Постанова № 9563200, 23.04.2010, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2010 р. Справа № 2а-1293/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.

суддів - Павлічек В.О.

- Прилипчука О.А.

за участю:

секретаря судового засідання-Мороз Т.М.,

представників позивача - Глазунова Д.В., Карякіна М.Л., Шабрикової О.Ю.,

представників відповідача - Коваленко Л.М., Циганенка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона №9" до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомленнь-рішеннь ,-

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство «Спеціалізована пересувна механізована колона №9» (надалі позивач, ЗАТ «СПМК №9», підприємство) звернувся до суду з позовною заявою в якій просить скасувати податкові повідомлення-рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (надалі відповідач, Сумська МДПІ) за №1219/23 від 23.12.2009р. та за №1220/23 від 22.12.2009р.

20.04.2009р. до суду позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить:

1) Податкове повідомлення-рішення Сумської МДПІ за №0000902300/0 від 22 грудня 2009 року про визначення податкового зобовязання за податком на додану вартість в сумі 755230 грн. 50 коп. (в т.ч. за основним платежем 503487 грн. та штрафні санкції 251743 грн. 50 коп.) скасувати повністю;

2) Податкове повідомлення-рішення Сумської МДПІ за №0000892300/0 від 22 грудня 2009 року про визначення податкового зобовязання за податком на прибуток скасувати частково :

- за основним платежем в сумі 629357 грн. 75 коп.;

- штрафних (фінансових) санкцій в сумі 130154 грн. 50 коп.

Всього на суму 759512 грн. 25 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що визнання відповідачем в акті перевірки нікчемними правочинів (договорів) вчинених позивачем як таких, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків , що обумовлені ними не узгоджується з нормами чинного законодавства. Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного законодавства, затвердженого Наказом ДПА від 10.08.2005р. №327, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також субєктивних припущень перевіряючими , які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо посадових осіб субєкта господарювання. При цьому, позивач просить суд врахувати, що відповідачем в акті перевірки не наведено жодної прямої правової норми, на підставі якої укладені позивачем ЗАТ СПМК №9 правочини визнаються Сумською МДПІ нікчемними. Позивач вважає, що висновки відповідача про те, що правочини позивача укладені з відповідними контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними та посилання при цьому відповідачем на порушення ЗАТ СПМК №9 ч.1, 5 ст.203, ч.2 ст.215, ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України є надуманими, необґрунтованими та такими, що порушують законні права та законні інтереси позивача. Так, контрагенти позивача під час видачі податкових накладних перебували в Єдиному державному реєстрі і були зареєстровані платниками податку на додану вартість. Крім цього, в обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на те, що він , як платник податків створив валові витрати на підставі належно оформлених розрахункових , платіжних та інших документів, обовязковість ведення і збереження яких передбачена правилами податкового обліку (п.п.5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»). Окрім вищевикладеного, позивач просить суд врахувати, що при кваліфікації правочину за ст..228 ЦК України, має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами проавочину або однією з сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо …».

