Постанова № 9559875, 08.04.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2010 р. справа № 2а-943/10/0570

час прийняття постанови: 16 год. 15 хвил.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Стойки В.В.

при секретаріТелешові В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м.Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Товарної біржи «Українська-Донецьк»

до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька

про визнання протиправним повідомлення-рішення №0000021740/0 від 11.01.2010

за участю представника позивача Тернової В.О.

представника відповідача Петрова А.Г.

прокурора Вартанової О.М.

В С Т А Н О В И В:

Товарна біржа «Українська-Донецьк» звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька про визнання протиправним повідомлення-рішення №0000021740/0 від 11.01.2010.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ДПІ у Ворошиловському районі міста Донецька було проведено позапланову виїздну перевірку з питань нарахування, повноти та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року, в результаті якої було складено акт від 28 грудня 2009 року та встановлено порушення, які полягають в тому, що при здійсненні біржових операцій з купівлі-продажу транспортних засобів, яке полягає у не утриманні та не сплаті (не перерахуванні) у повному обсязі суми податку з доходів, які виплачуються на користь платника податку та оподатковуються податком до або під час такої виплати. Товарною біржою «Українська-Донецьк» 14 січня 2010 року було отримано податкове повідомлення-рішення, згідно якого відповідачем було встановлено порушення ТБ «Українська-Донецьк» п. 1.3, 1.15 ст.1, п. 12.1, 12.3 ст. 12, п. 17.2 ст. 17, п. 19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходу фізичних осіб» та донарахував суму податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1134180, 84 грн., нарахувавши штрафні санкції 2268361,68 грн., загальна сума податкового зобов*язання складає 3402542,52 грн. Позивач вважає, що висновки відповідача в акті є необгрунтованими, а податкове повідомлення-рішення протиправним з тих підстав, що ТБ «Українська-Донецьк» не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку, не було стороною у договорах та як податковий агент в операціях між фізичними особами, здійснювала оплату податку з доходів фізичних осіб у розмірі 15% від отриманого продавцем доходу, визначеного як встановлена продавцем та покупцем вартість транспортного засобу, при сплаті податку з зареєстрованих біржових договорів. Просив визнати протиправним зазначене податкове повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні позову та просив задовольнити вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що у відповідності до ч.3 ст.280 Господарського кодексу України товарна біржа зобов»язана регулювати біржові операції та ціни на товари, що допускаються до обігу на біржі. Втім, вартість продажу товару-транспортних засобів, які відображені у біржових угодах позивача, значно відрізняються від ринкових цін на товари, що допускаються в обігу на біржі. Таким чином, на думку відповідача, позивач порушив один з принципів біржової торгівлі. З метою оподаткування операцій з продажу транспортних засобів, доходом платника податку вважається дохід від продажу такого транспортного засобу, який повинен визначитися виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але яка не може бути нижче оціночної вартості цього транспортного засобу, визначенною у відповідності із Методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, зареєстрованної в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 р. за № 1074/8395. Відповідно до листів Державної податкової адміністрації України від 01.12.2004 р. № 23557/7/17-2117 та від 10.02.2005 р. № 1152/6/17-3116 при укладенні на товарній біржі угод купівлі-продажу рухомого майна, яке належить продавцю-фізичній особі, податковим агентом такого платника податків-фізичної особи стосовно оподаткування доходів, одержаних ним від такого продажу, є товарна біржа, та відповідно спільного роз»яснення Державної податкової адміністрації України та Міністерства юстиції України від 18.01.05 р. № 378/5/17-2116 № 31-50/77, оподаткування операцій з продажу об»єктів рухомого майна здійснюється виходячи з ціни, зазначенної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості об»єкта рухомого майна , визначеної в порядку, передбаченому Законом України «Про оцінку майна», майнових прав та професійну оціночну вартість в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658. Відповідно до листа Державної податкової адміністрації України від 08.06.2006 р. № 6347/6/17-0216 при укладанні на товарній біржі угод купівлі-продажу рухомого майна, яке належить продавцю-фізичній особі, податковим агентом такого платника-фізичної особи стосовно оподаткування доходів, одержаних ним від такого продажу, є товарна біржа. Агентські функції , які вона повина виконувати відповідно до пункту 12.3 статті 12 Закону № 889, полягають у тому, що податок з доходів фізичних осіб сплачується продавцем самостійно до чи під час реєстрації біржової угоди, а біржі під час реєстрації угоди повинні проконтрулювати (перевірити) правільність сплати (перерахування до бюджету) належної суми податку. Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Прокурор, який представляв інтереси держави в даній справі, просив суд відмовити позивачу у задоволені позову.

