Постанова № 9555860, 20.04.2010, Закарпатський окружний адміністративний суд

справа № 2-а-3821/09/0770

рядок статзвіту 6.13

код - 01

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2010 року 09 год. 55 хв. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Андрійцьо В.Д.

при секретарі судового засідання - Повханич Г. П.

за участі:

представника прокуратури - Тацюн С.Ю. (посвідчення № 131)

представника позивача Бучко Е.Б. (довіреність № 624/07 від 01 квітня 2009 року.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді адміністративну справу за позовною заявою Прокурора Перечинського району в інтересах держави в особі Управління пенсійного Фонду України в Перечинському районі Закарпатської області до Комунального підприємства "Центральна районна аптека № 8" про стягнення заборгованості у розмірі 6 666, 52 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - суб'єкт владних повноважень Прокуратура Перечинського району в інтересах держави в особі Управлінн пенсійного Фонду України в Перечинському районі Закарпатської області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комунального підприємства "Центральна районна аптека № 8" про стягнення заборгованості у розмірі6 666, 52 грн., по збору на обов'язкове пенсійне страхування по відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, мотивуючи тим, що відповідач у добровільному порядку не погашає вищезазначену заборгованість.

В судовому засіданні представник прокуратури та представник позивача позовні вимоги з обставин викладених у позовній заяві підтримали та просили суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача вищевказану заборгованість.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, у судове засідання не з'явився повторно, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду за адресою, вказаною у Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи (а. с. 8).

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних в ній доказів.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника прокуратури та представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що комунальне підприємство "Центральна районна аптека № 8 Закарпатського обласного виробничого об'єднання "Фармація" 29 березня 1991 року зареєстрована в Управлінні пенсійного Фонду України в Перечинському районі Закарпатської області як платник страхових внесків відповідно до ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” відповідач є платником страхових внесків. Тобто, роботодавці - юридичні та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту), передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру являються страхувальниками і відповідно до ст. 15 вказаного Закону є платниками внесків до солідарної системи пенсійного фонду України та зобов'язані сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно п. 6. ч. 2 ст. 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” платники страхових внесків (страхувальники) зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі.

Відповідно до ст. 18 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” - страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

У відповідності до ч. 6 ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через двадцять календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у п. 1 ст. 4 цього Закону, є календарний місяць.

Відповідно до п. 1 ч. 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і у порядку, визначених цим Законом та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для відповідних платників збору.

Порядок погашення зобов'язань юридичних та фізичних осіб перед Пенсійним фондом зі сплати страхових внесків, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників страхових внесків контролюючим органом визначено Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно п. 1 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених п. 1 та п. 2 ст. 1 даного Закону (а саме суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, юридичних та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників) встановлюються ставки збору в розмірі 32%, а відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" - 33,2% від об'єкта оподаткування визначеного п. 1 ст. 2 цього Закону (суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплати винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб, а також суми сплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю).

У відповідності до п. 4 ст. 4 закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: 1% від об'єкта оподаткування, визначеного п. 3 ст. 2 цього Закону, якщо сукупний оподатковуваний дохід не перевищує 150 грн.; 2% від об'єкта оподаткування, визначеного п. 3 ст. 2 цього Закону, якщо сукупний оподатковуваний дохід перевищує 150 грн.

Так як, відповідач не сплатило самостійно нараховані страхові внески у строки визначені ч. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, то відповідно до п. 6 ст. 106 даного Закону такі вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою).

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість в загальній сумі 6 666, 52 грн. страхових внесків самостійно нарахованих та задекларованих платником, що підтверджується обліковими картками платника (а.с. 17-20).

В добровільному порядку відповідач не погасив заборгованість по сплаті недоїмки перед позивачем. Ненадходження вказаної суми до бюджету Пенсійного фонду перешкоджає одному із основних завдань Фонду забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій, внаслідок чого грубо порушуються конституційні права і свободи громадян, передусім тих, які потребують соціального захисту та допомоги.

З урахуванням положень чинного законодавства України, практики його застосування та обставин справи, суд дійшов висновку що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст.21 Конституції України та п.2 ст.5, ст.36-1 Закону України “Про прокуратуру”, на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави при наявності порушень або загрози порушень економічних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Однією із форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги Прокурора Перечинського району Закарпатської області в інтересах держави в особі Управління пенсійного Фонду України в Перечинському районі Закарпатської області - задоволити повністю.

2.Присудити до стягнення з відповідача Комунального підприємства "Центральна районна аптека № 8 Закарпатського обласного виробничого об'єднання "Фармація" (892000, пл. Народна, буд. 20, м. Перечин, Закарпатська область, р/р 26001022000142 в ТОВ КБ "Коопінвестбанк" м. Ужгород МФО 312248, код ЄДРПОУ 01977286) на користь державного бюджету заборгованість в сумі 6 666 (шість тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 52 (п'ятдесят дві) коп.

Виконавчий лист видати після набрання, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постановою законної сили в порядку, визначеному частиною 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Андрійцьо В.Д.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 23 квітня 2010 року

Суддя Андрійцьо В.Д.