Рішення № 95567981, 10.03.2021, Сарненський районний суд Рівненської області

Справа № 572/3496/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2021 року Сарненський районний суд Рівненської області

в складі:

головуючого судді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.

при секретарі - ВОЗНЮК М.В.

за участю :

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сарни справу №572/3496/20 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до СТЕПАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ Сарненського району Рівненської області, ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в тому числі і як законний представник ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати за ними право власності по 1/2 частині двох земельних ділянок загальною площею 2,30 га., які розташовані на території Степанської селищної ради Сарненського району Рівненської області, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, відповідно до Державного акту на право власності на землю серії ЯГ №372714 - в порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В поданій позовній заяві позивачем вказано, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 була матір`ю ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , які, відповідно, є спадкоємцями після смерті останньої. За життя ОСОБА_7 мала на праві власності дві земельні ділянки площею 2,30 га., розташовані на території Степанської селищної ради Сарненського району Рівненської області, право власності на яку підтверджено Державним актом серії ЯГ №372714. Позивачі виявили бажання пийняти та оформити спадщину, що залишилась після смерті матері, однак, нотаріусом їм було відмовлено через те, що відповідач ОСОБА_2 є таким, що також прийняв спадщину після смерті матері, оскільки був зареєстрований і проживав із спадкодавицею на момент її смерті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги.

Відповідачем – Степанською селищною радою в особі селищного голови суду подано письмову заяву, згідно із якою відповідач визнає заявлені позивачем вимоги, заперечень не має.

Співвідповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені позивачами вимоги визнав повністю, пояснив, що не заперечує проти позовних вимог, оскільки не претендує на вказане в позові спадкове майно. Однак, відповідач підтвердив, що заяву про відмову від своєї частки у цій спадщині не подавав.

Відповідачем – Степанською селищною радою, заявлено клопотання про розгляд даної справи у відсутності представника відповідача, яке судом задоволено.

Інших клопотань заявлено сторонами не було.

Так, правовідносини між сторонами виникли із права на спадкування.

Вказані правовідносини регулюються нормами ЦК України.

Відповідно до ст. 328 ЦК України – право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Копія Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯГ №372714 надана суду позивачами, доводить, що ОСОБА_7 на праві власності належали дві земельні ділянки, площею 2,30 га., розташовані на території Степанської селищної ради Сарненського району Рівненської області, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

З огляду на наведене, суд вважає, що вказане майно належало ОСОБА_7 на законних підставах.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть – ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, вказана вище земельна ділянка відноситься до спадкової маси після смерті власника, згідно із вимогами ст.1218 ЦК України, відповідно до якої - до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із вимогами ст.1217 ЦК України - спадкування здійснюється за заповітом або за законом. При чому відповідно до ч.2 ст.1223 СК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Так, за змістом ст.1261 ЦК України - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як вбачається із копії постанови державного нотаріуса Сарненської РДНК про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від 23 вересня 2020 року – позивачам, які є дітьми спадкодавці, ОСОБА_7 , було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину кожного двох земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,30 га., відповідно до Державного акту серії ЯГ №372714, оскільки інший син – ОСОБА_2 , також є спадкоємцем після смерті матері, який прийняв спадщину, відповідно до закону.

При вирішенні питання видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті вказаного спадкодавця нотаріусом встановлено, що на 1/2 частку спадкового майна у спадщині за законом після смерті ОСОБА_7 , претендують її дочка ОСОБА_1 , та син – ОСОБА_6 . В даному випадку спадкування здійснюється за законом, а тому у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки. Однак, спадкоємцям ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на вказану вище частку у спадщині за законом після смерті матері, оскільки є інший спадкоємець першої черги спадкування, який є таким, що прийняв спадщину відповідно до вимог чинного закону. Отже, кожний із спадкоємців має право на 1/3 частку у спадковому майні.

Таким чином, виходячи із досліджених судом доказів, судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги спадкування за законом після смерті матері – на підставі 1261 ЦК України.

Із змісту ст.1268 ЦК України вбачається, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Копія постанови державного нотаріуса Сарненської РДНК від 23 вересня 2020 року та довідка №2178 від 09 листопада 2020 року, видана Степанською селищною радою Сарненського району Рівненської області, долучені позивачами до позовної заяви, доводять, що на день смерті ОСОБА_7 , вона проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1 . Разом із ОСОБА_7 проживали діти : ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .

З огляду на наведене, виходячи із змісту ч.3 ст.1268 ЦК України, якою визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї – усі вказані вище особи є такими, що прийняли спадщину відповідно до закону після смерті ОСОБА_7 .

Відповідно до ч.1 ст.1267 ЦК України - частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними, а тому усі спадкоємці за законом після смерті ОСОБА_7 мають право на 1/3 частину кожний у спадковій масі, що залишилась після смерті спадкодавця.

Враховуючи ті обставини, що позивачем доведено наявність спадкового майна у спадкодавця, підтверджено час відкриття спадщини, однак, з урахуванням тих обставин, що інший спадкоємець за законом також прийняв спадщину належним чином, не відмовившись від прийняття вказаної спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, доказів того, що спадкоємці, відповідно до ч.2 ст.1267 ЦК України, укладеної угоди щодо зміни розміру часток у спадковому майні суду надано не було – є достатні правові підстави для визнання за позивачами права власності на 1/3 частину земельної ділянки площею 2,30 га. – в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі наведеного, ст.ст.328, 1218, 1220, 1222, 1261, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_3 (жительки АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 ) до СТЕПАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ Сарненського району Рівненської області (смт.Степань майдан Незалежності,1 Сарненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 04387680), ОСОБА_5 (жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 ) про визнання права власності в порядку спадкування за законом задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_8 , ОСОБА_9 право власності кожного із них на 1/3 частину двох земельних ділянок загальною площею 2,30 га., які розташовані на території Степанської селищної ради Сарненського району Рівненської області, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, відповідно до Державного акту на право власності на землю серії ЯГ №372714 - в порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення. У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: