Рішення № 9552652, 21.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/3721.04.10 За позовомДочірньої компанії «ГАЗ УКРАЇНИ»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Дім»

Простягнення 73252,56 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

від позивача:           Лебедюк Ю.А. –дов. № 82/10 від 28.12.09 р.

                              Вознюк Є.В. –дов. № 93/10 від 28.12.09 р.

                              Рак О.В. –дов. № 76/10 від 28.12.09 р.

                              Надірова Р.М. –дов. № 80/10 від 28.12.09 р.                     

від відповідача:           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Дочірньої компанії «ГАЗ УКРАЇНИ»НАК «Нафтогаз України»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Дім»про стягнення 52141,40 грн. основного боргу, 5473,07 грн. пені, 12815,02 грн. інфляційних нарахувань, 2823,07 грн. річних процентів у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 06/07-863 ТЕ-41 від 01.10.2007 р. на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання.

Ухвалою суду від 18.01.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 37/37 та призначено її розгляд на 15.02.2010 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

01.02.10 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшло письмове пояснення.

Представник позивача у судовому засіданні 15.02.2010 р. позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про поважні причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав, хоча був належним чином обізнаний про призначене судове засідання.

Ухвалою суду від 15.02.2010 р. розгляд даної справи № 37/37 було відкладено до 10.03.2010 р. у зв’язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, а також у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали від 18.01.2010 р.

У судовому засіданні 10.03.2010 р. представник позивача повторно позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвал суду надав витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на відповідача станом на день розгляду справи у суді, а також надав суду клопотання про продовження строку розгляду справи, яке суд з метою повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи задовольнив.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав, хоча був належним чином обізнаний про призначене судове засідання.

Враховуючи необхідність витребувати у позивача оригінали актів приймання-передачі природного газу і банківські виписки про надходження від відповідача грошових коштів за спірним договором, а також у зв’язку з повторним нез’явленням представника відповідача у призначене судове засідання, невиконанням ним вимог ухвал суду від 18.01.2010 р. та від 15.02.2010 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 10.03.2010 р. розгляд справи 37/37 було відкладено до 22.03.2010 р.

У судовому засіданні 22.03.2010 р. представник позивача надав для огляду оригінали актів приймання-передачі природного газу. При цьому витребуваних судом виписок з банку, засвідчених установою банку, про перерахування відповідачем коштів за договором № 06/07-863 ТЕ-41 від 01.10.2007 р. суду не надав.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, судом було витребувано у ГОУ Промінвестбанку України (МФО 300012) відомості про надходження від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Дім»(код 31513815) на рахунок Дочірньої компанії «ГАЗ УУКРАЇНИ»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(код 31301827) грошових коштів за договором № 06/07-863 ТЕ-41 від 01.10.2007 р.

Також, з метою встановлення об’єктивної неможливості позивачем виконати вимоги ухвал суду у справі № 37/37 про надання банківських виписок щодо руху коштів на рахунку, судом було зобов’язано ГОУ Промінвестбанку України письмово повідомити суду причини відмови Дочірній компанії «ГАЗ УКРАЇНИ»НАК «Нафтогаз України»у наданні необхідних банківських виписок.

Беручи до уваги вищевказані обставини, зважаючи на необхідність витребування доказів, потрібних для повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи № 37/37, судом було відкладено її розгляд до 14.04.10 р.

13.04.10 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»надійшла довідка про надходження коштів від ТОВ «Сучасний Дім»за договором № 06/07-863 ТЕ-41 від 01.10.07 р. за період з 01.10.2007 р. до 06.04.2010 р.

