Рішення № 9550478, 01.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/5001.04.10 За позовомАкціонерного товариства «Страхова компанія «Залізничні шляхи» до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

про стягнення 12 793,55 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Вільховик С.Л. (довіреність від 05.01.2010р.);

від відповідача: Кучма О.Л. (довіреність від 22.06.2009).

В судовому засіданні 01 квітня 2010 року за згоди представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Акціонерне товариство «Страхова компанія «Залізничні шляхи»(надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(надалі –відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 12793,55 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо –транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за Полісом № ВА/6581687.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судовому засіданні проти позову частково заперечував, посилаючись на необґрунтованість сплати позивачем страхового відшкодування із ПДВ.

Ухвалою від 04.02.2010 прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 04.03.2010. В судовому засіданні 04.03.2010 сторони подали клопотання про продовження терміну розгляду справи на більш тривалий, ніж передбачений ст. 69 ГПК України, яке задоволене судом, в справі оголошена перерва до 01.04.2010. Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2008 року між позивачем та Ларионовим Андрієм Григоровичем було укладено Договір добровільного страхування засобів транспорту № 04/50 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту –Договір добровільного страхування).

Об’єктом договору добровільного страхування є транспортний засіб Honda Accord, державний номер ВІ 8338 АК.

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування на випадок пошкодження внаслідок страхових подій, зокрема –пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо–транспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 30.07.2008р., а саме у м. Києві по вул. Київське шосе, 41 відбулося зіткнення автомобіля Honda Accord, державний номер ВІ 8338 АК, та автомобіля ВАЗ, державний реєстраційний номер 6506 ХОС, під керуванням Муращенко В.Ю.

За наслідками вказаної дорожньо–транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 12093,55 грн., що підтверджується видатковими касовими ордерами від 23.10.2008р. та від 27.08.2008 (копії в матеріалах справи). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи Страховим актом №284/1 від 21.10.2008р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Дніпровського районного суду м. Херсона від 08.09.2008р. (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи) дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Муращенко В.Ю. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників здійснюється обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності.

Як свідчать матеріали справи Муращенко В.Ю. застраховано його цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу ВАЗ, державний реєстраційний номер 6506 ХОС, шляхом укладення з відповідачем Поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/6581687 від 22.12.2007р. (тип договору –3, належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв’язку з укладенням відповідачем з Муращенко В.Ю. Договору (Полісу № ВА/6581687) страхування цивільно-правової відповідальності останнього, відповідач прийняв на себе обов’язок відшкодовувати завдану Муращенко В.Ю. шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу ВАЗ, державний реєстраційний номер 6506 ХОС.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке Ларионов А.Г. мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Муращенко В.Ю. транспортного засобу - ВАЗ, державний реєстраційний номер 6506 ХОС.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Як визначено Звітами від 22.08.2008 та від 17.10.2008, складеними Суб’єктом оціночної діяльності ФОП Лисюк В.К., матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Honda Accord, державний номер ВІ 8338 АК з урахування фізичного зносу складає всього 12093,55 грн., в т.ч. ПДВ.

Відповідно до пп. 3.2.3 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» операції з надання послуг із страхування особами, які мають ліцензії на здійснення страхової діяльності відповідно до закону не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування»страхове відшкодування –це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Згідно із ст. 25 цього Закону здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Таким чином, при виплаті страхових платежів безпосередньо потерпілим, а не спрямовання їх на придбання у платників податку на додану вартість послуг (в т.ч. по ремонту застрахованого майна) чи товарно –матеріальних цінностей (які мають бути використані в процесі його ремонту), то податок на додану вартість не нараховується.

В даному випадку, позивачем перерахована сума страхового відшкодування в розмірі 12093,55 грн. безпосередньо на користь Страхувальника –Ларіонову А.Г. Позивачем не спрямовувалася страхова виплата на придбання у платників податку на додану вартість послуг (в т.ч. по ремонту застрахованого майна) чи товарно – матеріальних цінностей (які мають бути використані в процесі його ремонту). В матеріалах справи відсутні рахунки СТО, чи Акт виконаних робіт СТО, на підставі яких би позивачем було здійснене страхове відшкодування за пошкодження застрахованого ТЗ. А зміст Страхового акту від 27.08.2008 свідчить про те, що сума страхового відшкодування розрахована на підставі Звітів від 22.08.2008 та від 17.10.2008, а не рахунку СТО чи Акту виконаних робіт СТО. При цьому вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Honda Accord, державний номер ВІ 8338 АК у вказаних Звітах зазначена з урахуванням ПДВ та складає 12093,55 грн. (в тому числі ПДВ –2015,59 грн.).

Враховуючи викладене, зважаючи на норми пп. 3.2.3 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»та на той факт, що матеріалами справи підтверджується, що страхова виплата по страховому випадку 30.07.2008 не спрямовувалася позивачем на придбання послуг чи товарів у платників податку на додану вартість, суд приходить до висновку, що сума страхового відшкодування страхувальнику –Ларіонову АГ. по вказаному страховому випадку має бути зменшена на суму ПДВ. А тому сплата позивачем страхувальнику 2015,59 грн. ПДВ є безпідставною.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

У відповідності до ст. 12 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, встановленої при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

З урахуванням зазначених норм, зважаючи на те, що Полісом №ВА6581687 розмір франшизи становить 0 грн., сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Муращенко В.Ю. транспортного засобу ВАЗ, державний реєстраційний номер 6506 ХОС, складає 10077,96 грн. (12093,55 грн. вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу –2015,59 грн. ПДВ –0,00 грн. франшизи відповідача).

Вимоги про стягнення з відповідача вартості послуг аварійного комісара в сумі 700,00 грн. є необґрунтованими, оскільки відшкодування таких витрат не передбачено Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Позивачем 19.08.2009 була направлена відповідачу заява про сплату страхового відшкодування в сумі 12793,55 грн., яка отримана відповідачем 25.08.2009, що підтверджується відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення (копія в матеріалах справи).

На час розгляду справи сума страхового відшкодування позивачу за договором страхування відповідачем не перерахована, в результаті чого у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 10077,96 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в частині стягнення 10077,96 грн.

Судові витрати позивача пропорційно сумі задоволених вимог у розмірі 287,22 грн. (100,78 грн. державного мита та 186,44 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(ідентифікаційний код: 00034186, адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд.75) на користь Акціонерного товариства „Страхова компанія „Залізничні шляхи” (ідентифікаційний код 22523595, адреса: 36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 3, р/р 265016794 в АБ „Полтава-Банк”, МФО 331489) 10077,96 грн. (десять тисяч сімдесят сім гривень 96 копійок) та судові витрати в розмірі 287,22 (двісті вісімдесят сім гривень 22 копійки) грн. Видати наказ.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяС.М. Морозов

                                                            Дата підписання повного тексту рішення - 19.04.2010р