Рішення № 9552718, 03.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/6503.03.10

За позовом Приватного підприємства «Арі-Агро»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Захід»

Про стягнення 41003,48 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Цибенко Ю.Г. –директор (особу встановлено), Чередниченко А.М. –предст. (дов. у справі);

Від відповідача: Єсакова Ж.В. –директор (особу встановлено), Волков В.В. –предст.(дов. у справі).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього 32625,00 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 772,27 грн., 5324,40 грн. пені, 2281,81 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції та судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.12.2009 було порушено провадження у справі № 47/65, розгляд якої було призначено на 10.02.2010.

В судовому засіданні 10.02.2010 представник позивача подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 27625,00 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 653,76 грн., 4507,20 пені, 1932,10 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції та судових витрат, оскільки відповідно до платіжного доручення №228 від 24.12.2008 відповідач частково оплатив суму боргу в розмірі 5 000,00 грн.

Ухвалою від 10.02.2010 у зв»язку із необхідністю у витребуванні від сторін додаткових доказів, розгляд справи було відкладено на 03.03.2010.

Представники позивача в судовому засіданні 03.03.2010 уточнили позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми пені та просили суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 3 000,08 грн., в іншій частині уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі просили суд позов задовольнити з урахуванням заяви позивача від 10.02.2010. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що ним були надані відповідачу послуги по роботі будівельної спецтехніки на об’єктах відповідача, вказані послуги відповідачем були прийняті, однак оплачені лише частково, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу.

Представники відповідача в судовому засіданні 03.03.2010 надали суду відзив на позов, в якому визнали суму основного боргу, проте заперечили проти стягнення суми пені, витрат з урахуванням індексу інфляції та 3% річних посилаючись на те, що за надані позивачем послуги відповідач зможе розрахуватися тільки після того як з відповідачем розрахується замовник даних послуг, а саме: ТОВ «Тувал», а тому на думку відповідача нарахування позивачем пені, витрат з урахуванням індексу інфляції та 3% річних є безпідставним.

Таким чином, розглянувши у судових засіданнях матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.12.2008 між відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід Захід»в якості експедитора та позивачем –Приватним підприємством «Арі-Агро», в якості перевізника, було укладено договір №8-2979 на транспортне - експедиторське обслуговування, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

Крім цього, між відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід Захід»в якості замовника та позивачем –Приватним підприємством «Арі-Агро», в якості виконавця, було укладено додаткову угоду №1 до договору №8-2979, яка підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками юридичних осіб.

Відповідно до умов додаткової угоди №1 до договору №8-2979 виконавець (позивач) за завданням замовника (відповідача) зобов’язався в порядку та на умовах, встановлених у даному договорі, надати послуги по роботі будівельної спецтехніки, а саме Крану КРАЗ СВ 73-97 АІ, на об’єктах замовника, а замовник зобов’язався оплачувати надані виконавцем послуги, та проводити розрахунки в наступному порядку: за кожні 5 (п’ять ) днів роботи будівельної спецтехніки після початку здійснення таких робіт виконавцем. Остаточний розрахунок замовник здійснює на протязі 14 банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі наданих послуг. (п.п. 1.1, 2.1.10,3.3.1,3.3.2). За порушення строків оплати наданих послуг замовник сплачує пеню, у розмірі 1% від вартості таких послуг за кожний день прострочення. (п.6.1).

Згідно з актом виконання робіт № 2 від 26.12.2008, який підписаний уповноваженими представниками сторін (замовника та виконавця), посвідчений печатками останніх (належним чином засвідчена копія знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні), загальна вартість наданих позивачем послуг склала 32625, 00 грн.

Як стверджує позивач у заяві про уточнення позовних вимог, відповідач відповідно до платіжного доручення №228 від 24.12.2008 частково розрахувався з позивачем за надані послуги в розмірі 5 000,00 грн.

Оскільки відповідач свого обов’язку по повній оплаті послуг позивача по роботі будівельної спецтехніки, а саме Крану КРАЗ СВ 73-97 АІ не виконав, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 27625,00 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 653,76 грн., 3 000,08 пені, 1932,10 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції (з урахуванням уточнення до позовних вимог).

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 549 неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з нормами ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, належним чином виконав свої зобов’язання по наданню відповідачу послуг, що підтверджується відповідними документами у справі, а саме: актом приймання-передачі виконаних робіт № 2 від 26.12.2008, який підписаний уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень та скріплений печатками юридичних осіб на суму 32625,00 грн., а відповідач (замовник), свого обов’язку щодо повної оплати наданих позивачем послуг не виконав, а лише частково оплатив за надані позивачем послуги по роботі будівельної спецтехніки на об’єкті відповідача суму у розмірі 5000,00 грн. що у визначений законом спосіб відповідачем не заперечувалось, доказів протилежного станом на день розгляду справи відповідачем суду не надано.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу визнаються судом законними, обґрунтованими та такими, що підлягають судом задоволенню, у зв’язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу у розмірі 27625,00 грн. (32625,00 грн. за надані позивачем послуги –5 000,00 грн. оплата відповідача).

