Рішення № 95647348, 23.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року Справа № 160/4918/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. за участі секретаря судового засіданняМанько К.А. за участі: представник позивача представник відповідача представник відповідача Капітанов Д.Г. Грановський М.О. Войчук І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Національної поліції України, до Головного управління Національної поліції у м.Києві про скасування наказу, поновлення на посаді

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Національної поліції України, до Головного управління Національної поліції у м.Києві в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України від 13.03.2020 року №435 про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Головного управління національної поліції у м. Києві;

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 31.03.2020 року № 284 о/с щодо особового складу в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого 2-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності Головного управління національної поліції у м. Києві;

поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого 2-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності Головного управління національної поліції у м. Києві з 01.04.2020 року;

стягнути з Головного управління Національної поліції в м. Києві на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідачем притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності без належного урахування вини, а відтак наявні підстави для скасування оскаржуваних наказів як протиправних. Так, позивач зазначив, що Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.03.2020 року у справі №201/1098/20 (провадження №3/0203/598/2020), яка набрала законної сили 07.04.2020 року, провадження у справі про притягнення мене до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Отже, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено відсутність в моїх діях події та складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Представник Головного управління Національної поліції у м.Києві надав відзив в якому зазначив, що на виконання вимог статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України з метою реалізації наказу Голови Національної поліції України від 13.03.2020 № 435, Головним управлінням Національної поліції у м. Києві відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» видано

Крім того, зазначено, що позивач не оскаржує висновок службового розслідування, яким було встановлено факт та обставини порушення ним службової дисципліни, а також на підставі якого було прийняте рішення про застосування до останнього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Представник Національної поліції України надав відзив в якому зазначив, що надаючи оцінку аргументам позивача, покладеним в основу адміністративного позову, про необгрунтованість оскаржуваних наказів НПУ та ГУНП з огляду на відсутність судових рішень, яким би підтверджувались обставини, що ставляться йому в провину, та зокрема постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.03.2020, якою закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення справу про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, зазначає про наступне, що вказані накази винесені виключно на підставі висновку та матеріалів службового розслідування, ґрунтуються на самостійних правових підставах та висновках, а також стосуються і підтверджують наявність підставі для притягнення позивача до дисциплінарної, а не адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.01.2020 на адресу Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України надійшов лист Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 27.12.2019 № 12308/42-06ЦА/04-19 з інформацією про ДТП, яка сталася 26.12.2019 в м. Дніпро, за участю ОСОБА_1 .

Наказом НПУ від 15.01.2020 № 25 за даним фактом Головою НПУ призначене службове розслідування та створено відповідну дисциплінарну комісію для його проведення.

Проведеним службовим розслідуванням встановлено таке.

26.12.2019 о 14.56 екіпажем «ЛЕГІОН - 0221» УПП в Дніпропетровській області ДПП НПУ отримано виклик про дорожньо-транспортну пригоду за адресою: м. Дніпро, вул. Шмідта, 2.

Виїздом на місце пригоди установлено, що старший оперуповноважений Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України підполковник поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем «Range Rover», номерний знак НОМЕР_1 , виїхав на смугу для руху зустрічного транспорту та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Фіат Дукато», номерний знак НОМЕР_2 , під управлінням водія ОСОБА_2 .

У ході оформлення та документування поліцейськими зазначеної дорожньо- транспортної пригоди ними було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагували на світло, поведінка не відповідала обстановці, у зв`язку з чим йому було запропоновано пройти обстеження в наркологічному диспансері. Після отримання згоди, ОСОБА_1 було супроводжено до Комунального підприємства «Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежностей зі стаціонаром» Дніпропетровської обласної ради», за адресою: м. Дніпро, вул. Новосільна, 1, для здачі аналізів на вміст біологічного середовища (аналізи здав 26.12.2019 о 17.45).

Водночас 26.12.2020 на місці ДТП відносно позивача складено адміністративний протокол за cm. 124 КУпАП, за наслідками розгляду якого постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17.01.2020 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого cm. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340,00 грн, який ним сплачено.

У подальшому 11.01.2020 до УПП в Дніпропетровській області ДПП НПУ з Комунального підприємства «Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежностей зі стаціонаром» Дніпропетровської обласної ради» надійшов висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.01.2020 (далі - висновок від 03.01.2020), складений на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №5116 (далі - акт № 5116) складеному о 17 год. 29 хв. 26.12.2019 відносно ОСОБА_1 , в якому зазначено, що останній «перебуває у стані наркотичного сп`яніння (фенілалкіламіну, канабіоїд)».

