Рішення № 9554360, 26.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/3326.02.10 За позовом До

проТовариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»

Приватного підприємства «Науково-виробнича компанія «Альянс Інвест»

стягнення заборгованості та штрафних санкцій Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача Поштар Т.П. –предст.,

Від Відповідача не з’явились,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Науково-виробнича компанія «Альянс Інвест»та просить стягнути з Відповідача заборгованість у сумі 182641,33 грн., 9709,77 грн. пені, 15640,00 грн. штрафу, 1400,96 грн. - 3% річних від суми заборгованості та 3061,81 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Договором фінансового лізингу № 070820-29/ФЛ-Ю-А від 20.08.2007 в частині своєчасної оплати лізингових платежів за вказаним Договором та надання звітів про стан та місцезнаходження предмету лізингу, що є порушенням п. 8.2.1 Договору.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.08.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» (далі –Позивач, Лізингодавець) та Приватним підприємством «Науково-виробнича компанія «Альянс Інвест» (далі –Відповідач, Лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу № 070820-29/ФЛ-Ю-А (далі - Договір).

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір фінансового лізингу № 070820-29/ФЛ-Ю-А від 20.08.2007 є договором лізингу.

Предметом вказаного Договору є надання Лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу Лізингоодержувачу предмет лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладення Договору якого наведена в Специфікації (Додаток № 2 до Договору) (далі –майно, предмет лізингу), для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності Лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

На виконання зобов’язань за Договором Позивачем було передано у лізинг Відповідачу майно, що підтверджується Актом приймання-передачі майна в користування від 31.08.2007, а саме: автомобіль –самоскид FOTON, модель BJ3251DLPJB-1, 2007 року випуску, державний номер АА0753ЕС, номер шасі LVBDLPJB17H002906.

Відповідно до п. 3.2 Договору загальна вартість Майна на момент укладання Договору складає: без ПДВ 325833,33 грн., крім того ПДВ 20% - 65166,67 грн., разом з ПДВ 20% - 391000,00 грн.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що Лізингоодержувач виплачує Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору) та пунктів 3.4.1 - 3.4.5 Договору. Лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості Майна, винагороду (комісію) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно, з врахуванням коригування, вказаного у пунктах 3.4.1 - 3.4.5 Договору.

          Згідно з п. 3.4.1 Договору Лізингоодержувач здійснює платежі за Договором відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору) з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового лізингового платежу). Датою фактичної сплати лізингового платежу вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавця.

Коригування розмірів лізингових платежів згідно з пунктами 3.4.1 –3.4.4 цього Договору не призводить до збільшення загальної вартості Майна, відповідно не збільшується і частина лізингових платежів, які відшкодовують частину вартості Майна. Таке коригування збільшує частину лізингових платежів –комісію Лізингодавцю за отримане в лізинг Майно. (п. 3.4.5 Договору).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингоодержувач зобов’язаний, зокрема, своєчасно сплачувати лізингові платежі.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач прострочив виплату лізингових платежів та заборгував перед Позивачем 182641,33 грн. за період користування предметом лізингу з 27.11.2008 по 27.11.2009.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Заборгованість за користування предметом лізингу по Договору фінансового лізингу № 070820-29/ФЛ-Ю-А від 20.08.2007 Відповідачем не погашена, доказів протилежного суду не надано. Розрахунок суми боргу наданий до матеріалів справи та містить посилання на положення Договору, що були підставою для здійснення нарахувань.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строки виконання зобов’язань по оплаті лізингових платежів встановлені в Додатку № 1 від 20.08.2007 до Договору (Графік сплати лізингових платежів) та за сумами, які складають заборгованість, заявлену до стягнення, є такими, що настали.

Враховуючи відсутність доказів, що спростовують доводи Позивача, зазначені у позовній заяві (докази внесення лізингових платежів відповідно до погодженого графіку), суд визнає обґрунтованими заявлені вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 182641,33 грн., що є заборгованістю по відшкодуванню вартості предмету лізингу та комісією за отримане у лізинг майно з відповідними коригуваннями згідно з умовами Договору фінансового лізингу № 070820-29/ФЛ-Ю-А від 20.08.2007.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 11.2.1 Договору за порушення обов’язку зі своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених пунктом 3.1 даного Договору та Графіком сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору), та інших платежів, передбачених Договором, Відповідач несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки та відшкодовує всі збитки, завдані цим Лізингодавцеві, понад вказану пеню.

З огляду на викладене та наявність у Відповідача перед Позивачем заборгованості за невиконання зобов’язань щодо оплати лізингових платежів, суд вважає можливим задовольнити вимоги про стягнення з Відповідача 9709,77 грн. пені.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком суми боргу з урахуванням індексу інфляції, наданим Позивачем, і вважає його обґрунтованим. Сума 3% річних розрахована Позивачем відповідно до періодів прострочення і підлягає стягненню з Відповідача в силу положень закону.

Згідно з пунктом 8.2.1 Договору Лізингоодержувач зобов’язаний щоквартально письмово інформувати Лізингодавця про стан та місцезнаходження майна шляхом направлення Позивачу звіту у формі, встановленій Сторонами (Додаток № 3 до Договору).

Позивач стверджує, що зазначені звіти з 4 кварталу 2008 року по 3 квартал 2009 року Відповідачем не подавались, доказів протилежного Лізингоодержувачем до матеріалів справи не надано.

Пунктом 11.2.3 Договору передбачена відповідальність Лізингоодержувача за неподання інформації про стан та місцезнаходження майна згідно з пунктом 8.2.1 Договору у вигляді штрафу у розмірі 1 (один) відсоток загальної вартості Майна на момент укладення цього Договору за кожен випадок такого порушення.

З урахуванням викладеного суд погоджується з розміром штрафу у сумі 15640,00 грн., заявленим Позивачем до стягнення з Відповідача за ненадання квартальних звітів про стан та місцезнаходження майна.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Науково-виробнича компанія «Альянс Інвест»(02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корпус 91, кімната 117, код 30151496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, б. 21, літ. Г, код 33880354) 182641,33 грн. заборгованості, 9709,77 грн. пені, 15640,00 грн. штрафу, 3061,81 грн. інфляційних втрат та 1400,96 грн. –3% річних від суми заборгованості, 2124,54 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 26.04.2010