Постанова № 9563203, 23.04.2010, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2010 р. Справа № 2а-2814/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.

за участю:

секретаря судового засідання-Мороз Т.М.,

представника позивача - Зікратого А.В.,

представників 1-го відповідача - Мельниченко І.З., Циганенка С.В.,

представника 2-го відповідача - Гарбуза П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" до відповідачів: 1) Державної податкової інспекції в м. Суми, 2) Головного управління Державного казначейства України в Сумській області в особі управління Державного казначейства у м. Суми про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення суми бюджетного відшкодування ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумифітоформація» звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів: 1) ДПІ в м.Суми, 2) Головного Управління Державного казначейства України в Сумській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000182306/0/9378 від 16 лютого 2010р. та стягнути з Державного бюджету на користь ТОВ «Сумифітормація» 116378 грн. 48 коп. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що у грудні 2009 року ним було подано до ДПІ в м.Суми декларацію з податку на додану вартість від 21.12.2009р. №197612. У відповідності до даної декларації позивачем було задекларовано до відшкодування суми податку на додану вартість в розмірі 170902 грн. по оплаченим сумам попереднього періоду жовтня 2009 року. ДПІ в м.Суми при перевірці було встановлено, що одним з постачальників сировини ТОВ «Сумифітофармація» у перевіряємому періоді є ТОВ «Візаві Імпульс». Так, в жовтні 2009 року ТОВ «Візаві Імпульс» на адресу ТОВ «Сумифітофармація» було поставлено товар (лікарські рослини) на суму 698270 грн. 82 коп. в т.ч. ПДВ 116378 грн. 48 коп. Для встановлення фактичної сплати даної суми ПДВ до Державного бюджету по ланцюгу до виробника ДПІ в м.Суми було направлено запит від 11.12.2009р. за місцем реєстрації платника ТОВ «Візаві Імпульс» до ДПІ у Київському районі м.Донецьк про проведення зустрічної перевірки. ДПІ у Київському районі м.Донецьк було направлено відповідь в якій зазначено, що дане підприємство ухиляється від проведення перевірки та приховує своє місцезнаходження. З урахуванням вищевикладеного, ДПІ в м.Суми було прийнято Податкове повідомлення-рішення №0000182306/0/9378 від 16 лютого 2010р., яке позивач вважає неправомірним, оскільки сама господарська операція відбувалася позивачем з ТОВ «Візаві Імпульс» 30.10.2009р., тобто в той час, коли дане підприємство ще не було визнано відсутнім за місцезнаходженням. Крім цього, позивач просить суд врахувати, що в основу бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип: проведення розрахунків за придбані товари з постачальниками.

В судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі.

Представники 1-го відповідача ДПІ в м.Суми в судовому засіданні пояснили, що позовні вимоги не визнають в повному обсязі та повністю підтримують свою позицію, викладену у відзиві на позовну заяву /а.с.25-27/. Так, в обґрунтування своєї позиції 1-й відповідач зазначає, що Законом України «Про податок на додану вартість» встановлено прямий звязок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. Заявлену позивачем до відшкодування суми ПДВ за листопад 2009 року не було підтверджено за наслідками перевірки проведеної ДПІ в м.Суми. Посилаючись на порушення позивачем п.10.2, ст..10, п.п.7.7.1 п.7.7. ст..7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», відповідачем було зроблено висновок про завищення ТОВ «Сумифітофармація» суми бюджетного відшкодування за листопад 2009 року на суму 116378 грн. 48 коп. та було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000182306/0/9378 від 16 лютого 2010р., яке представники 1-го відповідача вважають обґрунтованим і правомірним та просять суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Представник 2-го відповідача в судовому засіданні зазначив, що до Головного управління Державного казначейства в Сумській області не надходили висновки податкових органів або рішення суду для відшкодування податку на додану вартість на суму за звітний період, вказаний позивачем у позовній заяві, а тому на даний час законні підстави для його відшкодування ТОВ «Сумифітофармація» відсутні. Крім цього, правовідносини з приводу нарахування та сплати податкових платежів виникають перш за все між податковим органом та платниками податків. Головне управління, як орган державної влади, не наділений повноваженнями щодо контролю за нарахуванням та сплатою податку на додану вартість платниками даного податку та не порушило жодного нормативно-правового акту з питань відшкодування ПДВ, тим самим не вчинило жодних незаконних дій по відношенню до позивача.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного:

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Судом встановлено, що позивач ТОВ «Сумифітоформація», як платник податку, прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, у звязку з чим подав до ДПІ в м. Суми податкову декларацію з ПДВ від 21.12.2009р. №197612 разом з розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування /а.с.8-12/. У відповідності до поданої декларації Позивач задекларував до відшкодування суму податку на додану вартість в розмірі 170902 грн. по оплаченим сумам попереднього періоду жовтня місяця 2009 року.

