Ухвала суду № 95621621, 18.03.2021, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/736/21

Ухвала

Іменем України

"18" березня 2021 р. місто Калинівка

Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Павленко І.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Старшого лейтенанта поліції Токаренка Ігоря Олеговича, Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови серії ЕГА №143974 від 28.01.2021 року,

ВСТАНОВИВ:

15.03.2020 р. до місцевого суду із вказаною позовною заявою звернувся представник позивача.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали приходжу до висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на таке.

Статтею 161 КАС України встановлено перелік документів, що додаються до позовної заяви, зокрема відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При цьому позивачем до позовної заяви додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, мотивоване тим, що доходи за минулий 2020 рік у нього відсутні та на обліку в органах Пенсійного фонду України не перебуває, а відтак немає доходу у вигляді пенсії. Крім того, зазначає, що відповідно до ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Підстави відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати встановленні статтею 133 КАС України.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір».

Зі змісту статті 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Положення статей КАС України та Закону України «Про судовий збір» не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Таким чином, відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору можливе виключно за наявності відповідних підстав і є правом, а не обов`язком суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду.

Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (п. 59 рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland»)).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 6364 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

На підтвердження свого майнового стану ОСОБА_1 надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків від 05.03.2021 року, згідно яких інформація про доходи ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2020 року відсутня. Крім того, надав довідку №73/02-09-19 від 03.03.2021 року Калинівського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області (в Калинівському районі).

Проте, вказані документи не є в своїй сукупності тими достатніми доказами, що підтверджують скрутний матеріальний стан, та не свідчить про відсутність у заявника інших джерел доходу. Також, суд звертає увагу на ту обставину, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , відтак є працездатним, доказів протилежного не надано.

В той же час, відповідно до статті 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Питання застосування вищенаведених норм закону стало предметом дослідження Великої Палати Верховного Суду, яка у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 дійшла висновку про те що: "за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону №3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають".

Частиною п`ятою статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви слід відмовити.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем при зверненні до суду заявлено вимогу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, тобто вимогу немайнового характеру, з якої, відповідно до зазначених вище висновків, необхідно сплачувати судовий збір.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини третьої статті 4 Закону №3674-VІ за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на час звернення позивача до суду складає 908,00 грн.

В той же час, частиною п`ятою статті 4 Закону № 3674 передбачено, що розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час складає 454,00 грн.

При цьому, у вищевказаній постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 висловлено правовий висновок про те, що «З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб».

Як уже зазначалося, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС).

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2021 року складає 2270 грн.

Враховуючи вищенаведене, за подання позовної заяви позивачу, в даному випадку, належить сплатити судовий збір в розмірі 454,00 грн (2270 х 0,2).

Зазначені недоліки можуть бути усунуті шляхом надання місцевому суду – квитанції про оплату судового збору у розмірі 454,00 грн на ім`я отримувача– ГУК у Вінницькій області/м.Калинівка/22030101, код отримувача: (ЄДРПОУ) 37979858, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) UA118999980313151206000002776, код класифікації доходів бюджету:22030101, або ж документи, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

За правилами, визначеними частиною першою та другою статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на зазначене, вважаю за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 до Старшого лейтенанта поліції Токаренка Ігоря Олеговича, Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови серії ЕГА №143974 від 28.01.2021 року залишити без руху та запропонувати позивачу протягом трьох днів з дня вручення ухвали надати суду документ про сплату судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454,00 грн або ж документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 256, 293 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Старшого лейтенанта поліції Токаренка Ігоря Олеговича, Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови серії ЕГА №143974 від 28.01.2021 року, залишити без руху.

Запропонувати позивачу у триденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, а саме: надати суду в оригіналі документ про сплату судового збору в сумі 454,00 грн або ж документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог суду у встановлений строк позовна заява буде повернута позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст.256 КАС України.

Відповідно до ст.293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: