Рішення № 9551898, 15.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/1015.03.10

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Елітбуд"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Сегал і К"

простягнення 129 372,21 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники сторін:

від позивачаШишкіна Ю.О.- представник за довіреністю від 01.10.2009 р. б/н

від відповідача не з'явився 15.03.2010 р. у судовому засіданні за згодою представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Елітбуд” звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сегал і К” 89038,64 грн. заборгованості з оплати вартості отриманого товару за договором поставки від 01.01.2008 р. № 2, 8903,64 грн. штрафу і 10750,02 грн. пені відповідно до п. 6.3 договору, а також 2649,66 грн. 3 % річних і 10477,32 грн. інфляційних збитків за ст. 625 Цивільного кодексу України. Крім того, позивач посилається на те, що 12.05.2009 р. відповідачу було поставлено товар на накладною № 001751 на суму 7553,21 грн., вартість якого він також не оплатив.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/10 від 15.01.2010 р., яку призначено до розгляду на 15.02.2010 р.

Ухвалою від 15.02.2010 р. розгляд справи було відкладено на 26.02.2010 р. у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподання витребуваних судом документів.

У судове засідання, призначене на 26.02.2010 р., відповідач уповноваженого представника не направив, витребувані судом документи не подав. Представник позивача підтримав заявлені вимоги, на підтвердження яких посилався на подані до матеріалів справи докази.

Ухвалою від 26.02.2010 р. розгляд справи було відкладено на 15.03.2010 р. у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподання витребуваних судом документів.

У судове засідання, призначене на 15.03.2010 р., відповідач уповноваженого представника у судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвал суду у справі № 46/10 від 15.01.2010 р., 15.02.2010 р. та від 26.02.2010 р. не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив позов задовольнити. Як слідує з позовної заяви та пояснень представника позивача позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем обов’язку з оплати поставленого товару. На підтвердження заявлених вимог позивачем надано договір поставки від 01.01.2008 р. № 2, накладні на поставку товару, виставлені позивачем рахунки.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Елітбуд” в якості постачальника та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сегал і К" в якості покупця уклали договір поставки № 2 (надалі —договір), за умовами якого постачальник (позивач) зобов’язався передавати у власність покупця товар, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити товар на умовах, визначених даним договором.

Згідно з п. 4.1 договору партія товару формується постачальником на підставі заявки покупця.

Відповідно до п. 4.3 договору партія товару повинна бути прийнята покупцем протягом 3 банківських днів з моменту надходження грошей на рахунок постачальника.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що ціна товару зазначається в товарних накладних.

Оплата товару здійснюється у формі безготівкового розрахунку на підставі рахунку-фактури, виставленого постачальником відповідно до заявки покупця. Протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення постачальником рахунку-фактури покупець здійснює передоплату в розмірі 100 % ціни товару (п.п. 3.3, 3.4 договору).

За твердженнями позивача в рамках договору відповідачу за накладними: № 007364 від 09.10.2008 р. на суму 1 030,20 грн., № 007453 від 13.10.2008 р. на суму 250,78 грн., № 007426 від 13.10.2008 р. на суму 2 254,08 грн., № 007505 від 14.10.2008 р. на суму 4 859,35 грн., № 007534 від 15.10.2008 р. на суму 2 488,41 грн., № 007601 від 20.10.2008 р. на суму 1 030,20 грн., № 007605 від 20.10.2008 р. на суму 8 060,65 грн., № 007639 від 20.10.2008 р. на суму 2 254,08 грн., № 007764 від 25.10.2008 р. на суму 427,44 грн., № 007921 від 31.10.2008 р. на суму 7 916,09 грн., № 007937 від 01.11.2008 р. на суму 655,82 грн., № 007941 від 01.11.2008 р. на суму 831,93 грн., № 007959 від 03.11.2008 р. на суму 4 486,60 грн., № 008029 від 05.11.2008 р. на суму 2 254,08 грн., № 008041 від 06.11.2008 р. на суму 1 212,24 грн., № 006842 від 07.11.2008 р. на суму 11 759,40 грн., № 008093 від 08.11.2008 р. на суму 2 379,44 грн., № 008269 від 17.11.2008 р. на суму 4 626,60 грн., № 008354 від 20.11.2008 р. на суму 2 693,28 грн., № 008355 від 20.11.2008 р. на суму 11 868 грн., № 008375 від 22.11.2008 р. на суму 365,68 грн., № 008395 від 24.11.2008 р. на суму 559,68 грн., № 008421 від 25.11.2008 р. на суму 4 251,24 грн., № 008612 від 03.12.2008 р. на суму 2 693,28 грн., № 008655 від 08.12.2008 р. на суму 4 035,46 грн., № 008673 від 08.12.2008 р. на суму 1 877,15 грн., № 008738 від 11.12.2008 р. на суму 1 917,96 грн., всього поставлено товар на загальну суму 89 038,64 грн.

