Рішення № 95600201, 12.03.2021, Харківський районний суд Харківської області

12.03.2021

Справа № 635/1391/19

Провадження по справі № 2/635/758/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2021 року Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді – Шинкарчука Я.А.,

при секретарі судового засідання – Желізовій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (правонаступник Акціонерного Товариства «Укрсоцбанк») до ОСОБА_1 , третя особа: Приватний виконавець Бабенко Дмитро Анатолійовича, про звільнення майна з – під арешту, -

в с т а н о в и в:

У лютому 2019 року позивач АТ «Укрсоцбанк» звернувся до Харківського районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа: приватний виконавець Бабенко Дмитро Анатолійович про звільнення майна з – під арешту.

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що 29 червня 2006 року ОСОБА_1 (далі – Відповідач, Боржник, Іпотекодавець) та АКБ «Укрсоцбанк» (правонаступник якого є акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі – Позивач, Іпотекодержатель) уклали кредитний договір № 820/2-27/21/04/6/164 за умовами якого, відповідач отримав кошти в сумі 28 500, 00 дол. США. Також, 29 червня 2006 року між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір відповідно до якого, на забезпечення виконання основного зобов`язання, Іпотекодавець передав в іпотеку належне йому на праві власності майно - двохкімнатну квартиру, загальною площею 462 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Через систематичне невиконання боржником умов кредитного договору Банк був змушений розпочати процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки. Між тим, позивачу стало відомо, що реалізувати власне майно на даний час неможливо оскільки 14 серпня 2018 року приватним виконавцем Бабенко Дмитром Анатолійовичем в рамках виконавчого провадження № 56995501, винесено постанову про арешт майна відповідача та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все нерухоме майно. Отже, на сьогоднішній день, внаслідок винесення вищевказаної постанови про арешт, порушено права позивача як власника відповідного майна, а тому останній змушений звернутись з даним позовом до суду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 16, 317, 319, 321, 386, 391 ЦК України, статтею 41 Конституції України, статтями 40, 51, 56, 59, 40 Закону України «Про виконавче провадження» позивач просить суд звільнити з – під арешту нерухоме майно, яке належить АТ «Укрсоцбанк», а саме: двохкімнатну квартиру, загальною площею 462 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , накладений приватним виконавцем Бабенко Дмитром Анатолійовичем у Харківській області в рамках виконавчого провадження № 56995501 (реєстраційний номер обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 42531090 від 14 серпня 2018 року).

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 11 березня 2019 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

16 квітня 2019 року відповідач ОСОБА_1 надала відзив на позовну заяву, яким просить в задоволені позову АТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , третя особа: приватний виконавець Бабенко Дмитро Анатолійович про звільнення майна з – під арешту відмовити у повному обсязі. В обґрунтування заперечень проти позовних вимог зазначено, що відповідач категорично заперечує проти позовних вимог позивача, вимоги АТ «Укрсоцбанк» є незаконними, безпідставними та необґрунтованими. Крім того, позивач не надав суду необхідних, належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог, а тому необхідно відмовити в задоволенні цього позову виходячи з наступного. 29 вересня 2014 року Харківським районним судом Харківської області було ухвалено заочне рішення по цивільній справі № 635/3720/14 –ц, за яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” загальну суму заборгованості за кредитним договором № 820/2-27/21/04-6/164 від 29.06.2006 року, станом на 29.01.2014 року, у розмірі 272069,82грн. (двісті сімдесят дві тисячі шістдесят дев`ять грн. 82 коп) та вирішено питання щодо судових витрат по справі. 14 грудня 2018 року постановою Харківського апеляційного суду у справі 635/3720/14 –ц апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена. Заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 29 вересня 2014 року скасовано. У задоволені позову Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено, оскільки позивач ПАТ «УКРСОЦБАНК» звернувся до суду з вказаним позовом зі спливом строку позовної давності. Отже, враховуючи, що постановою Харківського апеляційного суду від 14 грудня 2018 року встановлено, що строк позовної давності на звернення стягнення заборгованості за договором кредиту № 820/2-27/21/04-6/164 від 29 червня 2006 року, який в даному випадку є основним зобов`язанням, то відповідно до статті 266 ЦК України сплив і строк позовної давності за додатковим зобов`язанням, яким є зобов`язання за Іпотечним договором, який був укладений 29 червня 2006 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 . Таким чином, вимоги іпотекодержателя в даному випадку задоволенню за рахунок предмету іпотеки не підлягає. Такого правового висновку дійшов і Верховний суд України у своїй постанові від 15 травня 2017 року у справі № 6-786цс17. Також, відповідно до положень частини 1 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа , яка вважає , що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 159614362. Всупереч твердження позивача, власником спірної квартири є ОСОБА_1 , то відсутні будь – які правові підстави для звернення позивача з даним позовом. Крім того, позивачем не вказано будь – яких правових підстав, які б свідчили про правомірність заявлених позовних вимог. Оскільки позивачем не надано жодних належних, допустимих та достовірних доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог, відсутні підстави для задоволення позову АТ «Укрсоцбанк» про звільнення майна з – під арешту.

29 серпня 2019 року відповідач ОСОБА_1 надала додаткові пояснення, якими просить долучити дані письмові пояснення до матеріалів цивільної справи № 635/1391/19. Цивільну справу № 635/1391/19 розглянути за відсутністю відповідача та її представника. В задоволені позову відмовити в повному обсязі виходячи з наступного. Відповідач проти позовних вимог категорично заперечує, вважає їх незаконними, безпідставними та необґрунтованими. Крім того, позивач не надав суду необхідних, належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог. Відповідно до положень частини 1 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Згідно положень пункту 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 159614362. Всупереч твердження позивача, власником спірної квартири є ОСОБА_1 , то відсутні будь – які правові підстави для звернення позивача з даним позовом. Крім того, позивачем не вказано будь – яких правових підстав, які б свідчили про правомірність заявлених позовних вимог. Оскільки позивачем не надано жодних належних, допустимих та достовірних доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог, відсутні підстави для задоволення позову АТ «Укрсоцбанк» про звільнення майна з – під арешту.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 19 грудня 2019 року клопотання представника акціонерного товариства «Альфа-Банк» - Ременюк Тетяни Олександрівни задоволено. Залучено до участі у справі правонаступника акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - Акціонерне товариство «Альфа-Банк».

Учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Від представника позивача - АТ «Альфа – Банк» - адвоката Голосної А.В. до суду надійшла заява, в якій просить розглядати дану справу у відсутність представника позивача на підставі наявних доказів та матеріалів.

Відповідачем – ОСОБА_1 надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю та у відсутність її представника, в задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Частиною третьою статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з такого.

Судом встановлено, що між ПАТ «Укрсоцбанк» та відповідачем ОСОБА_1 29 червня 2006 року був укладений кредитний договір за № 820/2-27/21/04-6/164. Відповідно до вказаного кредитного договору банк надав ОСОБА_1 грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 28 500 доларів США, зі сплатою 12,85% річних та наступним порядком погашення суми основної заборгованості до 10 числа кожного місяця згідно графіка. Кінцевий термін повернення заборгованості 10 червня 2021 року

З метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 , 29 липня 2006 року між Банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки за № 20/3-27/21/02-6/300. Згідно п. 1.1 вказаного договору поручитель зобов`язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов`язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту № 820/2-27/21/04-6/164 від 29 червня 2006 року.

