Рішення № 9553363, 17.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/8917.03.10 За позовом Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця»

До відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»

Простягнення 2729,60 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивачаЛевчук І.М. (за дов.)

Від відповідачане з’явились (за дов.) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом державне територіально-галузеве об’єднання «Львівська залізниця»до товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»про стягнення 2729,60 грн.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неправомірно не повернув позивачеві кошти в сумі 2729,60 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2010 р. було порушено провадження у справі № 17/89 та призначено розгляд останньої на 17.03.2010 р..

Відповідач у судове засідання 17.03.2010 р. не з’явився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Про день та час проведення судових засідань сторона була повідомлена належним чином.

          За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

19.01.2007 р. між державним територіально-галузевим об’єднанням «Львівська залізниця»(клієнтом) та товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»(компанією) було укладено договір № К01196 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (пункт 2.1) компанія від свого імені, за дорученням та за рахунок клієнта, за винагороду закуповує в торговельних точках стиснений природний газ, нафтопродукти, інші товари та надає послуги для обслуговування автотранспортних засобів клієнта згідно отриманих пластикових карт (далі - ПК).

Згідно з п. 3.1 Договору ПК видається клієнту після надходження на розрахунковий рахунок компанії всіх платежів в розмірі, зазначеному в п. 4.1 Договору.

При укладанні Договору клієнт перераховує на розрахунковий рахунок Компанії впродовж 3-х банківських днів кошти в розмірі та за умов обумовлених сторонами в Додатку № 2 до цього Договору (п. 4.1 Договору).

Відповідно до п. 7.3 Договору компанія несе відповідальність за збереження коштів, перерахованих клієнтом на р/рахунок компанії і в разі розірвання Договору, гарантує повернення суми, яка залишається після остаточного розрахунку в порядку, передбаченому п. 10.2 Договору.

Відповідно до пункту 10.1. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та дії до 31.12.2007 р.. Цей договір може бути змінений чи розірваний за згодою сторін, або за ініціативою однієї з сторін в порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством. Маючи намір розірвати договір, клієнт повинен подати письмову заяву, підписану уповноваженими особами і засвідчену печаткою, та здати платіжну картку. Через 21 банківський день, з моменту подання заяви та повернення платіжної картки, проводиться звірка взаєморозрахунків, та впродовж 3-х банківських днів між сторонами проводиться повний взаєморозрахунок (пункт 10.2. Договору).

До вказаного Договору укладено додаток № 1 «Реквізити клієнта», додаток № 2 «Про початковий об’єм грошових коштів та розмір незнижуваного залишку» від 19.01.2007 р., додаток № 4 «Про продовження обслуговування ПК»від 25.03.2008 р..

До вказаного Договору укладено додаткову угоду від 21.04.2008 р., в якій пункт 10.1. викладено в іншій редакції та зазначено, що Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2008 р..

У зв’язку з закінченням терміну дії Договору, 26.03.2008 р. позивач за актом повернення пластикових карток, підписаним зі сторони позивача та відповідача по справі з прикладенням круглих печаток сторін, повернув відповідачу пластикові картки в кількості одна штука під номером 0725009269.

Згідно з випискою з обороту по картах за період з 01.12.2008 р. та по 31.12.2008 року, актом звірки взаєморозрахунків, складеним станом на 01.05.2009 р., підписаним повноважними представниками позивача та відповідача по справі з прикладенням круглих печаток останніх, кошти, які залишились на ПК та невикористані залізницею, становлять 2729,60 грн.

Позивачем були направлені претензії від 04.06.2009 р. № 13, від 05.11.2009 р. № 415 з вимогою перерахувати кошти невикористані залізницею в сумі 2729,60 грн.

           Листом від 16.06.2009 р. № 197-В відповідач погодився з заборгованістю в сумі 2729,60 грн. та повідомив про складне матеріальне становище, запевнивши, що зробить все можливе для якнайшвидшого погашення існуючої заборгованості.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивачапідлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач взяте на себе зобов’язання за вищевказаним Договором не виконав, грошові кошти не повернув.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 2729,60 грн. заборгованості обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач доказів належного виконання умов Договору суду не подав.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт» (03115, м. Київ, пл. Святошинська, 1, кв. 272; 02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, 19, рахунок 26009010730431 у КМФ АКБ «Укрсоцбанк»м. Києва, МФО 322012, код 34483710) на користь державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця»(м. Львів-7, вул. Гоголя, 1; 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Привокзальна, 15, рахунок 26001004930 у ЛФ АБ «Експрес Банк», МФО 325956, код 25910967) 2729,60 грн. боргу, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                О.Г. Удалова

          Рішення підписано 23.04.2010 р.