Рішення № 9550397, 15.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 14/80-33/2115.04.10 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом закритого акціонерного товариства "Еліта"

до 1) Міністерства оборони України

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова група"

3) Державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна

Представники сторін:

від позивача Величко Г.В. - представник за довіреністю № 9 від 25.11.2009 року;

від відповідачів 1)Порайко А.М. –представник за довіреністю № 220/422/д від 13.11.2009;

2)Федоров Д.В. –представник за довіреністю № 12 від 15.12.2009;

3)не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Еліта" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Міністерства оборони України та товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова група" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.10.2008 року у справі №14/80 позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2008 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова група" залишено без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 06.10.2008 року у справі №14/80 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.08.2009 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова група" залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2008 року у справі №14/80 залишено без змін.

Постановою Верховного суду України від 24.11.2009 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова група" задоволено, постанова Вищого господарського суду України від 26.08.2009 року, постанова Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2008 року та рішенням Господарського суду м. Києва від 06.10.2008 року у справі №14/80 скасовані, справу направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.12.2009 року суддею Мудрим С.М. прийнято справу до провадження, присвоєно № 14/80-33/21, розгляд справи призначено на 12.01.10 о 10:40.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.01.2010 року розгляд справи відкладено до 16.02.2010 року на 10:55 у зв'язку із неявкою представників відповідачів в судове засідання.

В судове засідання 16.02.2010 представник відповідача 3 не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 12.01.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача подав суду письмові пояснення, відповідно до яких просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача 1 подав письмові пояснення по справі, відповідно до яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача 2 подав письмові пояснення по справі, відповідно до яких просив у позові відмовити.

Відповідно до п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез’явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, а також необхідність витребування нових доказів.

Враховуючи те, що неявка представника відповідача 3 перешкоджає розгляду справи по суті, а також необхідністю дослідження та оцінки доказів по справі, суд відклав розгляд справи на 16.03.2010р.

В судовому засіданні 16.03.2010р. закінчено судовий розгляд справи та оголошено перерву до 15.04.2010р.

В порядку ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 15.04.2010р. судом оголошено рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд встановив, що 30.09.2005 р. відбувся аукціон з продажу військового нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. О. Молодчого, 46, будівля № 1 (штаб), військове містечко № 62, на якому переможцем аукціону було визнано ЗАТ “Еліта”.

Вказані обставини підтверджуються, зокрема, судовими рішеннями у справі № 40/116-45/230 за позовом Міністерства до Державної акціонерною компанією “Національна мережа аукціонних центрів”, третя особа без самостійних вимог ЗАТ “Еліта”, про визнання недійсним результатів аукціону, що відбувся 30.09.2005 р., за участю третьої особи ТОВ “Агропромислова група”, яка заявила самостійні вимоги на предмет спору до Державної акціонерною компанією “Національна мережа аукціонних центрів” та ЗАТ “Еліта” про визнання недійсним результатів аукціону, що відбувся 30.09.2005 р.

Проте, договір купівлі-продажу із ЗАТ “Еліта”, як з переможцем аукціону, Міністерство не уклало, що свідчить про порушення пунктів 29, 31 Положення про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 22.09.2000 р. № 1976.

Водночас, незважаючи на проведений 30.09.2005 р. аукціон, 26.01.2006 р. Міністерством та Державною акціонерною компанією “Національна мережа аукціонних центрів” був проведений аукціон з повторного продажу вищевказаного нерухомого майна, переможцем якого було оголошено ТОВ “Агропромислова група”.

