Рішення № 9552783, 19.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/6519.04.10 За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»

До

Третя особа1)          Товариства з обмеженою відповідальністю «Славянка»

2)          Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

Шабатін Віктор Артемович

провідшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 7 087, 16 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: Шупик О.А. –представник за довіреністю від 30.10.2009 року; Від відповідача:

Від третьої особи:1)          не з’явились;

2)          Москаленко І.М. –представник за довіреністю від 07.10.2009 року;

не з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Кредо-Класик»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Славянка»про відшкодування збитків в порядку регресу у розмірі 510, 00 грн. та Відкритого акціонерного товариства «Національна Акціонерна страхова компанія «Оранта»про відшкодування збитків в порядку регресу у розмірі 6577, 16 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2010 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 22.02.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 22.02.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду та заявив клопотання про зміну найменування позивача з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Кредо-Класик»на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Кредо-Класик»у зв’язку з проведеною 28.09.2009 року реєстрацією зміни найменування юридичної особи.

На підставі вищезазначеного, суд задовольнив заявлене позивачем клопотання про зміну найменування позивача з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Кредо-Класик»на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Кредо-Класик».

Представники відповідачів 1 та 2 у судове засідання 22.02.2010 року не з’явились, вимоги ухвали суду від 02.02.2010 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2010 року відкладено розгляд справи на 15.03.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 15.03.2010 року надав усні пояснення по суті спору.

Представники відповідачів 1 та 2 у судове засідання 15.03.2010 року не з’явились, вимоги попередніх ухвал суду не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Згідно з ч. 1 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд залучив до участі у справі на стороні відповідача 1 третю особу без самостійних вимог на предмет спору –винну у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди особу Шабатіна Віктора Артемовича.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2010 року відкладено розгляд справи до 12.04.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 12.04.2010 року заявив клопотання про зміну назви позивача з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Кредо-Класик»на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Страхова компанія «УНІКА». Суд задовольнив заяву про зміну назви юридичною особи позивача.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 12.04.2010 року частково подав докази, витребувані ухвалами суду та надав усні пояснення.

Представники відповідача 1 та третьої особи у судове засідання 12.04.2010 року не з’явились, вимоги ухвали суду від 15.03.2010 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2010 року розгляд справи відкладено до 19.04.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 19.04.2010 року підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 19.04.2010 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній зазначив, що заперечує проти позовних вимог, оскільки експертом було визначено вартість матеріальних збитків завданих транспортному засобу без врахування зносу та втрати товарного вигляду.

Представник відповідача 1 та представник третьої особи у судове засідання 19.04.2010 року не з’явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

З довідки управління Державної автомобільної інспекції в м. Києві та постанови Солом’янського районного суду м. Києва від 14.09.2009 року у справі №3-7546/2009 р., вбачається, що 12.08.2009 року о 09:45 год. гр. Шабатін В.А. керуючи автомобілем марки ГАЗ-3302-14, д.н. 18791 КМ, в м. Києві по вул. Солом’янській рухаючись заднім ходом не переконався, що це буде безпечним, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки Деу, д.н. АІ 8483 ВІ, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Солом’янським районним судом м. Києва від 14.09.2009 року у справі №3-7546/2009 р., Шабатіна Віктора Артемовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340, 00 грн.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Деу, д.н. АІ 8483 ВІ.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 001135/4002/0004912 від 24.02.2009 року, укладеного між ЗАТ «Страхова компанія «Кредо-Класик» та Комзюк Наталією Федорівною.

Згідно із проведеного автотоварознавчого дослідження, відповідно до звіту № 105, вартість відновлювального ремонту автомобіля Деу, д.н. АІ 8483 ВІ в результаті пошкодження в ДТП складає 7 587, 16 грн.

Як вбачається із страхового акту № 00027559 від 14.10.2009 року позивачем було прийнято рішення про виплатиту Комзюк Н.Ф. 7087, 16 грн. (вартість відновлювального ремонту - франшиза).

