Рішення № 9552020, 14.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 64/17-10-14/12214.04.10 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «14»квітня 2010 р.Справа № 64/17-10-14/122 Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу№ 64/17-10-14/122

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод будівельних матеріалів Астор»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Харків Еліт Пінобетон»

простягнення 33117,39 грн.

за участю представників сторін: від позивача- Рівчаченко О.В. від відповідача - не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківський завод будівельних матеріалів Астор»(надалі –ТОВ «Харківський завод будівельних матеріалів Астор») звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Еліт Пінобетон»(надалі –ТОВ «Харків Еліт Пінобетон») про стягнення 26473,03 грн. основного боргу, 921,84 грн. пені, 529,46 грн. інфляційних нарахувань, 43,52 грн. 3% річних, 913,86 грн. 30% річних, 4235,68 грн. збитків, а всього –33117,39 грн.

В обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов’язань по оплаті вартості товару, поставленого за договором поставки № у/001-09 від 01.04.2009 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.01.2010 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 01.02.2010 р. в судовому засіданні, викликано для участі представників сторін, яких зобов’язано виконати певні дії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.02.2010 р. розгляд справи відкладено на 16.02.2010 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.02.2010 р. матеріали справи № 64/17-10 направлено за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.02.2010 р. прийнято справу до провадження, присвоєно справі № 64/17-10-14/122, розгляд справи призначено на 17.03.2010 р.

У судове засідання 17.03.2010 р. представник відповідач не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ували не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.03.2010 р. розгляд справи відкладено на 14.04.2010 р.

У судове засідання 14.04.2010 р. представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ували не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В даному судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, в т.ч. за адресою зазначеній в довідці про включення в ЄДРПОУ.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Харківський завод будівельних матеріалів Астор»(постачальник) та ТОВ «Харків Еліт Пінобетон»(покупець) укладено договір поставки № у/001-09 від 01.04.2009 р. (надалі - Договір), відповідно до умов якого, постачальник зобов’язався передати у власність покупця товар, найменування, кількість, ціна якого вказана в специфікації, що є невід'ємною частиною Договору, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити цей товар відповідно до умов Договору.

Відповідно до специфікації товаром за Договором є цемент ПЦ/А 111/А-400.

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

У відповідності ч. 1 до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, на виконання умов Договору позивачем було здійснено поставку товару, на загальну сум 53573,03 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000633 від 09.04.2009 р. на суму 7537,20; № РН-0000651 від 14.04.2009 р. на суму 9610,63 грн.; № РН-0000697 від 16.04.2009 р. на суму 8461,20 грн.; № РН-0000763 від 24.04.2009 р. на суму 9226,40 грн.; № РН-0000723 від 21.04.2009 р. на суму 9055,20 грн.; № РН-0000815 від 30.04.2009 р. на суму 9682,40 грн.

Відповідно до п. 6.2 Договору оплата товару здійснюється за цінами, які діють у постачальника на момент відвантаження, відповідно до виставлених рахунків протягом 10 робочих днів з дати поставки.

Відповідач оплатив поставлений товар лише на суму 27100 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №: 1 від 24.04.2009 р. на суму 7000 грн.; № 2 від 27.04.2009 р. на сум 5000 грн.; № 4 від 27.04.2009 р. на суму 3000 грн.; № 8 від 28.05.2009 р. на сум 2800 грн.; № 1рl/12 від 11.06.2009 р. на суму 2000 грн.; № 1рl/8 від 12.06.2009 р. на суму 3000 грн.; № 26 від 25.06.2009 р. на сум 1800 грн.; № 42 від 15.07.2009 р. на суму 2500 грн.

Таким чином, відповідач в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства, не виконав свої грошові зобов’язання належним чином, у встановлений строк не здійснив розрахунок в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 26473,03 грн., наявність якої підтверджується матеріалами справи.

Позивач 09.10.2009 р. надіслав відповідачу вимогу № 377 від 08.10.2009 р., в якій вимагав погашення заборгованість в розмірі 26473,03 грн.

Відповідач одержав вищезазначену претензію 13.10.2009 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 13804149, але відповіді на вимогу не надав, заборгованість не сплатив.

Станом на день подання позову та розгляду справи у суді відповідач не розрахувався з позивачем в повному обсязі.

Поряд з цим, за прострочення відповідачем виконання зобов'язання за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 921,84 грн. пені, 529,46 грн. інфляційних нарахувань, 43,52 грн. 3% річних, 913,86 грн. 30% річних, 4235,68 грн. збитків.

В пункті 7.3 Договору сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець зобов’язаний сплатити постачальнику: суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення; пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Нарахування пені проводиться від суми простроченого платежу за весь період прострочення оплати і припиняється в момент повного погашення заборгованості; 3% річних від простроченої суми боргу, якщо прострочення виконання до 20 днів, а при простроченні більше ніж 20 днів - 30% річних; якщо прострочення виконання грошового зобов’язання перебільшує 30 днів, покупець, крім пені та річних, передбачених Договором, зобов’язаний відшкодувати збитки у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Крім того, відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, за перевіреним судом розрахунком, стягненню підлягають 921,84 грн. пені, 529,46 грн. інфляційних нарахувань, 43,52 грн. 3% річних, 913,86 грн. 30% річних, 4235,68 грн. збитків.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Враховуючи викладені обставини, суд задовольняє позов повністю.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Еліт Пінобетон»(02166, м. Київ, просп. Лісовий, буд. 35, кв. 250, код 35349071) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод будівельних матеріалів Астор»(61106, м. Харків, вул. Індустріальна, буд. 3, код 32359553) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 26473,03 грн. основного боргу, 921,84 грн. пені, 529,46 грн. інфляційних нарахувань, 43,52 грн. 3% річних, 913,86 грн. 30% річних, 4235,68 грн. збитків, 331,17 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 16.04.2010 р.