За наслідками повторного аукціону між Міністерством та ТОВ “Агропромислова група” був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна від 07.02.2006 р., посвідчений приватним нотаріусом Ющенко О.С. Чернігівського міського нотаріального округу, реєстр. № 201, відповідно до якого Державна акціонерна компанія “Національна мережа аукціонних центрів”, діючи від імені та в інтересах Міністерства, продало, а ТОВ “Агропромислова група”придбало будівлю літ. “А-7”загальною площею 4597,0 кв. м., яка розташована за адресою м. Чернігів, вул. Молодчого, 46.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Так, рішенням господарського суду міста Києва від 16.05.2006 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2008 р., у справі № 40/222 за позовом ЗАТ “Еліта” до Міністерства та Державної акціонерної компанії “Національна мережа аукціонних центрів”, третя особа ТОВ “Агропромислова група”, аукціон від 26.01.2006 р. з повторного продажу військового нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. О. Молодчого, 46, визнано недійсним у зв'язку із його невідповідністю вимогам законодавства.

Крім цього, відповідно до рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2007 р. у справі № 40/116-45/230, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2007 р. та постановою Вищого господарського суду України від 18.03.2008 р., Міністерству було відмовлено в задоволені позову про визнання недійсним аукціону від 30.09.2005 р. з продажу спірної будівлі, за результатами проведення якого переможцем було визнано ЗАТ “Еліта”.

В обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилається на те, що договір купівлі-продажу від 07.02.2006 р. суперечить законодавству та порушує право ЗАТ “Еліта” на придбання у власність спірної будівлі за наслідками аукціону від 30.09.2005 р., який є дійсним.

Постановою Верховного Суду України від 24.11.2009р. було задоволено касаційну скаргу TOB «Агропромислова група»та скасовано постанову ВГСУ від 26.08.2009р., постанову КАГС від 12.11.2008р. та рішення Господарського суду м. Києва від 06.10.2008р. у справі № 14/80.

Постанова ВСУ обґрунтована тим, що на дату розгляду справи у ВСУ було скасоване рішення господарського суду м. Києва у справі № 40/222 про визнання недійсним аукціону з повторного продажу спірного об'єкту від 26.01.2006р., на якому ґрунтувалося рішення у справі № 14/80; відповідно до постанови ВСУ від 13.03.2007р. у справі №9/113(12/148) З AT «Еліта»відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі, що знаходиться за адресою м. Чернігів, вул. Молодчого, 46, від 14.02.2006р., укладеного між TOB «Агропромислова група»та ЗАТ «Енергополіс», з тих підстав, що TOB «Агропромислова група»на законних підставах набуло право власності на спірний об'єкт, а також з тих підстав, що протокол аукціону від 30.09.2005р. не був затверджений Міноборони і не став підставою для виникнення у ЗАТ «Еліта»прав щодо спірного об'єкта; згідно постанови ВСУ від 10.02.2009р. у справі № 6/887 ЗАТ «Еліта»було відмовлено в задоволені позову про спонукання Міноборони укласти з позивачем договір купівлі-продажу за наслідками першого аукціону від 30.09.2005р. Постанова ВСУ мотивована тим, що у ЗАТ «Еліта»відсутні підстави для виникнення прав щодо спірної будівлі. При цьому Верховним Судом України дана вказівка при новому розгляді справи врахувати правові висновки Верховного Суду України щодо суті спору про дане майно в інших справах і вирішити спір відповідно до вимог закону.

При новому розгляді справи суд встановив, що постановою Вищого господарського суду України від 13.03.2007р. у справі №40/116-45/230 Міністерству оборони України відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним результатів аукціону з продажу будівлі, що знаходиться за адресою м. Чернігів, вул. Молодчого, 46, що відбувся 30.09.2005р. Постановою ВСУ від 22.05.2008р. відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду вказаної постанови.

Постановою ВГСУ від 21.12.2009р. у справі № 40/222-6/208 було залишено без змін рішення господарського суду м. Києва від 02.07.2009р. та постанову КАГС від 23.09.2009р. у справі № 40/222-6/208.

Відповідно до вказаних судових рішень визнано недійсним повторний аукціон з продажу будівлі, що знаходиться за адресою м. Чернігів, вул. Молодчого, 46, від 26.01.2006р. Саме за наслідками повторного аукціону був укладений договір купівлі-продажу, що є предметом спору у даній справі.

