Рішення № 9550393, 11.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/1111.03.10 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»

до           Акціонерного страхового товариства «АИС-Поліс»

про           стягнення 57442,45 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Дудуляк Ю.М. –представник за довіреністю №01/230-130 від 02.03.2010 року;

від відповідача: не з’явився.

встановив :

Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Акціонерного страхового товариства «АИС-Поліс»про стягнення 57442,45 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29.12.2009 року між ним та відповідачем було укладено договір № 91-017/07-06 облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засаді ексцеденту сум.

У зв’язку з порушенням відповідачем умов договору та не оплатою частки перестрахового відшкодування на загальну суму 43896,17 грн., позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.11.2009 року порушено провадження у справі №33/11, розгляд справи призначено на 26.01.2010 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.01.2010 року продовжено строк розгляду справи №33/11, розгляд справи відкладено на 23.02.2010 року у зв’язку з клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи та його неявкою в судове засідання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.02.2010 року розгляд справи відкладено на 11.03.2010 року у зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

У судове засідання 11.03.2010 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі №33/11 від 30.11.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що станом на 11.03.2010 року розмір заборгованості по сплаті частки пере страхового відшкодування зменшився на частину заборгованості згідно листа-вимоги №2204 від 19.06.2008 року (страхувальник –Гоманюк О.Г. –11724,23 грн.) та просив позов задовольнити, стягнути з відповідача суму перестрахового відшкодування у розмірі 32171,94 грн., пеню у розмірі 5824,48 грн., інфляційні збитки в розмірі 4391,94 грн., три проценти річних в розмірі 1085,07 грн. та витрати по сплаті держаного мита у розмірі 574,42 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 236,00 грн.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

29.12.2006 року між товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»(перестрахувальник) та Акціонерним страховим товариством «АИС-Поліс»(перестраховик) було укладено договір №91-017/07-06 облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засаді ексцеденту сум.

Відповідно до п.1.1 договору №91-017/07-06 від 29.12.2006 року цей договір встановлює умови взаємовідносин при здійсненні сторонами облігаторного (обов’язкового) перестрахування наземних транспортних засобів на засаді ексцеденту сум.

Згідно з п.1.2 договору №91-017/07-06 від 29.12.2006 року предметом цього договору є облігаторне (обов’язкове) пропорційне перестрахування перестраховиком на засаді ексцеденту сум частини відповідальності перестрахувальника, прийнятої ним за договорами добровільного страхування транспорту (КАСКО транспортних засобів) на умовах «Правил страхування наземного транспорту (крім залізничного) №6 від 26.09.2006 року.

Пунктом 1.3 договору №91-017/07-06 від 29.12.2006 року передбачено, що дія цього договору розповсюджується на всі договори добровільного страхування засобів наземного транспорту (КАСКО транспортних засобів), які укладені перестрахувальником зі страхувальниками (юридичними та фізичними особами).

Відповідно до ч. 1 статті 987 ЦК України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

Згідно з ч.1 статті 12 Закону України «Про страхування»перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Пунктом 2.11 договору №91-017/07-06 від 29.12.2006 року передбачено, що основний документообіг між сторонами здійснюється шляхом оформлення перестрахувальником щомісячних рахунків-бордеро премій (Додаток №2 до Договору), рахунків-бордеро збитків (Додаток №3 до Договору) та щоквартального переліку збитків, які заявлені, але не сплачені (додаток №4 до цього договору).

Відповідно до п.3.2.1 договору №91-017/07-06 від 29.12.2006 року перестраховик зобов’язаний на умовах, викладених у розділі 2 цього договору, передавати перестраховику в перестрахування частину відповідальності за договорами страхування наземних транспортних засобів, які підпадають під дію цього договору.

Згідно з п.3.2.2 договору №91-017/07-06 від 29.12.2006 року перестраховик зобов’язаний один раз на місяць, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, надавати перестраховику рахунок-бордеро премій та рахунок-бордеро збитків. Один раз на квартал, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати перестраховику бордеро заявлених, але не сплачених збитків. Під звітним кварталом розуміємо календарні квартали 2007 року.

Рахунки-бордеро та бордеро заявлених, але не сплачених збитків оформляються та надаються перестраховику в письмовому вигляді в двох примірниках.

Один з двох примірників рахунку-бордеро премій, рахунок-бордеро збитків та бордеро заявлених, але не сплачених збитків, після їх підписання та скріплення печаткою, повертається перестрахувальнику протягом 3-х робочих днів. Рахунки-бордеро та бордеро, після їх підписання, є невід’ємними частинами цього договору.

