Рішення № 9552716, 06.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/9506.04.10

за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю „Сандора”, м. Миколаїв

до          фізичної особи –підприємця Багишової Вікторії Вікторівни, м. Київ

про          стягнення 16134,12 грн.

Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Парфенова О.М., предст., дов. №10-05-1569 від 11.09.2009 року

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Сандора” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до фізичної особи –підприємця Багишової Вікторії Вікторівни про стягнення 16134,12 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на невиконання відповідачем умов договору №003165 від 01.01.2008 року щодо оплати поставленого товару, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 16134,12 грн.

          Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.02.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 16.03.2010 року.

Відповідач відзив на позов не надав. В судовому засіданні 16.03.2010 року позов визнав в повному обсязі та просив надати час для добровільного погашення заборгованості.

Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 06.04.2010 року представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій, з посиланням на здійснення відповідачем часткового погашення заборгованості після порушення провадження по справі, фактично зменшив заявлену до стягнення суму та просить стягнути з відповідача 2749,52 грн. основного боргу. При цьому позивач частково відмовився від відшкодування державного мита та просить стягнути з відповідача лише 27,50 грн.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, в тому числі й на адресу реєстрації, відповідач в судове засідання призначене на 06.04.2010 року не з’явився, вимог ухвал суду не виконав, причини неявки в судове засідання невідомі. Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях, зокрема, 06.04.2010 року від останніх до суду не надходило.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю належним чином повідомленого про дату та час судового засідання представників сторін, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.04.2010 року за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, що надавались під час судового розгляду справи, суд -

ВСТАНОВИВ :

          01.01.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Сандора” (Постачальник) (надалі по тексту позивач) та фізичною особою –підприємцем Багишовою В.В. (Покупець) було укладено договір №001365, відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов’язується передавати у власність Покупця товар, а Покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його на умовах договору.

          Ціна продукції встановлюється постачальником на момент відвантаження, відображається в накладній (рахунку - фактурі), та вважається погодженою сторонами за наявності печаток та підписів уповноважених осіб. (п.1.3 Договору).

          Сума договору визначається як сума всіх партій продукції, поставленої протягом строку дії договору (п.3.1 Договору). Покупець зобов’язаний оплатити продукцію протягом 14 календарних днів з дати відвантаження, вказаної в накладній (рахунку –фактурі) (п.3.2 Договору).

Відповідно до матеріалів справи, позивачем, на виконання умов договору, було поставлено товарів відповідачеві на загальну суму 16740,72 грн., що підтверджується видатковими накладними №СА-КИ/РНв-114942 від 09.06.2009 на суму 7298,88 грн., №СА-КИ/РНв-116754 від 11.06.2009 на суму 2008,80 грн., №СА-КИ/РНв-124760 від 23.06.2009 на суму 7433,04 грн.

Для оплати товару позивачем відповідачеві рахунок –фактура №СА-КИ/РНв-114942 від 09.06.2009, рахунок –фактура №СА-КИ/РНв-116754 від 11.06.2009, рахунок –фактура №СА-КИ/РНв-124760 від 23.06.2009

Як убачається з матеріалів справи, відповідач в повному обсязі за поставлений товар в установлені договором строки не розрахувався.

          10.11.2009 року позивач звернувся до відповідача з претензією (лист №899 від 02.11.2009) з вимогою погасити заборгованість в розмірі 15740,72 грн.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач існуючу заборгованість в повному обсязі не погасив.

При зверненні позивача до суду (позовна за ява підписана 18.12.2009 р., надійшла до канцелярії суду 26.01.2010) останній визначав заборгованість відповідача перед ним в розмірі 15740,72 грн.

Судом враховується, що після порушення провадження по справі відповідачем частково погашено заборгованість в розмірі 12991,2 грн., в зв’язку з чим провадження по справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

          На дату винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем складає 2749,52 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору поставки.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 691 Цивільного кодексу України визначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Факт поставки позивачем відповідачеві товару підтверджується матеріалами справи, зокрема підписом відповідача на товаророзпорядчих документах.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеним факт поставки товару позивачем та прийняття його відповідачем на умовах, встановлених Договором.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище відповідач зобов’язався оплатити поставлену продукцію протягом 14 календарних днів з дати відвантаження, вказаної в накладній (рахунку –фактурі).

Відповідач в строки встановлені договором з позивачем в повному обсязі не розрахувався.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд приходить до висновку щодо підставності вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач наведених позивачем обставин не спростував, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог, з урахуванням відмови позивача від частини відшкодування державного мита.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

В И Р І Ш И В :

Провадження по справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 12991,2 грн. припинити.

          Решту позовних вимог задовольнити.

Стягнути з фізичної особи –підприємця Багишової Вікторії Вікторівни (04078, м. Київ, вул. Межова,5, кв.10, ІПН 2682615567 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Сандора” (57262, Миколаївська обл., Жовтневий р-н, с. Миколаївське, 54028, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 17, р/р 26004001300796 в ЗАТ „ОТП Банк”, МФО 300528, код ЄДРПОУ 22430008) 2749,52 грн. (дві тисячі сімсот сорок дев’ять гривень п’ятдесят дві копійки) заборгованості, а також 27,50 грн. (двадцять сім гривень п’ятдесят копійок) –державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) –витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                      О. С. Копитова