Рішення № 9551479, 20.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/9420.04.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАК»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Олени Петрової

«СПРИЯННЯ ПРОСУВАННЮ»

Про стягнення 16209,33 грн.

                                                                                                     Суддя Палій В.В.

Секретар Молочна Н.С.

Представники сторін:

від позивача           не з’явився

від відповідача           Кравченко С.В.- предст. (дов. від 07.04.2010р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 16209,33грн. (15100,00грн. –основного боргу, 785,69грн. –збитків від інфляції, 323,64грн. –3% річних), яка виникла внаслідок несплати відповідачем за поставлений позивачем товар, а також витрати по сплаті державного мита та витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.02.2010р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/94, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 10.03.2010р.

09.03.2010р. судом одержано телеграму від позивача про відкладення розгляду справи, у зв’язку з хворобою представника позивача.

У судовому засіданні 10.03.2010р. клопотання судом задоволено.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.03.2010р. надав суду письмові пояснення на позовну заяву, у яких підтверджено факт заборгованості перед позивачем та намір її повністю сплатити.

У зв’язку із задоволенням клопотання позивача про відкладення розгляду справи та з метою витребування неподаних суду документів, розгляд справи 10.03.2010р. відкладено.

У судовому засіданні 24.03.2010р. представник відповідача надав суду додаткові письмові пояснення по справі, у яких зазначає, що єдиною причиною заборгованості, яка виникла перед позивачем є порушення позивачем ділової етики: звернення напряму до замовників, пропонуючи власні послуги напряму без участі відповідача, тощо.

Представник позивача звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог, а саме, позивач просить суд стягнути з відповідача 15109,33грн. заборгованості, у зв’язку з частковою оплатою відповідачем 1100,00грн.

Суд приймає зменшені позовні вимоги до розгляду. У випадку зменшення розміру позовних вимог має місце нова ціна позову, виходячи із якої і вирішується спір.

Представник відповідача заявив усне клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні, з метою можливого врегулювання спору мирним шляхом.

Клопотання судом задоволено.

У судовому засіданні 24.03.2010р. судом оголошено перерву до 07.04.2010р.

У судовому засіданні 07.04.2010р. представники сторін повідомили суд про те, що спір між сторонами мирним шляхом не врегульований.

У судовому засіданні 07.04.2010р. судом оголошено перерву до 20.04.2010р., з метою виготовлення повного тексту рішення по справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, суд, -

в с т а н о в и в :

Позивачем було поставлено на користь відповідача та передано у власність відповідача товар на загальну суму 33983,63грн., що підтверджується видатковими накладними №ИТ-0202.1 від 04.02.2009р. на суму 3352,52грн. та №ИТ-0427 від 04.03.2009р. на суму 30631,11грн., які підписані уповноваженою особою позивача та уповноваженою довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей особою відповідача та скріплені печатками сторін, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Також, позивачем були надані відповідачу послуги з виготовлення кліше на суму 6203,16грн., що підтверджується Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ИТ-0121 від 04.03.2009р., який підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплений печатками сторін, належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи.

Таким чином, позивачем було передано товар та надано послуги загалом на суму 40186,79грн.

Відповідач здійснив часткову оплату наданих позивачем послуг та товару загалом на сумі 22186,79грн., що підтверджується виписками банку з рахунку позивача (в матеріалах справи), проте повну вартість одержаного товару в сумі 18000,00грн. не оплатив.

Крім того, відповідач надіслав позивачу лист, в якому гарантував сплату заборгованості за одержаний товар в сумі 18000,00грн. у строк до 06.03.2009р. включно.

Однак, відповідач у вказаний строк не оплатив у повному обсязі одержаний товар, лише частково сплатив 500,00грн. заборгованості, в зв’язку з чим, позивач 27.04.2009р. надіслав відповідачу, в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, претензію №53 від 24.04.2009р. з вимогою сплатити заборгованість за поставлений товар у сумі 17500,00грн.

Відповідно до п.2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач здійснив часткову оплату товару у сумі 2400,00грн., про що свідчить банківська виписка (в матеріалах справи), а повну вартість одержаного товару в сумі 15100,00грн. не оплатив, однак відповідач надіслав позивачу гарантійний лист №2/1 від 19.11.2009р., в якому гарантував здійснення оплати заборгованості за товар до 30.12.2009р.

          Але, у зазначений в гарантійному листі відповідача строк, останній не здійснив сплату заборгованості за поставлений позивачем товар у сумі 15100,00грн.

          Також, заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків, який підписаний сторонами станом 23.04.2009р.

          Станом на момент звернення позивача з позовом до суду, заборгованість відповідача складає 15 100,00грн.

          У зв’язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 15100,00грн. основного боргу.

          Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

          Відповідно до п. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно з п. п. 1, 2 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 15100,00грн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Посилання відповідача у письмових поясненнях на те, що єдиною причиною заборгованості, яка виникла перед позивачем є порушення позивачем ділової етики: звернення напряму до замовників, пропонуючи власні послуги напряму без участі відповідача, тощо, суд не приймає до уваги, оскільки зазначені обставини не впливають на суть спору (наявність заборгованості), який виник між сторонами.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 9,33грн. -3% річних.

Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Ознайомившись з розрахунком 3% річних, суд задовольняє зазначену вимогу відповідно до розрахунку позивача у розмірі 9,33грн.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Олени Петрової «СПРИЯННЯ ПРОСУВАННЮ»(м. Київ, вул. Артема, 21; м. Київ, вул. Саксаганського, 147/5, код ЄДРПОУ 36000873) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАК»(м. Київ, вул. Червоноткацька, 44; м. Київ, вул. Г. Ахматової, 5, а/с 64, код ЄДРПОУ 16476839) 15100,00грн. –основного боргу, 9,33грн. -3% річних, 151,09грн. - державного мита, 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя В.В. Палій