В матеріалах справи наявні підписані сторонами рахунки бордеро збитків, а саме:

- № 03 за травень 2007 року (заборгованість - 251,77 грн.);

- № 14 за квітень 2008 року та додаткова угода №1 рахунку бордеро збитків №14 за квітень 2008 року (заборгованість - 7 051,28 грн.);

- № 15 за травень 2008 року (заборгованість –2333,92 грн.);

- № 16 за червень 2008 року та додаткова угода №1 рахунку бордеро збитків №16 за червень 2008 року (заборгованість - 1926,96 грн.);

- № 17 за липень 2008 року (заборгованість - 3589,24 грн.);

- № 18 за серпень 2008 року (заборгованість - 2 396,76 грн.);

- № 19 за вересень 2008 року (заборгованість -1 712,17 грн.);

- № 20 за жовтень 2008 року (заборгованість - 634,80 грн.);

- № 21 за листопад 2008 року та додаткова угода №1 рахунку бордеро збитків №21 за листопад 2008 року (заборгованість - 691,31 грн.);

- № 22 за грудень 2008 року (заборгованість -5 446,87 грн.);

- № 23 за січень 2009 року (заборгованість –432,01 грн.);

- № 23 за січень 2009 року (підлягає сплаті без надання документів)(заборгованість –687,16 грн.);

- № 25 за березень 2009 року (заборгованість - 1 604,11 грн.);

- № 26 за квітень 2009 року (заборгованість -147,19 грн.);

- № 28 за червень 2009 року (підлягає сплаті без надання документів) (заборгованість - 217,85 грн.;

- № 28 за червень 2009 року (заборгованість - 3 048,54 грн.).

Пунктом 3.2.3 договору №91-017/07-06 від 29.12.2006 року передбачено, що перестрахувальник зобов’язаний направляти перестраховику разом з рахунком-бордеро збитків копії наступних документів:

- п.3.2.3.1 в разі якщо розмір страхового відшкодування є меншим 7000,00 грн. сплата перестраховиком перестрахувального відшкодування здійснюється згідно підписаного сторонами рахунко-бордеро збитків без надання додаткових документів:

- п.3.2.3.2 в разі якщо розмір страхового відшкодування дорівнює чи більше ніж 7000,00 грн., але не перевищує 20000,00 грн.:

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

- довідка компетентних органів про факт і обставини страхового випадку (довідка органів МВС, постанова про відкриття та призупинення кримінальної справи, тощо);

- страховий акт;

- розрахунок частки перестраховика у сумі страхового відшкодування;

- документи, які підтверджують витрати перестрахувальника, пов’язані з врегулюванням збитку;

- платіжного документа, який підтверджує факт сплати перестрахувальником страхового відшкодування.

В матеріалах справи наявні листи-вимоги щодо здійснення страхового відшкодування, які направлялися відповідачу разом з необхідними документами, що регламентують страхові випадки, а саме:

- №4015/5 від 23.09.2008 року щодо здійснення виплати частки у сумах страхового відшкодування згідно з рахунком бордеро збитків № 14 за квітень 2008 року;

- №4165 від 02.10.2008 року щодо здійснення виплати частки у сумах страхового відшкодування згідно з рахунком бордеро збитків № 15 за травень 2008 року;

- №4307 від 09.10.2008 року здійснення виплати частки у сумах страхового відшкодування згідно з рахунком бордеро збитків №16 за червень 2008 року;

- №09/149 від 16.01.2009 року здійснення виплати частки у сумах страхового відшкодування згідно з рахунком бордеро збитків № 17 за липень 2008 року;

- №09/274 від 22.01.2009 року здійснення виплати частки у сумах страхового відшкодування згідно з рахунком бордеро збитків № 18 за серпень 2008 року;

- №09/485 від 30.01.2009 року здійснення виплати частки у сумах страхового відшкодування згідно з рахунком бордеро збитків № 19 за вересень 2008 року;

- №09/499 від 02.02.2009 року здійснення виплати частки у сумах страхового відшкодування згідно з рахунком бордеро збитків № 20 за жовтень 2008 року;

- №09/816 від 17.02.2009 року здійснення виплати частки у сумах страхового відшкодування згідно з рахунком бордеро збитків № 21 за листопад 2008 року;

- №09/824 від 23.02.2009 року здійснення виплати частки у сумах страхового відшкодування згідно з рахунком бордеро збитків № 22 за грудень 2008 року;

- №09/1982 від 14.05.2009 року здійснення виплати частки у сумах страхового відшкодування згідно з рахунком бордеро збитків № 23 за січень 2009 року;

- №09/2047 від 19.05.2009 року здійснення виплати частки у сумах страхового відшкодування згідно з рахунком бордеро збитків № 25 за березень 2009 року;

- №09/3389 від 20.08.2009 року здійснення виплати частки у сумах страхового відшкодування згідно з рахунком бордеро збитків № 28 за червень 2009 року.

Відповідно до п.7.1 договору №91-017/07-06 від 29.12.2006 року всі листи, повідомлення та інша інформація, що надсилаються за цим договором або в зв’язку з його виконанням, повинні бути виконані в письмовій формі та вважається наданими належним чином, якщо вони надіслані телеграфом, телефаксом, а потім надіслані листом, рекомендованим листом або доставлені особисто за адресами, що зазначені у цьому договорі.

