Рішення № 9551760, 19.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/73-34/2319.04.10 За позовомАкціонерного банку «Енергобанк»в особі філії Акціонерного банку «Енергобанк»в м. Житомирі

до

третя особа –Товариства з обмеженою відповідальністю «Експо-Пак»

Відкрите акціонерне товариство «Житомирхліб»

простягнення 1794555,50 грн.

Головуючий суддяСташків Р.Б.

СуддіКопитова О.С.

Самсін Р.І.

Представники: від позивача –Лозицький О.В. (довіреність б/н від 03.03.2009); від відповідача –

від третьої особи –Арбаджийський Є.Г. (довіреність № 5/4 від 01.07.2009);

не з’явився. СУТЬ СПОРУ:

Акціонерний банк «Енергобанк»(далі –Банк, позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експо-Пак»(далі –відповідач) про стягнення 1 794 555,50 грн. за кредитним договором № 134 від 08.09.2005 та договором № 150 від 19.12.2005 за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставленого майна, яке належить Відповідачу, у зв'язку з порушенням та невиконанням ВАТ «Житомирхліб»своїх зобов'язань за Кредитними договорами № 134 та № 150.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2008 було порушено провадження у справі № 18/73 (суддя Мандриченко О.В.).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2008 до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача залучено Відкрите акціонерне товариство «Житомирхліб»(далі –ВАТ «Житомирхліб», Третя особа).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.04.2008 у справі №18/73 позов Банку задоволено повністю. Стягнуто з Позичальника на користь Банку заборгованість за Кредитним договором № 150 в наступних розмірах 2 400 000,00 грн. - заборгованості за кредит; 369 057,83 грн. заборгованості за відсотками по користуванню кредитом; 15 307,66 грн. –пені за несвоєчасне погашення кредиту; заборгованість за Кредитним договором № 134, що складається з 875 882,79 грн. –заборгованості за кредит, 137 789,56 грн. - заборгованості за відсотками по користуванню кредитом, 36 208,36 грн. - пені за несвоєчасно сплачений кредит, 4 146,04 грн. - пені за несвоєчасно сплачені відсотки за користування кредитом за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставленого майна, що знаходиться за адресою Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Мучна, 2 загальною вартістю 1 597 780,00 грн. згідно договору іпотеки від 08.09.2006 та договору застави від 08.09.2006 в сумі 196 775,50 грн.; а також витрати по сплаті держмита в розмірі 17 945 грн., 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2008, апеляційна скарга Відповідача була залишена без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2008 у справі № 18/73 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2008 у справі № 18/73 касаційна скарга ТОВ «Експо Пак»задоволена частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2008 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2008 скасовані, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, у зв'язку з:

- процесуальними порушеннями, допущеними судами обох інстанцій, а саме відсутності правових підстав для стягнення з відповідача суми в розмірі З 938 392,24 грн. при бажанні позивача задовольнити свої вимоги не у повному обсязі, а лише частково на суму 1 794 555 грн., адже в матеріалах справи відсутня заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, поданої в порядку статті 22 ГПК України та доказів доплати державного мита згідно з новою ціною, як то передбачено статтею 46 ГПК України;

- не надання судами обох інстанцій оцінки й тому факту, що у позовній заяві позивач зазначає, що загальний борг третьої особи за кредитними договорами складає 3 838 392,24 грн., тоді як відповідно до ухвали Господарського суду Житомирської області від 29.07.2008 у справі № 4/41-Б про банкрутство ВАТ «Житомирхліб»борг останнього за цими договорами становить 3 330 102,11 грн. і саме ця сума визнана боржником та включена до реєстру кредитору, затвердженого судом;

- судами не визначено спосіб реалізації предмета іпотека, а саме чи шляхом проведення прилюдних торгів або шляхом надання позивачу права на продаж предмета іпотеки із застосуванням процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку», тобто право на продаж предмета іпотеки будь-якій особі - покупцеві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2008 справу № 18/73 прийнято до провадження суддею Сташків Р.Б. та присвоєно внутрішній номер 18/73-34/23.

