Постанова № 9557878, 19.05.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2010 р. № 11/299 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого:Мирошниченка С.В. (доповідач),

Суддів : Малетича М.М.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання Генеральної прокуратури України в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради

на ухвалуГосподарського суду Донецької області від 23.09.2009 р.

у справі№ 11/299 господарського суду Донецької області

за позовомОСОБА_4

доАкціонерного товариства відкритого типу "Макіївський універмаг",

ТОВ "СТОІК-Коммерс"

проВизнання недійсним рішення загальних зборів

за участю:

прокурора: не зявилися,

та представників сторін:

позивача ОСОБА_5,

відповідача 1

відповідача 2Латишева С.О.,

Не зявилися, ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.09.2009 р. у справі № 11/299 (суддя: Чернота Л.Ф.) заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково. Забезпечено позов шляхом заборони Управлінню державної реєстрації Дніпропетровської міської ради або іншому органу державної реєстрації здійснювати будь-які дії по внесенню змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно АТВТ “Макіївський універмаг”(код ЄДРПОУ 01558649), в тому числі, але не виключно, стосовно зміни юридичної адреси АТВТ “Макіївський універмаг”(код ЄДРПОУ 01558649), відомостей про перереєстрацію, перенайменування, припинення, ліквідацію АТВТ “Макіївський універмаг”(код ЄДРПОУ 01558649).

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Генеральна прокуратура України звернулася до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в якому просила вказану вище ухвалу скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи касаційного подання та правильність застосування господарським судом норм права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційне подання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

ОСОБА_4 звернувся до господарського суду з позовом до АТВТ „Макіївський універмаг”, ТОВ “СТОІК -Коммерс” про визнання недійсними рішень, прийнятих 09.06.2009р. на загальних зборах акціонерів відповідача 1. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на проведення зазначених загальних зборів з суттєвим порушенням норм діючого законодавства.

До позову позивач додав заяву про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді: заборони Управлінню державної реєстрації Дніпропетровської міської ради або іншому органу державної реєстрації здійснювати будь-які дії по внесенню змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно АТВТ “Макіївський універмаг”(код ЄДРПОУ 01558649) в тому числі, але не виключно, стосовно зміни юридичної адреси АТВТ “Макіївський універмаг”, відомостей про перереєстрацію, перенайменування, припинення, ліквідацію АТВТ “Макіївський універмаг”та таке інше; накладення арешту на все майно АТВТ “Макіївський універмаг”.

Заходи забезпечення позову згідно із ст.66 ГПК України застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Відповідно до ст.67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу, іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Виходячи зі змісту позову, на підставі даних відділу державної реєстрації, позивачу стало відомо, що на вказаних зборах були прийняті рішення про припинення юридичної особи АТВТ “Макіївський універмаг” шляхом її ліквідації та призначення відповідної комісії з цього питання, внесення запису про вказане рішення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст.17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” (далі - Закон) відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. В Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, наступні відомості щодо юридичної особи: повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності; місцезнаходження юридичної особи; дата та номер запису про проведення державної реєстрації юридичної особи, дати та номери записів про внесення змін до нього; дані про перебування юридичної особи в процесі припинення, зокрема дата реєстрації рішення засновників(учасників) або уповноважених ними органів про припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо).

За змістом ст.33 Закону юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.34 Закону для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи заявник повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору, в тому числі, нотаріально засвідчену копію рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи.

Забезпечуючи позов місцевий господарський суд здійснив оцінку доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів та дійшов вірного висновку щодо їх обґрунтованості також з урахуванням наступного:

-розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

-забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

-наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, що такий захід може забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

-імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду у разі невжиття таких заходів, зазначених у статті 66 ГПК України;

-запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Приймаючи до уваги повноваження державного реєстратора, документи, на підставі яких відповідно до Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” вносяться певні зміни до Єдиного державного реєстру, а також зважаючи на те, що предметом позову є визнання недійсними рішень, прийнятих 09.06.2009р. на загальних зборах акціонерів відповідача 1, на яких прийнято рішення про припинення юридичної особи АТВТ “Макіївський універмаг” шляхом її ліквідації та призначення відповідної комісії з цього питання, внесення запису про вказане рішення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд дійшов висновку, що невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді встановлення заборони Управлінню державної реєстрації Дніпропетровської міської ради або іншому органу державної реєстрації здійснювати будь-які дії по внесенню змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно АТВТ “Макіївський універмаг”(код ЄДРПОУ 01558649), в тому числі, але не виключно, стосовно зміни юридичної адреси АТВТ “Макіївський універмаг”, відомостей про перереєстрацію, перенайменування, припинення, ліквідацію АТВТ “Макіївський універмаг” може призвести до неможливості або суттєвого ускладнення виконання рішення суду по цій справі в разі задоволення позовних вимог.

Одночасно, клопотання в частині вжиття заходів до забезпечення позову по справі шляхом накладення арешту на все майно АТВТ “Макіївський універмаг”, суд правомірно залишив без задоволення, враховуючи відсутність правового звязку між заявленими позовними вимогами та запропонованим позивачем заходом до забезпечення позову. Крім того, накладення арешту на майно відповідача-1 призведе до припинення розрахунків останнього з контрагентами та бюджетом, зупинення фінансово-господарської діяльності субєкта господарської діяльності та носитиме характер протиправного втручання суду в господарську діяльність, забороненого нормами ст.ст. 6, 19 ГК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що господарський суд першої інстанції правомірно частково задовольнив заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Твердження прокурора про порушення і неправильне застосування господарським судом норм права при прийнятті ухвали не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законної та обґрунтованої ухвали колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

Згідно ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11 березня 2010 р. постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 ГПК України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне подання Генеральної прокуратури України залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду Донецької області від 23.09.2009 р. у справі № 11/299 залишити без змін.

Постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий С. Мирошниченко

СуддіМ. Малетич

С. Самусенко