Рішення № 9551928, 19.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/1919.03.10

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Круп'яний дім”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Клен-Н”

Простягнення 33 150,01 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаЛевада О.І. —директор

Від відповідача Дубінан М.П. —директор 19.03.2010 р. у судовому засіданні за згодою представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Круп'яний дім” звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Клен-Н” 27 500 грн. заборгованості за поставлений товар відповідно до договору від 18.06.2008 р., 3 214,19 грн. пені, 675,82 грн. 3 % річних та 1 760 грн. інфляційних витрат.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/19 від 22.01.2010 р., яку призначено до розгляду на 22.02.2010 р.

У судове засідання, що відбулося 22.02.2010 р., сторони уповноважених представників не направили вимоги ухвали від 22.01.2010 р. не виконали. Розгляд справи відкладався на 19.03.2010 р.

У судове засідання 19.03.2010 р. з'явились представники позивача та відповідача. Представник позивача надав частину документів відповідно до вимог ухвал суду від 22.01.2010 р. та від 22.02.2010 р. Представник відповідача в судовому засіданні подав клопотання про припинення провадження у справі у зв’язку з погашенням відповідачем основної заборгованості.

В ході судового розгляду спору представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Круп'яний дім” підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача 33 150,01 грн. боргу, що складає вартість переданого у власність, але не оплаченого товару, пеню, інфляційні втрати та 3 % річних.

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано копії договору, видаткових накладних, якими стверджується передача відповідачеві товару.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.06.2008 р. Товариством з обмеженою відповідальністю “Круп'яний дім” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Клен-Н” укладено договір дистрибуції № 222, за умовами якого відповідач зобов’язався купувати, реалізовувати та займатися розповсюдженням продукції, переданої у власність останнього позивачем.

Відповідно до п. 1.2 договору ціна, асортимент та кількість продукції зазначаються у специфікації, прайс-листі, накладних документах та замовленні, які є невід’ємними частинами договору.

Згідно з п. 7.1 договору відвантаження продукції проводиться позивачем та за його рахунок, на підставі накладних, в яких сторони визначають її номенклатуру, ціну та кількість.

Відповідно до п. 7.1.1 договору відповідач надсилає електронною поштою, засобами факсимільного зв’язку або іншим зручним способом замовлення позивачу (з наступним його відправленням поштою) за 5 банківських днів та /або згідно діючого графіка поставок відповідно до можливої дати відвантаження продукції. Позивач погоджує дату відвантаження шляхом підписання замовлення відповідачу через уповноважену особу відповідача, та/або іншим зручним способом. При цьому сторони дотримуються вимог п. 2.2 даного договору. У випадку, якщо прийняте та затверджене відповідачем замовлення не надходить до позивача на протязі 72 год. з моменту його надсилання відповідачу –замовлення вважається прийняте до виконання в повному обсязі.

Розрахунок за продукцію згідно з п. 4.6 договору відповідач має провести не пізніше 45 календарних днів з моменту отримання продукції. Датою отримання продукції вважається дата, зазначена в накладних документах.

Аналіз умов договору від 18.06.2008 р. дає право стверджувати, що укладений правочин в межах відносин позивача та відповідача являє собою договір поставки з особливим порядком проведення розрахунків —за реалізований товар після сплину 45 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав взяті на себе договором від 18.06.2008 р. зобов’язання, а саме: поставив товар загальною вартістю 45 029,53 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0008194 від 01.12.2008 р. на суму 6 042,29 грн., № РН-0008326 від 08.12.2008 р. на суму 15 414 грн., № РН-0008468 від 15.12.2008 р. на суму 8 307,60 грн., № РН-0008597 від 19.12.2008 р. на суму 5 029,92 грн., № РН-0008758 від 29.12.2008 р. на суму 10 235,72 грн.

В свою чергу відповідач прийняв товар, що стверджується підписом уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю “Клен-Н” на вищевказаних видаткових накладних та частково оплатив його на суму 17 529,53 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем склала 27 500 грн.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

15.02.2010 р. відповідач погасив заборгованість у сумі 27500,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (в матеріалах справи).

Крім того, матеріали справи містять підписаний обома сторонами акт звірки від 17.02.2010 р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем відсутня.

Відповідно до ч. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають припиненню на підставі ч. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 3 214,19 грн. пені, 675,82 грн. 3 % річних та 1 760 грн. інфляційних витрат.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

У п. 9.2.1 договору сторони передбачили, що у випадку прострочення розрахунків за продукцію, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій, інфляційних нарахувань та 3 % річних з відповідача є такими, що заявлені правомірно, розраховані вірно, а тому підлягають задоволенню.

У зв’язку з тим, що відповідач перерахував позивачеві суму боргу після звернення останнього до суду для відновлення своїх прав, понесені позивачем судові витрати покладаються на відповідача повністю відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі наведеного та керуючись ч. 1-1 ст. 80, ст.ст. 33, 47, 49, 75, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Провадження у справі в частині вимог про стягнення 27500,00 грн. боргу припинити.

2.          В іншій частині вимог позов задовольнити повінстю.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Клен-Н” (03151, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 66, ідентифікаційний код 32485229) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Круп'яний дім” (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34, ідентифікаційний код 31481731) 3 214 (три тисячі двісті чотирнадцять) грн. 19 коп. пені, 1 760 (одну тисячу сімсот шістдесят) грн. інфляційної складової боргу, 675 (шістсот сімдесят п’ять) грн. 82 коп. 3 % річних, 331 (триста тридцять одну) грн. 50 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко

Дата підписання: 19.04.2010 р.