Рішення № 9554255, 17.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/10717.03.10 За позовом Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Київхліб»Хлібокомбінат № 11

До Закритого акціонерного товариства «Мінський»

Про стягнення 1155,35 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Круглова О.Б. –предст.(дов. у справі);

Від відповідача: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 900,60 грн. основного боргу, 3% річних в розмірі 39,90 грн., 214,84 грн. пені та судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.12.2009 порушено провадження по справі № 47/107 та призначено її до розгляду на 24.02.2010.

Ухвалою від 24.02.2010 у відповідності до вимог ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 17.03.2010р.

В судовому засіданні 17.03.2010 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що ним було поставлено відповідачу товар, за який останній в повному обсязі не розрахувався, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вартості зазначеного товару.

Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах суду від 28.12.2009 та від 24.02.2010 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав. Через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав. Про проведення судових засідань 24.02.2010 та 17.03.2010 був повідомлений належним чином.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, розглянувши у судових засіданнях матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.06.2007 між Відкритим акціонерним товариством «Київхліб»(продавцем), Дочірнім підприємством «Київхліб»Хлібокомбінат № 11, в якості постачальника та Закритим акціонерним товариством «Мінський», в якості покупця, було укладено договір купівлі - продажу хлібобулочних виробів, виробів довготривалого зберігання та кондитерських виробів № 1582/11, відповідно до умов п.1.1. якого, продавець зобов’язався продати на умовах даного договору хліб, хлібобулочні вироби, вироби довготривалого зберігання, кондитерські, сухарно-бараночні (товар) постачальника, у відповідності з поданими покупцем замовленнями, а покупець (відповідач) зобов’язався прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість постачальнику (позивачу), розрахунки за товар проводяться у відповідності до умов оплати, визначених у специфікації, в національній валюті України шляхом перерахування на банківський рахунок постачальника вказаному на товарно-транспортній накладній у безготівковому порядку (п.3.4.), поставка товару, графік поставки та умови оплати товару визначаються по окремим групам виробів: хлібобулочні вироби 100 кг. за попередньою оплатою, довготривалого зберігання 50 кг. протягом п’яти банківських днів з моменту отримання товару. (п. 4.3), за порушення термінів оплати покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу(п.5.4).

Відповідно до товарно-транспортної накладної Серії Х11 №7421 від 03.07.2008 яка підписана уповноваженими представниками позивача (постачальника) та відповідача (покупця) (належним чином засвідчена копія якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні), позивач –Дочірнє підприємство «Київхліб»Хлібокомбінат № 11, поставило покупцю, а відповідач –Закрите акціонерне товариство «Мінський»прийняв товар по договору № 1582/11 від 14.06.2007 на загальну суму 1 087,32 грн.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач частково оплатив вартість поставленого товару у розмірі 186,72 грн.

21.10.2008 позивачем на адресу відповідача відправлено претензію №09-15/3 з вимогою про оплату суми заборгованості у розмірі 900,60 грн.

Оскільки відповідач, свого обов’язку по повній оплаті поставленого позивачем (постачальником) та прийнятого відповідачем (покупцем) товару не виконав, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 900,60 грн. основного боргу, 3% річних в розмірі 39,90 грн., пені в сумі 214,84 грн. та судових витрат.

Вимогами статті 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажи одна сторона продавець передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Вимогами статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття.

Відповідно до ст. 549 неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 ст.231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, умови договору поставки № 5182/11 від 14.06.2007 виконав належним чином, що підтверджується відповідною товарно-транспортною накладною, яка підписана уповноваженими представниками позивача (постачальника) та відповідача (покупця) (належним чином засвідчена копія якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні), а відповідач свої зобов’язання по повній оплаті поставленого позивачем товару у строк передбачений п.4.3 договору (протягом п’яти банківських днів з моменту отримання товару) не виконав, а лише частково оплатив за поставлений позивачем товар - 186,72 грн., доказів протилежного станом на момент вирішення спору суду не надано.

З огляду на вищевикладене, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений відповідачу товар є законною обґрунтованою і підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 900,60 грн. (1087,32 грн. вартість поставленого товару –186,72 грн. часткова оплата відповідача).

Також, позивачем у позові заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 39,90 грн. та 214,85 грн. пені.

Суд, враховуючи те, що позивачем не надано обґрунтованого детального розрахунку 3% річних та розміру пені, а саме: не зазначено періоду прострочення, не зазначено дати здійснення погашення заборгованості відповідачем в сумі 186,72 грн. та періоду нарахування 3% річних та пені і не визначено коли саме по товарно-транспортній накладній виникла заборгованість, внаслідок чого, суд позбавлений можливості відповідно до наданих позивачем доказів прийняти законне та об’єктивне рішення в цій частині позовних вимог, прийшов до висновку про залишення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача суми пені та 3% річних без розгляду на підставі п.5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову –на відповідача: при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню на користь позивача –79,50 грн. витрат по сплаті державного мита та 183,96 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 81, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Мінський»(код ЄДРПОУ 23493904, місцезнаходження: 04201, м. Київ, Мінське шосе, 4) на користь Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Київхліб»Хлібокомбінат №11 (код ЄДРПОУ 00376353, місцезнаходження: 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 24) 900 (дев’ятсот) грн. 60 коп. основного боргу, 79 (сімдесят дев»ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 183 (сто вісімдесят три) грн. 96 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.          Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 39,90 грн. та 214,85 грн. пені - залишити без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                               С.Р.Станік

підписано: 26.04.10