Крім того, постановою ВГСУ від 19.05.2009р. у справі № 18/190 було залишено без змін постанову КАГС від 29.01.2009р., відповідно до якої було відмовлено в позові TOB «Агропромислова група»до ЗАТ «Еліта»про визнання відсутнім права ЗАТ «Еліта»вимагати укладення договору купівлі-продажу будівлі, що знаходиться за адресою м. Чернігів, вул. Молодчого, 46. Вказана постанова не була оскаржена до Верховного Суду України.

Тобто, судовими рішеннями у справі № 18/190, які набрали законної сили, не встановлено факту, що ЗАТ «Еліта»не набуло права вимагати укладення договору купівлі-продажу за наслідками першого аукціону.

Окрім того, на думку суду, судові рішення у справі № 9/113(12/148), на які посилається ВСУ у своїй постанові від 24.11.2009р., приймалися судами ще до вирішення спору у справах №40/116-45/230 та № 40/222-6/208, тобто у період, коли питання законності першого та повторного аукціону ще не були остаточно вирішенні судами.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 р. № 3“Про судову практику в справах про визнання угод недійсними ” встановлено, що угода може бути визнана недійсною з підстав і з наслідками, передбаченими законом. В кожній справі про визнання угоди недійсною суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною.

У зв’язку з цим, оскільки проведений 26.01.2006 р. аукціон є недійсним (відповідно до рішення господарського суду м. Києва від 02.07.2009р. у справі №40/222-6/208), то він не може створювати юридичних наслідків.

Враховуючи, що оспорюваний договір купівлі-продажу будівлі є наслідком недійсного аукціону, і ТОВ “Агропромислова група” отримало право на набуття у власність спірної будівлі за наслідком аукціону від 26.01.2006 р., який є недійсним, Міністерство неправомірно відчужило спірні будівлі ТОВ “Агропромислова група”, за відсутності у останнього права на їх придбання, що в свою чергу порушило права ЗАТ “Еліта”, яке є переможцем дійсного аукціону на придбання спірних будівель, який було проведено 30.09.2005 р.

За таких обставин, оспорюваний договір купівлі-продажу нерухомого майна від 07.02.2006 р., посвідчений приватним нотаріусом Ющенко О.С. Чернігівського міського нотаріального округу, реєстр. № 201, не відповідає вимогам чинного законодавства і підлягає визнанню недійсним на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу будівлі, що знаходиться за адресою м. Чернігів, вул. О. Молодчого, 46, від 07.02.2006 р., посвідчений приватним нотаріусом Ющенко О.С. Чернігівського міського нотаріального округу, реєстр. № 201, укладений між Міністерством оборони України, від імені та в інтересах якого виступала Державна акціонерна компанія “Національна мережа аукціонних центрів”, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агропромислова група”.

3. Стягнути з Міністерства оборони України (03049, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 6, код 00034022) на користь Закритого акціонерного товариства “Еліта”(16100, Чернігівська обл., смт. Сосниця, вул. Освіти,10, код 00310120) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 28 (двадцять вісім) грн. 33 коп. державного мита, 39 (тридцять дев’ять) грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромислова група”(04176, м. Київ, вул. Електриків, 26, код 32251264) на користь Закритого акціонерного товариства “Еліта”(16100, Чернігівська обл., смт. Сосниця, вул. Освіти,10, код 00310120) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 28 (двадцять вісім) грн. 33 коп. державного мита, 39 (тридцять дев’ять) грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з Державної акціонерної компанії “Національна мережа аукціонних центрів” (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 15, код 20064284) на користь Закритого акціонерного товариства “Еліта”(16100, Чернігівська обл., смт. Сосниця, вул. Освіти,10, код 00310120) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 28 (двадцять вісім) грн. 33 коп. державного мита, 39 (тридцять дев’ять) грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М.Мудрий