На підставі викладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги, з урахуванням наданої до суду заяви про уточнення позову, в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнають в повному обсязі та повністю підтримали свою позицію, викладену у письмовому запереченні на адміністративний позов (а.с.180-183). Так, відповідач просить суд врахувати, що 20.10.2008р. між Охтирським УЕГГ (генпідрядник) та ЗАТ «СПМК №9» (субпідрядник) було укладено договір підряду на будівництво підвідного газопроводу. Під час перевірки позивачем були надані договори підряду, які були укладені ЗАТ «СПМК №9» з підрядниками на будівництво газопроводу (укладені позивачем без погодження з генпідрядником Охтирським УЕГГ) з ПП ТД «Фаворит Плюс», ТОВ «Будівельна компанія Висотмістобуд» та ТОВ «Формаксбуд». Крім цього, позивачем було отримано від ТОВ «Формаксбуд» труби С Д219 та блочний ГРПГ (обладнання). Відповідач просить врахувати, що питання укладання та виконання договорів підряду регулюються Загальними умовами укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (затверджені постановою КМУ від 01.08.2005р. №668) (далі Загальні умови), які є обовязковими під час укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, форми власності замовника та підрядника. Відповідно до Загальних умов договірна ціна визначається на підставі кошторису, який є істотною умовою договору за законом. Невідємною частиною договору підряду є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором підряду. Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником. Надані під час перевірки договори підряду, укладені позивачем з ТОВ «Формаксбуд», ТОВ «Будівельна компанія Висотмістобуд» та ПП ТД «Фаворит Плюс», були укладені відповідно до Положення про підрядні контракти в будівництві (розроблено Науково-технічною Радою Міністерства по правам будівництва та архітектури в 1993р.), яке втратило чинність згідно рішення Науково-технічної Ради Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 02.06.2008р. №61. До зазначених договорів кошториси не складалися. В договорах конкретно не визначено обєкт будівництва та його місцезнаходження, основні параметри , склад та обсяг робіт, які передбачені проектною документацією та підлягають виконанню підрядником. Календарні графіки виконання робіт не складалися . Договори не містять строків початку та закінчення робіт, умови страхування ризиків. Крім цього, відповідач просить суд врахувати, що ТОВ «Формаксбуд», ТОВ «Будівельна компанія Висотмістобуд» та ПП ТД «Фаворит Плюс» не одержували встановлені законом дозволи на виконання окремих видів робіт, т.я. професійно не спроможні були виконувати необхідні по договору роботи. Такі роботи, як засипка траншей та котлованів, тощо виконувались без здачі та складання акту попередніх прихованих робіт (улаштування прохідного каналу, протягування в прохідний канал сталевої труби, укладення сталевих труб, пневматичне випробування, нанесення посиленої антикорозійної ізоляції, продувка повітрям трубопроводу, тощо). Зазначені факти, на думку позивача, свідчать про те, що підрядники - ТОВ «Формаксбуд», ТОВ «Будівельна компанія Висотмістобуд» та ПП ТД «Фаворит Плюс» не виконували та не могли виконувати роботи по будівництву підвідного газопроводу, а фактично ці роботи виконані позивачем - СПМК №9. Транспортування труб та ГРПГ документально не підтверджено. Товарно-транспортні накладанні транспортування труб та ГРПГ відсутні. Крім цього, відповідач зазначає, що за результатами перевірки було встановлено, що ТОВ «Фомаксбуд» зареєстровано 19.04.2007р. Голосіївською районною у м.Києві державною адміністрацією. Перший звіт про результати фінансово-господарської діяльності з ПДВ подано за результатами в січні 2009 року. Фактично, підприємство працювало 9 місяців в 2009 році, з серпня 2008 року місцезнаходження підприємства не встановлено. За результатами перевірки діяльності ТОВ «Будівельна компанія «Висотмістобуд» встановлено, що стан підприємства 10 запит на встановлення місця знаходження. Згідно звітності по комунальному прибутку працюючі на підприємстві відсутні , в податкові звітності по податку на прибуток амортизаційні нарахування не нараховувалися. Аналіз контрагентів підприємства, від яких сформовано в перевіряємо му періоді податковий кредит свідчить про те, що в січні 2009 року весь податковий кредит підприємства сформовано виключно за рахунок контрагента ТОВ «Генезис» (м.Київ, до ЄДРПОУ внесено запис про відсутність за місцем знаходження). Остання декларація по податку на прибуток подана за 11 місяців 2008 року. По ПДВ за серпень 2008 року. На керівника підприємства ОСОБА_9 зареєстровано ще одне підприємство, яке має ознаки фіктивності. За результатами перевірки фінансово-господарської діяльності ПП ТД «Фаворит Плюс» встановлено, що дане підприємство зареєстровано в м.Вінниця. Стан платника 23 місцезнаходження не встановлено. Основні засоби на підприємстві відсутні, кількість працюючих 1 особа. Остання декларація по податку на прибуток подана до ДПІ у м.Вінниця за І півріччя 2008 року , остання декларація по ПДВ за березень 209 оку. Отримані відомості, як зазначає відповідач, свідчать про те, що підприємства не укомплектовані інженерно-технічними працівниками та робітниками відповідних професій і кваліфікацій, не мають в наявності техніки, обладнання, устаткування, приладів, а тому фактично не виконували будівельні роботи. Фактично роботи виконувались працівниками ЗАТ «СПМК №9», що підтверджується відповідними письмовими поясненнями працівників позивача. Також, на думку відповідача, одним з доказів того, що роботи підприємств м.Київ та м.Вінниця не виконувалися є той факт, що основні земельні роботи по підготовці до укладання труб здійснювались ще на початку осені 2008 року. Підприємства підрядники ТОВ «Формаксбуд», ТОВ «Будівельна компанія Висотмістобуд» та ПП ТД «Фаворит Плюс» згідно наявних документів , виконували роботи в квітні-серпні 2009 року, тоді як на той період підготовчі земельні роботи фактично вже були виконані і проводилась заключна стадія, а саме укладання труб, зєднання, перевірка тиском, тощо. Фактично земельних робіт (як і зазначені в актах виконаних робіт)по рийці траншей в цей час не було необхідності виконувати. Вказані обставини, згідно з висновку відповідача, свідчать про удаваність проведених операцій з будівництва підвідного газопроводу субпідрядними організаціями ТОВ «Формаксбуд», ТОВ «Будівельна компанія Висотмістобуд» та ПП ТД «Фаворит Плюс». Фактично відповідні роботи були виконані працівниками ЗАТ «СПМК №9», а кошти безпідставно перераховані на рахунки підприємств з ознаками фіктивності. При цьому, позивачем безпідставно було завищено валові витрати та безпідставно сформовано податковий кредит. Отже, за наслідками перевірки було встановлено порушення п.5.1. , п.п.5.2.1., п.5.2. , п.п.5.3.9., п.5.3. ст..5 Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», ч.1, 5 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України позивачем ЗАТ «СПМК №9» по відповідним господарським операціям було неправомірно завищено валові витрати на суму 322078 грн. 00 коп. та занижено валові доходи в сумі 2195537 грн., в звязку з чим підприємству було донараховано податку на прибуток в сумі 629358 грн. 00 коп. (Податкове повідомлення-рішення за №0000892300/0 від 22 грудня 2009 року). Крім цього, в запереченнях, відповідач посилається на порушення позивачем податкового законодавства в результаті чого підприємству було донараховано суму податку на прибуток загальний розмір якого становить 68171 грн. (штрафні санкції 12952 грн.), всього 81123 грн. Однак дана сума донарахованого податку на прибуток визнається позивачем, не є предметом спору по даній справі з урахуванням наданої позивачем заяви про уточнення позовних вимог, а тому не береться судом до уваги. Крім цього, відповідачем встановлено порушення ЗАТ «СПМК №9» п.п.7.4.1., 7.4.5., п.7.4. ст..7 Закону України «Про ПДВ» та ч.1, ч. 5 ст.203, ч.2 ст.215, ч.1 ст.216 ЦК України, щодо загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Згідно висновків відповідача, за період з 01.07.2008р. по 30.09.2009р. позивачем було неправомірно занижено податок на додану вартість на загальну суму 503487 грн., оскільки підприємством до складу податкового кредиту було віднесено суми податку на додану вартість сплачені в ціні придбаних матеріалів та виконаних робіт, які фактично не виконувались та не поставлялись. Отже, податкові накладні, на підставі яких було сформовано податковий кредит по податку на додану вартість, було виписано з порушенням норм п.п. 7.4.1., п.7.4. ст..7 Закону України «Про ПДВ» та не підтверджують повне або часткове виконання робіт. Факт відсутності реального постачання матеріалів та виконання робіт по нікчемним угодам, унеможливлює подальше використання у виробництві та /або поставці робіт в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності підприємства. Відповідно, на момент перевірки суми податку на додану вартість залишаються не підтвердженими податковими накладними. В звязку з викладеним, позивачу було донараховано суму податкового зобовязання в сумі 503487 грн. з податку на додану вартість та штрафні санкції в сумі 251743 грн. 50 коп. (податкове повідомлення-рішення за №0000902300/0 від 22 грудня 2009 року).