У перегляді постанови Вищого господарського суду України від 09.12.2008 по справі № 18/73, ухвалою Верховного Суду України від 19.02.2009 було відмовлено.

ТОВ «Експо Пак»вдруге подало касаційну скаргу на постанову Вищого господарського суду України від 09.12.2008 у справі № 18/73, в задоволені якої ухвалою Верховного Суду України від 14.05.2009 було відмовлено.

19.08.2009 розпорядженням в.о. Голови Господарського суду міста Києва Івановою Л.Б. доручено розгляд справи № 18/73-34/23 здійснювати колегіально у складі суддів: головуючий суддя Сташків Р.Б., судді Копитова О.С. та Самсін Р.І.

29.07.2009 позивачем була подана заява про уточнення предмету позову та про збільшення розміру позовних вимог (позов про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно зі статтею 39 Закону України «Про іпотеку»), відповідно до якого позивач просив: стягнути з Позичальника на користь Банку загальну суму заборгованості у розмірі 4 262 820,82 грн., в тому числі за Кредитним договором № 134 від 08.09.2005 заборгованість в розмірі 1 097 037,19 грн. (875 882,79 грн. –заборгованості по кредиту, 221 154,40 грн. –заборгованості за відсотками по користуванню кредитом), за Кредитним договором № 150 від 16.12.2005 –в розмірі 3 165 783,63 грн. (2 400 000 грн. –заборгованості по кредиту; 765 783,63 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом), для чого звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Черпак Г.А. 08.09.2006 (реєстр. № 7996) на цілісний майновий комплекс з 15 будівель, що знаходиться за адресою Житомирська обл., місто Бердичів, вул. Мучна, 2, а також за договором застави від 08.09.2006, шляхом проведення прилюдних торгів із початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації у розмірі 1 794 555,50 грн., з покладанням судових витрат за розгляд справи на Відповідача.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням ВАТ «Житомирхліб»своїх зобов'язань за договором на надання кредиту № 134 від 08.09.2005 (далі –Кредитний договір № 134) та договором на відкриття кредитної лінії та № 150 від 19.12.2005 (далі –Кредитний договір № 150), укладеними між позивачем та Третьою особою. Позовні вимоги заявлені до відповідача у зв’язку із тим, що останній є майновим поручителем ВАТ «Житомирхліб»за вказаними Кредитними договорами № 134 та № 150 відповідно до договору іпотеки від 8 вересня 2006 року (далі –Договір іпотеки) та договору застави від 8 вересня 2006 року (далі –Договір застави).

Відповідач позов не визнав, свої заперечення мотивував тим, що:

- за Договором іпотеки та Договором застави він виступив гарантом ВАТ «Житомирхліб»за Кредитними договорами № 134 і № 150, а отже як гарант несе субсидіарну, а не солідарну відповідальність за Третю особу;

- отже як субсидіарний боржник відповідач повинен нести відповідальність тільки у випадку відсутності у боржника (ВАТ «Житомирхліб») грошових коштів, необхідних для належного виконання зобов’язань за вищевказаними Кредитними договорами. Проте, позивач не надав доказів щодо відсутності грошових коштів у Третьої особи;

- вимога від 12.06.2007 про погашення заборгованості за Кредитними договорами № 134 і № 150 була надіслана відповідачу в період коли строк дії цих договорів ще не сплав;

- нарахування неустойки, а також процентів за користування кредитом після визнання ВАТ «Житомирхліб»банкрутом є неправомірним.

Третя особа пояснень щодо позову не надавала, у судові засідання не з’являлась.

Відповідач подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі № 18/73-34/23 до вирішення справи № 4/41-Б про банкрутство ВАТ «Житомирхліб» у Господарському суді Житомирської області та про фіксування судового процесу технічними засобами.

Суд відмовив відповідачу в задоволенні клопотання про зупиненя провадження у справі № 18/73-34/23 до вирішення справи № 4/41-Б про банкрутство ВАТ «Житомирхліб»у Господарському суді Житомирської області, оскільки справа № 4/41-Б знаходиться в стані ліквідації; клопотання Відповідача про фіксування судового процесу технічними засобами судом задоволено.

У задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 18/73-34/23 до вирішення справи № 25/434 за позовом ТОВ «Корпорація Гудвілл»до ТОВ «Експо Пак»та АБ «Енергобанк»про визнання договорів іпотеки та застави недійсними, яка розглядається Господарським судом міста Києва, суд відмовив, оскільки відповідачем не було документально обґрунтовано заявлене до розгляду клопотання, а витребувані судом докази, відповідачем не надані.

У судових засіданнях при слуханні справи № 18/73-34/23 оголошувались перерви, слухання справи неодноразово відкладались.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

08.09.2005 між Позивачем (Банк) та Третьою особою (Позичальник) було укладено Кредитний договір № 134, відповідно до якого Банк надав Позичальнику кредит у сумі 1 296 235,95 грн. під 19% річних на строк з 08.09.2005 до 07.09.2007 для придбання хлібопекарного обладнання за договором поставки № 15/06-01 від 15.06.2005 та № 2/06-01 від 12.07.2005.

Відповідно до пункту 2.1 Кредитного договору № 134 забезпеченням виконання зобов'язань Позичальника є застава:

2.1.1 Рухоме майно: хлібопекарне обладнання на загальну суму 732 702,32 грн. згідно договору застави від 08.09.2005;

2.1.2 Майнові права за договорами поставки між ВАТ «Житомирхліб»та:

- ПП «Імпексмаш»(договір № 15/06-01 від 15.06.2005) на суму 771 000,06 грн.;

- ТОВ «Оргхарчопромсервіс»(договір № 2/06-01 від 12.07.2005) на суму 882 721,68 грн.

Відповідно до пункту 2.2 Кредитного договору № 134, кредит наданий Банком забезпечується всім належним Позичальнику майном і коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до пункту 3.4 Кредитного договору № 134 Банк нараховує проценти із розрахунку встановленої у договорі процентної ставки і фактичної суми одержаного кредиту в останній робочий день місяця за календарний місяць. База розрахунку –365/366 днів. Позичальник сплачує проценти щомісячно до 5-го числа (включно) наступного за звітним місяця шляхом перерахування їх на рахунок № 2068.8.319706 Банку, при цьому датою сплати процентів вважається дата зарахування сплаченої суми на рахунок Банку.

Згідно з пунктом 4.2 Кредитного договору № 134 Банк має право стягувати достроково з Позичальника всю суму заборгованості, включаючи проценти і пені, при невиконанні Позичальником договірних зобов’язань, використання кредиту не за цільовим призначенням, наданні Банку недостовірних відомостей про свій фінансовий стан, а також при погіршенні фінансового стану Позичальника.

01.04.2006 Додатковою угодою № 1 до Кредитного договору № 134 було змінено з 01.04.2006 процентну ставку за користування кредитом на 18% річних.

19.12.2005 між Позивачем (Банк) та Третьою особою (Позичальник) було укладено Кредитний договір № 150, відповідно до якого Банк відкриває Позичальнику кредит у сумі 3 700 000 грн. під 19,5% річних на строк з 19.12.2005 до 18.12.2008 для розрахунків з постачальниками та ведення господарської діяльності.

Відповідно до пункту 2.1 Кредитного договору № 150 забезпеченням виконання зобов'язань Позичальника є застава:

- власне майно Позичальника: майновий комплекс (нерухомість та обладнання) «Довбишський хлібзавод», майновий комплекс (нерухомість та обладнання) «Радомишльський хлібзавод», товари (сировина, виробничі запаси), виробниче обладнання;

- майнова порука - ТзОВ «Корпорація Гудвілл»: застава акцій ВАТ «Житомирхліб»в кількості 7289426 шт.

