Рішення № 9554358, 10.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/4410.03.10 За позовом           Приватного підприємства «АЗЧ - Сервіс»

до           Дочірнього підприємства «Автостиль»

про           стягнення 97 853,45 грн.

                                                                       Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

Від позивача:           Кабушева А.О. - предст. за довір. № б/н від 10.01.2010р.

Від відповідача:           Басовський О.М. –директор.

В судовому засіданні 10.03.2010р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представників позивача та відповідача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства «АЗЧ - Сервіс» до Дочірнього підприємства «Автостиль» про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений товар за Договором № АС/П003-17/1 від 16.01.2008р. в розмірі 97 853,45 грн., з яких: 89 569,78 грн. –основна сума боргу, 6 097,16 грн. –інфляційні втрати, 2 186,51 грн. –три відсотки річних, та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач взяті на себе за Договором зобов’язання щодо сплати за поставлений товар належним чином не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2010р. було порушено провадження у справі № 35/44, розгляд справи призначено на 08.02.2010р.

08.02.2010р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов з додатками та телеграма з зазначенням в останній клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні 08.02.2010р. надав документи на часткове виконання вимог суду про порушення провадження у справі №35/44 від 19.01.2010р.

Представник позивача не заперечував проти вищезазначеного клопотання відповідача.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд вирішив задовольнити клопотання відповідача, зазначене у його телеграмі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва у справі № 35/44 від 08.02.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 24.02.2010р.

24.02.2010р. в судовому засіданні Господарського суду м. Києва представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду № 35/44 від 08.02.2010р. та в порядку ст. 22 ГПК України надав уточнення (зменшення) розміру позовних вимог, якою просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 68883,67 грн., з яких: сума основного боргу –60600,00 грн., інфляційні втрати –6097,16 грн., 3% річних –2186,51 грн.

Відповідач в судовому засіданні заявив клопотання про надання пояснень по справі російською мовою.

Суд задовольнив вищезазначене усне клопотання відповідача.

Представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Відповідач в судовому засіданні визнав суму основного боргу та заперечив проти нарахування суми штрафних санкцій.

В судовому засіданні 24.02.2010р., на підставі ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 10.03.2010р..

В судовому засіданні 10.03.2010р. представник позивача в порядку ст. 22 ГПК України надав заяву про відмову від позову в частині стягнення штрафних санкцій, згідно якої у зв’язку із добровільним погашенням відповідачем 05.03.2010р. заборгованості на суму 11000,00 грн., позивач відмовився від позову в частині стягнення штрафних санкцій, а саме: інфляційних втрат в розмірі 6097,16 грн. та 3% річних в розмірі 2186,51 грн. та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 49600,00 грн. та покласти на відповідача державне мито в сумі 978,54 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.03.2010р. визнав суму основного боргу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2008 року між Приватним підприємством «АЗЧ - Сервіс»(далі-позивач) та Дочірнім підприємством «Автостиль»(далі-відповідач) було укладено Договір № АС/П003-17/1 (далі-Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1.) постачальник зобов’язався передати у власність покупця оригінальні запчастини, аксесуари та витратні матеріали до автомобілів Citroen (далі - товар) згідно витратних накладних на кожну партію товару, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити товар.

Умовами Договору було встановлено, що оплата вартості партії товару, визначеної у відповідності з п. 1.1. цього договору, здійснюється на умовах відстрочки платежу, в гривнях, прямим грошовим переводом на поточний банківський рахунок постачальника (позивача) на протязі 10 банківських днів з моменту передачі товару покупцю (відповідачу) (п. 2.2.). Оплата вартості партії товару на розсуд позивача також може здійснюватися на умовах 100% передоплати, в гривнах, прямим грошовим переказом на поточний банківський рахунок постачальника (позивача) до моменту передачі товару покупцю (відповідачу) (п. 2.3.).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов Договору відповідач неналежним чином виконував свої зобов’язання в частині повної та своєчасної сплати за поставлений товар, що призвело до виникнення заборгованості.

