Рішення № 9552644, 14.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/14014.04.10

За позовом відкритого акціонерного товариства "Видавництво "Київська

правда" Корпоративного підприємства ДАК "Укрвидавполіграфія"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-аналітичний

видавничий центр "Державна справа"

про стягнення 14 104,00 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від позивача           Пшеничний С.І. (дов. № 55 від 09.11.2009)

Від відповідача не з’явились

В судовому засіданні 14.04.2010 на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані відкритого акціонерного товариства "Видавництво "Київська правда" Корпоративного підприємства ДАК "Укрвидавполіграфія" до товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-аналітичний видавничий центр "Державна справа" про стягнення 14104,00 грн. за неналежне виконання грошового зобов’язання за договором № 01/44/1 від 12.03.2009.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.02.2010 порушено провадження у справі № 50/140 та призначено її до розгляду на 17.03.2010.

Представник відповідача в судове засідання 17.03.2010 не з’явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В судове засідання прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

В зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання розгляд справи було відкладено на 14.04.2010.

В судовому засіданні 14.04.2010 позивач надав докази та дав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Відповідач в судове засідання повторно не направив своїх повноважних представників, письмових доказів, відзив на позовну заяву не надав, позовну вимогу по суті у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду з метою ухилення від проведення розрахунків.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.03.2009 між відкритим акціонерним товариством «Видавництво «Київська правда корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія»(далі - позивач, виконавець за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-аналітичний видавничий центр «Державна справа»(далі –відповідач, замовник за договором) було укладено договір № 01/44/1 (далі договір), за умовами якого позивач зобов’язався за замовленням відповідача виконати роботи, а відповідач прийняти виконані роботи та сплатити їх вартість відповідно до умов договору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов’язань за укладеним договором щодо оплати виконаних позивачем робіт, чим порушив норми чинного законодавства України.

Відповідно до п. 1.1. договору, виконавець зобов’язувався забезпечити вивід та монтаж фотоформ, виготовлення друкарських форм, друкування на офсетних машинах, скріплення, пакування і здачу в експедицію видавництва продукції замовника, яка визначається у відповідному додатку до договору, а відповідач зобов’язувався прийняти та оплатити продукцію на умовах, вказаних в договорі.

Пунктом 3.2 договору сторони узгодили, що ціна на поліграфічні послуги вказується в Специфікації (додаток №2), яка є невід”ємною частиною договору.

Згідно зі вказаною специфікацією позивач зобов’язався забезпечити вивід та монтаж фотоформ, виготовлення друкарських форм, друкування на офсетних машинах, скріплення, пакування і здачу в експедицію видавництва журнал «Державна справа»№ 13 в кількості 500 примірників обсягом 224 сторінки+обкладинка.за ціною 49104,00грн., в тому числі ПДВ –8184,00 грн.

Положеннями розділу 2 договору передбачено, що виконавець зобов’язався випускати продукцію у строк 7 робочих днів з моменту здачі матеріалів замовником у виробництво та відповідно до вимог діючого галузевого стандарту щодо якості поліграфічного видання, за умови виконання замовником п.3.4. договору, а згідно з пунктами 2.1.2 та 3.1 договору виконавець зобов’язаний здійснювати оплату за виготовлення друкованої продукції.

Порядок оплати робіт сторони закріпили в положеннях розділу 3 договору, відповідно до якого, замовник зобов’язався здійснити авансову передоплату у розмірі 70% вартості тиражу продукції, вказаної у відповідному додатку до цього договору, не пізніше ніж за один банківський день до початку друку продукції. Остаточна оплата вартості тиражу продукції здійснюється замовником до моменту відвантаження готової продукції.

Згідно умов п. 4.2. договору, за фактом виконання робіт складається та підписується двосторонній Акт виконаних робіт. При відвантаженні продукції замовнику видається наступна документація: видаткова накладна – 1 прим., податкова накладна –1 прим. та акт виконаних робіт – 1 прим.

Судом встановлено, що на виконання вказаного договору позивачем було виготовлено та відвантажено поліграфічну продукції на загальну суму 49104,00 грн., відповідно до видаткових накладних № РН1-000871 від 27.04.2009 на суму 29462,40 грн. та № РН-001405 від 07.07.2009, яка була отримана відповідачем, про що свідчить, належним чином оформлені довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯНЮ № 606088 від 24.04.2009 та № 606089 від 07.07.2009.

Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов’язання, а здійснив лише часткову оплату виконаних робіт в розмірі 35000,00 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки.

Таким чином, на дату звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за вищевказаним договором становить 14104,00грн.

З метою досудового врегулювання спору 23.11.2009 на адресу відповідача була направлена претензії за вих. № 568/1 з вимогою добровільно погасити існуючу заборгованість за договором. Однак зазначена претензія відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Таким чином судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов’язань.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 14104,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 14104,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у відповідності до наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612 ЦК України, статтею 193 ГК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-аналітичний видавничий центр "Державна справа" (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9; код ЄДРПОУ 33031861) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь відкритого акціонерного товариства «Видавництво «Київська правда»Корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія»(04136, м. Київ, вул. Маршала Гречка, 13; код ЄДРПОУ № 05905674) основний борг в сумі 14 104 (чотирнадцять тисяч сто чотири) грн. 00 коп., державне мито в сумі 141 (сто сорок одна) грн. 04 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені ГПК України.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 23.04.2010