22.01.2020 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 353530 за ч. 1 cm. 130 КУпАП, на підставі висновку від 03.01.2020.

В рамках проведення службового розслідування ОСОБА_1 скористався своїм правом надати пояснення щодо обставин, які стали підставою для його призначення та пояснив: «що він, керуючи технічно справним автомобілем «Range Rover» д.н.з. НОМЕР_1 рухався по вул. Шмідта в м. Дніпро зі сторони пр. Пушкіна в напрямку пр. Д. Яворницького в лівій смузі з швидкістю близько 40 км/год. Під час руху, в районі будинку № 2 по вул. Шмідта, легковий автомобіль сріблястого кольору, що рухався попереду, справа від ОСОБА_1 (марку та номер він не запам`ятав) в безпосередній близькості від керованого ним автомобіля змінив напрямок руху та виїхав на смугу його руху, створивши ОСОБА_1 аварійну ситуацію. З метою уникнення зіткнення ОСОБА_1 відвернув кермо вліво та одночасно почав знижувати швидкість, внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху і практично в момент зупинки керованого ним автомобіля відбулося зіткнення із розташованим на зустрічній смузі автомобілем «FIAT Dukato», д.н. НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП на автомобілі «FIAT Dukato» утворилися незначні пошкодження переднього бамперу. Про те, що в момент скоєння ДТП він перебував в стані наркотичного сп`яніння заперечив, зауважив, що наркотичні речовини не вживав і не вживає.».

Також, в рамках службового розслідування дисциплінарною комісією опитано патрульних поліцейських, які були присутні під час оформлення ДТП, лікаря, який проводив медичний огляд, працівницю лабораторії, яка проводила тестування тощо, надано оцінку висновку медичного огляду та акту обстеження.

На запит дисциплінарної комісії від 30.01.2020 № 315/04/40-2020, УПП в Дніпропетровській області ДПП надано копії відеозаписів із боді-камер поліцейських патрульної поліції, які були присутні під час оформлення вказаної ДТП та проведені медичного огляду позивача.

Опитані в ході службового розслідування інспектори УПП в Дніпропетровській області ДПП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які перші прибули на місце ДТП, повідомили, що 26.12.2019, під час патрулювання у складі екіпажу «Легіон-0015» коли вони виїхали з проспекту Д. Яворницького на вулицю Шмідта в м. Дніпро, до них звернувся водій та повідомив, що навпроти центрального ринку з явним порушенням правил дорожнього руху, рухається автомобіль «Range Rover» водій якого, можливо знаходиться в неадекватному стані. Проїхавши 50 метрів, патрульні поліцейські побачили зіткнення двох автомобілів: «Range Rover», д.н. НОМЕР_1 з автомобілем «FIAT Dukato», д.н. НОМЕР_2 . У подальшому встановлено, що водієм автомобіля «Range Rover» виявився ОСОБА_1 . При цьому, ОСОБА_1 повільно рухався на автомобілі «Range Rover» заднім ходом, повертаючи вліво та вправо. ОСОБА_4 вийшов зі службового автомобіля та почав рукою подавати сигнали водієві, щоб той зупинився. Після того, як автомобіль зупинився та ОСОБА_1 почав діставати з кишені документи, ОСОБА_4 помітив у нього службове посвідчення працівника поліції та запитав, чи являється він співробітником правоохоронних органів, проте ОСОБА_1 це заперечив. ОСОБА_1 вийшовши з автомобіля почав пояснювати, що об`їжджав трамвай, і саме через це, виїхав на смугу зустрічну руху та скоїв ДТП, однак, як вказали ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ніякого трамваю вони не бачили, при цьому зазначили, що на місце ДТП вони прибули приблизно через хвилину після його скоєння.

Також, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомили, що ОСОБА_1 поводив себе дуже дивно, його поведінка не відповідала дійсності, він не розумів, що відбувається, зіниці його очей не реагували на світло, що давало підстави вважати, що він знаходиться у стані сп`яніння.