Заочним рішення Харківського районного суду Харківської області від 29 вересня 2014 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” задоволені. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” загальну суму заборгованості за кредитним договором № 820/2-27/21/04-6/164 від 29.06.2006 року, станом на 29.01.2014 року, у розмірі 272069,82грн. (двісті сімдесят дві тисячі шістдесят дев`ять грн. 82 коп) та вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Харківського апеляційного суду від 14 грудня 2018 року заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 29 вересня 2014 скасовано. У задоволені позову Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Відповідно до змісту вказаної постанови ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду з вказаним позовом зі спливом строку позовної давності, а порука ОСОБА_2 є припиненою на підставі частини 4 статті 559 ЦК України.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 159614362 від 14 березня 2019 року, 29 червня 2006 року реєстраційний № 3394169 приватним нотаріусом Полтарацькою Л.М. на підставі іпотечного договору № 826 від 29 червня 2006 року зареєстрована заборона на нерухоме майно - квартиру, докімнатну за адресою: АДРЕСА_1 , власник (іотекодавець) - ОСОБА_1 , іпотекодержатель – АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», розмір основного зобов`язання – 28 500 дол США, строк виконання 10 червня 2021 року.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 159614362 від 14 березня 2019 року, 14 серпня 2018 року приватним виконавцем Бабенко Дмитром Анатолійовичем винесено постанову про арешт майна боржника – ОСОБА_1 серія та номер ВП № 56995501.

Крім того, згідно вказаної вище Інформації вбачається, що 29 вересня 2015 року державним реєстратором Харківського районного управління юстиції Харківської області Гончаренко Оленою Анатоліївною на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 23 вересня 2015, серії та номер 635/5355/15 – ц, внесено запис про обтяження - заборона на нерухоме майно ОСОБА_1 , особа в інтересах якої встановлено обтяження - ОСОБА_3 . Також, 30 червня 2016 року державним реєстратором департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області Тертишник Дмитром Олександровичем на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 17 червня 2016 року, серії на номер 640/9704-16-к, внесено запис про обтяження – арешт нерухомого майна – ОСОБА_1 , особа в інтересах якої встановлено обтяження - Слідче управління ГУНП в Харківській області.

Предметом даного позову є зняття арешту з майна, що перебуває в іпотеці АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступник Акціонерне товариство «Альфа-Банк») .

З позовної заяви та доданих до неї документів не можливо встановити справу (особу, в інтересах якої накладено арешт на майно) у якій приватним виконавцем Бабенко Дмитром Анатолійовичем накладений арешт, де ОСОБА_1 є боржником, а також чи є позивач стороною у даних відносинах.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина перша статті 60 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до статті 59 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 листопада 2019 року у справі № 569/9128/15-ц (провадження № 61-21602св18) зазначено, що «тлумачення частини першої статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент пред`явлення позову) дозволяє зробити висновок, що у справах про зняття арешту з майна відповідачами є боржник у виконавчому провадженні, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що «відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. Такі справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб`єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 4 Господарського процесуального кодексу України».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено правовий висновок про те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.

У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18), від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17 (провадження № 14-20цс19).

Відповідно до змісту статей 13 та 51 ЦПК України суд розглядає справи лише в межах заявлених вимог і не може самостійно, без клопотання позивача, замінювати первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучати до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Отже, зміст позовної заяви свідчить про те, що позовні вимоги про зняття арешту з нерухомого майна, накладеного в іншій справі, де позивач не є стороною (стягувачем), заявлені лише до боржника ОСОБА_1 . З матеріалів справи не можливо встановити особу, в інтересах якої приватним виконавцем Бабенко Дмитром Анатолійовичем 14 серпня 2018 року накладено арешт на майно, що позбавляє суд встановити коло осіб, які повинні бути залучені до участі у справі у якості відповідачів, у той час як задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна, а тому позов із цих підстав підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись статями 12, 81, 141, 247, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, –

ухвалив:

В задоволені позовних вимог Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (правонаступник Акціонерного Товариства «Укрсоцбанк») до ОСОБА_1 , третя особа: Приватний виконавець Бабенко Дмитро Анатолійовича, про звільнення майна з – під арешту – відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач Акціонерне Товариство «Альфа - Банк», місце знаходження : 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ- 23494714.

відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

третя особа приватний виконавець Бабенко Дмитро Анатолійович, місце знаходження : 61001, м. Харків, вул. Молочна, 18, 25,

Повне рішення складено 16 березня 2021 року.

Суддя – Я.А. Шинкарчук