Рішення № 9553023, 20.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/1220.04.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактура» До

ПроТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельне підприємство «Господар»

стягнення 6503,85 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники: Від позивачаСивець Я.В. (за дов. №06/12/09-01Ю) Від відповідача не з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мануфактура" (далі по тексту Позивач, ТОВ "Мануфактура") звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельне підприємство "Господар" (далі по тексту Відповідач, ТОВ "Господар") про стягнення заборгованості за договором № 48/17 від 28.04.2009 року в сумі 6503,85 грн., з яких 2961,66 основного боргу, 364,28 грн. індексу інфляції, 262,90 грн. пені, 693,76 грн. 25% за час необґрунтованого користування коштами, 1480,83 грн. штрафу, 740,42 грн. двадцять п'ять відсотків від суми заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2010 року порушено провадження у справі № 9/12, позовну заву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 09.04.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2010 року розгляд справи був відкладений на 20.04.2010 року, у зв’язку з неявкою відповідача та неподанням сторонами витребуваних доказів по справі.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором №48/17 від 28.04.2009 року у зв’язку з чим виникла заборгованість.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, вимог суду, викладених в ухвалах від 13.03.2010 року та 09.04.2010 року не виконав, про дату та час слухання справ повідомлявся належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані Позивачем матеріали, заслухавши пояснення повноважних представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на вимогах закону, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

28.04.2009 року між позивачем та відповідачем був укладений договір постачання №48/17 за яким позивач зобов’язався поставити та передати у власність відповідача товар у відповідному асортименті, кількості та за цінами, визначеними сторонами в замовленні, а відповідач зобов’язався прийняти товар та оплатити його на умовах визначених у цьому договорі.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що розрахунки за даним договором здійснюються по мірі реалізації товару кожні 5 робочі дні, але в будь-якому випадку не пізніше 30 календарних днів з моменту передачі товару.

Відповідно до п.3.5. договору у випадку не сплати відповідачем в строки передбачені п.3.3. договору позивачу в повному обсязі відповідачем вартості товару за даним договором, останній зобов’язується повернути товар позивачу в час та місце вказане останнім.

Згідно з п.4.2. договору датою приймання партії товару вважається дата підписання відповідної накладної уповноваженим представником відповідача.

Відповідно до видаткової накладної №КИ-2904-15 від 29.04.2009 року, підписаної сторонами, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 2961,66 грн. Копія відповідної накладної наявна в матеріалах справи.

Згідно з актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.04.2009 року, підписаного сторонами, заборгованість відповідача перед позивачем складає 2961,66 грн. Копія акту наявна в матеріалах справи.

23.12.2009 року позивач звернувся до відповідача з претензією №23/12/09-01Ю, в якій просить останнього повернути товар отриманий за договором, а у випадку його продажу сплатити грошові кошти протягом 7 календарних днів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до п.3.3. договору встановлено, що розрахунки за даним договором здійснюються по мірі реалізації товару кожні 5 робочі дні, але в будь-якому випадку не пізніше 30 календарних днів з моменту передачі товару.

Як встановлено судом, основний борг відповідача перед позивачем, відповідно до наявних в матеріалах справи копій видаткової накладної, акту звірки взаєморозрахунків складає 2961,66 грн. та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно з приписами ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.8.2. договору у випадку порушення відповідачем п.п. 3.3., 11.1. договору, відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 50 відсотків від загальної суми заборгованості та пеню в розмірі 10% від вартості поставленого товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день такого прострочення.

Згідно з п.8.3. договору відповідач сплачує позивачу за весь час необґрунтованого користування його грошовими коштами суму в розмірі 25% від суми заборгованості.

Як встановлено судом, відповідач вчасно не розрахувався з позивачем у зв’язку з чим виникла заборгованість.

За вказаних обставин суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення 2961,66 основного боргу, 364,28 грн. індексу інфляції, 262,90 грн. пені, 693,76 грн. 25% за час необґрунтованого користування коштами та 1480,83 грн. штрафу.

Судом не може бути задоволена вимога позивача про стягнення 740,42 грн. - двадцять п'ять відсотків від суми заборгованості передбаченої п.8.4. договору з наступних підстав.

Як встановлено пунктом 8.4 договору, у відповідності до статті 536 ЦК України, відповідач сплачує позивачу за весь час користування його грошовими коштами суму в розмірі 25 відсотків від суми заборгованості.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи зі змісту наведеної вище норми, пунктом 8.4 встановлено відповідальність у вигляді штрафу, тобто договір постачання № 48/17 встановляє подвійну відповідальність у вигляді штрафу (п. 8.3 та п. 8.4).

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Як вбачається з вказаної норми, вона встановлює не відповідальність за порушення виконання зобов’язань, а порядок виконання зобов’язань по договору між фізичним особами щодо користування чужими грошовими коштами.

Згідно з ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За таких обставин, суд вважає, що п. 8.4 протирічить вимогам закону та Конституції України, а тому не може бути застосований судом.

Відповідно до ч. 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З наведених норм вбачається, що вимоги позивача про стягнення 25% від суми заборгованості є незаконними, а тому задоволенню не підлягають.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Господар»(03065, м. Київ,

бульвар Івана Лепсе, 43; код ЄДРПОУ 32301587) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактура»(03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7-А; код ЄДРПОУ 31513808) 2961 (дві тисячі дев’ятсот шістдесят одна) грн. 66 коп. основного боргу, 364 (триста шістдесят чотири) 28 коп. індексу інфляції, 262 (двісті шістдесят дві) грн. 90 коп. пені, 693 (шістсот дев’яносто три) 76 коп. 25% за час необґрунтованого користування коштами, 1480 (одна тисяча чотириста вісімдесят) грн. 83 коп. штрафу, 90 (дев’яносто) грн. 38 коп. державного мита та 209 (двісті дев’ять) грн. 12 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Рішення може бути оскаржено в порядку передбаченому чинним законодавством

України.

5.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко Рішення підписано 21.04.2010 року