Рішення № 9552499, 15.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/6515.04.10 За позовом           Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології

ХХІ століття»

про                     стягнення 488806 грн. 65 коп.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Харченко С.Л.          

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства “Київжитлоспецексплуатація” до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології ХХІ століття» про стягнення заборгованості по орендній платі, та за фактичне користування приміщенням поза строком дії Договору оренди від в сумі 488806 грн. 65 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2010 р. порушено провадження у справі.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Позивач у судових засіданнях підтримував викладені у позові обставини, та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судові засідання не з’являвся, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило. Про поважні причини неявки в судові засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Відзив на позов відповідач не подав.

За таких обставин рішення по справі винесене на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, оглянувши надані позивачем оригінали документів, на які він посилаються, як на підставу своїх вимог, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд —

ВСТАНОВИВ:

01.03.2010 року між Київською міською клінічною лікарнею № 15 Подільського району міста Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології ХХІ століття»був укладений договір оренди № 1 нежитлового приміщення в будинку № 49 на вул. Нижній Вал.

Згідно з актом прийому-передачі від 01.03.2006 відповідачу передано в орендне користування двоповерхове нежиле приміщення загальною площею 1002,3 кв.м.

Пунктом 10 вищевказаного договору строк його дії встановлено до 01.03.2008 р.

Згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 08.11.2007 № 1445 «Про подальше використання об’єктів права власності територіальної громади м. Києва»нежиле приміщення в будинку № 49 на вул. Нижній Вал, що в м. Києві закріплено за позивачем у справі на праві господарського відання, а 15.01.2009 вищевказаний нежилий будинок передано на баланс позивачеві.

Як вбачається з матеріалів справи, за даними Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна (технічний паспорт від 10.03.2009) вказаний будинок має адресу: м. Київ, вул. Нижній Вал, 49 літер А.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», в разі переходу права власності до інших осіб, договір оренди зберігає чинність для нового власника; згідно ч. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов’язки наймодавця.

Матеріали спавши свідчать про те, що 01 березня 2009 року закінчився термін дії договору оренди від 01.03.2006 № 1, але відповідач орендовані приміщення не звільнив та продовжував їх використовувати, не сплачуючи при цьому належних платежів.

15.10.2009 року відповідач звільнив вказані приміщення по акту.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач порушував умови Договору, а саме проводив оплату за фактичне користування займаним (поза строком дії Договору) приміщенням несвоєчасно і не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості.

Позивачем направлялась Відповідачу вимога №155/1/11-5022 від 16.11.2009р. про погашення заборгованості; в матеріалах справи відсутні докази надання Відповідачем відповіді на дану вимогу.

Суд перевірив, погоджується та вважає обґрунтованим наданий Позивачем розрахунок заборгованості Відповідача.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем вищенаведеної заборгованості, а тому, зважаючи на все вищенаведене, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з Відповідача суми заборгованості.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем вимоги до Відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 49 ГПК України, з Відповідача на користь Позивача стягуються суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за звернення Позивача з позовом до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології ХХІ століття» (м. Київ, вул. Шота Руставелі, 31-Г, оф. 3; рахунок № 2600514726 в АППБ «Аваль», МФО 321024, код 33402824) на користь Комунального підприємства “Київжитлоспецексплуатація”(01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А; рахунок 2600800990704 ВАТ КБ «Хрещатик»у м. Києві, МФО 300670, код 03366500) 488806 (чотириста вісімдесят вісім тисяч вісімсот шість) грн. 65 коп. основного боргу, 4888 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн. 07 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяІ.О.Домнічева