Рішення № 9555067, 17.05.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" травня 2010 р. Справа № 7/50-38 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Христина», м. Бережани

до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Луцьккондитер», м. Луцьк

про стягнення 85626,98 грн.

                                                                                          Суддя Шум М. С.

Представники:

Від позивача: н/з

Від відповідача: н/з

Суть спору: позивач –ТОВ «Христина»просив суд стягнути з відповідача – ТОВ ВКФ «Луцьккондитер»119339,75 грн. в т.ч. 102062,88 грн. заборгованості за поставлений товар, 17276,87грн. пені.

29.04.2010р. на адресу суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 58184,48 грн. та 27442,50 грн. пені.

07.05.2010р. на адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача №51 від 05.05.2010р.

Представники сторін в судове засідання не з’явилися.

Ухвалою суду від 02.04.2010р. повідомлено відповідача про те, що у разі неявки в судове засідання повноважного представника та неподання витребуваних доказів, справа може бути розглянута на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами. Відповідач належним чином повідомлений про дату та місце розгляду справи про, що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №29112279 від 12.04.2010р.

Явка представників сторін обов’язковою не визнавалася.

Відповідно до ст.75 ГПК України у разі не подачі відзиву на позовну заяву справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, - ВСТАНОВИВ:

09.06.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Христина»та товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер»укладено договір №229.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до п. 1.1 договору купівлі-продажу, продавець (позивач) зобов’язується виготовити і передати у власність покупцеві (відповідач) товар, а покупець зобов’язується прийняти і оплатити його на умовах визначених цим договором.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних на загальну суму 559212,48грн.

Відповідач вартість отриманого товару оплатив частково на суму 501028грн.

Заборгованості відповідача на день розгляду справи складає 58184,48 грн.

Крім того, позивачем згідно розрахунку за порушення умов договору на підставі п. 6.4 договору купівлі-продажу, ст.ст.546, 549 ЦК України, 230-232 ГК України нараховано 27442,50грн. пені.

22.12.2009року господарським судом Волинської області порушено провадження у справі №7/105-Б про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер», введенно мораторій на задоволення всіх вимог кредиторів та накладено заборону на розпорядження коштами.

04.02.2010р. в офіційному друкованому органі - газеті "Голос України" № 19 опубліковане оголошення про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер».

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

До конкурсних кредиторів Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" прирівнює вимоги за зобов’язаннями, строк виконання яких не настав. Тобто, публікація в газеті означає, що підлягають виконанню всі грошові зобов’язання боржника, які виникли до порушення справи про банкрутство, в тому числі і ті, строк виконання по яких ще не настав. На такі вимоги розповсюджується дія мораторію і вони погашаються в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Кредитори, які не звернулись до господарського суду в установленому порядку втрачають право на оплату боргу.

Відповідно до підпункту 8.13 пункту 8 Рекомендації президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 року №04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд відмовляє у задоволенні позову на підставі частини 2 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Позивач у місячний строк з дня публікації оголошення (з 04.02.2010р. по 08.03.2010р.) з заявою про визнання його вимог на суму 57332,48 грн. (заборгованість яка виникла за період поставки товару з 18.06.2008р. по 18.12.2009р., тобто до порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ ВКФ «Луцьккондитер») до боржника у справі про банкрутство не звернувся.

За таких обставин у позові товариства з обмеженою відповідальністю «Христина»в частині стягнення 57332 грн. заборгованості за поставлений товар та 27421,44 грн. пені слід відмовити.

Разом з тим позивачем згідно видаткової накладної № 161 від 24.02.2010р. поставлено товар на суму 852 грн., тобто після порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ ВКФ «Луцьккондитер».

Відповідач у визначений договором термін (14 банківських днів, п. 2.2 договору) оплату не провів.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 852 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

Крім того з відповідача за прострочення платежу відповідно до ст.ст.546, 549 ЦК України, 230-232 ГК України, п.4.2 договору та наданого розрахунку слід стягнути 21,06 грн. пені.

Оскільки спір до суду доведено з вини відповідача, витрати, пов’язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому пропорційно задоволеним вимогам у відповідності до ст. 49 ГПК України в повному об’ємі за рахунок відповідача.

Господарський суд, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 193 ГК України, господарський суд,

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Луцьккондитер»(м. Луцьк, вул. Володимирська, 57А, код ЄДРПОУ 00382027) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Христина»(Тернопільська обл.., м. Бережани, код ЄДРПОУ 14049168) 852 грн. заборгованості, 21,06 грн. пені, всього 873,06 грн.; 8,52 витрат, пов’язаних з оплатою державного мита, 8,82 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 84753,44 грн. відмовити.

Суддя                                                   М.С. Шум