Рішення № 9552511, 15.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/8315.04.10 За позовом           Комунального підприємства «Київпастранс» в особі Автобусного парку № 5

до                     Фізичної особи –підприємця Лецкан В’ячеслава Львовича

про                     стягнення 10023,40 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Магратій Я.В.          

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

Комунальне підприємство «Київпастранс»в особі Автобусного парку № 5, позивач у справі, звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача, Фізичної особи –підприємця Лецкана В’ячеслава Львовича, заборгованості за договором оренди № 12/06-08.

В судовому засіданні )30.03.2010) представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог та просить стягнути з відповідача 12672 грн. 97 коп. заборгованості.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, ніяких заяв, клопотань до суду не подав та не надіслав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

За таких обставин та враховуючи положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

Між сторонами 01.02.2008 р. було укладено договір оренди № 12/06-08 «Про передачу майна комунальної територіальної громади м. Києва, яке передається в оренду».

Відповідно до п. 1.1 договору, позивач на підставі рішення Київради від 28.12.2006 року передає, а відповідач приймає в оренду нежилі приміщення за адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 21, к. 1 для розміщення офісу.

Пунктом 2 даного договору передбачено, що об’єктом оренди є нежилі приміщення загальною площею 34,00 кв.м., в т.ч. на 2-му поверсі 34,00 кв.м. згідно з викопіюванням з по поверхового плану. Факт передачі об’єкта оренди відповідачу підтверджується актом прийому-передачі.

За користування об’єктом оренди, відповідач зобов’язувався сплачувати орендну плату, розмір якої згідно з Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, на дату підписання договору становить 1973,95 грн. на місяць без ПДВ (п.3.1. договору).

Відповідно до п.3.2 договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що орендна плата сплачується відповідачем починаючи з дати підписання акта приймання-передачі, але в будь-якому разі не пізніше ніж з 11 календарного дня з дати підписання цього договору. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об’єкта оренди орендодавцеві.

Відповідно до п. 3.7 договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності останнього щомісячно не пізніше 10-го числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач за договором виконав свої зобов’язання належним чином та у строки, передбачені договором.

Відповідач, в порушення умов договору, не виконав своїх обов’язків по внесенню обумовленої плати за користування орендованим приміщенням, що призвело до виникнення заборгованості за період з січня по грудень 2009 року в розмірі 12672,97 грн.

Згідно ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є зокрема засноване на договорі, строкове, платне користування майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно п. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо у зобов’язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу.

Отже, виходячи з вищевикладеного, вимоги позивача обгрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

За таких обставин та керуючись ст.ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи –підприємця Лецкана В’ячеслава Львовича (м. Київ, вул. Довженка, 16, кв. 42; код 2402505094) на користь Комунального підприємства «Київпастранс»в особі Автобусного парку № 5 (м. Київ, вул. Набережне шосе, 2; рахунок № 26002330019933 в КРФ ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300830, код 03114336) 12672 (дванадцять тисяч шістсот сімдесят дві) грн. 97 коп. основного боргу, 126 (сто двадцять шість) грн. 73 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяІ.О.Домнічева