Опитані в ході службового розслідування інспектори УПП в Дніпропетровській області ДПП ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які оформлювали ДТП, повідомили, що 26.12.2019 у складі екіпажу «Легіон-0221» УПП в Дніпропетровській області ДПП несли службу по патрулюванню вулиць: м. Дніпро. Під час патрулювання їм зателефонував командир та повідомив, що екіпажу «Легіон-0015» по вул. Шмідта, 2 у м. Дніпро потрібна допомога з водієм, який скоїв ДТП. Прибувши на місце події ними було виявлено автомобіль «Range Rover», д.н. НОМЕР_1 , який знаходився на смузі для руху зустрічного транспорту та перед ним стояв автомобіль «FIAT Dukato», д.н. НОМЕР_2 з незначними пошкодженнями. Водій автомобіля «FIAT Dukato» ОСОБА_2 повідомив, що рухався по проїжджій частині вулиці Шмідта в сторону вулиці Пушкіна і раптом йому на зустрів виїхав автомобіль «Range Rover», д.н. НОМЕР_1 та здійснив зіткнення в передню частину його автомобіля. Поряд з автомобілем «Range Rover», д.н. НОМЕР_1 було виявлено громадянина ОСОБА_1 , який не заперечував того, що дійсно перебував за кермом вказаного автомобіля та ДТП трапилося з його вини, пояснивши, що намагався об`їхати собаку і через це виїхав на смугу для зустрічного руху. ОСОБА_5 також, пояснив, що під час спілкування з ОСОБА_1 він помітив, що поведінка останнього не відповідає обстановці. Водій поводив себе дуже активно, надто позитивно, його мова була надто квапливою та нечіткою, водій постійно намагався завести з кимось діалог.

Під час складання протоколу ОСОБА_1 показав жетон співробітника Національної поліції України та повідомив, що він «свій» та працює в Департаменті протидії наркозлочинності. Про це, відразу було оповіщено чергового УПП в Дніпропетровській області ДПП, який вказану інформацію підтвердив.

Після складання протоколу, та враховуючи поведінку ОСОБА_1 , патрульними поліцейськими прийнято рішення перевірити у останнього реакцію зіниць на світло за допомогою ліхтарика, однак реакцій на світло у ОСОБА_1 не було. У зв`язку з цим, у патрульних поліцейських з`явилася підозра, що водій може перебувати у стані наркотичного сп`яніння, тому йому було запропоновано пройти огляд у лікаря- нарколога в спеціалізованій медичній установі за адресою: м. Дніпро, вул. Новосільна, 1, на що останній погодився та пройшов огляд в присутності співробітників патрульної поліції.

Після отримання висновку від 03.01.2020, ОСОБА_1 було запрошено 22.01.2020 до УПП в Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, площа Троїцька, 2-А, де відносно нього складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Опитана лікар - лаборант Комунального підприємства «Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежностей зі стаціонаром» Дніпропетровської обласної ради» ОСОБА_7 , пояснила, що 26.12.2019 на дослідження до лабораторії надійшов біологічний зразок сечі, який належав громадянину ОСОБА_1 .

Дослідження сечі на вміст алкоголю було проведено на газовому хроматографі «ХРОМ-5», в результаті - алкоголю не виявлено. Наступного дня, було проведено/дослідження зразку сечі на вміст наркотичних засобів та психотропних речовин. Зазначені дослідження проводилися за допомогою швидких тестів, у ході яких було отримано позитивний результат на вміст в сечі ОСОБА_1 канабіноїдів та метамфетамінів. Далі, вказаний зразок сечі був направлений для підтвердження, попереднього результату на тонкошарову хроматографію, в результаті чого, було виявлено наркотичні засоби «канабіноїди» та психотропну речовину, яка відноситься до групи фенілалкіламіни. Отримані результати були направлені лікарю - наркологу ОСОБА_8 .

Опитаний лікар-нарколог Комунального підприємства «Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежностей зі стаціонаром» Дніпропетровської обласної ради» ОСОБА_8 , пояснив, що 26.12.2019 в 17 год 29 хв до нього в кабінет доставили чоловіка для медичного огляду, з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як стало відомо пізніше, чоловіка звали ОСОБА_1 . У подальшому, був проведений медичний огляд зазначеного чоловіка з використанням вимірювальної техніки, тестів, а також відібрано зразки сечі, які були направлені на дослідження.

03.01.2020 надійшли результати лабораторних досліджень, за якими встановлено, що у сечі ОСОБА_1 виявлено наступні речовини: фенілалкіламіни, які відносяться до психотропних речовин та канабіноїди, які відносяться до наркотичних засобів. Фенілалкіламіни відносяться до групи, до складу якої входять психотропні речовини, такі як амфетамін, метамфетамін та інші. Психотропні речовини та наркотичні засоби, як правило, до сечі попадають шляхом їх вживання та куріння. За результатами лабораторних досліджень було складено висновок щодо результатів медичного огляду та акт.

