Рішення № 9553432, 20.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/14320.04.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Євро Дім-2005»

доДитячо-юнацької спортивної школи № 17

простягнення 100551,00 грн. Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:Масленніков Ю.Г. –директор;

від відповідача:Мітюк А.І. –директор. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Дім-2005»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дитячо-юнацької спортивної школи № 17 про стягнення 100551,00 грн.

          Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 205/17 від 25.11.2008 року позивачем виконано на користь відповідача підрядні роботи на суму 146951,00 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач роботи прийняв, проте, в порушення умов договору зобов’язання з оплати робіт виконав частково. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з останнього заборгованість у розмірі 100551,00 грн..

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 20.04.2010 року.

          Представники сторін у судовому засіданні 20.04.2010 року подали докази, витребувані ухвалою суду від 29.03.2010 року, та надали усні пояснення по суті спору.

          Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          25.11.2008 року між Дитячо-юнацькою спортивною школою № 17 (надалі –відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Дім-2005»(надалі –відповідач) укладено договір підряду № 205/17 (надалі –договір).

          Згідно з пунктом 1.1 договору позивач зобов’язався виконати за завданням відповідача, а відповідач прийняти й оплати капітальний ремонт приміщень ДЮСШ-17 по вул. Симиренка, 5-а.

          Пунктом 2.1 договору сторони визначили суму договору у розмірі 146951,00 грн.

          На виконання умов договору позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на суму 146951,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актом приймання виконаних підрядних робіт типової форми КБ-2в № 1 за грудень 2008 року від 10.12.2008 року та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт типової форми КБ-3 за грудень 2008 року від 10.12.2008 року, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками.

          Виходячи зі змісту пунктів 3.1 та 3.2 договору оплати виконані роботи відповідач зобов’язався шляхом банківського переказу протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

          З огляду на вказане, строк виконання відповідачем обов’язку розрахуватися за виконані роботи сплив 17.12.2008 року.

          Відповідно до наданого суду платіжного доручення № 88 від 10.12.2008 року 11.12.2008 року в рахунок оплати виконаних робіт відповідач переказав позивачу 46400,00 грн.

          Отже, станом на день вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 100551,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки розрахунків, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, за яким підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина 1 статті 875 ЦК України).

          Згідно з частиною 4 статті 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об’єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

          Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Доказів належного виконання зобов’язання за договором щодо оплати робіт відповідач не подав.

          Отже, факт порушення відповідачем договірного зобов’язання підтверджується матеріалами справи.

          Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 100551,00 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 875, 879 ЦК України, статтями 33, 46, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Дитячо-юнацької спортивної школи № 17 (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 5-Б; ідентифікаційний код 22876046) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Дім-2005» (03134, м. Київ, просп. Корольова, 24-А, кв. 1; ідентифікаційний код 33262324) заборгованість у розмірі 100551 (сто тисяч п’ятсот п’ятдесят одна) грн. 00 коп., 1005 (одну тисячу п’ять) грн. 51 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А.