Ухвала суду № 95647332, 18.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 березня 2021 року Справа 160/2563/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанова О.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправною бездіяльності, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Бикова Артема Вячеславовича в якій позивачка просить:

визнати протиправною бездіяльність Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (в особі структурного підрозділу - Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)) щодо відкриття 08.12.20 виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 160/10651/20, отриманого 07.12.20; направлення 10.12.20 постанови про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 160/10651/20; непроведения 28.12.20 перевірки виконання рішення суду № 160/10651/20; непроведення 15.01.21 повторної перевірки виконання судового рішення № 160/10651/20.

Ухвалою суду від 26.02.2021 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано:

надати виправлену редакцію позовної заяви із зазначенням правильного найменування відповідача, а також необхідних відомостей про нього, відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України;

надати суду докази сплати судового збору в розмірі 67,20 грн.

Позивачкою надано докази сплати судового збору.

Також, позивачкою надано нову редакцію позовної заяви в якій вона звертається до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в якій просить:

визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечена примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в особі головного державного виконавця Бикова Артема Вячеславовича щодо відкриття 08.12.20 виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 160/10651/20, отриманого 07.12.20; направлення 10.12.20 постанови про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 160/10651/20; непроведення 28.12.20 перевірки виконання рішення суду № 160/10651/20; непроведення 15.01.21 повторної перевірки виконання судового рішення № 160/10651/20.

Так, суд звертає увагу, що до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) позовні вимоги позивачкою не заявлені.

Проте, в заяві про усунення недоліків зазначила, що оскільки Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечена примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) не є юридичною особою, а тому неможливо буде стягнути судовий збір.

Слід зазначити, що п.7, п.9 ч.1 ст.4 КАС України встановлено, що відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача;

суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг

Частина 3 статті 46 КАС України: відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 КАС України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Таким чином, КАС України не вимагає щоб відповідачем по справі був суб`єкт владних повноважень зі статусом юридичної особи.

Крім того, ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судові витрати можливо стягнути з суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, а як зазначено вище, що відповідач - суб`єкт владних повноважень, до якого звернена вимога позивача.

Щодо посилання позивачки на ч.3 ст.48 КАС України, то слід зазначити, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Згідно ч.8, ч.9 ст.171 КАС України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Таким чином, зміст вищевказаних норм передбачає, що заміну в порядку ч.3 ст.48 КАС України здійснює суд після відкриття провадження по справі, а не суддя до відкриття провадження.

Крім того, зміст ч.3 ст.48 КАС України передбачає її застосування після відкриття провадження по справі, оскільки вимагає отримання згоди позивача, надання якої можливо після відкриття провадження у справі.

Також, слід зазначити, що належний відповідач (Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)) вже є стороною по справі, оскільки до неї (сторони) позивачкою заявлені позовні вимоги, а тому заміна на належного відповідача неможлива.

При цьому, щодо виключення сторони, до якої не заявлено позовних вимог, така можливість у суду не передбачена процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Крім того, згідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частиною 2 ст.245 КАС України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;

7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян;

8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян;

9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;

11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;

12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;

13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Таким чином, питання щодо стягнення судового збору не є позовними вимогами.

З огляду на вищевикладене, позивачці слід визначитись з позовними вимогами до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) або виключити вказану особу зі складу сторін.

Згідно частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.

На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправною бездіяльності - залишити без руху.

Встановити позивачу термін для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали та усунути недоліки позовної заяви, а саме:

визначитись з позовними вимогами до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) або виключити вказану особу зі складу сторін та надати відповідну позовну заяву.

Недоліки, що стосуються оформлення позовної заяви мають бути усунуті шляхом подання позовної заяви для суду та копії для відповідача.

У випадку направлення документів на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху поштою, направити відповідне повідомлення на електронну пошту суду з відповідними підтверджуючими документами.

Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суддя О.В. Єфанова