Рішення № 9553791, 21.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/76521.04.10 За позовом          Приватного малого підприємства архітектурно-проектного бюро «Іверія» до          Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаїр-Альфа Aql»

про                    стягнення заборгованості та штрафних санкцій

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:           Георгадзе О.С. (довіреність № 2 від 10.11.2009р.);

Кудрявець О.Ю. (довіреність № 5 від 29.03.2010р.);

від відповідача:          Іванова Н.В. директор;

В судовому засіданні 21.04.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне мале підприємство архітектурно-проектне бюро «Іверія»(надалі ПМП архітектурно-проектне бюро «Іверія», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаїр-Альфа Aql»(надалі ТОВ «Альтаїр-Альфа Aql», відповідач) заборгованості в сумі 80000 грн., пені в сумі 6760 грн., інфляційних донарахувань в сумі 11760 грн., трьох процентів річних в сумі 852, 80 грн..

У зв’язку з частковою сплатою боргу, позовні вимоги уточнені, згідно з заявою про уточнення та зменшення позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 42000 грн., пеню в сумі 6760 грн., інфляційні донарахування в сумі 11760 грн., три проценти річних в сумі 852, 80 грн..

Зазначена заява свідчить про нову ціну позову з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі, і як про те зазначено у п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., № 01-8/482 факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням з боку відповідача зобов’язань по оплаті виконаних та прийнятих робіт за актом № 5 від 01.08.2008р. згідно 7 етапу проектних робіт по договору № 1/2006-04(РД) від 07.08.2006р., у зв’язку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку. Також, посилаючись на умови договору, з урахуванням вимог Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму пені, інфляційних збитків, 3% річних.

Відповідач надав відзив на позов у якому не погодився із заявленою до стягнення сумою боргу з нарахованими штрафними санкціями, оскільки зазначив про відсутність його вини у невиконанні зобов’язань по оплаті проектних робіт. Щодо нарахованої позивачем пені відповідачем зазначено про закінчення строку давності для звернення до суду з такими вимогами у зв’язку з чим заявлено про застосування строку позовної давності. Вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованих сум інфляційних збитків та 3% річних останній просив не задовольняти, оскільки прострочення сплати боргу відбулось саме через невиконання своїх зобов’язань забудовником будівництва –ТОВ «УкоінвестБуд».

Також до справи відповідачем представлені платіжні доручення, які підтверджують часткове погашення боргу про який заявлено позов, зазначено що заборгованість перед позивачем станом на 21.04.2010р. складає 34000 грн.. Платіжні доручення за 16.04.2010р. на суму 4000 грн., за 17.03.2010р. на суму 2000 грн., за 12.03.2010р. на суму 2000 грн. та банківська виписка, які підтверджують надходження коштів в рахунок сплати боргу в розмірі 8000 грн. залучені до матеріалів справи, і вказані обставини позивачем не заперечуються, що відповідно свідчить про відсутність спору між сторонами в цій частині.

У відповідності до п.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Станом на час прийняття рішення у справі спору між сторонами в частині стягнення заборгованості в розмірі 8 000 грн. не існує, провадження в цій частині підлягає припиненню.

Дослідивши наявні у справі докази, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2006р. між ТОВ фірма «Альтаїр-Альфа Aql»та ПМП архітектурно-проектне бюро «Іверія»укладено договір № 1/2006-04(РД) згідно з яким, в порядку та на умовах визначених договором, замовник доручив, а виконавець брав на себе зобовязання за рахунок замовника виконати робочу документацію (крім конструкторської частини) на будівництво житлового 4-секційного будинку з прибудованим торговим центром, офісними приміщеннями та паркінгом (у складі житлово-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими і торговими приміщеннями та паркінгом на земельній ділянці, обмеженій Харківським шосе, вул. Лохвицькою та гаражно-будівельним кооперативом «Скіф»у Дніпровському районі міста Києва) з благоустроєм ділянки та інженерним забезпеченням.