У судовому засіданні 14.04.10 р. представник позивача вимоги ухвал суду у справі № 37/37 не виконав, повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 14.04.10 р. не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка на зворотному боці ухвали від 31.03.2010 р., відповідно до якої ця ухвала була направлена відповідачу службою діловодства суду 01.04.2010 р.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, зважаючи на те, що представник позивача не заперечує проти вирішення справи без участі представника відповідача, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Ухвалою суду від 14.04.10 р. судове засідання було перенесено для прийняття рішення у даній справі та виготовлення його повного тексту.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Дочірньою компанією «ГАЗ УКРАЇНИ»НАК «Нафтогаз України»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасний Дім»(покупець) був укладений договір № 06/07-863 ТЕ-41 від 01.10.07 р. та додаткові угоди до нього № 1 від 29.10.07 р., № 2 від 27.11.07 р., № 3 від 24.03.08 р. та № 4 від 27.03.08 р., відповідно до умов яких постачальник зобов’язується передати у власність покупцю в 2007 –2008 р.р. природний газ (надалі газ), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Згідно з п.п. 1.2. та 1.3. вищевказаного договору, на виконання умов договору постачається імпортований природний газ, отриманий постачальником за договором купівлі-продажу природного газу між НАК «Нафтогаз України»та постачальником; газ що постачається за даним договором використовується покупцем виключно для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п.п. 3.3. та 3.4. договору № 06/07-863 ТЕ-41 від 01.10.07 р., приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого та протранспортованого газу; не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов’язується надати постачальнику два примірники акту приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця та погоджені газорозподільною або газотранспортною організацією.

На виконання вищевказаних умов договору Дочірньою компанією «ГАЗ УКРАЇНИ»НАК «Нафтогаз України»було поставлено відповідачу природний газ за актами передачі-приймання природного газу від 30.11.07 р. за листопад 2007 р. на суму 14405,99 грн., від 31.12.07 р. за грудень 2007 р. на суму 19139,37 грн., від 24.03.08 р. з ресурсів січня 2008 р. на суму 19139,37 грн., від 24.03.08 р. з ресурсів лютого 2008 р. на суму 15688,80 грн., від 31.03.08 р. за березень 2008 р. на суму 13877,76 грн. та від 30.04.08 р. за квітень 2008 р. на суму 5090,11 грн., які підписані та скріплені печатками сторін, а також погоджені з газорозподільною організацією ВАТ «Київгаз»(належним чином засвідчені копії даних актів залучено до матеріалів справи). Загальна сума поставки становила 87341,40 грн.

У відповідності до п. 6.1. договору № 06/07-863 ТЕ-41 від 01.10.07 р., оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 3 додаткової угоди № 3 від 24.03.08 р. до договору № 06/07-863 ТЕ-41 від 01.10.2007 р. було доповнено п. 6.1. даного договору, згідно з яким остаточний розрахунок за обсяги газу, спожиті і протранспортовані в січні-лютому 2008 р., покупець здійснює протягом трьох банківських днів з дати підписання актів приймання-передачі за січень-лютий 2008 р.

Позивач пояснив суду, що відповідач зобов’язання щодо оплати отриманого природного газу за договором № 06/07-863 ТЕ-41 від 01.10.07 р. виконав неналежним чином, сплативши частково вартість поставленого та протранспортованого газу на суму 35200,00 грн., що підтверджується наданою ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»довідкою про надходження коштів від ТОВ «Сучасний Дім»за вищевказаним договором за період з 01.10.07 р. до 06.04.10 р.

Таким чином, у ТОВ «Сучасний Дім»виникла заборгованість перед ДК «ГАЗ УКРАЇНИ»НАК «Нафтогаз України»у розмірі 52141,40 грн.

За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення 52141,40 грн. основного боргу, 5473,07 грн. пені, 2823,07 грн. річних процентів та 12815,02 грн. інфляційних нарахувань, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати поставленого та протранспортованого природного газу за договором № 06/07-863 ТЕ-41 від 01.10.07 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 1. статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо поставки природного газу від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 06/07-863 ТЕ-41 від 01.10.07 р. та додатковою угодою № 3 від 24.03.08 р. до даного договору строк оплату за отриману продукцію здійснив не в повному обсязі.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

З наданих суду актів приймання-передачі газу та довідки ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»про надходження коштів від ТОВ «Сучасний Дім»за договором № 06/07-863 ТЕ-41 від 01. 10.07 р. та додатковою угодою № 3 від 24.03.08 р. до даного договору за період з 01.10.07 р. до 06.04.10 р., вбачаються наступні факти щодо виконання сторонами договору, викладені у таблиці:

