в установлений договором строк вартість отриманого від позивача товару на суму 22455,00 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України у зв’язку з задоволенням позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” (юридична адреса: 84306, Донецька область, м. Краматорськ; код ЄДРПОУ 00210602; рахунок 2600301746277 в філії „Головного управління Промінвестбанка в Донецькій області”, МФО 334635) на користь малого приватного підприємства “Норма” (юридична адреса: 91057, м. Луганськ, кв. Солнєчний, буд. 27А, кв. 35; код ЄДРПОУ 20163218; рахунок 26000053701560 в ЛФ Приватбанк, МФО 304795) основний борг на суму 22455,00 грн., витрати на оплату державного мита в сумі 224,55 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

У судовому засіданні 12.05.2010 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя                               

Суддя                                                                                 Г.В.Левшина

Суддя                                                                                 М.О.Лейба