19.10.2009 року було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 7 087, 16 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 025187 від 19.10.2009 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, у позивача виникло право регресної вимоги до винної особи у межах суми встрахового відшкодування у розмірі 7087, 16 грн.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як встановлено судом, транспортний засіб – автомобіль ГАЗ, д.н. 18791 КМ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Деу, д.н АІ 8483 ВІ, належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Славянка».

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Славянка»та Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» укладено поліс № ВС/5768278 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»взяло на себе обов’язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу –автомобіль ГАЗ 3302-14, д.н. 18791 КМ –і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність Товариства з обмеженою відповідальністю «Славянка» (страхувальника). Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25500,00 грн., франшиза –510,00 грн.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відшкодувавши збитки завдані водієм Шабатіним В.А. позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 ЦК України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобов’язанні, що виникло з делікту, замість потерпілої Комзюк Н.Ф.

Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу відповідальну за її спричинення став кредитором у деліктному зобов’язанні отримавши право замість потерпілого водія вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктами 1, 3 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За загальним правилом зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи (стаття 511 ЦК України).

Водночас, згідно з частиною 7 статті 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.

Згідно з частинами 1, 2 статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Вказані норми містяться у розділі І «Загальні положення про зобов’язання»книги п’ятої ЦК України і стосуються як договірних, так і недоговірних (деліктних) зобов’язань.

Отже, укладаючи з Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів № ВС/5768278 Товариство з обмеженою відповідальністю «Славянка»поклало на відповідача 2 обов’язок у випадку настання ДТП спричиненого з її вини, відшкодувати завдану ним шкоду потерпілій особі у межах встановленого ліміту відповідальності.

Відповідно до статті 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з пунктом 4 частини 1 та частиною 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Ні вище вказані договори страхування, ні закон не містять заборони на зміну кредитора у зобов’язанні щодо відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» у зв’язку із існуючим між відповідачем 1 та відповідачем 2 договірним зобов’язанням, виникло право вимоги у порядку регресу на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України «Про страхування»та 993, 1194 ЦК України на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків як до Товариства з обмеженою відповідальністю «Славянка», так і до ВІдкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта».

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач 2 зазначає, що згідно із ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв’язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.

Крім того, відповідно до п. 7 ст. 32 Закону страховиком не відшкодовується втрата товарного вигляду транспортного засобу.

Як зазначає позивач, експертом було визначено вартість матеріальних збитків завданих транспортному засобу без врахування зносу та втрати товарного вигляду.

Однак, суд вказує, що згідно п. 7 ст. 32 Закону встановлено, що страховик не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу

Як вбачається із звіту з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу № 105, при визначені вартості матеріального збитку не враховувалася втрата товарного вигляду транспортного засобу. Водночас, як зазначено у данному звіті вартість матеріального збитку визначалася як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що заперечення відповідача 2 є безпідставними.

Враховуючи зазначене, суд що позивачем правильно визначено розмір збитків за вирахуванням суми франшизи та у зв’язку з цим, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 суми відшкодування у розмірі 6 577, 16 грн. підлягають задоволенню.

Згідно із п. 37.5 Закону страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Враховуючи зазначене, позовна вимога про стягнення з відповідача 1 суми відшкодування у розмірі 510, 00 грн. є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

ВІдповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідачів пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1187, 1192 ЦК України та ст.ст. 33, 49, ст. 81 ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Славянка»(07800, Київська обл., смт. Бородянка, вул. Леніна, 224 Б; код ЄДРПОУ 24883794), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»(01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37; код ЄДРПОУ 20033533) страхове відшкодування у розмірі 510 (п’ятсот десять) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 7 (сім) грн. 34 коп., та 16 (шістнадцять) грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; код ЄДРПОУ 00034186), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»(01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37; код ЄДРПОУ 20033533) страхове відшкодування у розмірі 6 577 (шість тисяч п’ятсот сімдесят сім) грн. 16 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 94 (дев’яносто чотири) грн. 66 коп., та 219 (двісті дев’ятнадцять) грн. 01 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяДідиченко М.А.