Рішення № 9551903, 22.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/5522.03.10                               

За позовомЗакритого акціонерного товариства Страхова компанія “Мега-Поліс”

До Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Естрін”

Простягнення 10012,98 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаМельник Ю.П. —представник за довіреністю від 05.08.2009 р. № 19

Від відповідача не з’явився 22.03.2010 р. у судовому засіданні за згодою представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2010 року Закрите акціонерне товариство Страхова компанія “Мега-Поліс” звернулося до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Естрін” 8980,63 грн. частки страхової суми відповідно до договору про загальні умови факультативного перестрахування та ретроцесії від 10.01.2008 р. та 1032,46 грн. пені.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/55 від 17.02.2010 р., яку призначено до розгляду на 05.03.2010 р.

Ухвалою від 05.03.2010 р. розгляд справи було відкладено на 22.03.2010 р. для витребування від сторін неподаних документів та додаткових доказів по справі.

У судове засідання, призначене на 22.03.2010 р. з'явився представник позивача, який надав суду для залучення до матеріалів справи документи згідно з вимогами ухвали від 05.03.2010 р.

Відповідач уповноваженого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи (повідомлення про вручення ухвали від 19.02.2010 р. в матеріалах справи), вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив позов задовольнити. Як слідує з позовної заяви та пояснень представника позивача, позовні вимоги про стягнення 10 012,98 грн. мотивовані невиконанням відповідачем обов’язку з оплати частки страхового платежу перестраховика за договором про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) від 10.01.2008 р. та відповідно до ковер-ноти від 19.03.2008 р. № 1158-10, від 10.04.2008 р. № 1333-10, від 17.03.2008 р. № 1139-10, від 16.04.2008 р. № 1400-10, від 20.02.2008 р. № 1011-10, від 20.03.2008 р. № 1206-10, від 09.06.2008 р. № 1706-10, від 19.05.2009 р. № 1547-10, від 14.03.2009 р. № 1108-10.

На підтвердження заявлених вимог позивач надав договір перестрахування від 10.01.2008 р., страхові акти, ковенр-ноти, повідомлення про страхові випадки.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.01.2008 р. між Закритим акціонерним товариством Страхова компанія “Мега-поліс” та Закритим акціонерним товариством “Страхова компанія “ЕСТРІН” було укладено договір № 01/2008-ФП про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії), згідно з яким сторони дійшли згоди, що кожна з них на добровільній основі передає іншій в перестрахування та приймає від іншої в перестрахування страховий ризик на умовах чинного законодавства, даного договору та конкретного договору перестрахування (ковер-ноти).

На виконання умов спірного договору між сторонами були укладені ковер-ноти від 19.03.2008 р. № 1158-10, від 10.04.2008 р. № 1333-10, від 17.03.2008 р. № 1139-10, від 16.04.2008 р. № 1400-10, від 20.02.2008 р. № 1011-10, від 20.03.2008 р. № 1206-10, від 09.06.2008 р. № 1706-10, від 19.05.2009 р. № 1547-10, від 14.03.2009 р. № 1108-10, за якими позивач передав ризик в перестрахування відповідачу.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача, поданими ним копіями вищевказаних договорів.

Виходячи з умов п. 9.5 ковер-ноти перестраховик зобов'язаний протягом 10 банківських днів, після отримання від перестрахувальника документів, що підтверджують факт настання страхового випадку та розрахунок суми збитків, перерахувати перестрахувальнику або за його дорученням струвальнику (вигодонабувачу) відповідну долю страхового відшкодування в межах прийнятого на себе обсягу відповідальності.

Всупереч умов договору після настання страхових випадків за ковер-нотами та одержання належного комплекту документів відповідач не сплатив позивачу частину страхового відшкодування, заборгувавши 8 980,52 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями позивача про страхові випадки, а також розрахунком, проведеним відповідно до умов договору від 10.01.2008 р. та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України “Про страхування” перестрахування являє собою страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Перелік випадків відмови у страхових виплатах або страховому відшкодуванні визначений у ст. 26 Закону України “Про страхування”.

Відповідач не подав до суду обґрунтовані заперечення на позовну заяву та не довів суду належними засобами доказування підстав для звільнення його від обов’язків по сплаті своєї частки як ретроцесіонера у відшкодуванні в розмірі 8 980,52 грн. Також відповідачем не надано суду доказів належної оплати за договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач заявлені вимоги не спростував.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив оплату за договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 624, 625 ЦК України підлягає стягненню 8 980,52 грн. боргу.

Крім боргу, позивач просить стягнути з відповідача 1 032,46 пені.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 10.8 договору у разі порушення узгоджених термінів сплати платежів за договором (ковер-нотою) сторона, яка не виконала зобов'язання, сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми платежу, який прострочено, за кожний день затримки платежу.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, за перевіреним судом розрахунком стягненню підлягає 1 032,46 пені.

          Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “ЕСТРІН” (03680, м. Київ, пр-т. Перемоги, 56, кім. 546, ідентифікаційний код 33446966) на користь Закритого акціонерного товариства Страхова компанія “Мега-поліс” (03110, м. Київ, вул. Клименка, 23, оф. 208, ідентифікаційний код 30860173) 8 980 (вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн. 52 коп. боргу, 1 032 (одну тисячу тридцять дві) грн. 46 коп. пені, 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко

Дата підписання: 16.04.2010 р.