Розгляд справи здійснювався за допомогою автоматизованої системи звукозапису та протоколювання судових засідань «Камертон».

Суд, заслухавши пояснення сторін, що зявилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.

Позивач товарна біржа «Українська-Донецьк» є юридичною особою за законодавством України, зареєстрований 17.02.1999 року (рішення Виконкому Донецької міської ради ); свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 305752; ідентифікаційний код юридичної особи відповідно до довідки з ЄДРПОУ 30278517.

На підставі позапланової виїзної перевірки Товарної біржі «Українська-Донецьк» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2006 року по 30.12.2007 року, ДПІ складений акт № 2247/17-311-2 від 28.12.2009 року.

Наведеним актом встановлено, що у 2006-2007 рр. позивачем- Товарною біржею «Українська-Донецьк» реєєструвались договори купівлі-продажу транспортних засобів, укладені між брокерами по довіреностям від імені фізичних осіб покупців транспортних засобів. Ціна продажу транспортних засобів, яка відображена у договорах складає від 60 грн. до 2000 грн. Але згідно звітів спеціалістів автотовароведів, ринкова вартість транспортних засобів не відповідає вартості у договорах купівлі-продажу. Податок з фізичних осіб сплачувався фізичними особами-продавцями самостійно через ощадбанк, беручи до уваги договірну вартість транспортних засобів.

Біржа, податок з доходів фізичних осіб від операцій з продажу транспортних засобів нараховувала виходячи з договірної ціни, яка зазначена в договорах купівлі-продажу рухомого майна, а не з оціночної вартості транспортних засобів, яка вказується при реєстрації таких засобів в органах ВРЕР УДАЇ МВС України.

Таким чином, у порушення приписів п.п. 1.3, 1.15 ст. 1; п.п. 12.1, 12.3 ст. 12; п. 17.2 ст. 17; п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» Товарною біржою «Українська-Донецьк» при здійсненні біржових операцій з купівлі- продажу транспортних засобів, не утримувались та не сплачувались (не перераховувались) у повному обсязі суми податку з доходів, які виплачуються на користь платника податку та оподатковуються податком до або підчас такої виплати .

За результатами перевірки відповідачем донараховано 1134180,84 грн. податку з доходів фізичних осіб, на суму донарахованого податку позивачем нарахована штрафна (фінансова санкція) 226861,68 грн., згідно п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»), що також підтверджено представниками сторін.

Таким чином, фактичною підставою для визначення позивачу спірної суми податкового зобов'язання слугував висновок державної податкової інспекції, викладений у вказаному вище акті перевірки від 28.12.2009 року, про порушення відповідних норм Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» внаслідок невиконання обов'язку податкового агента щодо нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб - продавців автомобілів за біржовими угодами, зареєстрованими товарною біржею «Українська-Донецьк».

На підставі акту перевірки від 28.12.2009 року відповідачем прийнято та направлено на адресу позивача податкове повідомлення-рішення № 0000021740/0 від 11.01.2010 року на суму 3402542,52 грн., з яких 2268361,68 грн. штрафна (фінансова) санкція.

Згідно з пунктом 1.15 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» подат ковий агент юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. Податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.

Пунктом 12.1 статті 12 вказаного Закону встановлено, що дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.

За приписами пункту 12.3 статті 12 цього ж Закону якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.

Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» не розкриває змісту посередництва як ознаки податкового агента.

Відповідно до частини першої статті 295 Господарського кодексу України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені (частина третя цієї статті). Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що посередництво означає діяльність уповноваженого суб'єкта із вчинення юридичних дій в інтересах іншої особи від імені цієї особи або від власного імені.

Відповідно до частини першої статті 279 Господарського кодексу України товарна біржа є особливим суб'єктом господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям.

Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку (частина сьома цієї статті).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про товарну біржу» товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.

Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку.

Обов'язками товарної біржі, як це передбачено частиною другою статті 280 Господарського кодексу України та статтею 4 Закону України «Про товарну біржу», є: створення умов для проведення біржової торгівлі; регулювання біржових операцій; регулювання ціни на товари, що допускаються до обігу на біржі; надання членам і відвідувачам біржі організаційних, інформаційних та інших послуг; збір, обробка і розповсюдження інформації, що стосується кон'юнктури ринку. Статутом товарної біржі «Українська-Донецьк» закріплено, що предметом діяльності біржі в тому числі є проведення торгів згідно з правилами біржової торгівлі, реєстрація угод, проведення маркетингових досліджень, створення інформаційного банку даних, маркетингові та інформаційні послуги.