Також судом розглянуті вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 653,76 грн., 3 000,08 пені, 1932,10 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції

Суд, враховуючи, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобовязання по повній та своєчасній оплаті наданих позивачем послуг, станом на день розгляду справи в суді, у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість у розмірі 27625,00 грн., то суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача, суми пені, витрат з урахуванням індексу інфляції та 3% річних законними та обґрунтованими.

Твердження відповідача у відзиві на позов про те, що фінансування наданих позивачем послуг здійснюється через замовника (ТОВ «Тувал»), який на даний час не має змоги оплатити надані послуги у зв’язку з відсутністю коштів в державному бюджеті, а тому нарахування позивачем суми пені, 3% річних та індексу інфляції є безпідставним, відхиляється судом як необґрунтоване та незаконне, оскільки суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що ТОВ «Тувал»не є стороною додаткової угоди №1 до договору №8-2979 від 16.12.2008, а в акті приймання-передачі виконаних робіт № 2 від 26.12.2008 зазначено, що позивачем були надані послуги саме для відповідача, як для безпосереднього замовника даних послуг по роботі будівельної спецтехніки.

За розрахунком суду, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає за період з 20.01.2009 (згідно п. 3.3.2 додаткової угоди остаточний розрахунок з виконавцем замовник здійснює на протязі 14 банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі наданих послуг, який і був підписаний між сторонами 26.12.2008) і до 19.07.2009 включно (дата визначена позивачем у розрахунку до позовної заяви) 3 234,77 грн. (27 625,00 грн. (сума боргу) х 12% х 2 (подвійна облікова ставка НБУ з 30.04.2008 по 14.06.2009) х 146 (дні прострочення) : 365 = 2652,00 грн. + (27625,00 грн. (сума боргу) х 11% х 2 (подвійна облікова ставка НБУ з 15.06.2009) х 35 (дні прострочення) : 365 = 582,77 грн.), а тому суд, приходить до висновку про задоволення даної позовної вимоги позивача не виходячи за межи позовних вимог, а саме: в розмірі заявленому позивачем в уточненні до позовної заяві –3 000,08 грн.

Згідно доданих позивачем до позовної заяви розрахунків, витрат з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в період прострочення відповідачем виконання зобов’язання по оплаті за надані позивачем послуги, які судом перевірені та з якими суд погоджується, сума 3% річних яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 653,76 грн., а сума витрат з урахуванням індексу інфляції –1 932,10 грн.

Також, у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача суму адвокатських витрат в розмірі 3500,00 грн.

Дані витрати підтверджуються наявним в матеріалах справи доказами, а саме договором про надання правової допомоги від 02.11.2009., який укладений між позивачем та адвокатом Чередніченко Андрієм Миколайовичем, актом приймання-передачі наданих послуг від 03.03.2010, видатковим касовим ордером від 02.03.2009 на суму 3 500,00 грн.

У відповідності до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов‘язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов‘язаних з розглядом справи.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката в розмір 3 500,00 грн. обґрунтовані, законні та підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 27625,00 грн. основного боргу, пеня в розмірі 3 000,08 грн., 3% річних у розмірі 653,76 грн., 1 932,10 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, витрати на оплату послуг адвоката в сумі 35 00,00 грн.

Також, відповідач просив суд відстрочити виконання рішення суду строком на 6 місяців, посилаючись на неможливість виконати свої боргові зобов’язання перед позивачем з огляду на світову фінансову кризу та інфляційні процеси у економіці держави.

Відповідно до п.6 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно пункту 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” від 12.09.96 р. N 02-5/333, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Враховуючи вищевикладене, суд, розглянувши зазначене клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду строком на 6 місяців, врахувавши пояснення представників сторін, їх матеріальні інтереси, фінансовий стан, наявність значних інфляційних процесів у економіці держави прийшов до висновку про відмову відповідачу у задоволенні вказаної заяви, у зв’язку з тим, що несвоєчасна оплата виконаних позивачем, прийнятих та неоплачених відповідачем послуг, призводить до значного погіршення матеріального становища підприємства –позивача, а крім цього, суд бере до уваги те, що позивач знаходиться в не меньш скрутному становищі ніж відповідач.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову –на відповідача: при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню на користь позивача –382,11 грн. витрат по сплаті державного мита та 219,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Захід»(код ЄДРПОУ 31980480, місцезнаходження: 02225, м. Київ, вул. Архітектора Ніколаєва, 7) на користь Приватного підприємства «Арі-Агро»(код ЄДРПОУ 33556426, місцезнаходження: 17500, Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Фабрична, буд.40, кв. 2) 27625 (двадцять сім тисяч шістсот двадцять п’ять) 00 грн. основного боргу, пеню у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 08 коп., 3% річних у розмірі 653 (шістсот п’ятдесят три) грн. 76 коп., 1 932 (одна тисяча дев’ятсот тридцять дві) грн. 10 коп. витрат з урахуванням індексу інфляції, витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 3 500 (три тисячі п’ятсот) грн. 00 коп., 382 (триста вісімдесят дві) грн. 11 коп. витрат по сплаті державного мита та 219 (двісті дев»ятнадцять) грн. 93 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                               С.Р.Станік

підписано:           23.04.10