Відповідно до пункту 2.2 Кредитного договору № 150, кредит наданий Банком забезпечується всім належним Позичальнику майном і коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до пункту 3.4 Кредитного договору № 150 Банк нараховує проценти із розрахунку встановленої у договорі процентної ставки і фактичної суми одержаного кредиту в останній робочий день місяця за календарний місяць. База розрахунку –365/366 днів. Позичальник сплачує проценти щомісячно до 5-го числа (включно) наступного за звітним місяця шляхом перерахування їх на рахунок № 2078.9.319702 Банку, при цьому датою сплати процентів вважається дата зарахування сплаченої суми на рахунок Банку.

Згідно з пунктом 4.2 Кредитного договору № 150 Банк має право зменшувати ліміт кредитної лінії або стягувати достроково з Позичальника всю суму заборгованості, включаючи проценти і пені, при невиконанні Позичальником договірних зобов’язань, використання кредиту не за цільовим призначенням, наданні Банку недостовірних відомостей про свій фінансовий стан, а також при погіршенні фінансового стану Позичальника.

01.04.2006 Додатковою угодою № 1 до Кредитного договору № 150 було змінено з 01.04.2006 процентну ставку за користування кредитом на 18,5% річних.

Відповідно до пункту 4.2 Кредитних договорів № 134 та № 150 Банк має право стягнути достроково з Позичальника всю суму заборгованості, включаючи проценти і пені, при невиконання Позичальником договірних зобов'язань, використання кредиту не за цільовим призначенням, надані Банку недостовірних відомостей про свій фінансовий стан, а також при погіршенні фінансового стану Позичальника.

Відповідно до пункту 4.3 Кредитних договорів № 134 та № 150 Банк має право в разі банкрутства, ліквідації або реорганізації Позичальника приймати участь у роботі ліквідаційної комісії, задовольняти свої вимоги по договору за рахунок коштів, що надійшли від продажу майна Позичальника або переоформлення заборгованості на правонаступника власності Позичальника.

08.09.2006 між Позичальником, Банком та ТОВ «Експо Пак»(далі -Майновий поручитель) в забезпечення виконання Кредитних договорів № 134 та № 150 було укладено договір іпотеки, предметом якого виступило нерухоме майно згідно переліку, наведеного в пункті 1.2 Кредитного договору, а саме: цілісний майновий комплекс з 15 будівель, що знаходиться за адресою Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Мучна, 2, які належать Майновому поручителю на праві власності на загальну суму 1 597 780,00 грн.

Опис майна переданого в іпотеку наведено в Додатку до договору іпотеки від 07.09.2006 (а.с. 19 Том І) та в пункті 1.2 договору іпотеки (а.с. 17 Том І).

Відповідно до пункту 5.1 Договору іпотеки від 08.09.2006 у разі порушення ВАТ «Житомирхліб»основного зобов'язання та/або умов цього договору Позивач надсилає відповідачу письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушення зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Банк набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання у наступних випадках:

- якщо у момент настання строку виконання зобов'язань за Кредитним договором вони не будуть виконанні, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений Кредитним договором строк суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у встановлені Кредитним договором строки сум процентів; та/або при несплаті або частковій несплаті у встановлені Кредитним договором строки сум неустойки (пені, штрафних санкцій);

- у разі реорганізації, ліквідації Відповідача або Майнового поручителя (пункт 5.2 Договору іпотеки від 08.09.2006).

Банк має право вимагати дострокового виконання зобов'язання за Кредитним договором, забезпеченого цією іпотекою, якщо його вимога не буде задоволена - звернути стягнення на предмет іпотеки у разі:

- надання Відповідачем недостовірної інформації Банку згідно пункту 2.1 цього договору, в тому числі при не попередженні Банка про всі відомі Відповідачу права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки (в т.ч. ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку);

- у разі порушення Банком обов'язків, встановлених цим Договором (пункт 5.3. Договору іпотеки від 08.09.2006).

Відповідно до пункту 5.4 Договору іпотеки від 08.09.2006 звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється:

- за рішенням суду;

- у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- згідно з договором про задоволення вимог Банку.

При цьому витрати Банку, пов'язані з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням та зверненням стягнення на предмет іпотеки, також забезпечуються цією іпотекою, тобто ці витрати бере на себе Відповідач та вони підлягають відшкодуванню Банку в повному обсязі.