З урахуванням вищевикладеного, представники відповідача вважають вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими і просять суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників, сторін, дослідивши наявні докази по даній адміністративній справі, суд вважає, що вимоги позивача з урахуванням наданої до суду заяви про уточнення п/вимог, підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Як вбачається з Акту про результати планової виїзної перевірки ЗАТ «СПМК №9» №153/23/14018417/23 від 09.12.2009р. (а.с.10-58) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.09.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.09.2009р., Сумською МДПІ було проведено перевірку, за наслідками здійснення якої було встановлено наступне:

20.10.2008р. між ЗАТ «СПМК №9» (субпідрядник) та Охтирським УГГ (генпідрядник) було укладено Договір підряду №46 по обєкту будівництва підвідного газопроводу від ГРС ВАТ «Укрнафта» с.Кириковка до с.Александрівка Великописарівського району, Сумської області з газифікацією с.Олександрівка (а.с.68-74).

Згідно умов вищезазначеного Договору, Субпідрядник має право залучати до виконання робіт субпідрядників з погодженням з генпідрядником. ЗАТ «СПМК №9» виконує роботи та закуповує необхідні матеріали за власні кошти, а Генпідрядник перераховує лише аванс в розмірі 30% на закупівлю матеріалів. Кінцеві розрахунки здійснюються в двотижневий термін після закінчення підрядником всіх робіт. Тобто, ЗАТ «СПМК №9» виконує роботи та придбаває матеріали за власні кошти до тих пір, поки не буде підписано акти форми №КБ-2в і не надійде фінансування за роботу замовника.

Під час проведення перевірки було встановлено, що основними субпідрядниками по виконанню будівельних робіт у ЗАТ «СПМК №9» при будівництво газопроводу від ГРС ВАТ «Укрнафта» до с.Олександрівк були наступні підприємства : ТОВ «Формаксбуд», ТОВ «Висотмістобуд» та ПП ТД «Фаворит Плюс» з якими позивачем було укладено відповідні договори на виконання робіт. При цьому, в Акті перевірки зазначено, що дані договори укладені ЗАТ «СПМК №9» без погодження з Охтирським УЕГГ (генпідрядником).

Так, в грудні 2008 року позивачем було укладено Договір з ПП ТД «Фаворит Плюс» на проведення робіт на загальну суму 304273 грн. 85 коп. в т.ч. ПДВ 50712 грн. 38 коп. (а.с. 95-97)

В січні 2009 року позивачем було укладено Договір з ТОВ «Будівельна компанія Висотмістобуд» на проведення робіт на загальну суму 200000 грн. 40 коп. в т.ч. ПДВ 33333 грн. 40 коп. (а.с. 102-104).

В квітні серпні 2009 року позивачем було укладено Договори з ТОВ «Формаксбуд» на проведення робіт на загальну суму 2130157 грн. 20 коп. в т.ч. ПДВ 355026 грн. 72 коп. (а.с.109-150) . У квітні 2009 року позивач укладає усну угоду з ТОВ «Фомаксбуд» на придбання матеріалів на загальну суму з ПДВ 386493 грн. 44 коп. в т.ч. ПДВ 64415 грн. 57 коп.

Відповідно до Актів виконаних робіт, вартість виконаних субпідрядних робіт Охтирському УЕГГ становить 11966396 грн. До валових доходів підприємства (позивача) була включена сума 9363769 грн., а вартість субпідрядних робіт на суму 2602627 грн. без ПДВ не включена до складу валових доходів та валових витрат, в т.ч. 2195357 грн., які позивач сплатив ТОВ «Формаксбуд», ТОВ «Висотмістобуд» та ПП ТД «Фаворит Плюс» відповідно до договорів підряду за виконані роботи.

Вартість виконаних підрядних робіт підтверджується відповідними довідками ф.№КБ-3 та актами приймання виконаних робіт ф.КБ-2в., а саме: за грудень 2008 року ПП ТД «Фаворит Плюс» (а.с.97-101); за січень 2009 року з ТОВ «Будівельна компанія Висотмістобуд» (а.с.104-108); за квітень серпень 2009 року з ТОВ «Формаксбуд» (а.с.111-114, а.с. 117-124, 127-131; а.с.134-137, а.с.140-144, а.с. 147-150).

Також, позивачем отримано від ТОВ «Формаксбуд» труби С Д219 згідно видаткової накладної №365 від 13.04.2009р. в кількості 9,97т на суму 89493 грн. 44 коп. в т.ч. ПДВ 14915 грн. 57 коп. та блочний ГРПГ (обладнання) згідно видаткової накладної №368 від 13.04.2009р. в кількості 1 шт. на суму 297000 грн. в т.ч. ПДВ 49 500 грн.