Спір у справі виник у зв’язку з простроченням сплати виконаних робіт за 7 етапом погодженої до виконання робочої документації «Енергопостачання. Освітлення (внутрішні мережі)»за договірною ціною в розмірі 80000 грн., що підтверджується актом № 5 від 01.08.2008р. здачі-приймання 7-го етапу робіт (послуг), який у належним чином засвідченій копії наявний у матеріалах справи, підписаний сторонами, скріплений печатками підприємств, а доказів які підтверджують неприйняття вказаних робіт, виявлення недоліків у виконаній роботі суду не надано.

Вартість робіт та порядок розрахунків за договором визначений у розділі 2 договору, та згідно з п. 2.3 розрахунки здійснюються замовником протягом п’яти банківських днів після передачі йому виконаних проектних робіт, визначених договором, в повному обсязі згідно до календарного графіка (додаток № 2) на підставі підписаних сторонами актів здачі-приймання виконаних проектних робіт.

Виконані позивачем та прийняті відповідачем роботи згідно акту № 5 від 01.08.2008р. по договору останнім оплачені частково (платіжні доручення та банківські виписки що підтверджують надходження коштів в рахунок оплати залучені до матеріалів справи), заборгованість відповідача перед позивачем станом на час вирішення спору складає 34000 грн., доказів зворотнього суду не представлено. Акт звірки складений станом на 21.04.2010р. підписаний обома сторонами, скріплений печатками підприємств, в оригіналі залучений до справи, що в свою чергу підтверджує порушення відповідачем встановленого договором строку розрахунків по сумі 80000 грн. за виконання робіт підтверджених актом № 5 від 01.08.2008р..

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст.14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно положень ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень договору (п. 2.3) строк виконання зобов’язань по оплаті виконаних робіт, з урахуванням підписання акту здачі-приймання 7-го етапу робіт (послуг) 01.08.2008р. є таким, що настав 08.08.2008р.. Розрахунок мав бути здійснений протягом п’яти банківських днів після передачі виконаних проектних робіт, визначених договором, в повному обсязі згідно до календарного графіка (додаток № 2) на підставі підписаного сторонами акту здачі-приймання виконаних проектних робіт.

З метою вирішення питання про погашення заборгованості позивач звертався до відповідача з претензією, та зокрема у претензії за вих. № 1 зазначав про наявну заборгованість станом на 01.10.2009р. в розмірі 80 000 грн., яку також просив сплатити разом із нарахованими сумами інфляційних збитків, пені, 3% річних. Доказом направлення вказаної претензії відповідачу є поштове повідомлення про вручення, яке свідчить про отримання претензії відповідачем 09.10.2009р., і після її направлення, також по зверненню позивача з позовом до суду в рахунок оплати виконаних робіт позивачем на банківський рахунок отримано 46 000 грн., що підтверджено платіжними дорученнями за 21.10.2009р. (10000 грн.), за 29.12.2009р. (8000 грн.), за 26.01.2010р. (20000 грн.), за 12.03.2010р. (2000 грн.), за 17.03.2010р. (2000 грн.), 16.04.2010р. (4000 грн.), банківськими виписками на вказані дати, у зв’язку з чим заборгованість відповідача що є непогашеною залишилась в сумі 34 000 грн., і вимоги в цій частині підлягають задоволенню, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу суду не представлено.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 5.5 договору за кожний день прострочення оплати за виконану робочу документацію замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5% від вартості проекту за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Положення зазначеної норми закону встановлюють строк нарахування пені, який обчислюється з дня коли зобов’язання мало бути виконане, та відповідно такий строк становить 6 місяців в разі якщо договором не передбачено інше.