Відповідно до пункту 5.5 Договору іпотеки від 08.09.2006 способами задоволення вимог Банку є наступні:

- у випадку невиконання відповідачем письмової вимоги Банку про усунення порушених зобов'язань за цим та/або Кредитним договором у встановлений Банку строк, такі вимоги Банку задовольняються за рахунок предмета іпотеки. Це застереження згідно Закону України «Про іпотеку»вважається договором про задоволення вимог Банку, який є правовою підставою для реєстрації права власності Банку на предмет іпотеки на підставі цього договору іпотеки, який в цьому випадку є правовстановлюючим документом (підпункт 5.5.1 пункту 5.5 Договору іпотеки від 08.09.2006).

- реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкова ціна продажу предмета іпотеки прилюдних торгів встановлюється за рішенням суду або за згодою між Відповідачем та Банком, якщо така згода не досягнута - спеціалізованою організацією, що проводить прилюдні торги на підставі оцінки предмета іпотеки. При цьому початкова ціна не може бути нижчою за 90 відсотків вартості предмета іпотеки, визначеної шляхом його оцінки (підпункт 5.5.2 пункту 5.5 Договору іпотеки від 08.09.2006).

- банк має право організувати продаж предмета іпотеки шляхом укладення договору купівлі-продажу між відповідачем та покупцем, який укладається за письмовою згодою Банку в порядку, визначеному статтею 6 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати». При цьому кошти за придбану нерухомість покупець сплачує на банківські рахунки Банку (підпункт 5.5.3 пункту 5.5 Договору іпотеки від 08.09.2006).

- право вибору способу задоволення вимог Банку, встановлених пунктом 5.5. цього Договору, та вибір способу задоволення таких вимог належить Банку (підпункт 5.5.4 пункту 5.5 Договору іпотеки від 08.09.2006).

У випадку оголошення публічних торгів такими, що не відбулись, Банк має право прийняти предмет іпотеки у власність. При цьому згоди відповідача на це не потребується, а ціна предмета іпотеки, що передається у власність, визначається експертним шляхом.

08.09.2006 між Позичальником, Банком та ТОВ «Експо Пак»(надалі -Майновий поручитель) в забезпечення виконання Кредитних договорів № 134 та № 150 для своєчасного виконання зобов'язань за Кредитними договорами № 134 та № 150, в тому числі по поверненню суми кредиту, сплаті відсотків, відшкодуванню збитків, завданих прострочкою виконання, сплаті неустойки було укладено договір застави основних засобів та виробничого обладнання на суму 196 775,50 грн., що знаходиться за адресою Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Мічуріна, 2, які належать Майновому поручителю на праві власності.

Опис майна переданого в заставу наведено в Додатку до договору застави від 08.09.2006 (а.с. 21 Том І).

08.09.2006 між Позичальником, Банком та ЗАТ «Торговий дім «Гудвілл»в забезпечення виконання Кредитних договорів № 134 та № 150 для своєчасного виконання зобов'язань за Кредитними договорами № 134 та № 150, в тому числі по поверненню суми кредиту, сплаті відсотків, відшкодуванню збитків, завданих прострочкою виконання, сплаті неустойки було укладено договір застави основних засобів та виробничого обладнання в кількості 129 одиниць на суму 639 872,50 грн., що знаходиться за адресою Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Мічуріна, 2, які належать ЗАТ «Торговий дім «Гудвілл»на праві власності.

Опис майна переданого в заставу наведено в Додатку до договору застави від 08.09.2006 (а.с. 60 Том І).

28.03.2007 Ухвалою Господарського суду Житомирської області у справі № 4/41-Б було порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Житомирхліб»(м. Житомир).

12.06.2007 за вих. № 04/01-77/1 Банк направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого Відповідача, як майнового поручителя третьої особи просили достроково погасити суму кредиту в розмірі 2 400 000 грн. та 164 696,18 грн. заборгованості по відсотках за Кредитним договором № 150, та достроково погасити суму кредиту в розмірі 875 882,79 грн. та 22 724,70 грн. заборгованості по відсотках за Кредитним договором № 134.

Станом на 01.04.2008 відповідно до довідки позивача від 03.04.2008 №б\н, заборгованість ВАТ «Житомирхліб» перед Банком за Кредитним договором № 134 складає: 875 882,79 грн. - заборгованості за кредит; 137 789,56 грн. - заборгованості за відсотками по користуванню кредитом; 36 208,36 грн. - пені за несвоєчасно сплачений кредит; 4 146,04 грн. - пені за несвоєчасно сплачені відсотки за користування кредитом. Заборгованість ВАТ «Житомирхліб» перед Банком за Кредитним договором № 150 складає: 2 400 000,00 грн. - заборгованості за кредит; 369 057,83 грн. - заборгованості за відсотками по користуванню кредитом; 15 307,66 грн. - пені за несвоєчасне погашення кредиту.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 29.07.2008 у справі № 4/41-Б про визнання банкрутом ВАТ «Житомирхліб», якою було затверджено реєстр вимог кредиторів Третьої особи, встановлено, що уточнені вимоги АБ «Енергобанк»в особі філії АБ «Енергобанк»в м. Житомирі Третьою особою було визнано у сумі 3 330 102,11 грн., а саме:

- за Кредитним договором № 134 - 876 327,04 гривень, з яких заборгованість по кредиту - 875 882,79 гривень; пеня за несвоєчасно сплачені відсотки - 435,75 гривень; 3% річних за несвоєчасно сплачені відсотки - 8,50 гривень;

- за Кредитним договором № 150 –2 453 775,07 гривень, з яких заборгованість по кредиту –2 400 000 гривень, відсотки за користування кредитом - 52 783,85 гривень; пеня за несвоєчасно сплачені відсотки - 982,72 гривень; 3% річних за несвоєчасно сплачені відсотки - 08,50 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість Третьої особи за Договорами № 134, 150 за період з 01.01.2007 до 29.07.2009 становить 4262820,82 грн., в тому числі за Договором № 134 –в розмірі 1097037,19 грн. (заборгованість по кредиту –875882,79 грн., заборгованість за відсотками –221154,40 грн.) за Договором № 150 –в розмірі 3165783,63 грн. (заборгованість по кредиту –2400000 грн., заборгованість за відсотками –765783,63 грн.).

При цьому, як убачається із розрахунків суми заборгованості, відсотки за користування кредитом за Кредитним договором № 134 у сумі 221154,4 грн. нараховані за період з 01.06.2007 до 24.10.2008, а за Кредитним договором №150 у сумі 765783,63 грн. нараховані за період з 01.02.2007 до 24.10.2008.

Вказана сума заборгованості за відсотками складається із суми заборгованості, яка визнана Господарським судом Житомирської області у справі № 4/41-Б про банкрутство ВАТ «Житомирхліб», так із суми заборгованості по відсоткам нарахованих після винесення ухвали Господарського суду Житомирської області від 29.07.2008, які являються поточною заборгованістю Третьої особи.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з статтею 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, факт включення вимог позивача до реєстру кредиторів Третьої особи, не свідчить про припинення зобов’язань за Кредитними договорами №№ 134,150, забезпеченими Договором іпотеки та Договором застави, а тому у відповідача перед позивачем обліковується заборгованість у сумі 4262820,82 грн., в тому числі за Кредитним договором № 134 –в розмірі 1097037,19 грн. (заборгованість по кредиту –875882,79 грн., заборгованість за відсотками –221154,40 грн.) за Кредитним договором № 150 –в розмірі 3165783,63 грн. (заборгованість по кредиту –2400000 грн., заборгованість за відсотками –765783,63 грн.).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку»іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про заставу»застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (частина 2 статті 589 ЦК України).

Аналогічна норма міститься в статті 19 Закону України «Про заставу».

Частиною 1 статті 7 Закону України «Про іпотеку»визначено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, Третя особа не виконала своїх зобов’язань перед Позивачем за Договорами №№ 134, 150.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач на підставі Договору іпотеки та Договору застави є майновим поручителем Третьої особи перед Позивачем за виконання Третьою особою своїх зобов’язань перед Позивачем відповідно до Договорів №№ 134, 150.