По даних бухгалтерського обліку придбання труб та обладнання віднесено по Дт201 «Матеріали» та КТ631 «Розрахунки з постачальниками» на суму 322078 грн. та включено до валових витрат за 2 квартал 2009 року.

На виконання умов договорів підряду ЗАТ «СПМК №9» перераховує ТОВ «Формаксбуд»:

- 610513 грн. 14 коп. (224019 грн. 60 коп. вартість виконаних робіт, 386493 грн. 44 коп. вартість труб та ГРПГ ( в т.ч. ПДВ 101752 грн. 19 коп.) згідно платіжного доручення від 27.04.2009р. №378);

- 250000 грн. 80 коп. згідно платіжного доручення №498 від 22.05.2009р.

- 850000 грн. 80 коп. згідно платіжного доручення №633 від 25.06.2009р.

Крім цього, позивач проводить взаєморозрахунки по бартеру з ТОВ «Формаксбуд» в сумі 334492 грн. 80 коп. в т.ч. ПДВ 55748 грн. 80 коп. згідно накладних від 25.06.2009р. №№124-137 та податкової накладної від 25.06.2009р. №56 на суму 334492 грн. 80 коп. в т.ч. ПДВ 55748 грн. 80 коп. Матеріали отримано по довіреності ТОВ «Формаксбуд» №2 від 25.06.2009р. через директора ОСОБА_10;

- 471643 грн. 20 коп. (в т.ч. ПДВ 78607 грн. 20 коп.) згідно платіжного доручення від 26.08.2009р. №809.

На виконання умов Договору підряду ЗАТ «СПМК №9» перераховує ТОВ «Будівельна компанія Висотмістобуд» 200000 грн. 40 коп. згідно платіжного доручення від 20.01.2009р. №31.

Розрахунки за виконані роботи з ПП ТД «Фаворит Плюс» позивач проводить шляхом взаєморозрахунків в сумі 304273 грн. 85 коп., в т.ч. ПДВ 50 712 грн. 38 коп., відповідно до накладної №291 від 15.12.2008р. та податкової накладної №291 від 15.12.2008р.

За наслідками проведеної Сумською МДПІ перевірки було виявлено порушення, зокрема:

1) п.п.4.1.1, п.4.1., ст..4, п.п.5.1.1., п.п.5.2.1., п.5.2., п.п.5.3.9., п.5.3., п.п.5.6.1., п.5.6., п.п.5.7.1., п.5.7. ст..5, п.п.11.3.1, п.11.3, ст..11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ч.1, ч. 5 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України в результаті чого донараховано податку на прибуток в сумі 697529 грн., а саме: за 2008 рік 68179 грн. в т.ч. 4 квартал 2008 року в сумі 68179 грн., за 2009 рік в сумі 629350 грн., в т.ч. за І квартал 14304 грн., за 2 квартал 500395 грн., за 3 квартал 114651 грн. Крім цього, нараховано штрафні санкції в сумі 143107 грн. (Податкове повідомлення-рішення за №0000892300/0 від 22 грудня 2009 року на загальну суму 840636 грн. в т.ч. штрафні санкції). Враховуючи те, що позивачем частково визнано суму податкового зобовязання за податком на прибуток (розрахунок визнаних позивачем сум наведено в додатку до заяви про уточнення позовних вимог), судом не розглядаються правомірність нарахування суми включеної до податкового повідомлення-рішення за №0000892300/0 від 22 грудня 2009 року в розмірі 68171 грн. за основним платежем і штрафними санкціями в сумі 12952 грн., оскільки вони фактично не є предметом спору по даній справі. Предметом оскарження є податкове повідомлення-рішення в частині донарахування податку на прибуток в сумі 759512 грн. (в т.ч. за основним платежем 629358 грн. , штрафні санкції в сумі 130157 грн.).

2) п.7.4.1 ст..7, п.п.7.4.5., п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, ч.1, ч.5 ст.203, ч.2 ст.215, п.5 ст.203, п.1ст.216 ЦК України щодо загальних вимог , додержання яких є необхідним для чинності правочину за період з 01.07.2008р. по 30.09.2009р. у звязку з чим ЗАТ «СПМК №9» було занижено податок на додану вартість на суму 503487 грн., в т.ч. у періодах : за грудень 2008 року на суму 50712 грн., січень 2009 року на суму 33333 грн., квітень 2009 року на суму 101752 грн. , травень 2009 року на суму 41 667 грн., червень 2009 року на суму 197415 грн., серпень 2009 року на суму 78607 грн. (Податкове повідомлення-рішення за №0000902300/0 від 22 грудня 2009 року).

Так, перевіркою було встановлено, що відповідно до усної угоди, позивачем було отримано від ТОВ «Формаксбуд» труби С Д219 згідно видаткової накладної №365 від 13.04.2009р. 9,97т по ціні 7478 грн. 27 коп. на суму 89493 грн. 44 коп. в т.ч. ПДВ 14915 грн. 57 коп. та блочний ГРПГ (обладнання) згідно видаткової накладної №368 від 13.04.2009р. в кількості 1шт на суму 297000 грн. в т.ч. ПДВ 49500 грн. По даних бухобліку придбання труб та обладнання віднесено по Дт201 «Матеріали» та Кт631 «Розрахунки з постачальниками» на суму 322077 грн. 87 коп. (накладні на оприбуткування №б/н від 13.04.2009р. в підзвіт ОСОБА_11