Позивач на виконання умов Договору №АС/П003-17/1 від 16.01.2008 року поставив відповідачу товар за видатковими накладними: №№ НФИН 1198452, 1198557, 1198559 від 06.08.2008р., № НФИН1207003 від 12.08.2008р., № НФИН1217237 від 19.08.2008р., №№ НФИН 1240421, 1240435 від 03.09.2008р., №№ НФИН 1247579, 1247577 від 08.09.2008р., № НФИН125286 від 10.09.2008р., №№ НФИН 1257062, 1257128 від 12.09.2008р., № НФИН1262615 від 16.09.2008р., № НФИН1264623 від 17.09.2008р., №№ НФИН 1272005, 1272017 від 22.09.2008р., №№ НФИН 1296729, 1296875 від 07.10.2008р., № НФИН1309462 від 14.10.2008р., № НФИН1334144 від 29.10.2008р., № НФИН1339446 від 31.10.2008р., №№ НФИН 1351020, 1351024 від 07.11.2008р., № НФИН1351337 від 08.11.2008р., №№ НФИН 1387902, 1387904, 1387906 від 28.11.2008р., № НФИН1399475 від 05.12.2008р., №№ НФИН 1416129, 1416145 від 18.12.2008р., №№ НФИН 1449177, 1449183, 1449185 від 15.01.2009р., №№ НФИН 1459439, 1459441 від 22.01.2009р., №№ НФИН 1466512, 1466516 від 27.01.2009р., № НФИН1492716 від 12.02.2009р., всього на загальну суму 99 713,41 грн. (копії в матеріалах справи).

Зобов‘язання по оплаті поставленого позивачем товару відповідач не виконав в повному обсязі.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України, що виникли в результаті передачі та прийняття товару за видатковими накладними та ґрунтуються на Договорі №АС/П003-17/1 від 16.01.2008р.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав товар, але зобов‘язання по оплаті поставленого товару на момент звернення позивача із вказаним позовом до суду виконав не виконав в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 89 569,78 грн.

Листом вих. № 12-1 від 12.06.09 р. відповідач гарантував погашення заборгованості за поставлений товар до 30.11.2009 р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав частково, в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 73000,00 грн. та 3% річних в розмірі 1782,00 грн. та заперечив проти стягнення суми інфляційних витрат.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені договірні зобов’язання в частині повної та своєчасної сплати за поставлений товар, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 89 569,78 грн.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні сума заборгованості відповідачем погашена не була та становила 89 569,78 грн.

Зобов‘язання з оплати поставленого товару було частково виконано відповідачем в розмірі 39 969,78 грн. після звернення позивача до Господарського суду міста Києва з позовом, про що позивач зазначив у відповідних заявах про уточнення розміру позовних вимог та повідомив представник позивача в судовому засіданні, що підтверджується банківськими виписками позивача з рахунку (копії в матеріалах справи).

Враховуючи викладене, провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 39 969,78 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки зазначена сума боргу була сплачена позивачем після звернення позивача до суду з указаним позовом. Тому провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 39 969,78 грн., відповідно до вимог п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Отже, відповідач має перед позивачем заборгованість по сплаті за поставлений товар в розмірі 49 600,00 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві, визнавши заборгованість.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не порушує прав третіх осіб і не суперечить законодавству.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості по оплаті за поставлений товар в розмірі 49 600,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи відмову позивача від позову в частині стягнення суми інфляційних втрат в розмірі 6 097,16 грн. та 3% річних в розмірі 2186,51 грн., провадження у справі, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, підлягає припиненню у зв’язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 75, 77, п. 1-1, п. 4 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 39 969,78 грн. в зв‘язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми інфляційних втрат в розмірі 6 097,16 грн. та 3% річних в розмірі 2186,51 грн. в зв‘язку із відмовою позивача від позовних вимог в цій частині.

3. Позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Дочірнього підприємства «Автостиль» (юридична адреса: 04119, м. Київ, вул. Сім’ї Хохлових, буд. 8, поштова адреса: 04073, м. Київ, вул. Скляренка, буд. 7, код ЄДРПОУ 32597566, р/р 260023011079 в Оболонському відділенні ВАТ «Ощадбанк»м. Києва, МФО 320229) на користь Приватного підприємства «АЗЧ - Сервіс»(юридична адреса: 62421, Харківська обл., Харківський р-н, с. Тернова, поштова адреса: 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 5-а, код ЄДРПОУ 333092533, р/р 26000060401017 у філії «Розрахунковий центр»ЗАТ КБ «ПриватБанк»м. Києва, МФО 320649), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 49 600,00 грн. (сорок дев’ять тисяч шістсот гривень 00 коп.) –заборгованості за поставлений товар за Договором АС/П003-17/1 від 16.01.2008р., 978,54 грн. (дев’ятсот сімдесят вісім гривень 54 коп.) –державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 22.04.2010 року