Зазначені документи у подальшому були направлені до Управління патрульної поліції.

Пояснення лікаря-лаборанта та лікаря нарколога підтверджуються висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.01.2020, складений на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 5116, у яких крім того, зазначено, що ОСОБА_1 скарг на свій стан здоров`я не мав, його, поведінка напружена, роздратована, збуджена, балакуча, метушлива, настрій нестійкий. Зіниці у нього розширені, реакція млява, вживання алкоголю або наркотичних речовин чи лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції заперечує.

За результатами службового розслідування 13.03.2020 року складено висновок та зазначено, що ОСОБА_1 порушив вимоги статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ, де зазначено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також порушив пункти 2.9, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, а саме: керував транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння.

Крім того, у пункті 2.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 зазначено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки; не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди. Однак, з наявних відеозаписів видно, що ОСОБА_1 не тільки не зупинив транспортний засіб, а намагався від`їхати, що також підтверджується поясненнями патрульних поліцейських, які були присутні на місці пригоди.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 учинив дисциплінарний проступок, який виразився в порушенні службової дисципліни, та вчиненні дій, що дискредитує поліцію, підриває її авторитет у населення, становить загрозу для ефективної діяльності служби протидії наркозлочинності і є несумісним з перебуванням на службі в поліції.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння є обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського.

Наказом НПУ від 13.03.2020 № 435 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції у м.Києві від 31.03.2020 №284 о/с реалізований наказ НПУ від 13.03.2020 №435 та звільнено позивача зі служби в поліції згідно з п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію".

Суд зазначає, що позивач, на підтвердження своєї позиції щодо відсутності в його діях ознак дисциплінарного проступку, посилається на постанову Кіровського районного суду м.Дніпропетровська по справі № 201/1098/20 від 26.03.2020 року, якою адміністративна справа відносно позивача за ч. 1 ст. 130 КУпАП була закрита на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі №826/19361/16:

Колегія суддів зазначає, що враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

В постанові від 11 листопада 2020 року у справі № 732/833/17 Верховний Суд зазначив:

Такий висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом стану, алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на думку колегії суддів, підлягає врахуванню як доказ саме у справі про притягнення особи до відповідальності.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (надалі - Закон №580-VIII).

Частиною першою статті 17 Закону №580-VIII визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно з частиною першою статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Статтею 19 Закону №580-VIII передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно з пунктом 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Одночасно статтею 19 Дисциплінарного статуту визначено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року №893 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за №1355/32807; далі - Порядок №893).

Відповідно до пункту 1 розділу II Порядку №893 проведення службових розслідувань у Національній поліції України службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно із пунктом 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Розділом VI Порядку №893 встановлено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. Висновок службового розслідування підписують голова, заступник голови та члени дисциплінарної комісії. Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника.

Суд вважає за необхідне зазначити, зі змісту присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції, поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.

Тобто поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 24 березня 2020 року у справі № 808/330/17

Крім того, як зазначено в постанові Верховного Суду від 20 грудня 2019 року у справі №804/2054/17:

Так, надаючи оцінку аргументам позивача, покладеним в основу адміністративного позову, про необґрунтованість оскаржуваних наказів ГУНП в Дніпропетровській області з огляду на відсутність судових рішень, яким би підтверджувались обставини, що ставляться йому в провину, Верховний Суд зазначає, хоча вказані накази і винесені на підставі відомостей службового розслідування, що встановлені під час складення на позивача адміністративного протоколу за частиною першою статті 130 КУпАП, однак ґрунтується на самостійних правових підставах та висновках.

При цьому, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав порушення складання процесуальних документів з боку інспекторів патрульної поліції, про яке зазначає скаржник у касаційній скарзі, не свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення та дисциплінарного проступку.

Враховуючи викладене, суд погоджується із висновком службового розслідуцвання відносно позивача про те, що останній вчинив дії, які є несумісними з проходженням служби в поліції та суперечать змісту присяги працівника Національної поліції України, проігнорував вимоги Дисциплінарного статуту та Закону №580-VIII. З урахуванням загального уявлення суспільства про поліцейського як носія влади, вчинений позивачем дисциплінарний проступок унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків .

Отже, з урахуванням заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст.243-246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 05 березня 2021 року.

Суддя О.В. Єфанова