ЗАТ СПМК №9 згідно наявних документів було включено до валових витрат за період з 01.07.2008р. по 30.09.2009р. витрати по придбанню товарів на суму 322078 грн. в тому числі по періодах: за ІІ квартал 2009 року. Відповідач вважає дані дії позивача неправомірними з огляду на те, що документи, які були підписані з боку ЗАТ «СПМК №9» та ТОВ «Формаксбуд» повинні були фіксувати фактично здійснені господарські операції, однак вищезазначені документи були виписані лише про людське око без наміру створити реальні правові наслідки. Фактично матеріали за даними первинними документами не надходили, а ці документи були складені з єдиною метою надати позивачу податкову перевагу у вигляді незаконного права на валові витрати по прибутку та податкового кредиту по ПДВ, що в свою чергу привело до ненадходження податків до бюджету. Отже, з урахуванням викладеного, відповідач вважає, що сторонами по даному договору було неправомірно та в супереч ч.1ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХІУ було складено та підписано первинні бухгалтерські та податкові документи на отримання матеріальних цінностей, всього на суму 386493 грн., в т.ч. ПДВ 64415 грн. 50 коп. та перераховано кошти в сумі 386493 грн. в т.ч. ПДВ 64415 грн. 50 коп. ЗАТ СПМК-9, як стверджує відповідач, усвідомлювало або повинно було усвідомлювати, що наслідки передбачені ст..202 ЦК України по даній угоді не настануть, сума податкового зобовязання по податку на прибуток буде занижена, чим порушує публічний порядок та завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, тому, відповідно до ч.1 та ч.5 ст.203, ч.2 ст.215 та ст..228 ЦК України такі угоди є нікчемними, оскільки матеріали, зазначені в видаткових накладних та в платіжних документах, отриманих ЗАТ «СПМК №9» від ТОВ «Формакс буд» фактично не були поставлені.

Отже, відповідачем було зроблено висновок про порушення позивачем п.5.1., п.п. 5.2.1. п.5.2.. п.п.5.3.9. п.5.3. ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ч.1 та ч.5 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України внаслідок чого підприємством було завищено валові витрати на суму 322078 грн.

Як вже зазначалося вище, однією з підставою для винесення зазначених повідомлень-рішень стало посилання відповідача на ст..202 та ст.. 203 ЦК України, які містяться в Акті перевірки. Нормами ст..202 ЦК України визначено, що «Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Ст..203 ЦК України загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Згідно ст..215 ЦК України підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених ч.1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України. За наслідками перевірки відповідачем було зроблено висновок про те, що угода укладена між позивачем та ТОВ «Формаксбуд» не відповідає вимогам ст..203 ЦК України та є нікчемною , так як вона суперечить моральним засадам суспільства, оскільки направлена на зменшення платежів до бюджету шляхом використання документів, складених в рамках таких договорів для завищення своїх витрат і заниження валових доходів; особа які підписувала (вчиняла) правочин зі сторони ТОВ «Формаксбуд» не мала за мету проведення реальних господарських операцій, тобто правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а саме виконання робіт (постачання матеріалів).

Крім цього, враховуючи вищенаведені вимоги ст..ст. 203, 215, 216 та 228 ЦК України, перевіряючими за наслідками перевірки було зроблено висновок також про нікчемність угод між ЗАТ «СПМК №9» та ТОВ «Формаксбуд», ТОВ «Будівельна компанія Висотмістобуд» та ПП ТД «Фаворит Плюс» внаслідок яких, по відповідним господарським операціям позивачем - СПМК №9 було завищено валові витрати в сумі 322078 грн. 00 коп. та занижено валові доходи в сумі 2195537 грн. в завязку з чим, за наслідками перевірки , підприємству було донараховано податку на прибуток в сумі 629358 грн. 00 коп..

Як на докази своїх тверджень відповідач посилається

- на пояснення працівників ЗАТ СПМК №9, які стверджують , що ніяких інших підприємств не залучалось на будівництво газопроводу, а роботи виконувались власними силами,

- на відсутність товарно-транспортних накладних на постачання матеріалів від ТОВ «Формаксбуд», що в свою чергу є порушенням положення п.12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю, затверджені постановами Державного арбітражного органу Союзу РСР від 15.06.65 р. №П-6 і від 25.04.66р. №П-7. Відповідно до Інструкції приймання продукції по кількості поводиться відповідно до транспортних і супровідних документів (рахунки-фактури, специфікації, описи і т.і.) відправника (виробника),

- на відсутність людських ресурсів та техніки і підприємств, які згідно документів виконували підрядні роботи,

- одним з доказів того що вищезазначені підприємства не виконували відповідні роботи є те, що основні земляні роботи по підготовці до укладання труб здійснювались ще на початку осені 2008 року. Підприємства підрядники ТОВ «Формаксбуд», ТОВ «Будівельна компанія Висотмістобуд» та ПП ТД «Фаворит Плюс» згідно наявних документів виконували роботи в квітні-серпні 2009 року. Фактично на той період підготовчі роботи фактично були виконані і проводилась заключна стадія, а саме укладання труб, зєднання, перевірка тиском, тощо. Фактично земляних робіт (які зазначено в актах виконаних робіт) по рийці траншей в цей час не було необхідності виконувати;

- щодо отримання труб від ТОВ «Фомаксбуд», то перевіркою було зясовано, що дане підприємство не є виробником даних труб і в свою чергу не має постачальників які б могли поставити труби до ТОВ «Формаксбуд». Податковий кредит ТОВ «Фомаксбуд» було сформовано виключно за рахунок одного підприємства ТОВ «Іка трейд», місцезнаходження якого не встановлено, яке в свою чергу мало в даному періоді (квітень 2009 року) лише одного постачальника з ознаками фіктивності (ТОВ «Бук транс»), яке взагалі не формувало податковий кредит.