Відповідач не оплатив поставлений товар заборгувавши 89 038,64 грн.

Крім того, позивач посилається на те, що 12.05.2009 р. відповідачу було поставлено товар за накладною № 001751 на суму 7553,21 грн., вартість якого він також не оплатив.

Оскільки доказів поставки товарів за накладною № 001751 від 12.05.2009 р. позивач не надав та не включив вартість товару за такою накладною до ціни позову, посилання не даний бухгалтерський документ суд вважає безпідставним та не розглядає її в якості доказу по справі.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Отже, з наявних в матеріалах справи письмових доказів та пояснень представника позивача судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду з даним позовом відповідач прийняв товар вартістю 89 038,64 грн., оплату за поставлений товар не здійснив, чим порушив умови договору та чинне законодавство і його борг перед позивачем становить 89 038,64 грн.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 89 038,64 грн. за договором № 2 від 01.01.2008 р. документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 8903,64 грн. штрафу і 10750,02 грн. пені, 2649,66 грн. 3 % річних, 10477,32 грн. інфляційних збитків.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.3 договору у випадку порушення строку оплати покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості, а також за прострочення понад 30 днів штраф в розмірі 10 % від загальної суми прийнятого, але неоплаченого товару.

Таким чином, штраф у розмірі 8 903,86 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Разом з тим, позовні вимоги про стягнення 10750,02 грн. пені, 2649,66 грн. 3 % річних, 10477,32 грн. інфляційних збитків з відповідача є такими, що заявлені правомірно, але підлягають залишенню без розгляду в порядку п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не підтверджені належними доказами та обґрунтованим розрахунком. Так, виходячи з розрахунку позивача, нарахування штрафних санкцій відбувається через 3 банківських дні після кожної поставки товару. Натомість, наданий позивачем розрахунок не можна вважати належним та правовірним, оскільки обов’язок оплатити товар наставав у відповідача через 3 банківських дні з моменту виставлення постачальником рахунку-фактури (п. 3.4 договору).

          Ухвалами від 15.02.2010 р. та від 26.02.2010 р. суд двічі зобов’язував позивача надати уточнений розрахунок ціни позову у вигляді таблиці, де окремими графами вказати суму поставки за кожною накладною, приєднаною до позовної заяви, строк настання оплати, суму та дату часткового погашення боргу за кожною накладною, період прострочення і нарахування пені, 3 % та інфляційних збитків. Позивачем не подано уточнений розрахунок штрафних санкцій. На цій підставі слід вважати, що позивачем не виконано вимог суду у цій частині, доказів на підтвердження поважності їх невиконання не подано.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги в частині стягнення 10 750,02 грн. пені, 2649,66 грн. 3 % річних та 10477,32 грн. інфляційної складової боргу залишити без розгляду.

2.          В іншій частині вимог позов задовольнити.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сегал і К" (03151, м. Київ, вул. Василенка, 7а, ідентифікаційний код 32766238) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Елітбуд” (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Промислова, 9, ідентифікаційний код 30219145) 89 038 (вісімдесят тисяч тридцять вісім) грн. 64 коп. основного боргу, 8 903 (вісім тисяч дев'ятсот три) грн. 86 коп. штрафу, 942 (дев'ятсот сорок дві) грн. 43 коп. державного мита та 176 (сто сімдесят шість) грн. 66 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко

Дата підписання: 19.04.2010 р.