Строк оплати Нараховано (грн.) Дата сплатиСплачено відповідно до призначення платежу,

в т.ч. ПДВ Борг (грн.) Період

прострочення Кількість днів прострочення

остаточний розрахунок до 10.12.07 р. 14405,99

за листопад

2007 р. – – 14405,99 11.12.07 р.–31.12.08 р.21

01.01.08 р.–10.01.08 р.10

остаточний розрахунок

до 10.01.08 р.19139,37

за грудень

2007 р.––33545,3611.01.08 р.–10.02.08 р.31

11.02.08 р.10000,0023545,3611.02.08 р. –13.02.08 р.3

14.02.08 р.20000,003545,3614.02.08 р. –24.03.08 р.40

25.03.08 р.3000,00545,3625.03.08 р. –27.03.08 р.3

остаточний розрахунок

до 27.03.08 р.19139,37

з ресурсів січня

2008 р.

15688,80

з ресурсів лютого

2008 р. – – 35373,53 28.03.08 р.–10.04.08 р. 14 остаточний розрахунок до 10.04.08 р.13877,76 за березень 2008 р. – – 49251,25 11.04.08 р.–04.05.08 р. 24 05.05.08 р.200,0049051,2505.05.08 р. –10.05.08 р.6 остаточний розрахунок до 10.05.09 р.5090,11 за квітень

2008 р. – – 54141,40 11.05.08 р.–30.07.08 р. 81

31.07.08 р.2000,0052141,4031.07.08 р. –листопад 2008 р. 524

ВСЬОГО: 87341,40 – 35200,00 52141,40 Таким чином, у зв’язку з порушенням відповідачем строків розрахунків з позивачем за отриманий газ, сума основного боргу ТОВ «Сучасний Дім»перед Дочірньою компанією «ГАЗ УКРАЇНИ»НАК «Нафтогаз України»яка підлягає стягненню становить 52141,40 грн. Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Дочірньої компанії «ГАЗ УКРАЇНИ»НАК «Нафтогаз України»про стягнення з ТОВ «Сучасний Дім» основного боргу у розмірі 52141,40 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню. ДК «ГАЗ УКРАЇНИ»НАК «Нафтогаз України»просить суд також стягнути з відповідача 12815,02 грн. інфляційних нарахувань та 2823,07 грн. трьох річних процентів, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати за поставлений та протранспортований природний газ.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

При дослідженні наданого позивачем розрахунку інфляційних нарахувань Господарським судом міста Києва було виявлено помилки, у зв’язку з чим судом виконано власний розрахунок цих вимог.

Розрахунок розміру інфляційних нарахувань

Сума

Заборгованості,

грн. Індекс інфляції

за заданий період Період Сума інфляційного нарахування, грн.

14405,99 1,021 11.12.07 р. –10.01.08 р. 302,53

33545,36 1,02911.01.08 р. –10.02.08 р.972,82

23545,36 -11.02.08 р. –13.02.08 р.-

3545,361,06614.02.08 р. –24.03.08 р.233,99

545,36- 25.03.08 р. –27.03.08 р.-

35373,53- 28.03.08 р. –10.04.08 р.-

49251,251,03111.04.08 р. –04.05.08 р.1526,79

49051,25-05.05.08 р. –10.05.08 р. -

54141,401,01611.05.08 р. –30.07.08 р.866,26

52141,401,18531.07.08 р. –листопад 2009 р.9646,16

ВСЬОГО:13548,55 Таким чином, при розрахунку судом інфляційних нарахувань, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за порушення грошового зобов’язання було встановлено, що стягненню підлягає інфляційне нарахування у розмірі більшому, ніж заявлено позивачем.

Проте, оскільки господарський суд при прийнятті рішення обмежений розміром заявлених позовних вимог, то за таких обставин стягненню з відповідача на користь позивача підлягає інфляційне нарахування в сумі 12815,02 грн., тобто –в межах заявлених позовних вимог.

При розрахунку трьох річних процентів позивачем також було допущено помилки, у зв’язку з чим судом виконано власні розрахунки цих вимог.