Вказані докази, на думку відповідача, свідчать по удаваність проведених операцій з будівництва підвідного газопроводу субпідрядними організаціями м.Київ та м.Вінниця. Фактично , роботи були виконані працівниками ЗАТ «СПМК №9», а кошти безпідставно перераховані на рахунки підприємств з ознаками фіктивності. При цьому, безпідставно завищені валові витрати ЗАТ «СПМК №9» та безпідставно сформовано податковий кредит.

Крім того, в акті перевірки є посилання на порушення позивачем ст..228 ЦК України . Згідно ч.1 ст.228 ЦК України «правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, … незаконне заволодіння ним». У відповідності до ч.2 ст.228 ЦК України «Правочин, який порушує публічний порядок , є нікчемним».

Не сплачені платником податку на прибуток і податку на додану вартість внаслідок порушення встановленого порядку формування валових доходів, валових витрат, податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідно є дохідною частиною держбюджету, власністю держави. Отже, якщо платником податку здійснюються операції без мети реального настання правових наслідків, з метою формування податкового кредиту та, як наслідок, заниження обєкта оподаткування , несплати податків, то такі дії призводять до втрат дохідної частини держбюджету України. Тобто, вчинені правочини суперечать моральним засадам суспільства та відповідно до ст..228 ЦК України порушують публічний порядок, оскільки були спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. Нікчемний право чин є недійсним на підставі закону, а тому не створює інших наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Крім цього, за наслідками перевірки відповідачем було зроблено висновок про порушення позивачем п.п.7.4.1., п.п.7.4.5., п.7.4. ст..7. Закону України «Про ПДВ», ч.1, ч.5 ст.203, ч.2. ст..215, п.5 ст.203 та п.1 ст.216 ЦК України щодо загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину. За період з 01.07.2008р. по 30.09.2009р. підприємством було занижено податок на прибуток на суму 503487 грн. в т.ч. по періодам:

Грудень 2008 року на суму 50712 грн. 00 коп.

Січень 2009 року на суму 33333 грн. 00 коп.

Квітень 2009 року на суму 101752 грн. 00 коп.

Травень 2009 року на суму 41667 грн. 00 коп.

Червень 2009 року на суму 197416 грн. 00 коп.

Серпень 2009 року на суму 78607 грн. 00 коп.

Згідно п.п.7.4.5., п.7.4. ст..7 Закону України «Про ПДВ» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг) , які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку ,попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим пунктом документами». Як зазначає відповідач в Акті перевірки, підприємством до складу податкового кредиту було внесено суми податку на додану вартість сплачені в ціні придбаних матеріальних цінностей та виконаних робіт, які фактично не поставлялись, податкові накладні на підставі яких було сформовано податковий кредит по податку на додану вартість було вписано з порушенням норм п.п.7.4.1, п.7.4. ст..7 Закону України «Про ПДВ» та не підтверджують повне або часткове виконання робіт. Факт відсутності реального постачання матеріалів та виконання робіт по нікчемним угодам, які описані вище, унеможливлює подальше використання у виробництві та/або поставці робіт в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності підприємства. Відповідно, на момент перевірки, суми податку на додану вартість залишаються не підтвердженими податковими накладними.

З урахуванням викладеного, згідно наданих для перевірки документів , відповідачем було встановлено, що на порушення позивачем п.п.7.4.1., п.п.7.4.5., п.7.4. ст..7. Закону України «Про ПДВ», ч.1, ч.5 ст.203, ч.2. ст..215 ЦК України підприємством було неправомірно занижено податок на додану вартість на суму 503487 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, суд вважає таку правову позицію відповідача необґрунтованою та неправомірною виходячи з наступного:

Щодо включення ЗАТ СПМК №9 до валових витрат у 2 кварталі 208 року витрат по придбанню у ТОВ «Формаксбуд» товарів на суму 322078 грн. слід зазначити наступне:

Ст..ст.626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обовязків. При цьому, договір є обовязковим для виконання сторонами.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст..655 ЦК України). Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладання договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст..656 ЦК України). Ст..662 ЦК України встановлено, що продавець зобовязаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Одночасно з товаром продавець зобовязаний передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості, тощо), що стосуються товару та підлягають передачі разом з товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Моментом виконання обовязків продавця щодо передачі товару згідно зі ст..664 ЦК України є вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обовязок продавця поставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути передано покупцеві за місцезнаходженням товару.

Так, 13.04.2009р. працівником ЗАТ СПМК №9 ОСОБА_11, на підставі виданої довіреності №470, згідно видаткової накладної №365 було отримано у ТОВ «Формаксбуд» сталеву трубу Д219 в кількості 9,972 т по ціні 7478 грн. 27 коп. на загальну суму 89493 грн. 44 коп. в т.ч. ПДВ 14915 грн. 57 коп. (а.с.92), а згідно видаткової накладної №368 від 13.04.2009р. позивачем від ТОВ «Формаксбуд» було отримано блочний ГРПГ в кількості 1 шт. по ціні 247500 грн. в т.ч. ПДВ 49500 (а.с.93).

13.04.2009р. вказані товарно-матеріальні цінності були поставлені позивачу та оприбутковані відповідними накладними б/н від 13.04.2009р. (а.с.94). При цьому, на сталеву трубу Д219 ТОВ «Формаксбуд» було надано сертифікат якості №071256, а на блочний ГРПГ паспорт ПГРК-100-2В-150/100К №506. Даний факт не спростовується відповідачем в акті перевірки, в судовому засіданні відповідач також не посилався на відсутність даних документів при проведенні перевірки.

