Рішення № 9552605, 13.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 16/134-27/13613.04.10 За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доТовариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні системи та обладнання»

простягнення 7960,12 грн. Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:не зявились;

від відповідача:Клепацький М.М. представник за довіреністю від 19.05.2009 року. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні системи та обладнання» про стягнення 7960,12 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Інженерні системи та обладнання»на користь ФОП ОСОБА_1 4205,00 грн. основного боргу, 2433,48 грн. пені, 73,99 грн. збитків від інфляції, 68,40 грн. 3 % річних, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2009 року рішення господарського суду міста Києва змінено. Стягнуто з ТОВ «Інженерні системи та обладнання»на користь ФОП ОСОБА_1 3289,63 грн. основного боргу, 2019,66 грн. пені, 73,99 грн. збитків від інфляції, 60,40 грн. 3 % річних, 69,73 грн. державного мита та 80,68 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду, ТОВ «Інженерні системи та обладнання»звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило постанову Київського апеляційного господарського суду змінити в частині стягнення пені як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти в цій частині рішення про стягнення 341,22 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2010 року рішення Господарського суду міста Києва та постанову Київського апеляційного господарського суду в частині стягнення пені скасовано. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2010 року прийнято справу до провадження, присвоєно їй № 16/134-27/136 та призначено розгляд справи на 13.04.2010 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.04.2010 року подав письмові пояснення, витребувані ухвалою суду від 18.03.2010 року, та надав усні пояснення по суті спору.

Представник позивача у судове засідання 13.04.2010 року не зявився, вимоги ухвали суду від 18.03.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.2009 року та постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2009 року, відповідно до умов договору від 25.07.2008 року № 25/07/08, укладеного між ТОВ «Інженерні системи та обладнання»(надалі відповідач) та ФОП ОСОБА_1 (надалі позивач), останнім взято на себе зобовязання з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні, які здійснюються на підставі передачі відповідачем по факсу заявки на перевезення вантажу перевізником, факсокопії документів мають юридичну силу.

Судом апеляційної інстанції зясовано, що позивачем отримано від відповідача контракт-заявку № 2 на доставку вантажу автомобільним транспортом, яка підписана позивачем та відповідачем та скріплена печатками. Згідно якої позивач повинен був здійснити перевезення вантажу автомобілем НОМЕР_1 по маршруту Польща-Україна, адреса завантаження ul. Poprzecnzna, 8, Borzecin Duzi, 05-083 Zabrow, Poland, адреса розвантаження Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Лілії Коростоянової, 22.

У заявці визначено тип вантажу обладнання для виготовлення пляшок ПЕТ, дата та час завантаження, спосіб завантаження, необхідна документація, а також погоджено, що сума послуг становить 1300,00 $ (по курсу НБУ на день вивантаження), строк оплати протягом трьох банківських днів з моменту отримання товарно-транспортної накладної (CMR), розрахунку та акту виконаних робіт.

На підтвердження виконання з боку позивача вимог контракту-заявку № 2 до матеріалів додано товарно-транспортну накладну (CMR), рахунок № 14 від 04.08.2008 року та акт виконаних робіт від 04.08.2008 року, який підписаний позивачем та відповідачем та скріплений печатками, згідно якого вартість наданих послуг з перевезення до оплати відповідачем становить 7205,00 грн., вказані документи отримані відповідачем 04.08.2008 року. Таким чином, відповідач, згідно умов договору мав виконати своє зобовязано щодо оплати наданих послуг до 07.08.2008 року.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що з врахуванням того, що в договорі та контракті-заявці № 2 сторони погодили, що сума послуг становить 1300,00 $ (по курсу НБУ на день вивантаження), а станом на 04.08.2008 року курс $ США становив 484,51 грн. за 100 доларів США, грошове зобовязання відповідача за договором перевезення становило 6298,63 грн.

Відповідачем надані позивачем послуги оплачено частково у розмірі 3000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 19.09.2008 року № 114 на суму 2000,00 грн. та платіжним дорученням від 17.11.2008 року № 193 суму 1000,00 грн., що стало підставою для звернення до суду з позовом у даній справі.

У звязку з простроченням відповідачем оплати наданих послуг позивач просить стягнути з останнього пеню у розмірі 2433,48 грн. за період з 15.08.2008 року по 10.12.2008 року.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Пунктом 6.2 договору сторони обумовили, що за прострочення оплати рахунків відповідач, починаючи з 10-го дня отримання рахунку, виплачує позивачу пеню у розмірі 0,4 % від суми платежу за кожен день прострочення.

Вище вказувалося, що рахунок № 14 від 04.08.2008 року на оплату наданих послуг відповідач отримав 04.08.2008 року разом з товарно-транспортною накладною (CMR) та актом виконаних робіт від 04.08.2008 року.

Враховуючи зазначене, пеня підлягає нарахуванню з 15.08.2008 року.

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Частина 1 статті 231 ГК України визначає, що законом щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розмір пені, встановлений договором, перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який повинна сплачуватися пеня. Тому, при її обчисленні слід застосовувати саме розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у вказаний період.

Пунктом 2 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Позивач клопотання про вихід суду при прийнятті рішення за межі позовних вимог не заявляв.

Тому, нарахування судом пені можливе виключно в межах позовних вимог, тобто в межах сум, заявлених позивачем (з 15.08.2008 року по 19.09.2008 року на суму 7205,00 грн., з 20.09.2008 року по 17.10.2008 року на суму 5205,00 грн., з 18.10.2008 року по 10.12.2008 року на суму 4205,00 грн.).

З огляду на вказане, розмір пені складає:

6298,63 грн. * 24 % * 35 (з 15.08.2008 року по 18.09.2008 року) / 366 = 144,56 грн.

4298,63 грн. * 24 % * 29 (з 19.09.2008 року по 17.10.2008 року) / 366 = 81,74 грн.

4205,00 грн. * 24 % * 30 (з 18.10.2008 року по 16.11.2008 року) / 366 = 82,72 грн.

3298,63 грн. * 24 % * 24 (з 17.11.2008 року по 10.12.2008 року) / 366 = 51,91 грн.

Отже, за перерахунком суду загальний розмір пені складає 360,93 грн.

Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 360,93 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтею 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги в частині стягнення пені задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні системи та обладнання» (02152, м. Київ, просп. Тичини, 20: ідентифікаційний код 35454429) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (33028, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) пеню у розмірі 360 (триста шістдесят) грн. 93 коп.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання 21.04.2010 року.