Розрахунок розміру 3 % річних

Сума

заборгованості,

грн. Річні % Період

прострочення Кількість днів

прострочення Сума річних,

грн.

14405,99 3 %11.12.07 р. –31.12.07 р.2124,86

01.01.08 р. –10.01.08 р.1011,81

33545,36 3 %11.01.08 р. –10.02.08 р.3185,24

23545,36 3 %11.02.08 р. –13.02.08 р.35,79

3545,363 %14.02.08 р. –24.03.08 р.4011,62

545,363 %25.03.08 р. –27.03.08 р.30,13

35373,533 %28.03.08 р. –10.04.08 р.1440,59

49251,253 %11.04.08 р. –04.05.08 р.2496,89

49051,253 %05.05.08 р. –10.05.08 р. 624,12

54141,403 %11.05.08 р. –30.07.08 р.81359,46

52141,40 3 %31.07.08 р. –31.12.08 р.154658,18

01.01.09 р. – 05.01.10 р.3701585,65

ВСЬОГО:2904,34 Таким чином, при розрахунку судом трьох річних процентів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за порушення грошового зобов’язання було встановлено, що стягненню підлягають три річні проценти у розмірі більшому, ніж заявлено позивачем.

Проте, оскільки господарський суд при прийнятті рішення обмежений розміром заявлених позовних вимог, то за таких обставин стягненню з відповідача на користь позивача підлягають три річні проценти в сумі 2823,07 грн., тобто –в межах заявлених позовних вимог.

ДК «ГАЗ УКРАЇНИ»НАК «Нафтогаз України»просить суд також стягнути з відповідача 5473,07 грн. пені, у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати за поставлений та протранспортований газ.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Згідно з п. 7.2. договору № 06/07-863 ТЕ-41 від 01.10.07 р., в разі неоплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені у п. 6.1. даного договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Таким чином, при дослідженні наданого позивачем розрахунку пені судом було встановлено, що Дочірньою компанією «ГАЗ УКРАЇНИ»НАК «Нафтогаз України» при розрахунку заборгованості відповідача було невірно зазначено період, за який нараховувалась пеня –з 05.07.2009 р. до 05.01.2010 р., тоді як нарахування пені за несплату останньої поставки природного газу за договором № 06/07-863 ТЕ-41 від 01.10.07 р. повинно було бути припиненим 10.11.2008 р.

          За таких обставин, Господарський суд м. Києва відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасний Дім»зобов’язань щодо оплати за поставлений та протранспортований природний газ за договором № 06/07-863 ТЕ-41 від 01.10.07 р.

Враховуючи вищевикладене, позов Дочірньої компанії «ГАЗ УКРАЇНИ»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Дім»підлягає задоволенню частково.

При подачі даного позову ДК «ГАЗ УКРАЇНИ»НАК «Нафтогаз України»було сплачено державне мито відповідно до платіжного доручення № 159 від 05.01.10 р. в сумі 733,00 грн., тоді як, відповідно до норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів»із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, справляється мито у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доході громадян. У відповідності до ціни позову у даній справі позивач повинен був сплатити 732,53 грн. За таких обставин зайво сплачене державне мито у розмірі 0,47 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 47 Господарського процесуального кодексу України.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193 та 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Дім»(03127, м. Київ, проспект 40-річча Жовтня, 120, код ЄДРПОУ 31513815) на користь Дочірньої компанії «ГАЗ УКРАЇНИ»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 52 141 (п’ятдесят дві тисяч сто сорок одну) грн. 40 коп. основного боргу, 2 823 (дві тисячі вісімсот двадцять три) грн. 07 коп. трьох річних процентів, 12 815 (дванадцять тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн. 02 коп. інфляційних нарахувань, 677 (шістсот сімдесят сім) грн. 80 коп. витрат по сплаті державного мита та 218 (двісті вісімнадцять) грн. 37 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. На підставі даного рішення повернути Дочірній компанії «ГАЗ УКРАЇНИ»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) з Державного бюджету України державне мито в сумі 47 (сорок сім) копійок, що перераховане платіжним дорученням № 159 від 05.01.10 р. (оригінал якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачене.

5.           Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

6.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.