Згідно виставленого ТОВ «Формаксбуд» рахунку-фактури №0000000 від 13.04.2009р. на суму 89493 грн. 44 коп. (а.с. 89) та рахунку фактури №0001 від 13.04.20098р. (а.с. 90) ЗАТ СМПК №9 платіжним дорученням №378 від 27.04.2009р. (а.с.91)перерахувало грошові кошти в загальній сумі 610513 грн. 04 коп., в тому числі і за поставлені труби та ГРПГ.

Тобто, фактично договірні відносини відбулися в письмовій формі відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України право чин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ч.1 ст.181 ГК України допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

В подальшому, вказані матеріальні цінності ЗАТ СПМК №9 використало для будівництва підвідного газопроводу від ГРС ВАТ «Укрнафта» с.Кириківка до с.Олександрівка В.Писарівського району, Сумської області на виконання умов договору підряду №46 від 20.10.2008р., укладеного між ЗАТ СПМК №9 та Охтирським УЕГГ ВАТ «Суми газ». Згідно Акту приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2009 року (локальна смета 2-4-1 на блочний ГРПГ, типовая форма №КБ-2в), складеного в рамках договору підряду №46 від 20.10.2008р. позивачем були виконані роботи по встановленню блочного ГРПГ в кількості 1 шт. на підводному газопроводі високого тиску від ГРС ВАТ «Укрнафтва» с .Кириківка до с.Олександрівка В.Писарівського району, Сумської області (а.с. 75). Згідно акту приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2009 (Локальная смета 2-1-1 на Газопровод, типовая форма №КБ-2в) були виконані роботи на підвідному газопроводі із використанням «труб стальних электросварных прямошовных из стали марки 20, наружний діаметр 219 (а.с.81).

Щодо включення ЗАТ «СПМК №9» до складу валових витрат операцій з отримання (виконання) субпідрядних робіт з підприємствами ТОВ «Формаксбуд», ТОВ «Будівельна компанія Висотмістобуд» та ПП ТД «Фаворит Плюс» слід зазначити наступне:

Відповідно до ст..204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, зокрема будь-який право чин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом. Умови дійсності правочину випливають з його визначення як правомірної юридичної дії субєктів цивільного права, направленого на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ст..202 ЦК України).

Право чин дійсний при одночасній наявності таких умов (ст..203 ЦК України): а) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; б) особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; в)волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; г) право чин має вчинятися у формі, встановленій законом; д) право чин має бути спрямований на настання реальних наслідків, що обумовлені ним. ..

Цивільний кодекс України містить загальні правила про недійсність правочину право чини, які не створюють тих наслідків, на які вони направлені (ч.1 ст.216 ЦК України), при цьому поділяє їх на два види: нікчемні правочини (ч.2 ст.215 ЦК України) та оспорюванні (ч.3 ст.215 ЦК України) принципова відмінність між якими полягає в тому, що нікчемний право чин є недійсним в силу закону, а оспорюваний правочин стає недійсним внаслідок прийняття судового рішення.

Виходячи з положення ст..207, 208 Господарського кодексу України, право чин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно ч.1 ст.203 та ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним.

Згідно приписів ст..67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах , встановлених законом.

Слід зазначити, що суд не погоджується з позицією відповідача про те,що в даній справі право чини, угоди, укладені позивачем з ТОВ «Формаксбуд», ТОВ «Будівельна компанія Висотмістобуд» та ПП ТД «Фаворит Плюс» суперечать інтересам держави та суспільства, оскільки відповідачем ні в акті перевірки ні в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б доказували невідповідність даних Договорів конкретним актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Посилання відповідача на те, що вищезазначені право чини ЗАТ СПМК №9 з вказаними підприємствами не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними судом не приймається, оскільки право чин вчинений без наміру створення правових наслідків , які обумовлюються цим право чином, є фіктивним право чином (ст..234 ЦК України).Але відповідно до ч.2 цієї ж статті фіктивний право чин визнається недійсним судом. Позиція відповідача по ознаки фіктивності підприємств контрагентів також не може бути визнана судом як належне обґрунтування, оскільки фіктивним підприємство можна визнати лише після скасування в судовому порядку його державної реєстрації. Однак, доказів того, що контрагенти позивача на час видачі податкових накладних були виключені та не перебували в Єдиному державному реєстрі відповідачем не надано. НЕ ставиться під сумнів відповідачем і факт реєстрації ТОВ «Формаксбуд», ТОВ «Будівельна компанія Висотмістобуд» та ПП ТД «Фаворит Плюс» в якості платників податку на додану вартість. Отже, питання цивільно-правової дієздатності юридичних осіб контрагентів позивача не постає.

Крім цього, слід зазначити, що чинним законодавством не передбачено відповідальність платника податків за несплату його контрагентами ПДВ до бюджету. Тобто, у разі невиконання контрагентом платника податків зобовязання по сплаті податку до бюджету негативні наслідки настають лише для нього.

Відповідно до п.п.7.4.5., п.7.4. ст..7 Закону України «Про ПДВ» до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6 цього пункту). Позивачем було сформовано податковий кредит на підставі належно оформлених (з усіма необхідними реквізитами) податкових накладних (а.с.152-161) . Питання про недійсність або дійсність податкових накладних повинно вирішуватись виключно відповідально до норм податкового законодавства, оскільки податкова накладна виконує функцію розрахункового документа, яким підтверджується сума ПДВ, сплаченого продавцю товару (виконавцю робіт) платнику ПДВ (п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість»), тому до податкових накладних, як до розрахункового документу, не можуть бути застосовані норми цивільного законодавства ( у тому числі і про недійсність правочинів). Норми податкового законодавства передбачають лише один випадок , за якого податкова накладна визнається недійсною у разі заповнення її особою, яка не зареєстрована платником ПДВ і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер (п.2. і п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА від 30.05.1997р. №165, зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.1997р. за №233/2037). Лише в цьому випадку податковий кредит з ПДВ не може вважатися підтвердженим.