Пунктом 4.2 договору №91-017/07-06 від 29.12.2006 року передбачено, що відшкодування перестраховиком своєї частки збитків перестрахувальнику здійснюється шляхом оплати складеного перестрахувальником рахунку-бордеро збитків (за умови надання перестрахувальником документів, передбачених в п.3.2.2 цього договору), в яких включаються всі збитки, що були врегульовані перестрахувальником за звітний період (місяць) і в яких перестраховик, згідно умов цього договору, зобов’язаний прийняти участь.

Згідно з п. 3.4.3 договору №91-017/07-06 від 29.12.2006 року перестраховик зобов’язаний протягом 10-ти робочих днів з дня отримання від перестрахувальника рахунку- бордеро збитків та пакетів документів на виплату страхових відшкодувань (перелік зазначений в п.3.2.3) сплатити перестрахувальнику свою частку у сумі страхового відшкодування, зазначену в такому рахунку-бордеро збитків.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, всупереч умовам договору відповідач свої зобов’язання по сплаті частки перестрахового відшкодування не виконав.

Згідно з ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за договором №91-017/07-06 від 29.12.2006 року у відповідача перед позивачем в сумі 32171,94 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 5824,48 грн. посилаючись на п.11.3 договору №91-017/07-06 від 29.12.2006 року, в якому зазначено, що сторони несуть відповідальність одна перед одною за несвоєчасне виконання передбачених цим договором розрахунків у вигляді сплати пені в розмірі 0,1% від суми платежу, що прострочений, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день затримки. Пеня сплачується за письмовою вимогою сторони, яка повинна була своєчасно одержати платіж. Розмір пені не може перевищувати 50% від суми несплаченого або невчасно сплаченого платежу.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки, в матеріалах справи відсутня письмова вимога позивача щодо стягнення пені, тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 5824,48 грн. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача щодо стягнення індексу інфляції в розмірі 4391,94 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Розрахунок трьох процентів річних:

Бордеро збитків, №Період нарахуванняСума, грн.Кількість днів простроченняРозмір трьох процентів річних, грн.

№ 03 за травень 2007 року03.07.07-11.03.10251,7798320,28

№ 14 за квітень 2008 року08.10.08-11.03.107051,28520301,37

№ 15 за травень 2008 року17.10.08-11.03.102333,9251198,03

№ 16 за червень 2008 року24.10.08-11.03.101926,9650479,82

№ 17 за липень 2008 року31.01.09-11.03.103589,24405119,48

№ 18 за серпень 2008 року06.02.09-11.03.102 396,7639978,60

№ 19 за вересень 2008 року14.02.09-11.03.101 712,1739155,02

№ 20 за жовтень 2008 року17.02.09-11.03.10634,8038820,24

№ 21 за листопад 2008 року04.03.09-11.03.10691,3137321,20

№ 22 за грудень 2008 року10.03.09-11.03.105 446,87367164,30

№ 23 за січень 2009 року03.03.09-11.03.10687,1637421,12

№ 23 за січень 2009 року29.05.09-11.03.10432,0128710,19

№ 25 за березень 2009 року03.06.09-11.03.101 604,1128237,18

№ 26 за квітень 2009 року30.05.09-11.03.10147,192863,46

№ 28 за червень 2009 року30.07.09-11.03.10217,852254,03

№ 28 за червень 2009 року05.09.09-11.03.103048,5418847,11

Вимога позивача щодо стягнення трьох процентів річних підлягає частковому задоволенню в розмірі 1081,43 грн.

В частині стягнення трьох процентів річних в розмірі 3,64 грн. відмовити.

Стаття 44 ГПК України передбачає, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 58,25 грн., на відповідача –376,48 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 31,62 грн., на відповідача –204,38 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 33, ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з акціонерного страхового товариства «АИС-Поліс»(04073, м. Київ, провулок Балтійський, будинок 20; код ЄДРПОУ 22229921) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 26, п/р 26508063794100 у відділенні №537 AКІБ «УкрСиббанк»м. Київ, МФО 351005; ЄДРПОУ 32382598) суму основного боргу 32 171 (тридцять дві тисячі сто сімдесят одна) грн. 94 коп., індекс інфляції в розмірі 4391 (чотири тисячі триста дев’яносто одна) грн. 94 коп., три проценти річних в розмірі 1081 (одна тисяча вісімдесят одна) грн. 43 коп. та витрати по сплаті державного мита в сумі 376 (триста сімдесят шість) грн. 48 коп. та 204 (двісті чотири) грн. 38 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення пені в розмірі 5824,48 грн. та трьох процентів річних в розмірі 3,64 грн. відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 19.04.2010 року.