Рішення № 9552524, 19.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/57119.04.10 За позовом Приватного підприємства «Негоциант»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «О'КЕЙ Україна»

про стягнення 123727,62 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: не зявились

від відповідача: не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 123727,62 грн. основного боргу за договором поставки від 21.11.07 р. № 651/11/07-ПТ. Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань щодо оплати товару відповідно до умов зазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.09 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 21.10.09 р. за участю представників сторін, яких зобовязано надати суду певні документи.

Розгляд справи неодноразово переносився через незявлення у судове засідання повноважного представника відповідача, неналежне виконання сторонами вимог суду, з технічних причин та через перебування судді Пригунової А.Б. на лікарняному.

У дане судове засідання представники сторін не зявилися, вимог ухвали від 31.03.2010 р. не виконали. Від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника, яке суд задовольнив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання відповідачем відзиву на позов та витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.11.07 року між сторонами був укладений договір поставки № 651/11/07ПТ (надалі договір), за умовами якого позивач зобовязався в порядку та на умовах, визначених цим договором, та відповідно до замовлень відповідача поставляти товар, а відповідач в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати товар і оплатити його вартість за цінами, вказаними у відповідній специфікації.

Пунктами 12.1., 12.2. договору передбачено, що договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.07 р. У випадку, якщо за 30 днів до дати закінчення дії договору відповідач не направить письмове повідомлення про припинення договору, він вважається пролонгованим сторонами на наступний календарний рік. Така пролонгація не обмежена за терміном і може здійснюватися щорічно.

Представник позивача пояснив суду, що станом на 23.11.09 р. будь-яких повідомлень відповідача про припинення договору від 21.11.07 р. № 651/11/07ПТ позивач не отримував. Наведена обставина відповідачем не спростована.

За таких обставин суд дійшов висновку, що договір був автоматично пролонгований сторонами до 31.12.09 р.

Ціна товару визначена в розділі 4 договору, відповідно до якого позивач зобовязаний постачати товар, за цінами погодженими сторонами в специфікації з врахуванням знижок, відповідно до умов даного договору. Ціни на товар в специфікації повинні бути погодженими сторонами не менше ніж за 14 днів до дати початку поставки відповідного товару. Ціна товару з округленням до цілих копійок зазначається при кожній поставці у видаткових накладних та не повинна відрізнятися від цін узгоджених в специфікації з врахуванням знижок, відповідно до умов даного договору. Ціни на товар можуть бути змінені тільки за погодженням сторін.

Порядок розрахунків між сторонами визначений в розділі 8 договору, відповідно до якого оплата за товар здійснюється шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок позивача. Сторони погодили, що відповідач здійснює оплату товару: протягом 21 дня з моменту поставки товару; тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500,00 грн.

Як вбачається з наданих позивачем видаткових накладних виконання умов договору позивач здійснив передачу відповідачу товару на загальну суму 644744,77 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином завіреними копіями видаткових накладних.

З довідки Філії Акціонерного банку «Південний»в м. Кривий Ріг від 11.03.2010 р. № 076-01/07БТ та наданих нею виписок з банківського рахунку позивача вбачається, що від відповідача на рахунок позивача за період з 21.11.07 р. до 11.03.2010 р. надійшли грошові кошти в сумі 1639135,50 грн., з яких: 376685,52 грн. відповідно до графи «Призначення платежу»вказаних виписок сплачені за товар, поставлений відповідно до наявних у матеріалах справи видаткових накладних.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань щодо оплати товару відповідно до договору від 21.11.07 р. № 651/11/07ПТ позивач просить стягнути з відповідача 123727,62 грн. основного боргу.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказана вимога позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору від 21.11.07 р. № 651/11/07ПТ, суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками він є договором поставки, а тому до спірних правовідносин застосовуються положення законодавства про поставку.

Відповідно ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексу. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач в судове засідання не зявився та доказів, які б спростовували наведені позивачем обставини суду не представив.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 123727,62 грн. визнаються судом правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, сплати державного мита, то зазначені витрати покладаються на відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «О'КЕЙ Україна»(01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 33, поверх 13, ідентифікаційний код 34356884) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства «Негоциант»(50084, м. Кривий Ріг, пр.-т 200 річчя Кривого Рогу, буд. 24, ідентифікаційний код 24610803) 123 727 (сто двадцять три тисячі сімсот двадцять сім) грн. 62 коп. основного боргу, 1237 (одну тисячу двісті тридцять сім) грн. 27 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені чинним законодавством України.

СуддяПригунова А.Б.