Рішення № 9553889, 06.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/8206.04.10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Рамірент Україна”, с. Петропавловська Борщагівка, Києво - Святошинський район

до товариства з обмеженою відповідальністю „Екошляхспецбуд”, м. Київ

про          стягнення 4140,00 грн.

Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Стефановський В.С., за дов. № 204 від 18.11.2009 року

від відповідача: не з‘явився          

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Рамірент Україна” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Екошляхспецбуд” про стягнення 4140,00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3000,00 грн. –вартість послуг адвоката.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору №30.05.07/Ц від 30.05.2007 року в частині розрахунків за оренду обладнання, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 4140,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.02.2010 року порушено провадження по справі та призначено судове засідання на 11.03.2010 року.

Розгляд справи відкладався.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, відповідач в судові засідання, зокрема призначене на 06.04.2010 року не з’явився, причини неявки в судове засідання невідомі. Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представників відповідача в судовому засіданні 06.04.2010 року від останніх до суду не надходило.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю належним чином повідомлених про дату та час судового засідання представників відповідача, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.04.2010 року за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

В С Т А Н О В И В:

30.05.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Рамірент Україна” (орендодавець, далі за текстом –позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю „Екошляхспецбуд” (орендар, далі за текстом –відповідач) укладено Договір оренди обладнання №30.05.07/Ц (надалі по тексту Договір), відповідно до умов п. 1.1 якого позивач передає, а відповідач бере у тимчасове платне користування будівельне обладнання, яке є об’єктом власності орендодавця.

Початок перебігу строку оренди кожної одиниці обладнання, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати підписання акту прийому-передачі такого обладнання. (п.4.1 Договору). Строк оренди обладнання визначається в акті прийому-передачі одиниці такого обладнання. Строк оренди обладнання обчислюється добами та місяцями. (п.4.2 Договору).

Орендна плата нараховується на основі тарифу за добу або за місяць оренди обладнання. Сума орендного платежу, що належить до сплати, зазначається в рахунку-фактурі, та є невід’ємною частиною даного договору. Фактична кількість днів оренди обладнання вважається як кількість днів, що приходять на період між датами видачі та повернення обладнання включно, а при неповернення обладнання на останню дату поточного календарного місяця плата нараховується виходячи з фактичної кількості днів оренди обладнання в даному календарному місяці. Почата доба сплачується з розрахунку вартості 1 доби (п.6.3 Договору).

Орендна плата сплачується протягом 10 банківських днів від дати встановленої в рахунку - фактурі, якщо інше не встановлене в рахунку - фактурі.

Відповідно Акту прийому –передачі №30.05.07/Ц-5 від 31.05.2007 до дог.№30.05.07/Ц, позивач передав відповідачу в оренду бензиновий генератор SDMO №04085 SX 15000ТЕ строком на 2 доби. Сторони погодили в акті, що розмір орендної плати становить 414,00 грн.

Відповідно до Акту прийому –передачі №30.05.07/Ц-6/26 від 26.06.2007 до дог.№30.05.07/Ц, позивач передав відповідачу в оренду бензиновий генератор SDMO №04085 SX 15000ТЕ строком на 25 діб. Сторони погодили в акті, що розмір орендної плати становить 5175,00 грн.

Відповідач своє зобов’язання щодо сплати орендної плати виконав частково, сплативши лише 1449 грн., що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 4140,00 грн.

Позивач, 17.11.2009 року, звернувся до відповідача з претензією (лист №192 від 12.11.2009 року) з вимогою погасити існуючу заборгованість зі сплати орендної плати. Матеріалами справи не містять доказів надання відповідачем відповіді на претензію та сплати заборгованості.

31.12. 2007 року сторони підписали акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 4140 грн.

Матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем заборгованості станом на день прийняття рішення.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору оренди.

Згідно ст.759 Цивільного кодексу України, за договором оренди орендодавець передає або зобов’язується передати наймачу майно в користування за плату на обумовлений строк.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном орендар сплачує плату, розмір якої встановлюється договором оренди. Плата за користування вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 763 Цивільного кодексу України встановлює, що договір оренди встановлюється на строк, визначений договором.

Факт передачі майна в оренду підтверджується актами здачі –прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2007 року та 26.06.2007 року.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеним факт передачі майна в оренду, прийняття та користування цим майном відповідачем протягом строку, вказаного в актах.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач зобов’язався сплачувати орендну плату не пізніше 10 банківських днів від дати встановленої в рахунку фактурі, якщо інше не встановлене в рахунку фактурі.

Матеріали справи містять докази на підтвердження виставлення відповідачеві рахунків-фактури. Зокрема, позивачем виставлявся відповідачеві рахунок –фактури для оплати заборгованості на суму 4140 грн. 17.03.2008 року № СФ-0000424.

Однак, відповідач у встановлені строки з позивачем в повному обсязі не розрахувався, що призвело до виникнення заборгованості за орендну плату в розмірі 4 1410,00 грн.

Враховуючи наведене вище, суд вбачає позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по оплаті орендної плати за договором 4 140,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо відшкодування витрат на послуги адвоката встановлено наступне.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”.

Як встановлено матеріалами справи, позивач просить стягнути з відповідача в якості судових витрат по справі витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 3 000 грн. На підтвердження понесення зазначених витрат позивачем додано Договір від 02.11.2009 року про надання правової допомоги адвокатом Стефановським В.С., який діє на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №13-15-11 від 26.08.2004 р., а також докази оплати ним послуг пов’язаних з розглядом справи, зокрема, прибутковий касовий ордер від 02.11.2009 р. на суму 3 000,00 грн., що свідчить про фактичну оплату позивачем вартості юридичних послуг, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до абзацу 3 пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 “Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права” у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Пунктом 12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Враховуючи зазначене та наявні в матеріалах справи документи, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, а також, враховуючи ціну позову, розумну необхідність у здійсненні таких витрат, обсяг проробленої роботи суд вважає за доцільне обмежити розмір витрат на оплату послуг адвоката, що підлягають стягненню з відповідача до 1 000 грн.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судове засідання не з’явився, наведених позивачем обставин не спростував, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Екошляхспецбуд” (04205, м. Київ, проспект Оболонський, 23-а, р/р 26009045466900 в АКУБ „Укрсіббанк”, МФО 351005, код ЄДРПОУ 34292873 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Рамірент” (08130, Києво –Святошинський р-н, с. Петропавловська Борщагівка, вул. Петропавловська, 14-а, код ЄДРПОУ 32664239, р/р 26004101127820 в КРД „Райфайзен банк Аваль”, МФО 322904) 4140,00 грн. (чотири тисячі сто сорок гривень) заборгованості з орендної плати, а також 102,00 грн. (сто дві гривні) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1000,00 грн. (одну тисячу гривень) –витрат на оплату адвокатських послуг.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                                О. С. Копитова