Згідно п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 вищевказаного Закону, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства 1-й відповідач провів невиїзну документальну перевірку Позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась в період з 01.10.2009 року по 31.10.2009 року.

За результатами невиїзної документальної перевірки було складно акт №862/23-6/31397624/25 від 08.02.2010р. /а.с.14-17/ в якому визначено, що позаплановою виїзною документальною перевіркою (довідка від 25.01.2010р. №371/23-6/3197624) було підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 2009 року в сумі 170902 грн. Направлено запити щодо проведення зустрічних перевірок по постачальникам жовтня 2009 року. В довідці було зазначено, що остаточний висновок щодо відшкодування заявленої суми з бюджету буде зроблено при проведенні зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника та встановлення фактичної сплати даної суми ПДВ до Державного бюджету.

Відповідно до результатів перевірки було встановлено, що одним з постачальників сировини у перевіряємому періоді є ТОВ «Візаві Імпульс» (м.Донецьк), сума ПДВ 116378 грн. 48 коп. за лікарські рослини. За місцем платника, на адресу ДПІ у Київському районі м.Донецьк 1-м відповідачем було направлено запит від 11.12.2009р. №85870/7/23-610/865 про проведення зустрічної перевірки. Від ДПІ у Київському районі м.Донецьк було отримано відповідь від 19.01.2010р. про неможливість проведення перевірки, про що співробітниками ДПІ у Київському районі м.Донецька було складено Акт виходу на юридичну адресу від 07.12.2009р. про неможливість проведення зустрічної перевірки у звязку з тим, що дане підприємство (ТОВ «Візаві Імпульс») ухиляється від проведення перевірки та приховує своє місцезнаходження. Відсутність підприємства за місцезнаходженням позбавляє органи державної податкової служби можливості отримати документи бухгалтерського та податкового обліку, на підставі якого сформовано бюджетне відшкодування, що фактично унеможливлює визначення правомірності податкових зобовязань ПДВ, а тим самим і визначення відємного значення.

Отже, на підставі вказаного акту уповноваженою особою відповідача було винесено податкове повідомлення-№0000182306/0/9378 від 16 лютого 2010р. /а.с.9/, відповідно до якого ДПІ в м.Суми було застосовано вимоги п.10.2 ст.10, п.п.7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та п. 19 ст. 2, ст. 9 Бюджетного кодексу України №2542-ІІІ від 21.06.2001 року та зроблено висновок про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування в розмірі 116378 грн. 48 коп.

Суд вважає, що зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є безпідставним виходячи з наступного:

Судом встановлено, що в жовтні 2009 року між ТОВ «Сумифітоформація» та ТОВ «Візаві Імпульс» існували господарські відносини. Так, 02.10.2009р. ТОВ «Візаві Імпульс» (Постачальник) було поставлено ТОВ «Сумифітоформація» (одержувач) продукцію лікарські рослини, що підтверджується видатковою накладною №ВІ-23 від 02.10.2009р. /а.с.35/, Рахунком фактурою №ВІ-23 від 02.10.2009р. /а.с.36/ та виписаною податковою накладною №023 від 02.10.2009 року на суму 698270 грн. 82 коп., в тому числі ПДВ 116378 грн. 47 коп. /а.с.37/. Отже, факт здійснення операції підтверджується матеріалами справи та не заперечується 1-м відповідачем.

Крім цього, ТОВ «Сумифітоформація» 30 жовтня 2009 року на адресу ТОВ «Візаві Імпульс» м.Донецьк було поставлено лікарську сировину на суму 698270 грн. 82 коп. (ПДВ на суму 116378 грн. 47 коп.) Факт здійснення операції підтверджується видатковою накладною №СФ-619 від 30.10.2009р., рахунком-фактурою №СФ-712.1 від 30.10.2009р. та податковою накладною №624 від 30.10.2009р. /а.с., а.с. 38, 39, 40/.

Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що на виконання відповідних зобовязань між позивачем та ТОВ «Візаві Імпульс», відбулась поставка сировини на підприємство позивача, товар був оплачений позивачем. Дані обставини не заперечувались ДПІ в м. Суми як під час проведення перевірки так і в судовому засіданні. Таким чином, операція по придбанню товару носила реальний характер та була виконана сторонами належним чином.

Правовідносини, повязані з визначенням бази оподаткування податком на додану вартість, з формуванням податкових зобовязань з податку на додану вартість, податкового кредиту та визначення сум, які підлягають відшкодуванню з бюджету, регулюються Законом України «Про податок на додану вартість».

Відповідно п. 1.4 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість”, поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

За приписами п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 зазначеного Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Отже, на дату отримання оплати Продавець зобовязаний був здійснити нарахування податкових зобовязань по ПДВ і, відповідно, виписати та надати Покупцю податкову накладну на суму платежу, що ним було і здійснено.

Згідно з п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 вищезазначеного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товару та складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товару (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтвердженні податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вже зазначалося вище, порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування), та строки проведення розрахунків визначено у п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Виходячи з аналізу вказаних норм закону, право платника податку покупця товарів на отримання з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку обумовлено лише (у разі відсутності сумнівів щодо реальності поставки товарів) фактичною сплатою цього податку постачальникам товарів платникам податку на додану вартість та засвідчення платником податку покупцем факту придбання товарів податковими накладними.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив вартість товару, в тому числі суму ПДВ, його продавцю ТОВ «Візаві Імпульс». Маючи статус платника податку на додану вартість, останній виписав позивачу податкові накладні, оцінка яких судом відповідає правильному застосуванню п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Реальність поставки вказаного товару, а також факт відображення в податковій звітності та сплати суми ПДВ по ланцюгу поставки сировини в ланцюгу від ТОВ «Візаві Імпульс» до ТОВ «Сумифітоформація» ДПІ не заперечується та підтверджується наявними у справі матеріалами.

Обставини ж, які слугували фактичною підставою для зменшення задекларованої позивачем суми бюджетного відшкодування є неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Візаві Імпульс» у звязку з тим, що дане підприємство ухиляється від проведення перевірки та приховує своє місцезнаходження. В звязку з цим, за наслідками перевірки, ДПІ в м.Суми було зафіксовано порушення позивачем п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», що зумовило завищення позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 116378 грн. 48 коп. Інших правових та фактичних підстав для зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування податковою інспекцією не встановлено.

За нормами п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Згідно п/п. 7.7.3 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Проаналізувавши вищезазначені норми права суд прийшов до висновку, що 1-м відповідачем не доведено жодного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування відємного значення з податку на додану вартість. Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування відємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить таке право платника податку на додану вартість в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобовязань та сплати ними сум податків до державного бюджету.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обовязку з перевірки дотримання постачальниками товару вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобовязань до бюджету.

Крім того, слід врахувати і те, що якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Слід також зазначити, що господарська операція по закупівлі товару між ТОВ «Візаві Імпульс» та ТОВ «Сумифітовормація» здійснена 02.10.2009р., тобто в той час, коли ТОВ «Візаві Імпульс» (постачальник) не було ще визнано як відсутнє за місцезнаходженням.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000182306/0/9378 від 16 лютого 2010р. щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2009 року на суму 116378 грн. 48 коп. та стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 116 378 грн. 48 коп., та вважає їх такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп., сплачені позивачем при подачі позову до суду.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" до відповідачів: 1) Державної податкової інспекції в м. Суми, 2) Головного управління Державного казначейства України в Сумській області в особі управління Державного казначейства у м. Суми про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення суми бюджетного відшкодування задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми №0000182306/0/9378 від 16.02.2010 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 116378 грн. 48 коп. за листопад 2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" (40000, м. Суми, вул. Заливна, 11, код ЄДРПОУ 31397624, п/р 2600200613 в СФ ВАТ АБ "УКРГАЗБАНК", МФО 337342) 116378 грн. 48 коп. /сто шістнадцять тисяч триста сімдесят вісім грн. 48 коп./ бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" (40000, м. Суми, вул. Заливна, 11, код ЄДРПОУ 31397624) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 03 грн. 40 коп. /три гривні 40 коп./

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 29.04.2010 року.

Суддя (підпис) О.М. Кунець

<Список ><Дата >

З оригіналом згідно

Суддя О.М. Кунець