Рішення № 9552537, 12.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/38412.04.10 За позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у місті Києві ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАККІ-Л»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Соломянська районна у місті Києві рада

Соломянська районна у місті Києві державна адміністрація

про стягнення 53642, 00 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Панкова О.А.

від відповідача: не зявились:

від третьої особи 1: Зінченко А.В.

від третьої особи 2: не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до відповідача відшкодувати вартість знищеного майна у сумі 53642, 00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач самовільно демонтував приміщення загальною площею 17 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, б-р. І.Лепсе, 34 та передано відповідачу в оренду за договором оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Соломянського району міста Києва № 141/В від 17.04.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.09 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 20.07.09 р. за участю представників сторін, яких зобовязано надати суду певні документи.

У процесі розгляду справи представник позивача подав уточнення до позовної заяви, у якому зазначає, що при підготовці до судового засідання стало відомо, що відповідач змінив своє місцезнаходження на 03115, м. Київ, пр-т. Перемоги, 104. Зазначені уточнення були прийняті судом до розгляду.

Розгляд справи переносився через незявлення у судове засідання повноважного представника відповідача, неналежне виконання сторонами вимог суду, залучення до участі у розгляді справи третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Соломянську районну у місті Києві раду та Соломянську районну у місті Києві державну адміністрацію, необхідність витребування нових доказів у справі та з технічних причин.

Позивач подав письмові пояснення по справі, у яких зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.09 р. у справі № 36/81 було розірвано договір оренди № 141/В від 17.04.2004 р., укладений між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у місті Києві ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАККІ-Л», у звязку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАККІ-Л»самовільно демонтувало приміщення загальною площею 17, 0 кв.м. за адресою: м. Київ, б-р. І.Лепсе, 34, що підтверджується актом обстеження від 04.12.2008 р., складеним начальником відділу нежитлового фонду Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у місті Києві ради, а також протоколом про адміністративне правопорушення від 22.10.2008 р.. складеним заступником директора Комунального підприємства «Відраденське».

Соломянська районна у місті Києві державна адміністрація надала письмові пояснення по справі, у яких зазначає про підтримку позовних вимог та просить задовольнити позов у повному обсязі.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник третьої особи 1 заявив про підтримку позовних вимог.

Представники відповідача та третьої особи 2 на виклик суду не зявились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та зважаючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для розгляду справи по суті, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представників відповідача та третьої особи 2.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 12.04.2010 р. за згодою представників позивача та третьої особи 1 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.04.2008 р. між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у місті Києві ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАККІ-Л»укладено договір оренди нерухомого майна (нежитлових будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Соломянського району міста Києва № 141/В, за умовами якого позивач, на підставі розпоряджень Соломянської районної у місті Києві державної адміністрації № 2492 від 29.12.2007 р. та № 637 від 17.04.2008 р., зобовязався передати, а відповідач прийняти в оренду нежиле приміщення (окремо розташована споруда - сміттєзбірник) загальною площею 17, 0 кв.м., розташоване а адресою: м. Київ, б-р. І. Лепсе, 34 для складських потреб.

Згідно з п. 2.2. договору вартість обєкту оренди згідно зі звітом про експертну оцінку становить 53642, 00 грн.

Пунктом 4.3. договору встановлено, що відповідач зобовязаний забезпечити належне збереження, експлуатацію і санітарне утримання обєкту оренди, його обладнання та запобігати його пошкодженню і псуванню.

Відповідно до п. 4.14. договору відповідач зобовязаний використовувати обєкт оренди тільки а цільовим призначенням, обумовленим даним договором.

У відповідності до п. 6.4. договору ризик випадкової загибелі обєкта оренди несе відповідач.

Строк дій договору встановлено з 17.04.2008 р. до 17.03.2011 р. (п. 9.1. договору).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що представниками позивача та Комунального підприємства «Відраденське»04.12.2008 р. було проведено обстеження нежилого приміщення загальною площею 17, 0 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, б-р. І. Лепсе, 34 та встановлено, що вказане приміщення зруйновано, а на його місці без довільної документації встановлено металеву будівлю, яка використовується під авто-мийку.

При цьому позивач зазначає, що у звязку зі знищенням приміщення загальною площею 17, 0 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, б-р. І. Лепсе, 34, відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу вартість знищеного майна, що відповідно до звіту про незалежну оцінку майна від 03.04.2008 р. становить 53642, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обовязками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Розглядаючи даний спір по суті, судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.09 р. у справі № 36/81 було розірвано договір оренди № 141/В від 17.04.2004 р., укладений між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у місті Києві ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАККІ-Л».