Матеріалами справи підтверджується, що оплата виконаних робіт на суму 80000 грн. згідно акту № 5 від 01.08.2008р., з урахуванням положень договору (п. 2.3) мала бути здійснена відповідачем 08.08.2008р., відповідно нарахування штрафних санкцій слід проводити саме 09.08.2008р., оскільки з указаної дати відповідач вважається таким що прострочив виконання зобовязання.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) ст. 258 ЦК України

Тобто, строк позовної давності в один рік для стягнення пені встановлений ст. 258 ЦК України є строком в межах якого позивач мав право звернутись до суду з відповідною вимогою.

Частинами 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, виходячи з наведених положень закону та договору, позивач мав право вимагати від відповідача сплати пені нарахованої за період з 09.08.2008р. по 08.02.2009р. у відношенні простроченої суми 80 000 грн., і такі вимоги мали б бути задоволені судом в разі їх заявлення у строк до 08.08.2009р. (протягом року з дня коли виникло таке право), та враховуючи, що на дату звернення позивача з позовом до суду (29.12.2009р.) закінчився строк позовної давності (вимоги про стягнення пені мали бути заявлені у строк до 08.08.2009р.) заява відповідача про закінчення строків давності є підставою для відмови у задоволенні вимог про стягнення пені взагалі.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням наявного прострочення сплати за виконані роботи, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 11 760 грн. наданим позивачем і вважає такий обгрунтованим.

Сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем за 130 днів прострочення в періоді з 01.08.2008р. по 31.01.2009р. складає 852, 80 грн.. Оскільки при прийнятті рішення суд обмежений заявленими позовними вимогами, враховуючи, що нарахована позивачем сума 3% річних в розмірі 852, 80 грн. є меншою, аніж розрахована судом за період з 08.08.2008р. (дата на яку виникло прострочення в оплаті) по 31.01.2009р. (дата на яку здійснено розрахунок позивачем), вимоги про стягнення 3% річних у сумі визначеній позивачем підлягають задоволенню.

Право кредитора вимагати стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Факту прострочення сплати суми заборгованості за договором № 1/2006-04(РД) від 07.08.2006р. за актом № 5 від 01.08.2008р. відповідачем не спростовано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати позивача у сумі 993, 73 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 922, 29 грн..

В іншій частині здійснені позивачем витрати по сплаті державного мита не підлягають стягненню з відповідача, оскільки сума боргу в розмірі 18000 грн. за платіжними дорученнями № 117 від 21.10.2009р., № 165 від 29.12.2009р. була вже сплаченою відповідачем на дату звернення позивача з позовом до суду (позов подано 29.12.2009р.), і включення вказаної суми до суми заборгованості заявленої до стягнення свідчить про завищення ціни позову в цій частині.

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Сплата коштів в сумі 28 000 грн. здійснена відповідачем після подання позовної заяви до суду, у зв’язку з чим витрати по сплаті державного мита за розгляд вказаних вимог покладаються на відповідача.

Згідно частини другої п. 5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаїр-Альфа Aql»8000 грн..

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаїр-Альфа Aql»(юрид. адреса: 03134, м. Київ, вул. Жолудєва 4-В; адреса: 01034, м. Київ, вул. Прорізна 18/1Г, п/р 26003301325 в ПАТ Промінвестбанку, МФО 300012, з рахунку виявленого під час виконання рішення, ідент. код 16466717) на користь Приватного малого підприємства «Архітектурно-проектне бюро «Іверія»(03035, м. Київ, вул. Стадіонна 6, кв. 18, п/р 26001301360735, в філії Залізничного відділення ПІБ м. Києва, МФО 322153, ідент. код 22893040) 34000 грн. (тридцять чотири тисячі гривень) основного боргу, 11760 грн. (одинадцять тисяч сімсот шістдесят гривень) інфляційних збитків, 852, 80 грн. (вісімсот п’ятдесят дві гривні 80 копійок) 3% річних, 922, 29 грн. (дев’ятсот двадцять дві гривні 29 копійок) судових витрат.

4. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 26.04.2010