Рішення № 9553014, 20.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 44/21520.04.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЮТАС"

До Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації

Про стягнення 2254 100,00 грн.

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

від позивача           Немеш С.С. - представник

від відповідача Надорак В.В. –представник

Рішення прийнято у судовому засіданні 20.04.2010р. оскільки 06.04.2010р. розгляд справи відкладався у порядку ч. 1 ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 20 квітня 2010 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача –Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації заборгованості в сумі 2254 100,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.03.2010 порушено провадження у справі № 44/215, розгляд справи призначено на 06.04.2010р.

Ухвалою від 06.04.2010р. розгляд справи відкладено на 20.04.2010р. у зв’язку з неявкою представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві № 125-03/10 від 15.03.2010р.

Представник відповідача в судовому засіданні подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки відповідач не отримує фінансування з 2008 року по теперішній час, а тому немає можливості оплатити поставлений товар.

Також представник відповідача в судовому засіданні подав клопотання про залучення Головного фінансового управління виконавчого органу Київської міської ради як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У задоволенні клопотання судом відмовлено у зв’язку з його необґрунтованістю.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.10.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія ЮТАС" (позивач) та Головним управлінням охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації (відповідач) було укладено договір поставки №62 (далі –Договір), за умовами якого позивач передає у власність відповідача, а відповідач сплачує за устаткування медичне, хірургічне та ортопедичне, в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені в специфікації.

Відповідно до специфікації, що є додатком № 1 до Договору, сторони визначили вид та кількість медичного устаткування на загальну суму 2254100, 00 грн.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

28.12.2008р. між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору постачання № 62 від 07.10.2008р. (далі –Додаткова угода), якою було внесено зміни до Договору.

З врахуванням положень Додаткової угоди п. 5.1. Договору встановлено наступне: розрахунок за поставлений товар здійснюється на підставі п. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу на умовах відтермінування платежу до 30 календарних днів.

У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар у 2008 році в сумі 2254100, 00 грн. буде здійснюватись в 2009 році після затвердження покупцю річних кошторисних призначень та на протязі 5 банківських днів з дати отримання Покупцем на свій реєстраційний рахунок бюджетного призначення на фінансування закупівлі.

Таким чином, дане положення договору між сторонами є встановленням строку виконання зобов’язань.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на абз. 2 ч. 1 ст. 530 ЦК України та стверджує, що строк виконання договору між сторонами визначається настанням події, а саме - отримання Покупцем на свій реєстраційний рахунок бюджетного призначення на фінансування закупівлі устаткування.

Проте п. 5.1. Договору передбачено, що розрахунок за поставлений товар буде здійснюватись в 2009 році і саме це є встановленням строку виконання договору між сторонами.

Виходячи з викладеного доводи відповідача судом до уваги не беруться, оскільки є необґрунтованими.

На виконання договору позивач передав у власність відповідача устаткування, передбачене специфікацією, що підтверджується, підписаною сторонами наказом-накладною № 486/11 від 14.11.2008р. на суму 2254100,00 грн.

Протягом строку, визначеного п. 5.1. Договору відповідач за поставлене устаткування не розрахувався.

15.02.2010 р. позивач звернувся до відповідача з письмовою претензією № 25-02/10 з проханням виконати умови договору, відповідь на яку отримано не було.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи свідчать про обґрунтованість вимог позивача, відповідач вимоги викладені в позовній заяві не спростував позов визнається таким, що підлягає задоволенню.

Згідно п. 38 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»сплати державного мита звільняються державні замовники та виконавці державного замовлення - за позовами, з якими вони звертаються до суду у справах про відшкодування збитків, завданих при укладенні, внесенні змін до державних контрактів, а також невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за державним контрактом на поставку продукції для державних потреб;

Відповідно до п. 38 ст. 4 та ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 22 541, 00грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню до бюджету з відповідача .

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 626, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації (01034, м. Київ, вул. Прорізна, б. 19; код ЄДРПОУ 02012906) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЮТАС" (03057, м. Київ, вул. Желябова, 2а; код ЄДРПОУ 24373734) 2254100 (два мільйони двісті п’ятдесят чотири тисячі сто) грн. 00 коп. основного боргу.

3. Стягнути з Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації (01034, м. Київ, вул. Прорізна, б. 19; код ЄДРПОУ 02012906) до державного бюджету України 22541 (двадцять дві тисячі п’ятсот сорок одну) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя П.П. Чеберяк

Дата підписання рішення суду 22.04.2010р.