Зазначене рішення обґрунтоване тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАККІ-Л»самовільно демонтувало приміщення загальною площею 17, 00 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, б-р. І.Лепсе, 34, що підтверджується актом обстеження від 04.12.2008 р., складеним начальником відділу нежитлового фонду Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у місті Києві ради і майстром технічної дільниці Комунального підприємства «Відраденське» та затвердженим директором Комунального підприємства «Відраденське», а також протоколом про адміністративне правопорушення від 22.10.2008 р. відносно засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАККІ-Л», складеним заступником директора Комунального підприємства «Відраденське».

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, судом визнається доведеним факт самовільного руйнування відповідачем приміщення загальною площею 17, 00 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, б-р. І.Лепсе, 34, яке йому було передано в оренду згідно договору № 141/В від 17.04.2004 р.

У своїй заяві позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАККІ-Л»вартість знищеного майна у сумі 53642, 00 грн.

Пунктом 2.2. договору визначено, що вартість обєкту оренди згідно зі звітом про експертну оцінку станом на 03.04.2008 р. становить 53642, 00 грн.

У матеріалах справи міститься також звіт про незалежну оцінку майна окремо розташованої будівлі (сміттєзбірника) загальною площею 17, 00 кв.м., яка знаходиться по бульвару І. Лепсе, 34 в Соломянському районі міста Києва, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертцентр»від 03.04.2008 р., у відповідності до якого ринкова вартість вищевказаної будівлі становить 53642, 00 грн.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) визначаються як збитки.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Застосування відповідальності у вигляді відшкодування, заподіяних невиконанням або неналежним виконанням зобовязань, збитків, що встановлена вказаною нормою можливе лише за наявності складу правопорушення, до якого входять наступні елементи: протиправна поведінка, наявність збитків, причинний звязок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків, а також вина.

Таким чином, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що сума, яку позивач просить стягнути з відповідача за своєю правовою природою є збитками.

Частиною 1 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено, що якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно частини 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»Київська міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з ч. 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Частиною 1 статті 14 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»встановлено, що місцеві державні адміністрації здійснюють повноваження місцевого самоврядування, делеговані їм відповідними радами.

Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»у разі делегування місцевим державним адміністраціям районними чи обласними радами відповідних повноважень в їх управлінні перебувають також об'єкти спільної власності територіальних громад.

Таким чином, нежитлове приміщення загальною площею 17, 00 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, б-р. І.Лепсе, 34 та передане в оренду відповідачу, перебуває у комунальній власності територіальної громади Соломянського району міста Києва від імені та в інтересах якої, розпорядження зазначеним майном здійснює Соломянська районна у місті Києві державна адміністрація.

Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у місті Києві ради створене рішенням Соломянської районної у місті Києві ради № 218 від 19.12.2007 р. «Про утворення комунальних підприємств»на комунальній власності територіальної громади Соломянського району міста Києва.

Відповідно до п.п. 3.1., 4.1. Статуту Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у місті Києві ради позивач є самостійним субєктом господарювання та балансоутримувачем житлових та нежитлових будинків комунальної власності Соломянського району міста Києва, які закріплюються за ним на праві господарського відання.

Пунктом 3.3. Статуту позивача визначено, що одним із предметів діяльності Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у місті Києві ради є укладання договорів оренди нежитлових приміщень на підстав розпоряджень Соломянської районної у місті Києві державної адміністрації.

Таким чином, позивач є уповноваженою власником особою на укладення договору оренди № 141/В від 17.04.2004 р., редакція якого затверджена Соломянською районною у місті Києві державною адміністрацією.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що у звязку з руйнуванням відповідачем нежитлового приміщення загальною площею 17, 00 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, б-р. І.Лепсе, 34 (окремо розташована споруда - сміттєзбірник) було порушено інтереси Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у місті Києві ради як орендодавця вказаного приміщення, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу збитки, спричинені руйнуванням зазначеного приміщення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, заявлених до нього вимог не спростував.

Зважаючи на вищевикладене, вимоги позивача підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача. .

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у місті Києві ради задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАККІ-Л» (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 14-А, к. 41, код ЄДРПОУ 34762455), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судових рішень, на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у місті Києві ради (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6, код ЄДРПОУ 35756919) збитки у розмірі 53642, 00 (пятдесят три тисячі шістсот сорок дві грн. 00 коп.) грн., 536, 42 (пятсот тридцять шість грн. 42 коп.) грн. державного мита та 312, 50 (триста дванадцять грн. 50 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

СуддяПригунова А.Б. Дата підписання: 21.04.2010 р.