Згідно з частиною першою статті 281 Господарського кодексу України основним документом, що регулює порядок здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі та розв'язання спорів з цих питань, є правила біржової торгівлі.

Відповідно до підпунктів 2.1 пункту 2 Правил біржової торгівлі товарної біржі «Українська-Донецьк» (затверджені загальними зборами членів біржі 14.04.1999 року, протокол № 3) біржова торгівля здійснюється шляхом проведення біржових операцій членом біржі: за замовленням клієнта, від свого імені та за власний рахунок або від свого імені та за рахунок клієнта (брокерська діяльність); від імені та за рахунок клієнта (договір доручення).

Пунктами 3.1 3.2 Правил біржової торгівлі визначено, що учасниками біржових торгів можуть бути тільки члени біржи: брокери - фізичні особи, зареєстровані на біржі відповідно до її статуту, обов'язки яких полягають у виконанні доручень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій шляхом підшукування контрактів і поданні здійснюваних ними операцій для реєстрації на біржі; біржові маклери - працівники біржі, які ведуть біржові торги, фіксують усну згоду брокерів на укладення угоди на певних умовах; члени біржи та інші особи.

Відповідно до пп.5.1 п.4 Правил біржової торгівлі ціни на Біржі формуються вільно. Іх рівень визначається на кожен вид продукції, рухомого і нерухомого майна, шляхом співвідношення попиту та пропозиції на даний момент біржових торгів.

Біржова угода умовно проходить два етапи укладення: починається з оголошення пропозиції продавця (1 етап) і закінчується в момент оформлення письмового біржового контракту (2 етап), який підписується брокером-покупцем, брокером-продавцем та уповноваженою особою біржі Брокери або члени біржі зобов'язані підписати контракт, а біржа - зареєструвати його не пізніше наступного за укладенням угоди робочого дня. Відповідно до Правил біржової торгівлі біржовому контракту присвоюється реєстраційний номер, його форма та зміст затверджуються та засвідчуються печаткою біржі (п. 10.1 Правил біржової торгівлі).

Частиною другою статті 15 Закону України «Про товарну біржу» встановлено, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Правовий статус товарної біржі свідчить, що вона здійснює організацію торгового процесу, забезпечує дотримання учасниками біржових торгів досягнутих домовленостей щодо купівлі-продажу товарів, які продаються на цих торгах, засвідчує факт укладення біржових угод та гарантує їх виконання. Така діяльність біржі не є здійсненням юридичних дій в інтересах іншої особи, а тому не є посередництвом.

Та обставина, що зареєстровані на біржі угоди не потребують нотаріального посвідчення, а приватні нотаріуси як особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність, Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» визнані податковими агентами, не означає, що товарна біржа через схожість юридичних наслідків реєстрації біржових угод з нотаріальним посвідченням договорів має статус податкового агента. Таким чином, товарна біржа не здійснює посередницьку діяльність, а тому не є податковим агентом у розумінні п. 12.3 ст. 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

З огляду на викладені норми законодавства, матеріали справи та пояснення сторін у їх сукупності, суд дійшов до висновку про відсутність законних підстав для визначення позивачу податкових зобов'язань відповідно до спірного податкового повідомлення-рішення № 0000021740/0 від 11.01.2010 року стосовно донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 1134180,84 грн. та штрафних санкцій у розмірі 2268361,68 грн. (всього 3402542,52 грн.)

За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення

У відповідності до приписів ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 р. № ETS N 009 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Нормами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до приписів ч.ч. 1 та 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Принципами адміністративного судочинства в тому числі є верховенство права та законність (ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства). Статтею 159 цього ж Кодексу встановлено, що ухвалене судом рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм законів та на підставі повно і всебічно зясованих обставин.

Таким чином, доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав, а тому позов підлягає задоволенню у встановлений позивачем спосіб захисту права.

Оскільки адміністративний позов позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, задоволено в повному обсязі, суд присуджує з Державного бюджету України всі документально підтверджені витрати останнього, зокрема: судовий збір у розмірі 3 гривні 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 7, 94, 160, 162, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товарної біржи «Українська-Донецьк» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька про визнання протиправним повідомлення-рішення №0000021740/0 від 11.01.2010 задовольнити.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення №0000021740/0 від 11.01.2010 видане Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі міста Донецька на суму 3402542,52 гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 08 квітня 2010 року. Повний текст постанови виготовлен в повному обсязі 13 квітня 2010 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Стойка В. В.