Отже, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані в даній справі повідомленя-рішення не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, а його позиція щодо договори, укладені позивачем з ТОВ «Формаксбуд», ТОВ «Будівельна компанія Висотмістобуд» та ПП ТД «Фаворит Плюс» очевидно суперечать інтересам держави та суспільства, не підкріплені належними доказами та рішенням суду про визнання їх такими. Докази, які б свідчили про наявність умислу на ухилення від сплати податків чи інших шкідливих наслідків відсутні.

Відсутність судових рішень по визнання договорів недійсними свідчить про недостовірність висновків про нечиннісь правочинів, вчинених ЗАТ «СПМК №9», а тому недостовірними є й похідні від цього висновки про донарахування податку на прибуток в сумі 629357 грн. 75 коп. та заниження податку на додану вартість на суму 503487 грн.

Той факт , що на підприємстві одного з контрагентів позивача ПП ТД «Фаворит Плюс» відсутні основні засоби і кількість працюючих 1 особа, відповідально до декларації з податку на прибуток підприємств на даному підприємстві відсутні виробничі потужності, не може впливати на умови дійсності договорів та намір позивача на укладання договорів з метою настання реальних наслідків.

Відповідно до ст..193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязань відповідно до вимог, що ставляться звичайно у певних умовах.

Крім цього, слід зазначити, що позивачем було надано лист №92 від 02.04.2010р. в якому зазначається, що ВАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» в особі начальника Охтирського управління по експлуатації газового господарства Рогальського О.В. підтверджується факт погодження зі свого боку переліку субпідрядників, що залучались ЗАТ «СПМК №9»до виконання робіт згідно п.8.1. Договору підряду від 20.20.2008р. за №46 по обєкту «Будівництво підвідного газопроводу від ГРС с.Володимирівка до с.Олександрівка В.Писарівського району, Сумської області з газифікацією с.Олександрівка». Також, до суду було надано матеріали з яких вбачається, що Сумський районний суд, розглядаючи 01.02.2010р. матеріали, які надійшли від Сумської МДПІ про притягнення до адміністративної відповідальності голови правління ЗАТ «СПМК №9» та його головного бухгалтера за скоєння ними адміністративного правопорушення, передбаченого ст..163-1 КУпАП, прийшов до висновку, що в наданому йому акті перевірки від 09.12.2009р. №153/23/14018417/23 про результати планової виїзної перевірки ЗАТ «СПМК №9» не наведено обґрунтованих даних відносно того, що вказаними посадовими особами порушено порядок ведення податкового обліку, саме неправомірно занижено податок на додану вартість, у звязку з чим судом було постановлено ухвали про закриття зазначених адміністративних справ на підставі ч.1 ст.247 КУпАП в звязку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. У звязку з оскарженням позивачем до прокуратури Сумської області неправомірних дій працівників УПМ ДПА в Сумській області 22.03.2010р. старшим оперуповноваженим відділу протидії схемам ухилення від сплати податків оперативного управління УПМ ДПА в Сумській області винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб ЗАТ «СПМК №9» за фактом умисного ухилення від сплати податків у звязку з відсутністю в їх діях ознак злочину (п.2 ст.6 КПК України) передбаченого ст..212 КК України. Вказана постанова 22.03.2010р. погоджена начальником відділу ПСУСП ОУ УПМ ДПА в Сумській області та затверджена начальником УПМ ДПА в Сумській області.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідач правомірність винесеного ним Податкового повідомлення за №0000902300/0 від 22 грудня 2009 року про визначення податкового зобовязання за податком на додану вартість в сумі 755230 грн. 50 коп. та Податкового повідомлення-рішення за №0000892300/0 від 22 грудня 2009 року про визначення податкового зобовязання за податком на прибуток в частині: - за основним платежем в сумі 629357 грн. 75 коп.; штрафних (фінансових) санкцій в сумі 130154 грн. 50 коп., всього на суму 759512 грн. 25 коп. , належним чином не довів, висновки, викладені в Акті перевірки не підтверджуються відповідними доказами, а тому мають характер субєктивних припущень. З огляду на вищевикладене, суд відхиляє заперечення відповідача як безпідставні і такі, що суперечать вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а вимоги позивача вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням наданої до суду заяви про уточнення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона №9" до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомленнь-рішеннь задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції №0000902300/0 від 22.12.2009 року, яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) Закритому акціонерному товариству "Спеціалізована пересувна механізована колона №9" за платежем податок на додану вартість в розмірі 755230 грн. 50 коп. - в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції №0000892300/0 від 22.12.2009 року, в частині визначеної суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) Закритому акціонерному товариству "Спеціалізована пересувна механізована колона №9" за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 759512 грн. 25 коп., з яких: сума основного платежу - 629357 грн. 75 коп., сума штрафних (фінансових) санкцій - 130154 грн. 50 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона №9" (42343, Сумська область, Сумський район, с. Сад, вул. Польова, 1, ідентифікаційний код 14018417) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 03 грн. 40 коп. /три гривні 40 коп./. <Сума стягнення (цифрами) ><Текст >

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 28.04.2010 року.

Головуючий суддя (підпис) О.М. Кунець

Суддя(підпис)В.О. Павлічек

Суддя(підпис)О.А. Прилипчук

<Список ><Дата >

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.М. Кунець