Таким чином, позивач у зв’язку з невиконанням Третьою особою своїх зобов’язань за Договорами №№ 134, 150 має право одержати задоволення з вартості майна відповідача, яке було передано останнім в іпотеку та заставлене Позивачу відповідно до Договору іпотеки та Договору застави.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про заставу»заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави (частина 6 статті 20 Закону України «Про заставу»).

Згідно з частиною 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку»визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Враховуючи вищевикладене, перелічені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що оскільки Третя особа не виконала свої зобов’язання за Договорами №№ 134, 150, а відповідач залишив без задоволення вимогу позивача від 12.06.2007 № 04/01-77/1, а тому позивач правомірно звернувся до суду із позовом про звернення стягнення на предмети застави та іпотеки за Договорами застави та іпотеки з метою погашення заборгованості ВАТ «Житомирхліб»за Кредитними договорами №134 та № 150 всього у сумі 4262820,82 грн., в тому числі за Кредитним договором № 134 –в розмірі 1097037,19 грн. (заборгованість по кредиту –875882,79 грн., заборгованість за відсотками –221154,40 грн.) за Кредитним договором № 150 –в розмірі 3165783,63 грн. (заборгованість по кредиту –2400000 грн., заборгованість за відсотками – 765783,63 грн.).

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не спростував обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що у даному випадку останній несе субсидіарну відповідальність за Договорами застави та іпотеки, оскільки норми про субсидіарну відповідальність не регулюють правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем у зв’язку із виконанням Договорів застави та іпотеки.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експо-Пак»(01023, м. Київ, вул. Мечникова, 8, кв. 22, ідентифікаційний код 31301921) на користь Акціонерного банку «Енергобанк»в особі філії Акціонерного банку «Енергобанк»в м. Житомирі (10014, м. Житомир, вул. Михайлівська, 8/1, ідентифікаційний код 22066028) 4262820 (чотири мільйони двісті шістдесят дві тисячі вісімсот двадцять) грн. 82 коп., з яких:

1) заборгованість за кредитним договором № 134 від 08.09.2005 у сумі 1097037,19 грн., яка складається з:

- 875882,79 грн. –суми неповернутого кредиту;

- 221154,40 грн. –непогашеної заборгованості за процентами за користування кредитом нарахованими за період з 01.06.2007 до 24.10.2008;

2) заборгованість за кредитним договором № 150 від 19.12.2005 у сумі 3165783,63 грн., яка складається з:

- 2400000 грн. –суми неповернутого кредиту;

- 765783,63 грн. –непогашеної заборгованості за процентами за користування кредитом нарахованими за період з 01.02.2007 до 24.10.2008,

шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 08.09.2006, посвідченим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Черпак Г.А. 08.09.2006 (реєстровий № 7996), яке знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Мучна, 2, загальною вартістю 1597780 (один мільйон п’ятсот дев’яносто сім тисяч сімсот вісімдесят) грн., у порядку встановленому статтею 39 Закону України «Про іпотеку»шляхом проведення прилюдних торгів із початковою ціною предмету іпотеки для його подальшої реалізації у розмірі 1794555 (один мільйон сімсот дев’яносто чотири тисячі п’ятсот п’ятдесят п’ять) грн. 50 коп., а також на предмет застави за договором застави від 08.09.2006, у порядку встановленому статтею 20 Закону України «Про заставу».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експо-Пак»(01023, м. Київ, вул. Мечникова, 8, кв. 22, ідентифікаційний код 31301921) на користь Акціонерного банку «Енергобанк»в особі філії Акціонерного банку «Енергобанк»в м. Житомирі (10014, м. Житомир, вул. Михайлівська, 8/1, ідентифікаційний код 22066028) 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. витрати по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Головуючий суддя Сташків Р.Б. Судді Копитова О.С. Самсін Р.І. Повний текст рішення підписано 20.04.2010.